Рішення

від 23.11.2020 по справі 127/19132/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/19132/20

Провадження № 2/127/3076/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Володарка до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування житловим приміщенням та надані житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ Володарка звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування житловим приміщенням та надані житлово-комунальні послуги. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Даний гуртожиток перебуває у приватній власності та на обслуговуванні позивача, використовується для проживання мешканців, які займають ліжко-місця. Мешканцями гуртожитку є працівники ПрАТ Володарка . Розрахунок вартості проживання в гуртожитку здійснюється виходячи із фактичних витрат з утримання гуртожитку та надання товариством послуг з водопостачання, водовідведення, теплопостачання, газопостачання, гарячої води та електроенергії на підставі калькуляції визначення вартості проживання за 1 ліжко-місце. Нарахування плати за проживання в гуртожитку проводилося у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) , розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 22 червня 2009 року №231 Про встановлення граничного розміру плати за проживання в гуртожитках та розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 15 грудня 2014 року №761 Про внесення змін до розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 22 червня 2009 року №231 . В разі перевищення фактичних витрат на утримання гуртожитку, розпорядженням від 15 грудня 2014 року №761 було передбачено встановлення граничного розміру плати за проживання в гуртожитку у розмірі 220 грн на місяць за 1 ліжко-місце в опалювальний період та 170 грн на місяць за 1 ліжко-місце в неопалювальний період. З 01 липня 2017 року набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 394, якою, зокрема, внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 та з переліку повноважень обласних державних адміністрацій виключено повноваження щодо регулювання (встановлення) граничного розміру плати за проживання в гуртожитках (крім студентських гуртожитків) громадян України, осіб без громадянства та іноземців, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах. Позивач вказує, що мешканцями гуртожитку є працівники ПрАТ Володарка , розмір плати за проживання в гуртожитку, який було встановлено в 2014 році, на даний час не переглядався. Однак, відповідачі в порушення вимог ЖК УРСР та Примірного положення про гуртожитки не сплачують щомісячної плати за користування житловим приміщенням та за надані комунальні послуги, в зв`язку з чим за період з липня 2017 року по червень 2020 року утворився борг в розмірі 14 140,00 грн, який і просять стягнути з відповідачів.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2020 року було відкрите спрощене позовне провадження в справі без повідомлення (виклику) осіб та надіслано за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позов. Заперечуючи щодо його задоволення, вказувала, що в позивача відсутні докази укладення договору на її проживання в гуртожитку, вона в гуртожитку проживає тимчасово, відсутній також договір на оплату житлово-комунальних послуг, особовий рахунок, тарифи не затверджувалися, вона не прописана в конкретній кімнаті, а одного факту реєстрації в гуртожитку не достатньо для сплати послуг.

Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на відзив не скористався.

Позивач відповіді на відзив не надав.

Будь-яких клопотань від сторін до суду не надійшло.

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами зокрема, з надання, споживання і вчасної, належної оплати житлово-комунальних послуг, що передбачені нормами ЖК УРСР, главами 47, 48 ЦК України, Закону України „Про житлово-комунальні послуги" та Примірним положенням про гуртожиток.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1 (довідка, видана ПрАТ Володарка від 30 липня 2020 року № 34), (а.с. 10). Як слідує з довідки ПрАТ Володарка від 05 березня 2012 року за №04/11, наданої відповідачем, ОСОБА_1 була зареєстрована в гуртожитку з 14 червня 1985 року, а ОСОБА_2 з 27 липня 2007 року. В 2000 році їм тимчасово надали кімнату з 2-мя ліжко-місцями в гуртожитку по АДРЕСА_1 , ордер не видавався, гуртожиток не призначений для проживання сімей, особові рахунки відкриті на всіх мешканців, які проживають та користуються комунальними послугами.

Згідно відомостей, отриманих судом від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останні зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28, 30).

Розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації від 22 червня 2009 року №231 Про встановлення граничного розміру плати за проживання в гуртожитках , прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548, встановлено граничний розмір плати за проживання в гуртожитках громадян України, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах, у розмірі 150 грн на місяць за 1 ліжко-місце в опалювальний період та 100 грн на місяць за 1 ліжко-місце в неопалювальний період з урахуванням податку на додану вартість.

Розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації від 15 грудня 2014 року №761 внесені зміни до Розпорядження від 22 червня 2009 року №231, згідно яких у пункті 1 цифри 150 та 100 замінено цифрами 220 та 170 відповідно (а.с.12).

Згідно калькуляції визначення вартості проживання в гуртожитку ПАТ Володарка , відповідно до яких врахована плата за електроенергію, газ, холодну і гарячу воду, на 2014 рік вартість проживання за ліжко-місце в осінньо-зимовий період (проживаючих 105 осіб) становить 252,11 грн (а.с. 12), в літній період (проживаючих 105 осіб) - 200,50 грн (а.с. 11).

Надалі вартість проживання не переглядалася.

Як слідує з нарахувань, проведених позивачем по платі за проживання в гуртожитку відповідачів, нарахування проведені в межах вказаних граничних розмірів плати за проживання в гуртожитку, та заборгованість відповідачів становить за період: з липня по грудень 2017 року - 2240,00 грн; з січня по грудень 2018 року - 4680,00 грн, з січня по грудень 2019 року - 4680,00 грн, з січня по червень 2020 - 540,00 грн. В цілому 14140 грн, в тому числі : ОСОБА_1 - 7070 грн, ОСОБА_2 - 7070 грн ( копії особових рахунків за 2017-2020 роки)

Відповідачі жодного платежу не оплатили.

Як слідує з даних ЄДРСР, питання сплати відповідачами заборгованості за користування цим житловим приміщенням та надані житлово-комунальні послуги за період 2011-2014, 2014-2017 було предметом судового розгляду ( рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2014 року по справі №127/14078/14 ц за позовом ПАТ Володарка до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2017 року по справі 127/14191/17 за позовом ПАТ Володарка до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу) та за їх наслідками із кожного з них була стягнута заборгованість за користування житловим приміщенням ( ліжко-місцем) та надані житлово-комунальні послуги.

Так, як установлено судом під час розгляду вказаних справ, зокрема справи №127/14191/17, матері-одиначці ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 було надано в користування одну кімнату з 2-мя ліжко-місцями в гуртожитку по АДРЕСА_1 згідно листа профкому ВАТ Володарка №21-7 від 18.02.2000 року, ордер на вселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до кімнати гуртожитку по АДРЕСА_1 не видавався, від підписання договору найму ліжко-місця відповідачі відмовляються, кожен із відповідачів займає ліжко-місце та оплата встановлюється на кожну особу окремо.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК УРСР жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.

Правовідносини щодо порядку користування житловими приміщеннями в гуртожитках регулюються Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим Постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208 (втратило чинність 12 серпня 2015 року), Положенням про гуртожитки, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2015 року № 84 (втратив чинність 19 листопада 2018 року), Примірним положенням про користування гуртожитками, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №498.

Відповідно до п. 18 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208 (чинному на час надання ліжко-місць в гуртожитку), громадяни, які проживають у гуртожитках зобов`язані своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до пункту 38 цього Примірного положення.

Плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується.

Відповідно до п.4, 7 Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2015 року № 84 (чинного до 19 листопада 2018 року), особи, які проживають в гуртожитку зобов`язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку та за житлово-комунальні послуги; особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за таке проживання, а також житлово-комунальні послуги, якій їй надаються у зв`язку з проживанням в гуртожитку. Розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму жилого приміщення в гуртожитку відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку. Розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги.

Відповідно до пунктів 11,15 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №498, наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку зобов`язані: своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом; плата за проживання у гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами); інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення) та організації побуту.

Згідно із ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Згідно ст.9 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними.

Судом установлено, що відповідачі фактично проживають у кімнаті АДРЕСА_1 , це приміщення перебуває у їхньому відособленому користуванні, особи займають ліжко-місця, відповідачі користуються житлово - комунальними послугами, плата за проживання в гуртожитку визначена в межах встановлених граничних розмірів плати за проживання.

Факт отримання послуг відповідачами не оспорений. Матеріали справи не містять жодних доказів щодо ненадання або неналежне надання послуг.

Разом з тим, протягом тривалого часу відповідачі оплати не здійснюють.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За встановлених обставин фактичного проживання відповідачів та споживання ними житлово-комунальних послуг, а також відсутності їх оплати у встановленому порядку, суд дійшов висновку про не виконання відповідачами своїх зобов`язань та відповідно порушення прав позивача, які підлягають поновленню, а тому позов підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що плата встановлена за ліжко-місце, кожен із відповідачів займає ліжко-місце, нарахування плати проводилось позивачем на кожну особу окремо, тому з кожного з відповідачів підлягає стягненню сума в розмірі по 7070 грн.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на відсутність укладеного договору на проживання у гуртожитку та надання житлово-комунальних послуг суд не приймає до уваги, оскільки відсутність договору не є підставою для відмови у стягненні з відповідачів коштів за житлово-комунальні послуги при фактичному користуванні ними, на що неодноразово наголошував Верховний Суд.

Щодо посилання відповідачки ОСОБА_1 на реєстрацію місця свого проживання без конкретизації кімнати, то вказана обставина також не може бути підставою для відмови в стягненні коштів за надані та спожиті житлово-комунальні послуги, при тому, що плата нараховується за ліжко-місце, а особа проживає в гуртожитку та користується житлово-комунальними послугами.

Щодо самого розміру заборгованості та його розрахунку, то суд враховує, що такий розрахунок є нормативно обґрунтованим, а тому приймається судом як належний доказ розміру заборгованості відповідачів перед позивачем. При цьому суд звертає увагу, що встановлений розмір плати за проживання в гуртожитку є чинним та не скасований, а відсутність подальшого перегляду встановленого розміру плати за проживання в гуртожитку не свідчить про безпідставність його застосування.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст. 141 ЦПК України. Враховуючи задоволення позову з відповідачів на користь ПрАТ Володарка підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 1 098, 50 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 509, 525, 526, 530 ЦК України, Законом України Про житловоо-комунальні послуги, Примірним положенням про гуртожиток, ст. 76- 82, 89, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Володарка заборгованості за користування житловим приміщенням та надані житлово-комунальні послуги за період з липня місяця 2017 року по червень 2020 року (включно) в сумі 7070,00 грн та 1098,50 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства Володарка заборгованості за користування житловим приміщенням та надані житлово-комунальні послуги за період з липня місяця 2017 року по червень 2020 року (включно) в сумі 7070,00 грн та 1098,50 грн судового збору

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Приватне акціонерне товариство Володарка , місцезнаходження: м. Вінниця, проспект Коцюбинського, 39, код ЄДРПОУ 05502381,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: