Рішення

від 12.11.2020 по справі 203/857/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/857/20

Провадження № 2/0203/649/2020

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Давіденко Ю.А.,

розглянувши в загальному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Обслуговуючий кооператив Рембиттехніка , про визнання договору купівлі-продажу укладеним та визнання права власності на гараж, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 на предмет визнання договору купівлі-продажу гаражу АДРЕСА_3, укладеним та визнання права власності на цей гараж, з підстав того, що у травні 1995 року між позивачем та відповідачем досягнуто домовленості про купівлю-продаж спірного гаражу, який побудований відповідачем в кооперативі та належав йому на праві власності на підставі рішення виконкому Кіровської ради народних депутатів від 1984 року. Після сплати позивачем коштів за гараж засіданням правління ГБК Рембиттехніка від 03 червня 1995 року ОСОБА_2 виключено із членів кооперативу, а ОСОБА_1 прийнято у зв`язку із купівлею у ОСОБА_2 гаражу Г-1396К, а рішенням виконкому Кіровської районної ради народних депутатів №1252 від 15 вересня 1995 року на підставі заяв ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , поданих 28 серпня 1995 року, переоформлено гараж АДРЕСА_3 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , однак право власності за ОСОБА_1 зареєстроване не було та при зверненні позивача до приватного нотаріуса з метою реалізації свого права власності на цей гараж, йому відмовлено з підстав наявності запису про право власності ОСОБА_2 , який з 1995 року і донині жодних претензій на цей гараж не заявляв, фактично передавши його позивачу та вчинивши всі необхідні на час відчуження дії, що не вимагало обов`язкового нотаріального посвідчення такої угоди, проте позивач вважає угоду купівлі-продажу вчиненою і дійсною наразі, що і просив суд визнати, а також визнати право власності на цей гараж, що знаходиться на території ГБК Рембиттехніка .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено 05 березня 2020 року судді Колесніченко О.В .

Ухвалою суду від 25 березня 2020 року після надходження 20 березня 2020 року відповіді на запит суду від 11 березня 2020 року щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, відкрито провадження в загальному порядку та призначене підготовче засідання, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка з обміном учасниками справи змагальними заявами по суті справи без виникнення процесуальних ускладнень.

Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв і про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином згідно з ст. ст. 131, 187 ч. 6 ЦПК України за останнім відомим суду підтвердженим зареєстрованим місцем його постійного проживання (перебування).

Третя особа письмових пояснень щодо предмета позову не подавав.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2020 року підготовче провадження у справі закрите і справа призначена до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не прибув та у заяві від 12 листопада 2020 року клопотав про розгляд справи у його відсутності, наполягаючи на задоволенні позову в повному обсязі, не запречуючи проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився і про причини своєї неявки не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання представника не направила, причин неявки не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами із задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради №674 від 28 жовтня 1981 року Про затвердження границі гаражних кооперативів та архітектурно-планувального завдання встановлено межі ГБК Рембиттехніка та виділені міста для громадян, членів кооперативу, для будівництва індивідуальних гаражів при Кіровський раді добровільного товариства автолюбителів.

Рішенням виконкому Кіровської районної ради народних депутатів № 680 від 14 вересня 1984 року Про знос 6 гаражів та 1 сарая в ГБК Рембиттехніка та будівництві 13 індивідуальних гаражів затверджено перелік членів автогаражного кооперативу, до яких входив ОСОБА_2 , як користувач гаража № 1396 К (а.с. 81,82), а індивідуальний кооперативний гараж АДРЕСА_3 Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 з видачою йому про це Реєстраційного посвідчення, про що 26 травня 1982 року записано в реєстрову книгу № Г-3 за реєстровим № 553 (а.с.80).

У відповідності до наданої позивачем виписки з протоколу № 5 засідання правління ГБК Рембиттехніка від 03 червня 1995 року встановлено, що виключення з членів кооперативу ОСОБА_2 та прийняття ОСОБА_5 в члени кооперативу відбулось у зв`язку з купівлею останнім у ОСОБА_2 гаражу № Г-1396К і дане рішення набирає сили після затвердження документів на гараж Г-1396К на ім`я ОСОБА_1 Кіровським райвиконкомом (а.с.13).

Рішенням виконкому Кіровської районної ради народних депутатів № 1252 від 15 вересня 1995 року Про переоформлення гаража АДРЕСА_3, на підставі заяви ОСОБА_2 , як власника гаража № 1369 , та заяви ОСОБА_1 вирішено переоформити гараж АДРЕСА_3 з громадянина ОСОБА_2 на громадянина ОСОБА_1 (а.с.8-10).

Згідно довідці ОК Рембиттехніка від 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 є членом Обслуговуючого кооперативу Рембиттехніка та власником гаража № Г-1396К у відповідності до рішення виконкому Кіровської районної ради народних депутатів № 1252 від 15 вересня 1995 року, пайові внески сплатив у повному обсязі, будь-якої фінансової заборгованості немає (а.с.7).

Як роз`яснював Пленуму Верховного Суду України в пп. а п. 8 постанови № 5 від 28.06.91, члени в тому числі гаражного кооперативу, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону СРСР "Про власність в СРСР", чинної на час придбання ОСОБА_1 спірного гаражу у червні 1995 року, мають право розпоряджатись на свій розсуд наданим йому в користування гаражем - продавати, заповідати, здавати в оренду, вчиняти інші угоди, які не суперечать законові, після внесення за нього свого пайового внеску повністю з набуттям на цій підставі права власності на це майно.

Суд відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України на основі встановлених вище обставин, які знайшли своє безсумнівне пряме підтвердження в сукупності складених сторонами документів, які відносяться до часу події передачі майна, тісно пов`язаних з відомостями рішень органів місцевого самоврядування та управління кооперативом, дійшов стійкого внутрішнього переконання у вчиненні сторонами у травні 1995 року оплатної консенсуальної "домашньої угоди", повністю виконаної її сторонами, чим обґрунтовується рішення про підтвердження дійсності правовідносин та визнання права власності за відсутності у позивача правовстановлюючого документа.

Відповідно, досліджені в судовому засіданні добуті фактичні дані згідно з ст. ст. 80, 89 ЦПК України за внутрішнім переконанням суд визнав достатніми для своїх висновків про ухилення продавця від нотаріального посвідчення угоди через свій від`їзд з України та розрахунок на достатність дотриманих адміністративних формальностей заміни члена гаражного кооперативу.

Розв`язуючи спір, згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до підстав виникнення права на захист цивільних прав у цій справі належить застосовувати положення ЦК УРСР і Закону України Про власність , а способи правового захисту через триваючий характер порушення цивільних прав визначаються відповідно до норм чинного ЦК України.

У з`ясованих обставинах воля сторін вчинити купівлі-продаж гаража видна з їх письмових заяв на адресу правління кооперативу, який в установленому порядку з числа своїх членів продавця замінив на покупця, тим самим підтверджуючи виконання такої угоди з фактичною передачею гаражу покупцю у відкрите володіння та користування, з огляду на що сторонами згідно ст. ст. 42, 44 ЦК УРСР була дотримана проста письмова форма угоди купівлі-продажу об`єкта нерухомості з досягненням згоди з усіх її істотних умов шляхом обміну підписаними ними документами. Тобто, з передачею грошових коштів за гараж та переоформленням членства в кооперативі з оплатою покупцем повністю всіх належних пайових внесків фактично виконана купівля-продаж гаражу, від нотаріального оформлення якої ухилився продавець, на підставі чого за вимогою покупця, який виконав угоду, у відповідності до ст. 47 ЦК УРСР по суду така угода визнається дійсною згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України без потреби в наступному нотаріальному посвідченні такого договору.

Відповідно, право власності у покупця, як набувача майна за дійсним договором, за ст. 128 ЦК УРСР виникло з моменту передачі спірного гаражу, до якої прирівнюється встановлене у цій справі затвердження рішенням виконкому Кіровської районної ради народних депутатів заміни члена кооперативу, у зв`язку з чим право власності відповідно до ст. 328 ЦК України вважається набутим позивачем правомірно.

За правилами ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1681,60 грн. сплачений при подачі позову до суду позивачем належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Обслуговуючий кооператив Рембиттехніка , про визнання договору купівлі-продажу та визнання права власності на гараж - задовольнити.

Визнати дійсним укладений ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ) договір з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) купівлі-продажу гаражу АДРЕСА_3 з 03 червня 1995 року.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ), право власності на гараж АДРЕСА_3 (ідентифікаційний код юридичної особи 24233849, м. Дніпро, пр. О. Поля, 129-В) .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1681 грн. 60 коп.

Відповідач вправі подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення підписане 20 листопада 2020 року і, починаючи з наступного за цим днем, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду відповідно до пп.пп. 15.1, 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в паперовій формі апеляційної скарги, а така само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко