Постанова

від 17.11.2020 по справі 915/1192/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1192/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2019 року (суддя Коваль С.М., господарський суд Миколаївської області, зал №929, повний текст 26.04.2019)

у справі № 915/1192/18

за позовом: заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі:

1. Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області

2. Гуріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради,

до відповідача: фермерського господарства «Войченко» ,

про визнання недійсним договору від 11.04.2017 р. про сумісну діяльність та зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участю представників сторін:

Від прокуратури - Чернишова І.Є., посвідчення № 048533, дата видачі : 01.11.17;

Голова фермерського господарства «Войченко» - Войченко В.О., паспорт серія № ЕО290012, дата видачі : 16.01.97;

Директор Гуріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради - Вовченко С.Л., витяг з наказу № 15-к, дата видачі : 22.02.19;

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області та Гуріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради (далі - Школа) пред`явлено позов до фермерського господарства (ФГ) «Войченко» з такими вимогами:

«Визнати недійсним договір про спільну діяльність, укладений 11.04.2017 між Гуріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради та фермерським господарством «Войченко» .

Зобов`язати фермерське господарство «Войченко» (ЄДРПОУ 23040999) повернути Гуріївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради земельну ділянку площею 100 га в межах території Гуріївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області» .

Прокурор також просить суд про стягнення з ФГ «Войченко» коштів на відшкодування витрат з оплати судовим збором позовної заяви.

Вимоги щодо недійсності правочину ґрунтуються на тому, що укладений між Школою та ФГ «Войченко» спірний договір не містить ознак договору про спільну діяльність визначених ст. ст. 1130, 1131, 1133, 1134, 1135, 1136, 1137, 1139 ЦК України, а тому є удаваним договором, так як ним прикриваються відносини сторін щодо оренди землі (суборенди), а також змінено цільове призначення земельної ділянки (використовується не за цільовим призначенням), на укладення якого у Школи відсутні достатні правові підстави та відповідний обсяг повноважень, що у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання цього договору недійсним. Підстави для повернення державі земельної ділянки обґрунтовано посиланням на ст.1212 ЦК України. При цьому порушення інтересів держави в даному випадку, на думку заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури, полягає в тому, що Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, як розпорядник земель державної власності сільськогосподарського призначення та орган державного контролю у цій сфері, та Гуріївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради, як постійний користувач зазначених земельних ділянок протягом тривалого часу не здійснюють захист інтересів держави та реалізацію наданих законом повноважень щодо повернення земельної ділянки, що призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, вбачаються правові підстави для звернення прокурора з позовом до суду у межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 4 ГПК України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2019 року у справі №915/1192/18 (суддя Коваль С.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прокурором не подано доказів в обґрунтування підстав для здійснення судового захисту інтересів Головного управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та Гуріївської загальноосвітньої школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради, а також наявності обставин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачами особисто, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

Суд зазначив, що прокурором не підтверджено жодним належним та припустимим доказом, щодо невиконання позивачами заходів, спрямованих на захист інтересів держави саме у галузі земельних правовідносин (внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне провадження на підставі ст.367 КК України (службова недбалість), вирок суду щодо службових осіб, докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Прокурором додано до матеріалів позовної заяви копію його повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 29.10.2018р. за № (15-33)4266-18 зі змісту якого вбачається, що прокурором лише доведено до відома позивачів про те, що ним встановлено порушення у земельному законодавстві та підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Школи та Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області та скеровано позовну заяву про визнання недійсними договорів про сумісну діяльність від 11.04.2017, укладеного між Гуріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради та фермерським господарством «Войченко» та повернення спірної земельної ділянки.

Прокурором додано до матеріалів позовної заяви копію його повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 29.10.2018р. за № (15-33)4266-18 зі змісту якого вбачається, що прокурором лише доведено до відома позивачів про те, що ним встановлено порушення у земельному законодавстві та підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Школи та Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області та скеровано позовну заяву про визнання недійсними договорів про сумісну діяльність від 11.04.2017, укладеного між Гуріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради та фермерським господарством «Войченко» та повернення спірної земельної ділянки.

Як випливає з матеріалів справи, а саме акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 07.05.2018 р., Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області здійснено перевірку та встановлено: «порушень земельного законодавства не встановлено, земельна ділянка використовується в межах цільового призначення» .

Відтак, посилання прокурора в позовній заяві щодо не вчинення Школою та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області заходів на захист інтересів держави, в тому числі щодо здійснення заходів щодо визнання недійсним оспорюваного договору та повернення Школі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, які всупереч законодавству України використовуються відповідачем та на свої повідомлення, якими прокурор повідомив позивачів про скерування позовної заяви до господарського суду Миколаївської області для захисту інтересів держави в особі позивачів, не є належним обґрунтуванням прокурором обставин, доведення допустимими доказами неналежного здійснення позивачами, до компетенції яких належать відповідні повноваження, захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а відповідно до чого і правомірності звернення до суду із даним позовом.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не подано доказів в обґрунтування підстав для здійснення судового захисту інтересів Головного управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та Гуріївської загальноосвітньої школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради, а також наявності обставин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачами особисто, а тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позову.

Також, суд відмовив у задоволенні позову заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури з урахуванням висновків, викладених Верховним судом у постанові від 24.07.2018р. у справі №916/3255/17, в якій відзначено про те, що, якщо суд першої інстанції, встановивши вже на стадії розгляду справи по суті, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу має здійснити розгляд справи по суті, а судові витрати, пов`язані з розглядом справи, розподілити за результатами такого розгляду відповідно до ст.129 ГПК України.

Щодо тверджень прокурора стосовно наявності порушень спірними правовідносинами інтересів позивача, з врахуванням встановлення судом звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави за умови недоведеності та необґрунтованості не здійснення або неналежним чином здійснення захисту таких інтересів, судом не надавалась правова оцінка наявності порушених прав позивача.

Не погодившись з вказаним рішенням, перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 16.04.2019 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити; про розгляд справи повідомити прокуратуру Одеської області.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що судове рішення підлягає скасуванню як таке, що винесене за неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 131-1 Конституції України, ст. ст. 53, 236 ГПК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , п. п. 1, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 Про судове рішення .

Апелянт зазначає, що звернення заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області та Гур`ївської загальноосвітньої школи не ставить іншу сторону - ФГ Войченко у нерівне становище, оскільки реалізуючи свої права відповідач надав відзив на позов та документи, що підтверджують його позицію, приймав участь у розгляді справи, надавав пояснення по суті спору тощо.

У той же час незвернення уповноваженого органу до суду саме по собі шкодить інтересам держави, оскільки надання земель державної форми власності за відсутності відповідного погодження орендодавця та зареєстрованого договору суборенди землі призводить до необлікованого використання землі та втраті з боку держави контролю над процесами оренди земельних угідь, що в свою чергу може негативно позначитись на родючості землі та економіці країни.

Крім того, судом помилково зроблено висновок про те, що прокурор необґрунтовано визнав підставою для звернення з позовом бездіяльність позивачів, оскільки ГУ Держгеокадастру в області 07.05.2018 проводилась перевірка, за результатами якої порушень земельного законодавства контролюючим органом не встановлено.

У квітні 2018 року Вознесенською місцевою прокуратурою повідомлено контролюючий орган про наявність порушень законодавства при використанні спірної земельної ділянки та ініційовано проведення уповноваженим органом відповідної перевірки. Під час її проведення 07.05.2018 державним інспектором Головного управління Держгеокадастру в області встановлено, що земельну ділянку фактично використовує ФГ Войченко для забезпечення своєї підприємницької діяльності. Однак, належну оцінку договору про спільну діяльність, на підставі якого відповідач використовує землю, контролюючим органом не надано, внаслідок чого порушень вимог законодавства та інтересів держави останнім не встановлено, заходів реагування відповідно до компетенції не вжито. Поряд з цим, під час розгляду справи, 17.12.2018 керівником контролюючого органу скеровано до суду відзив на позов, відповідно до якого останнім визнано наявність порушень вимог законодавства у сфері земельних правовідносин та підтримано позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

За доводами прокурора, посилання суду на акт перевірки контролюючого органу від 07.05.2018 та тим самим вжиття ним заходів на захист інтересів держави не може бути покладено в обґрунтування відмови в задоволенні позову, оскільки під час судового розгляду ГУ Держгеокадастру в області підтвердило наявність порушень вимог законодавства у сфері земельних правовідносин, які вже мали місце станом на травень минулого року, та свою бездіяльність з цього приводу.

Більш того, судом не прийнято до уваги, що прокурором визначено другим позивачем Гур`ївську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради, якою свідомо, не маючи на те повноважень, укладено договір про спільну діяльність та передано земельну ділянку в суборенду ФГ Войченко . При цьому, навчальний заклад позовні вимоги прокурора не підтримав, вважав їх необґрунтованими, спірний договір з метою поновлення права на земельну ділянку державної форми власності не розірвав, представника у судове засідання не направив, шо безумовно підтверджує факт його бездіяльності.

Що стосується висновків суду про недоведеність обставин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачами особисто, то положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 53 ГПК України не передбачено обов`язок прокурора зазначати обставини за яких уповноважений орган бездіє.

Ураховуючи, що відповідно до ст.14 Конституції України, ст.2 Закону України Про охорону земель , земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, дотримання належного економічного регулювання земельних відносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового ( в тому числі договірного) врегулювання, безпосередньо становить державний інтерес, тому невжиття позивачами заходів до захисту вказаних інтересів держави, є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру відповідно до ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Також прокурор вважає помилковим твердження суду, що доказом не виконання чи неналежного виконання уповноваженим на захист держави органом своїх повноважень є внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 КК України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на відповідних державних службовців, за невиконання чи неналежне виконання ними службових обов`язків.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 року у складі колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду - судді-доповідача Ярош А.І., суддів Колоколова С.І.., Савицького Я.Ф. відкрито апеляційне провадження по справі №915/1192/18 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Миколаївської області на рішення господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2019 року.

Встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, заяв чи клопотань.

До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ФГ Войченко , в якому відповідач вважає судове рішення законним, обґрунтованим, зазначає, що у прокурора не було процесуальних підстав звертатись до суду з подібним позовом.

Відповідач зазначає, що фактично та за умовами договору фермерське господарство утримує в належному стані земельну ділянку - пасовища в розмірі 100 га яка знаходиться в оренді у школи (земельна ділянка оброблена висаджені багаторічні трави - люцерна), а школа в свою чергу має можливість використовувати цю земельну ділянку яка перебуває в належному стані для навчальних цілей. Більш того школа додатково отримує ще і реальні гроші, а саме в 2017 році господарством перераховано школі 75000 грн. та в 2018 році також перераховано 75000 грн., що складає більш ніж 17% в рік від нормативної грошової оцінки.

Прокурор в свою чергу, захищає абстрактні державні інтереси, в результаті чого школа може бути позбавлена реального інтересу, тобто позбавитись реальних коштів та крім того при визнанні договору недійсним та при застосуванні реституції зобов`язана буде повернути вже отримані кошти 150000 грн.

Сторони за договором не мали на меті приховування договору суборенди землі іншим договором тому що не мали на меті укладання договору суборенди землі, що намагається довести позивач, тому що при укладанні договору суборенди землі суборендодавець - школа фактично позбавляється прав використання земельної ділянки для учбового процесу, оскільки всі права користування переходять до господарства, і набуває права тільки на отримання суборендної плати.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 року прийнято справу №915/1192/18 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Миколаївської області на рішення господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2019 року до провадження у складі колегії суддів - головуючого судді Ярош А.І., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 року зупинено апеляційне провадження у справі № 915/1192/18 до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі №587/430/16-ц.

Ухвалою від 17.10.2019 року поновлено апеляційне провадження у справі №915/1192/18.

12.11.2019 до суду надійшли пояснення від ФГ Войченко по справі з урахуванням висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі 587/430/16-ц, в яких зазначає, що рішення господарського суду Миколаївської області прийнято відповідно до закону та вимог Верховного Суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 року зупинено апеляційне провадження у справі №915/1192/18 до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі № 912/2385/18.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 21.07.2020 року опубліковано постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.

Ухвалою суду від 30.07.2020 поновлено апеляційне провадження у справі №915/1192/18. Розгляд справи призначено на 13 жовтня 2020 року об 11-00 год.

В судове засідання 17.11..2020 року не з`явився представник Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також зважаючи на те що провадження у справі відкрито з 29.05.2019 року, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав осіб, які з`явились до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представника прокуратури, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду, Заступником керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області та Гуріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради (далі - Школа) пред`явлено позов до фермерського господарства (ФГ) «Войченко» з такими вимогами:

«Визнати недійсним договір про спільну діяльність, укладений 11.04.2017 між Гуріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради та фермерським господарством «Войченко» .

Зобов`язати фермерське господарство «Войченко» (ЄДРПОУ 23040999) повернути Гуріївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради земельну ділянку площею 100 га в межах території Гуріївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області» .

Прокурор також просить суд про стягнення з ФГ «Войченко» коштів на відшкодування витрат з оплати судовим збором позовної заяви.

Вимоги щодо недійсності правочину ґрунтуються на тому, що укладений між Школою та ФГ «Войченко» спірний договір не містить ознак договору про спільну діяльність визначених ст. ст. 1130, 1131, 1133, 1134, 1135, 1136, 1137, 1139 ЦК України, а тому є удаваним договором, так як ним прикриваються відносини сторін щодо оренди землі (суборенди), а також змінено цільове призначення земельної ділянки (використовується не за цільовим призначенням), на укладення якого у Школи відсутні достатні правові підстави та відповідний обсяг повноважень, що у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання цього договору недійсним. Підстави для повернення державі земельної ділянки обґрунтовано посиланням на ст.1212 ЦК України. При цьому порушення інтересів держави в даному випадку, на думку заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури, полягає в тому, що Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, як розпорядник земель державної власності сільськогосподарського призначення та орган державного контролю у цій сфері, та Гуріївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради, як постійний користувач зазначених земельних ділянок протягом тривалого часу не здійснюють захист інтересів держави та реалізацію наданих законом повноважень щодо повернення земельної ділянки, що призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, вбачаються правові підстави для звернення прокурора з позовом до суду у межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 4 ГПК України.

Предметом даного позову є вимога заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області про визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладений 11.04.2017 між Гуріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради та фермерським господарством «Войченко» та зобов`язання останнього повернути Гуріївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради земельну ділянку площею 100 га в межах території Гуріївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між Гуріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради та фермерським господарством «Войченко» договір про спільну діяльність від 11.04.2017 по суті є прихованим договором оренди, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним відповідно до приписів ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор зазначив, що вказана позовна заява вжита, як захід прокурорського реагування та направлена, насамперед, на захист економічних інтересів держави, яким спричинено шкоду, внаслідок користування земельною ділянкою, яка згідно норм Конституції України, є національним багатством. Крім того, зазначені порушення законодавства в сфері оренди землі підривають основні принципи його існування, що може призвести до незаконного відчуження майна держави, чим спричиняється суттєва шкода державним інтересам.

Серед іншого, прокуратурою зазначено, що даний позов подається в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, яке наділене повноваженнями по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Миколаївської області.

Досліджуючи наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, прокурор може звернутися до суду з позовом лише у випадку відсутності відповідного компетентного органу або нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів останнім чи іншим суб`єктом відповідних владних повноважень. При цьому прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав такого представництва та надати докази на підтвердження того, що він попередньо повідомляв про це відповідні компетентні органи, які мали б самостійно захищати інтереси держави.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Згідно частини 4 статті 53 того ж Кодексу прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 наголосив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманими від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому, саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Матеріали справи містять:

- повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 29.10.2018р. за № (15-33)4266-18 зі змісту якого вбачається, що прокурором встановлено порушення у земельному законодавстві та підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Школи та Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області та скеровано позовну заяву про визнання недійсними договорів про сумісну діяльність від 11.04.2017, укладеного між Гуріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради та фермерським господарством «Войченко» та повернення спірної земельної ділянки.

- Лист Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 10.10.2018 №517/117-18, яким на запит прокуратури повідомлено про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та її належність до земель державної власності

- Лист Очаківської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області від 23.03.2018 №326/9/14-25, яким повідомлено щодо податкового обліку ФГ Фойченко ,

- Листи Гур`ївської загальноосвітньої школи 1-3 ступені Новоодеської районної ради №23 від 20.02.2018р, №34 від 27.03.2018 року, №70 від 28.09.2018, яким надано прокуратурі інформацію щодо спірного договору,

- Лист відділу освіти Новоодеської РДА Миколаївської обаст №02/911 від 28.09.2018, яким повідомлено прокуратуру щодо виконання договору про спільну діяльність,

- Лист КУ Новоодеський районний центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти , згідно якого повідомлено про надходження коштів в сумі 7000 грн., та в сумі 68000 грн. на виконання спірного договору,

- Лист Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 25.09.2018 №14-0.166-7071/2-18, яким повідомлено прокуратуру, що перевіркою не встановлено порушень вимог земельного законодавства.

Статтею 2 Закону України „Про охорону земель" визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

На думку прокурора, відповідачами порушено вимоги земельного законодавства, Гур`ївська загальноосвітня школа 1-3 ступені Новоодеської районної ради протиправно розпорядилась землями державної власності, ФГ Войченко використовує земельну ділянку не за цільовим призначеннями.

Таким чином, судовою колегією встановлено, що Гур`ївська загальноосвітня школа 1-3 ступені Новоодеської районної ради та Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області були обізнані про можливе порушення інтересів держави, про яке зазначає прокурор, проте не вжили жодних заходів реагування, що має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Заслуговує уваги той факт, що приписи чинного законодавства України передбачають право прокурора здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади без будь-яких застережень щодо причин, через які орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави.

Відтак, достатньою підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу державної влади є, зокрема, факт нездійснення цим органом захисту державних інтересів незалежно від причин такої бездіяльності.

Зазначене свідчить про усвідомлену пасивну поведінку органу, уповноваженого на звернення до суду за захистом інтересів держави, нездійснення ним захисту інтересів держави та є підставою для пред`явлення цього позову прокурором в інтересах держави в особі Гур`ївської загальноосвітньої школи 1-3 ступені Новоодеської районної ради та Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області.

Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її економічних інтересів, які полягають у контролі за недопущенням завдання збитків державі, правомірно звернувся до суду з позовом у даній справі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що правова оцінка обґрунтованості позовних вимог буде надана судом далі.

Дослідивши обставини справи та умови укладеного між сторонами договору про спільну діяльність, укладеного 11.04.2017 між Гуріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради та фермерським господарством «Войченко» , судова колегія доходить наступних висновків.

Так, відповідно до договору оренди землі від 07.09.2007 року, Новоодеська районна державна адміністрація Миколаївської області надала, а Гуріївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради прийняла в строкове платне користування земельну ділянку площею 100,00 га пасовищ для ведення підсобного сільського господарства, яка знаходиться на території Гур`ївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Згідно угоди №1/367 від 25.11.2011 року про зміни до договору сторони узгодили строк дії договору - 49 років.

11.04.2017 року між Гуріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради та фермерським господарством «Войченко» укладено договір про спільну діяльність.

Відповідно до пункту 1.1 договору про спільну діяльність встановлено, що сторони за даним Договором (Гуріївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради- сторона 1, фермерське господарство «Войченко» - сторона 2) зобов`язуються шляхом об`єднання зусиль спільно діяти в сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення спільних цілей - використання земельної ділянки з метою удосконалення знань учнів по біології, екології, географії і природознавству; формування практичних умінь по вирощуванню і догляду за рослинами; формування інтелектуальних і практичних умінь, пов`язаних з проведенням спостережень і дослідів, з оцінкою стану довкілля; підвищення рівня екологічної культури учнів; формування в учнів відповідального відношення до праці, до довкілля, до діяльності по її збереженню і поліпшенню; розвиток професійного самовизначення учнів; виховання в учнів працьовитості, любові до природи і сільського господарства.

Пунктом 1.2 визначено, що сторони зобов`язуються діяти спільно шляхом об`єднання своїх прав, грошових коштів, професійних та інших знань, навичок та вмінь, ділової репутації та ділових зв`язків, інших зусиль для досягнення мети цього Договору.

Згідно п.1.4 договору, земельна ділянка, яка використовується Сторонами під час сумісної діяльності знаходиться в межах території Гур`ївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, має загальну площу 100,00 га, у тому числі 100,00га пасовищ та кадастровий номер 4824882000:01:003:0030.

1.5 договору встановлено, що на земельній ділянці об`єкти нерухомості та інфраструктури відсутні та земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню для сумісної діяльності.

Пунктами 2.1, 3.1, 4.1 договору визначено, що для досягнення цілей за даним Договором Сторони зобов`язуються:

обмінюватися наявною у їхньому розпорядженні інформацією з аспектів взаємного інтересу;

щотижнево проводити спільні консультації з узгодженої тематики для обговорення питань спільної діяльності;

у разі потреби здійснювати взаємне кредитування і фінансування на безвідсоткових, безвідплатних або відплатних засадах, трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами;

виконувати спільні замовлення і замовлення один одного по спільній діяльності на пріоритетній і пільговій основі;

спільна діяльність Сторін буде здійснюватися у відповідності до Програми робіт , що додається до Договору, в якій Сторони визначають порядок, термін, етапи та інші умови спільної діяльності;

на підставі окремих угод або доручень представляти інтереси іншої Сторони перед третіми особами;

мати інші права, не перелічені в цьому Договорі, але що випливають з його умов і доповнень до нього, і передбачені чинним законодавством України.

Сторони несуть інші обов`язки не перелічені в цьому Договорі, але що випливають з його умов і доповнень до нього, і передбачені чинним законодавством України.

Сторона-1 зобов`язується використовувати свої професійні знання, ділову репутації та ділові зв`язки для досягнення сумісних цілей за даним Договором;

надавати допомогу в обробітку та догляду за культурами, що вирощуються на земельній ділянці;

надати для досягнення сумісних цілей за даним Договором земельну ділянку, загальною площею 100,00 га, яка перебуває у її користуванні на підставі діючого та зареєстрованого, у відповідності до законодавства України що діяло на момент укладання, договору оренди земельної ділянки.

Сторона 2 за даним Договором зобов`язується:

використовувати свої професійні знання, ділову репутації та ділові зв`язки, особисту трудову участь для досягнення сумісних цілей за даним Договором;

після підписання даного Договору негайно приступити до здійснення проектів;

вжити заходів по найму відповідного персоналу для виконання робіт за даним Договором;

надавати Стороні 1 інформацію про перебіг виконання робіт за даним Договором не менш, чим один раз на квартал;

залучити для виконання умов даного Договору матеріально-технічну базу.

Розділом 7 договору передбачено порядок розподілу результатів спільної діяльності.

Так, п.7.1-7.3 договору сторони домовились, що у разі отримання продукції (врожаю) під час виконання умов даного договору, вона буде реалізована наступним чином:

Сторона 2 реалізує продукцію та з метою збереження родючості державних ґрунтів та екологічної безпеки земельної ділянки Стороною 1 перераховує останній грошові кошти один раз на рік у сумі 75000 грн.

У разі, якщо після перерахування грошових коштів Стороні 1 стороною 2 відповідно до п. 7.1 даного Договору, у Сторони 2 залишиться залишок грошових коштів то Сторона 2 має вільно розпоряджатися залишком грошових коштів.

У разі, якщо земельна ділянка не потребує проведення будь-яких дій по збереженню родючості державних ґрунтів та екологічної безпеки земельної ділянки, Сторона 1 має вільно розпорядитися грошовими коштами, які перерахувала їй Сторона 2.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту порушеного права, зокрема, передбачено такий як визнання недійсним правочину.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору про спільну діяльність, позивач мав довести наявність тих фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Разом з цим, статтею 1130 ЦК України визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до положень статті 1131 цього ж Кодексу умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови, визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Водночас, згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» , відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі", Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 цього Закону, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Дослідивши обставини справи, умови укладеного між сторонами договору про спільну діяльність, колегія суддів вважає недоведеною позицію прокурора про те, що при укладенні спірного договору сторони мали на меті приховати інший правочин та те, що спірний договір насправді є договором оренди землі.

З листа Гур`ївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області №34 від 27.03.2018 року вбачається, що календарно- тематичними планами з екології (11 клас), географії (6-9 кл.), природознавства (2-4кл.) на 2017-2018 н.р. заплановано заняття, екскурсії з учнями на вказану земельну ділянку. Оскільки на даний час земельна ділянка нічим не засіяна, такого роду заняття, як правило, плануються на квітень-травень. Транспортування учнів до вказаної земельної ділянки буде здійснюватися шкільним автобусом. (т.1 а.с.80)

В судове засідання 17.11.2020 року прибула директор Гур`ївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області та особисто надала пояснення, з яких вбачається, що школою використовується земельна ділянка в учбових цілях, проводяться позакласні заняття, табори для учнів школи.

Таким чином, колегія суддів вважає слушними доводи ФГ Войченко про те, що наразі Школа отримує в якості розподілу прибутку грошові кошти, має в належному стані земельну ділянку, яку використовує в навчальному процесі.

Судова колегія також приймає до уваги той факт, що за наслідками перевірки вимог земельного законодавства, проведеної 07.05.2018 року, Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області дійшло висновку про відсутність порушень земельного законодавства, земельна ділянка використовується в межах цільового призначення, що підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства (т.1 а.с.171)

Листом Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 25.09.2018 №14-0.166-7071/2-18 повідомлено, що перевіркою не встановлено порушень вимог земельного законодавства (т.1 а.с.90-91).

Крім того, колегія суддів враховує, що спірна земельна ділянка не вибувала із державної власності, знаходиться в законному постійному користуванні Гур`ївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, використовується за призначенням, передбаченим земельним законодавством, статус земельної ділянки залишається незмінним, а сам договір містить усі істотні умови необхідні для договору про сумісну діяльність.

Таким чином, прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що правочин, який вчинено сторонами при укладенні договору від 11.04.2017 року, спрямовано на приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області та Гуріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради про визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного 11.04.2017 між Гуріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради та фермерським господарством «Войченко» та зобов`язання фермерське господарство «Войченко» повернути Гуріївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради земельну ділянку площею 100 га в межах території Гуріївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області» .

Разом з тим, оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2019 року у справі №915/1192/18 хоча і містить інше мотивування, щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, однак такі помилкові висновки суду першої інстанції не призвели до прийняття неправильного рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

У зв`язку з викладеним, оскільки таке мотивування не призвело до прийняття неправильного рішення, рішення господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2019 року у справі №915/1192/18 слід залишити без змін, апеляційну скаргу прокуратури Миколаївської області залишити без задоволення.

Керуючись статтями 270, п.2 ч.1 ст. 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокуратури Миколаївської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2019 року у справі №915/1192/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.11.2020 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І Діброва

Суддя Я.Ф. Савицький