Постанова

від 17.11.2020 по справі 910/3488/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. Справа№ 910/3488/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Копитової О.С.

Демидової А.М.

за участюсекретаря судового засідання Ковган О.І. за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 30.07.2020 розглянувши апеляційну скаргу Українського державного концерну по матеріально технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу Украгротехсервіс в особі арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі№910/3488/20 за позовомУкраїнського державного концерну по матеріально технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу Украгротехсервіс доПриватного підприємства Агрофірма Майбутнє простягнення заборгованості за договором

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 (суддя Івченко А.М.) справу №910/3488/20 за позовом Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу Украгротехсервіс до Приватного підприємства Агрофірма Майбутнє про стягнення заборгованості за договором направлено за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Микитьон В.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.07.2020, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Копитова О.С., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Микитьона В.В. залишено без руху.

У зв`язку з відпусткою судді Копитової О.С., відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.09.2020 для розгляду справи №910/3488/20 визначено колегію суддів у складі: Грек Б.М. (головуючий, суддя-доповідач), судді: Демидова А.М.,Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №910/3488/20 відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду.

25.09.2020 суддею Остапенком О.М. заявлено самовідвід у справі №910/3488/20, який мотивований наявністю обставини, які виключають можливість участі вказаного судді у розгляді даної справи та є підставою самовідводу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2020 задоволено заяву судді Остапенка О.М. про самовідвід від розгляду справи № 910/3488/20, матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2020, справу №910/3488/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Грек Б.М.- головуючий суддя, судді: Копитова О.С., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 справу № 910/3488/20 прийнято до провадження визначеною колегією.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 розгляд справи № 910/3488/20 відкладено на 17.11.2020.

Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на їх адреси місцезнаходження копій ухвали суду, натомість представники сторін з`явились в судове засідання.

Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники у справі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

1. Зміст обставин справи.

1.1. До суду надійшла позовна заява Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" про стягнення заборгованості за договором в межах справи № 23/267-50/360-2012.

1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 провадження у справі № 23/267-50/360-2012 за заявою Структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" про банкрутство закрито.

1.3. У зв`язку із тим, що провадження у справі № 23/267-50/360-2012 закрито, а відповідач - Приватне підприємство "Агрофірма "Майбутнє" знаходиться у Полтавській області, місцевим господарським судом прийнято рішення про направлення справи №910/3488/20 за територіальною підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

2. Зміст та обґрунтування апеляційної скарги.

2.1. В своїй апеляційній скарзі ліквідатор Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

2.2. Скаржник, зокрема, зазначає, що:

2.2.1. Господарським судом міста Києва було відповідно до правил підсудності, визначених Господарським процесуальним кодексом України, прийнято до свого провадження справу №910/3488/20 за позовом концерну до Приватного підприємства Агрофірма Майбутнє про стягнення заборгованості за договором поставки.

2.2.2. Як на підставу для передачі справи №910/3488/20 до Господарського суду Полтавської області суд першої інстанції послався на закриття провадження у справі №23/267-50/360-2012 про банкрутство Концерну.

2.2.3. Скаржник посилається на те, що з врахуванням приписів частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

2.2.4. Внаслідок закриття провадження у справі №23/267-50/360-2012 про банкрутство Концерну не відбулось змін у складі відповідачів у справі №910/3488/20, отже Господарським судом міста Києва при винесенні ухвали від 10.06.2020 про передачу справи №910/3488/20 за підсудністю іншому суду було допущено порушення частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

2.3. Зважаючи на викладене, скаржник, посилаючись на приписи частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 280 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновків про наявність правових підстав для скасування оскарженої ухвали та направлення справи для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

3. Зміст та обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу.

3.1. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

3.2. Відповідач, зокрема, зазначає, що:

3.2.1. Справа за позовом Концерну до відповідача має розглядатись та розглядалась саме в межах справи перо банкрутство №23/267-50/360-2012, а присвоєння номеру №910/3488/20 носить виключно технічний характер.

3.2.2. При закритті провадження у справі про банкрутство, розгляд всіх питань, що перебувають у її межах, припиняється.

3.2.3. Посилання скаржника на частину 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України не може бути визнано доречним, оскільки дана стаття регламентує випадки, які виникають в процесі розгляду справи. Наразі ж розгляд справи не здійснюється.

3.3. Зважаючи на викладене, відповідач, посилаючись на приписи статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, дійшов висновків, що передача справи за підсудністю до господарського суду за місцем реєстрації відповідача повністю відповідає інтересам позивача та не суперечить вимогам процесуального законодавства.

4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами апеляційного провадження.

4.1. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

4.2. Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

4.3. Як встановлено місцевим господарським судом, провадження у справі №23/267-50/360-2012 про банкрутство Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", для розгляду в межах якої було передано дану справу, було закрито ухвалою від 27.05.2020, і даний факт сторонами не спростовується та не заперечується. Відтак, правова підстава для передачі даної справи для розгляду в межах провадження у справі про банкрутство, визначена Кодексом України з процедур банкрутства, фактично відпала.

4.4. Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

4.5. Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача Приватного підприємства "Агрофірма "Майбутнє" є: 37122, с. Луговики, Чорнухинського району, Полтавської області, код ЄДРПОУ 31597099.

4.6. За приписами Глави 2 "Юрисдикція" Розділу І ГПК України юрисдикція справ визначається за предметними і суб`єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 30 ГПК України).

4.7. Відповідно пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частини 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

4.8. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції", заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України", заява N 24003/07, п.33, 08.12.2016).

Також, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування судового рішення під час апеляційного провадження.

Відповідно до статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення суду першої інстанції є таким, що вимогам закону відповідає.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Українського державного концерну по матеріально технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу Украгротехсервіс в особі арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського міста Києва від 10.06.2020 по справі №910/3488/20 залишити без змін.

Матеріали справи №910/3488/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді О.С. Копитова

А.М. Демидова

Повний текст складено 24.11.20