Рішення

від 10.11.2020 по справі 905/2137/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 Справа № 905/2137/19

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Коновалова А.І.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "ЯРИЧ" .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна".

Про зобов`язання здійснити спростування недостовірної інформації.

Представники учасників справи:

від позивача - Буняк Ю.І.

від відповідача - Чемес В.М.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "ЯРИЧ" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" про зобов`язання здійснити спростування недостовірної інформації.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.10.2020 в позові відмовлено повністю.

Судом було вирішено питання щодо розподілу судового збору, інші судові витрати судом не розподілялись.

Відповідачем у відзиві було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та зазначено, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

23.10.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшло "повідомлення (клопотання) про докази судових витрат". Вказане клопотання було відправлене поштою на адресу суду 21.10.2020.

04.11.2020 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних представником відповідача та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" у справі №905/2137/19.

10.11.2020 на електронну адресу суду представником позивача подано клопотання про зменшення розміру та відмову відшкодування витрат відповідача (крім судового збору).

В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначив, що надані відповідачу послуги не відповідають критерію необхідності, їх вчинення не було обов`язковим та доцільним. Крім того, сума судових витрат відповідача, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Згідно з п.1 ч.1, ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат (висновок викладений в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019, справа №922/445/19).

На підтвердження понесення відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, до суду надані, зокрема, фіскальні чеки АТ Укрпошта та відповідні описи вкладення у цінні листи на загальну суму 289,44 грн (т.3 а.с. 174-201, т.4 а.с. 27-29).

Виходячи з приписів ч.5 ст. 129 ГПК України, на господарський суд покладений обов`язок, зокрема, враховувати пов`язаність судових витрат з розглядом справи та обґрунтованість розміру судових витрат.

Суд вважає такими, що не були необхідними витрати пов`язані з надсиланням клопотання про передачу справи до Господарського суду м.Києва (на суму 48,2 грн, т.3 а.с.176), виходячи з того, що ухвалою суду від 26.12.2019 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду м.Києва.

Крім того, відсутні підстави для стягнення з відповідача поштових витрат у розмірі 30,2 грн, оскільки з опису вкладення від 31.08.2020 (т.3 а.с.199) вбачається, що відповідачем були надіслані документи також і по іншій справі, а отже вказані витрати не можуть бути прийняті судом, як такі, що пов`язані виключно з цією справою.

Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження понесення відповідачем вказаних вище витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення таких вимог, в розмірі 186 грн, 84 коп.

Понесені адвокатом витрати, які пов`язані з прибуттям в судове засідання, на суму 1545,23 грн (т.3 а.с.182-183) також є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.

На підтвердження надання відповідачу правничої допомоги до суду наданий: витяг з договору про надання правової допомоги 23.11.2018; витяг з додаткового провочину до договору від 23.11.2018; заявка №01-55/20; пропозиція (оферта) від 16.10.2020 №К-0899/1 (у якій, запропоновано визначити оплату послуг у сумі 2000 грн за один календарний місяць в якому надаватимуться такі роботи (послуги) протягом строку розгляду цієї справи в суді першої інстанції, який триватиме до закінчення терміну дії договору від 23.11.2018 про надання правової допомоги); повідомлення (акцепт) про прийняття адвокатом вказаної пропозиції; довідки-рахунки за період грудень 2019 року - жовтень 2020 року; акти за період грудень 2019 року - серпень 2020 року; платіжні доручення за період грудень 2019 року - серпень 2020 року. Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 23545,23 грн (т.3 а.с. 202-237).

Також, представником відповідача наданий детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ТОВ Телерадіокомпанія Україна у справі №905/2137/19 за період з грудня 2019 по жовтень 2020 року (т.4 а.с.20-22).

Дослідивши наданий представником відповідача детальний опис наданих адвокатом послуг вбачається, зокрема, що вартість послуг адвоката була визначена помісячно, а не залежала не від конкретного обсягу (виду) наданих послуг.

Не доведено необхідність надання адвокатом послуг з консультування і роз`яснення з правових питань кожного місяця та витрачений загальний час на таку послугу-16 год.

Також, не доведено необхідність та не зазначено у зв`язку з якими обставинами у справі було обумовлено надання щомісячно послуги з консультування стосовно проектів процесуальних документів та витрачений на таку послугу загальний час - 23 год. Не вказано стосовно яких саме проектів процесуальних документів були надані послуги з консультування.

Суд також приймає до уваги, що декілька судових засідань були відкладені за клопотаннями сторін, у зв`язку з розповсюдженням короновірусної хвороби, що унеможливлювало особисту явку представників в судове засідання та впливало на строк розгляду справи.

В той же час, у суду відсутні сумніви щодо дійсності надання відповідачу послуг адвокатом, пов`язаних з розглядом цієї справи, оскільки представником відповідача (адвокатом) були складені та подавались до суду заяви по суті справи, докази, клопотання, а також адвокат приймав участь в судових засіданнях.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Разом з тим, поряд зі згаданим принципом змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відшкодуванню підлягають лише ті витрати, які мають розумний розмір та є необхідними у зв`язку з розглядом справи в суді.

Згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Крім того, відповідно до п.3 ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права (висновок щодо застосування норм права, викладеній у додатковій постанові Верховного суду від 25.06.2019 у справі №909/371/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (висновок викладений в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019, справа №922/445/19).

Суд, враховуючи складність справи, предмет доказування, кількість та зміст доказів у справі, обсяг наданих адвокатом послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу в цій справі в сумі 22000 грн не відповідає критерію необхідності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Виходячи з доводів викладених вище, приймаючи до уваги клопотання позивача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які мають бути стягнуті з позивача на користь відповідача, до 10000 грн.

Суд вважає, що такий розмір витрат є справедливим, необхідним та співмірним з наданим адвокатом обсягом послуг клієнту під час розгляду справи в суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.244 ГПК України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "ЯРИЧ" (80463, Львівська обл., Кам`янка-Бузький район, с.Старий Яричів, вул.Заводська, б.1, ідентифікаційний код юридичної особи - 36767366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" (87515, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Харлампіївська, б.17/25 ідентифікаційний код юридичної особи - 05744121) 186 (сто вісімдесят шість) грн 84 коп. витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, 1545 (одна тисяча п`ятсот сорок п`ять) грн 23 коп. витрат з оплати посадочних документів та 10000 (десять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст.257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 20.11.2020.

Суддя О.В. Говорун