Рішення

від 23.11.2020 по справі 905/1292/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.2020 Справа № 905/1292/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська промислова група» , м. Селидове Донецької області

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» , м. Мирноград Донецької області

про стягнення вартості концентрату Ж(0-100) у кількості 68т. в сумі 241 459,55 грн., стягнення заборгованості у розмірі 48 521,43 грн., з яких 43 498,80 грн. - сума основного боргу, інфляційні витрати - 2 957,92 грн. та 2 064,71 грн. - 3% річних, -

За участю представників сторін:

від позивача: Козинець Ю.С. директор

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 09.09.2020 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 25.10.2020 року.

У судовому засіданні 28.10.2020 оголошено перерву до 23.11.2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янська промислова група» , м. Селидове Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» , м. Мирноград Донецької області про стягнення вартості концентрату Ж(0-100) у кількості 68т. в сумі 241 459,55 грн., стягнення заборгованості у розмірі 43 498,80 грн., з яких 43 498,80 грн. - сума основного боргу, інфляційні витрати - 2 957,92 грн. та 2 064,71 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №22/06-1 від 22.06.2018 з переробки (збагачення) рядового вугілля у кількості 300 т. на суму 43 498,80 грн., а також наявність на складі відповідача залишку концентрату марки Ж(0-100), що є власністю позивача, у кількості 68 т., вартість якого підлягає відшкодуванню у розмірі 241 459,55 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.15, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 901, 906, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 161-164, 171, 172 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1406/20 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.07.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська промислова група» , м. Селидове Донецької області залишено без руху.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 27.07.2020 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1292/20.

У підготовчому судовому засіданні 30.09.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1292/20 до розгляду по суті на 28.10.2020 року.

23.11.2020 року через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява №23/11-1 від 23.11.2020 про відмову від позовних вимог в частині стягнення вартості концентрату Ж(0-100) у кількості 68т. в сумі 241 459,55 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 23.11.2020 підтримав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 48 521,43 грн., з яких 43 498,80 грн. - сума основного боргу, інфляційні витрати - 2 957,92 грн. та 2 064,71 грн. - 3% річних, а також просив задовольнити заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення вартості концентрату Ж(0-100) у кількості 68т. в сумі 241 459,55 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи по суті повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача у світлі приписів ст.ст. 13,42, ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2018 року між Приватним акціонерним товариством Центральна збагачувальна фабрика Мирноградська (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Слов`янська промислова група (далі - Замовник) укладено договір №22/06-1 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого Замовник передає Виконавцю на переробку (збагачення) рядове вугілля (далі - Вугілля) та сплачує послуги по збагаченню Вугілля, а Виконавець зобов`язується провести збагачення Вугілля та передати збагачене вугілля (далі - Концентрат) Замовнику на умовах цього договору та/або Додатками до нього.

Кількість, марочний склад, якісні показники, вартість Вугілля та Концентрату зазначаються Сторонами у відповідних Додатках до Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору. Вугілля, що надається Виконавцю на переробку за договором і Концентрат, одержаний в результаті переробки, є власністю Замовника (п.1.2, 1.3 Договору).

Відповідно до п.2.5. Договору Вугілля до Виконавця здійснюється залізничним або автомобільним транспортом за рахунок та засобами Замовника.

Розділом 3 Договору визначені умови приймання Виконавцем Вугілля за кількістю та якістю.

Згідно з п.4.1. Договору Концентрат, одержаний в результаті переробки Виконавцем, відвантажується протягом 1-3 днів після отримання Виконавцем вугілля та реквізитів відвантаження Концентрату. Виконавець передає Замовнику отриманий в результаті збагачення Концентрат на станції Покровськ Донецької залізниці.

За приписами п.5.2. Договору Приймання Концентрату за кількістю здійснюється відповідно до даних, зазначених у залізничних накладних.

Згідно з п.5.4. Договору У разі виявлення розбіжностей у кількості Концентрату між даними зазначеними у залізничний накладних та даними ваги Вантажоодержувача понад норми недостачі визначені Правилами видач вантажів, Замовник та / або Вантажоодержувач зобов`язаний в протягом 12 годин з моменту виявлена такої невідповідності викликати факсограмою або електронною поштою представників Виконавця.

За результатами спільного переважування Концентрату складається Акт, який повинен бут підписаний всіма особами, які брали участь у спільній прийомні Концентрату за кількістю (п.5.7. Договору).

Відповідно до п.5.14. Договору за результатами спільного приймання Концентрату за якістю Сторони оформляють акт, яки повинен містити ті ж пункти, що і посвідчення про якість.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що вартість переробки (збагачення) однієї тони Вугілля вказується в Додатку №3 до договору.

Відповідно до п.7.2. Договору оплата послуг Замовником здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту відвантаження партії Вугілля для збагачення, якщо інший порядок розрахунків не буде передбачений у Специфікаціях або додаткових угодах до Договору.

Загальна сума вартості фактично наданих послуг зі збагачення рядового вугілля за цим договором буде розрахована відповідно до актів виконаних робіт, але не може бути більше ніж 37 339 900,00 грн. (п.7.6.).

Цей Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2018, а в частині виконаних зобов`язань Сторін - до повного їх виконання (п.11.1 Договору). Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін письмово не висловить бажання розірвати його, то дія Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах.

Договір підписаний Сторонами у встановленому чинним законодавством порядку.

У Додатку №1 до договору №22/06-1 від 22.06.2018 Сторони визначили технічні характеристики вугілля, що підлягає збагаченню.

Згідно Додатку №3 до договору ціна за одну тону Вугілля складає 145,00 грн. (а.с.14).

На виконання умов договору, між сторонами складено та підписано Акт приймання - передачі наданих послуг №33 від 20.11.2018 на загальну суму 753 294,82 грн. та Акт приймання - передачі наданих послуг №34 від 20.11.2018 на загальну суму 432 511,46 грн., які підтверджують факт переробки рядового вугілля за спірним договором за листопад 2018 (а.с.14,15).

Після, відповідачем виставлено рахунок №33 від 20.11.2018 на суму 753 294,82 грн. та рахунок №34 від 20.11.2018 на суму 432 511,46 грн. (а.с.17,18).

27 листопада 2018 року відповідачем здійснено оплату на загальну суму 1 185 806,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4919049 від 27.11.2018, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.19).

30.11.2018 року між сторонами складено та підписано Корегуючий акт №100, в якому визначено про зменшення обсягів послуг з переробки рядового вугілля за листопад 2018 року на 300 т загальною вартістю 43 498,80 грн. (а.с.20).

Інвентаризаційним повідомленням відповідач повідомив позивача про наявність кредиторської заборгованості на користь останнього у загальному розмірі 43 498,00 грн. (а.с.28).

Крім того, Актами наданих послуг, звірки рядового вугілля, що надійшло, та відвантажених продуктів збагачення від 30.11.2018 та від 31.05.2019 встановлено наявність залишку вугілля кам`яного (Ж 0-100), що належить позивачу, у кількості 68,0 т. (а.с.38,39).

Згідно наявних в матеріалах справи Актів звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2018, 31.01.2019, 28.02.2019, 31.05.2019, 31.08.2019 та станом на 01.10.2019 заборгованість ПрАТ Центральна збагачувальна фабрика Мирноградська на користь ТОВ Слов`янська промислова група складає 43 498,80 грн.

Листом №30/07-1 від 30.07.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням повернути зайво сплачену суму у розмірі 43 498,80 грн., а також здійснити відвантаження вугільного концентрату марки Ж (0-100) у кількості 68,0 тон, що є власністю позивача, згідно Акту наданих послуг, звірки рядового вугілля, що надійшло, та відвантажених продуктів збагачення від 30.11.2018 (а.с.29).

Претензією №11/10-1 від 11.10.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути заяво сплачену суму переплати за переробку (збагачення) рядового вугілля у розмірі 43 498,80 грн. та здійснити відвантаження вугільного концентрату марки Ж (0-100) у кількості 68,0 тон, що є власністю позивача (а.с.33).

Листом №1175 від 20.11.2019 на претензію 11/10-1 від 11.10.2019 відповідач визнав наявність кредиторської заборгованості на користь позивача у розмірі 43 498,00 грн. та наявність залишку концентрату, що належить позивачу, у кількості 68,0 тон, а також зобов`язався вирішити питання щодо повернення грошових коштів у розмірі 43 498,80 грн. і вугільного концентрату у кількості 68,0 т, що належить позивачу, в найближчий час (а.с.35).

Листом №21/01-1 від 21.01.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою повернути заяво сплачену суму у розмірі 43 498,80 грн. та організувати у січні 2020 року відвантаження вугільного концентрату марки Ж (0-100) у кількості 68,0 тон, що є власністю позивача, який отримано відповідачем - 24.01.2020.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №22/06-1 від 22.06.2018 з переробки (збагачення) рядового вугілля у кількості 300 т., в наслідок чого виникла переплата у розмірі 43 498,80 грн., на яку позивачем нараховані 3% річних та інфляційні витрати а також на збереження відповідачем залишку концентрату марки Ж(0-100), що є власністю позивача, у кількості 68 т., вартість якого підлягає відшкодуванню у розмірі 241 459,55 грн., останній звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні відповідача до повернення сплаченої попередньої оплати за ненадані послуги, а також до відшкодуванні вартості безпідставно отриманого майна.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм Глави 63 ЦК України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Частина 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір №22/06-1 від 22.06.2018 є належною підставою для виникнення у останніх зобов`язань, визначених його умовами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору сторони погодили обов`язок відповідача здійснити переробку рядового вугілля у загальній кількості 8 178,2 т. на суму 1 185 806,28 грн.

Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання з оплати послуг на загальну суму 1 185 806,28 грн. виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №4919049 від 27.11.2018.

На виконання умов договору, між сторонами складено та підписано Акт приймання - передачі наданих послуг №33 від 20.11.2018 на загальну суму 753 294,82 грн. та Акт приймання - передачі наданих послуг №34 від 20.11.2018 на загальну суму 432 511,46 грн., які підтверджують факт переробки рядового вугілля за спірним договором за листопад 2018.

Водночас, 30.11.2018 між сторонами складено та підписано Корегуючий акт №100, в якому визначено про зменшення обсягів послуг з переробки рядового вугілля за листопад 2018 року на 300 т загальною вартістю 43 498,80 грн.

Таким чином, свої зобов`язання щодо надання позивачу послуг з переробки рядового вугілля за договором №22/06-1 від 22.06.2018 у кількості 300 т вартістю 43 498,80 грн., відповідач не виконав.

Зазначені обставини також підтвердженні листом №1175 від 20.11.2019 на претензію 11/10-1 від 11.10.2019, якому відповідач визнав наявність кредиторської заборгованості на користь позивача у розмірі 43 498,00 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується й сторонами не заперечується факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з переробки рядового вугілля, сплачені йому позивачем кошти попередньої оплати у розмірі 43 498,00 грн. які за своєю правовою природою є авансом за договором, підлягають поверненню відповідачем, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська промислова група» , м. Селидове Донецької області до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» , м. Мирноград Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 43 498,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних необхідно зазначити, що така відповідальність за порушення грошового зобов`язання встановлена положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг, в межах яких відповідач прийняв на себе зобов`язання провести збагачення Вугілля та передати збагаченого вугілля позивачу.

Суд звертає увагу, що зобов`язання з переробки рядового вугілля за своєю природою не є грошовим зобов`язанням.

Разом з тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за невиконану переробку рядового вугілля.

За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 21.06.2019 у справі № 910/9288/18 та від 18.12.2019 у справі №906/190/19.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат, нарахованих позивачем на суму попередньої оплати.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості концентрату Ж(0-100) у кількості 68т. в сумі 241 459,55 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд роз`яснює учасникам судового процесу, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Пунктом 4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

З огляду на викладене, враховуючи подання позивачем заяви про відмову від позову в частині стягнення вартості концентрату Ж(0-100) у кількості 68т. в сумі 241 459,55 грн. та прийняття такої відмови судом, провадження по справі №905/1292/20 в цій частині підлягає закриттю.

Судовий збір у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розмір задоволених позовних вимог.

При цьому, відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже враховуючи відмову позивача від позову та визнання такої відмови судом, підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, п.4 ч.1 ст.231, ст.ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська промислова група» , м. Селидове Донецької області до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» , м. Мирноград Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 48 521,43 грн., з яких 43 498,80 грн. - сума основного боргу, інфляційні витрати - 2 957,92 грн. та 2 064,71 грн. - 3% річних - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі №905/1292/20 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська промислова група» , м. Селидове Донецької області до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» , м. Мирноград Донецької області про стягнення вартості концентрату Ж(0-100) у кількості 68т. в сумі 241 459,55 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» (85327, Донецька область, м. Мирноград, вул. Шосейна, буд.2; код ЄДРПОУ 24820699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська промислова група» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Козацька, буд.39; код ЄДРПОУ 34611414) заборгованість у розмірі 43 498,80 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 652,46 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2020 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/