Рішення

від 23.11.2020 по справі 907/640/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.2020 м. Ужгород Справа № 907/640/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Профітек ЛТД » , м. Ужгород

про стягнення 218401,13 грн.

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профітек ЛТД» про стягнення 218401,13 грн. боргу за відпущений на виконання договору купівлі-продажу № 038 від 18.12.2019 товар, посилаючись на ст. ст. 11, 530, 526, 611, 625 Цивільний кодекс України, ст. ст. 175, 179, 193 ГК України.

При зверненні з позовом підприємство-позивач заявило клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 3276,02 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу, однак, повернута суду без вручення її адресату з відміткою органу поштового зв`язку про причини не вручення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив в повному обсязі відпущений йому на виконання договору купівлі-продажу № 038 від 18.12.2019 товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 218401,13 грн, яка є предметом спору.

Заперечення відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18 грудня 2019 року між Комунальним підприємством Управління по ремонту та експлуатації автошляхів Дніпровської міської ради (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профітек ЛТД (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 038, за умовами якого Продавець зобов`язався в строки, визначені цим Договором, передати у власність Покупцю Товар, зазначений в Додатку № 1- Специфікації до цього Договору, а Покупець - прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість на умовах Договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент), загальна кількість та ціна Товару вказуються у Специфікації (Додаток № 1 до Договору), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Розділом 4 Договору сторони погодили порядок розрахунків, зокрема, такі здійснюються Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті України, зазначений в даному Договорі, протягом 5 календарних днів з моменту отримання Товару на підставі видаткової накладної, підписаній представниками Сторін.

На виконання умов Договору позивач на підставі накладних №1407 від 18.12.2019 на суму 729065,68 грн, №1408 від 18.12.2019 на суму 54335,45 грн поставив відповідачу товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи у відповідній графі про отримання та відтиском печатки товариства.

За твердженням позивача отриманий товар товариство оплатило частково. Борг відповідача складає 218401,13 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача від 08.09.2020.

Факт заборгованості на зазначену суму відповідачем визнано у складеному станом на 13.07.2020 року двосторонньому Акті звірки взаємних розрахунків.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як установлено судом, факт відпуску товару позивачем належним чином доведено долученими до матеріалів справи накладними, однак, доказів повної оплати відповідачем отриманого товару матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду з вимогою стягнути неоплачену частину вартості відпущеного відповідачу товару, позивачем подано докази його часткової оплати, а саме: платіжні доручення №66 від 03 липня 2020 року на суму 260000,00 грн та № 77 від 08 липня 2020 на суму 305000,00 грн.

Доказів оплати іншої частини боргу за отриманий товар матеріали справи не містять.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що борг відповідача перед позивачем на суму 218401,13 грн доведений, а тому позовні вимоги про його стягнення підлягають до задоволення повністю.

Розподіл судових витрат

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 3276,02 грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профітек ЛТД» (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Можайського, будинок 3А, код ЄДРПОУ 40456339) на користь Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради (49040, м. Дніпро, просп. Праці, буд. 3, код ЄДРПОУ 03341641) суму 218401,13 грн .(двісті вісімнадцять тисяч чотириста одна гривня 13 коп.) боргу за поставлений товар, а також 3276,02 грн .(три тисячі двісті сімдесят шість гривень 02 копійки) на відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук