Рішення

від 24.11.2020 по справі 910/13553/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.11.2020Справа № 910/13553/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МПЛ Агро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Трейшн

про стягнення 33 000, 00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МПЛ Агро звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Трейшн про стягнення 33 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором поставки № 558 від 27.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 позовну заяву залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

До Господарського суду міста Києва позивачем було подано 24.09.2020 клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/13553/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 28.09.2020 направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 0105474951436 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 27.08.2020 укладено договір № 558, за яким відповідач зобов`язався поставити позивачу металеву ємність, а позивач - оплатити її вартість.

Пунктом 2.1 договору № 558 від 27.08.2020 встановлено, що вартість товару визначається відповідачем в рахунку-фактурі та специфікації до даного договору.

Згідно рахунку на оплату № 820 від 27.08.2020 та специфікації № 1 до договору № 558 від 27.08.2020 вартість товару визначена у розмірі 22 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору № 558 від 27.08.2020 оплата товару здійснюється у розмірі 50 % від загальної вартості протягом 3 банківських днів з дати підписання специфікації до договору, остаточний розрахунок здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання товару на складі позивача.

Позивач 27.08.2020 здійснив попередню оплату товару у розмірі 100 % від його вартості - 22 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1708 від 27.08.2020.

Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини шостої статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1.1 договору № 558 від 27.08.2020 встановлено, що поставка товару здійснюється протягом 3 робочих днів з дати отримання оплати.

Судом встановлено, що строк поставки товару за договором № 558 від 27.08.2020 є таким, що настав.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою та другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу . Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Умовою застосування частини другої статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив поставку товару та не повернув суму попередньої оплати, позивач просить суд стягнути з відповідача 22 000, 00 грн. попередньої оплати.

Доказів поставки відповідачем товару на суму 22 000, 00 грн. чи повернення попередньої оплати на вказану суму суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 22 000, 00 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 000, 00 грн. - пені, нарахованої за період 01.09.2020 - 05.09.2020.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору № 558 від 27.08.2020 встановлено, що у випадку порушення відповідачем строків поставки товару, відповідач сплачує позивачу пеню, розраховану у розмірі 10% від суми, що підлягає до поставки, за кожен день прострочення, але не більше 50 %.

За твердженням позивача, яке не спростовується відповідачем, у встановлений договором строк поставка товару не була здійснена.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право:

- вимагати передання оплаченого товару або

- вимагати повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у даному випадку має місце чітке законодавче визначення двох можливих способів захисту прав позивача, яким обрано відмову від укладеного договору та повернення суми попередньої оплати.

Обраний спосіб захисту унеможливлює застосування до правовідносин встановленої договором пені за прострочення поставки товару.

У даному випадку позивач мав право, встановлене частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, на нарахування відсотків та заявлення відповідної позовної вимоги. Встановленим законодавчим актом правом позивач не скористався, проте, він не позбавлений правової можливості захистити це право в окремому позовному провадженні.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 11 000, 00 грн. - пені за несвоєчасну поставку товару.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано договір про надання правової допомоги № 07/09/20-1 від 07.09.2020 та акт надання послуг № 08/09-1 від 08.09.2020 на суму 10 000, 00 грн.

Суд зазначає, що договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи.

З наданих позивачем документів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу не вбачається, що витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. пов`язані з розглядом даної справи.

Таким чином, позивачем у встановлений законом строк не подано до суду доказів щодо обсягу наданих йому правничих послуг пов`язаних з розглядом конкретної судової справи та обґрунтування їх вартості.

Враховуючи наведене, суд залишає без розгляду заявлену вимогу про відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Трейшн (03028, місто Київ, вулиця Лисогірська, будинок 14, ідентифікаційний код 42161523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МПЛ Агро (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 11А, офіс 54, ідентифікаційний код 41822457) 22 000 (двадцять дві тисячі) грн. 00 коп. - основного боргу та 1 401 (одна тисяча чотириста одна) грн. 33 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк