ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
24.11.2020Справа № 910/12983/20 Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/12983/20
за позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грегорімаш"
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
СУТЬ СПОРУ:
31 серпня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (позивач) надійшла позовна заява № 67/842 від 10.08.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грегорімаш" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди № 1707/А від 01.02.2019 року в розмірі 24 423,34 грн., з них: основного боргу - 21 847,09 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот сорок сім гривень 09 копійок), пені - 2204,37 грн. (дві тисячі двісті чотири гривні 37 копійок), 3% річних - 269,66 грн. (двісті шістдесят дев`ять гривень 66 копійок) та інфляційних втрат - 102,22 грн. (сто дві гривні 22 копійки).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в умов договору оренди № 1707/А від 01.02.2019 року належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість з орендної плати, вартості спожитих комунальних послуг, податку на землю, обслуговування ліфтів та вартості послуг з інженерного і господарського забезпечення приміщень у розмірі 21 847,09 грн. Крім того, у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції за неналежне виконання останнім грошового зобов`язання.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 року позовну заяву № 67/842 від 10.08.2020 року передано на розгляд судді Коткова О.В.
Розпорядженням В.о. керівника апарату № 05-23/1385 від 21.09.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/12983/20, у зв`язку з лікарняним судді Лиськова М.О.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 року позовну заяву № 67/842 від 10.08.2020 року передано на розгляд судді Коткова О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12983/20, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105474977400 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 року у справі № 910/12983/20 вручено уповноваженому представнику відповідача - 16.10.2020 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 02.11.2020 року (включно).
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.02.2019 року між Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грегорімаш" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № 1707/А (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, що перебуває на балансі Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (далі - майно): Корпус ВК ЕВ, реєстровий номер 05416923.137.ТПЖСДЦ046, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 56, нежитлове приміщення 1-го поверху, загальною площею - 104,40 кв.м, приведеною площею - 127,37 кв.м., вартість якого згідно з висновком про вартість майна становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) станом на 30.09.2018 року - 493394 грн., 1 кв.м - 4726,00 грн. (без ПДВ).
В п. 2.1. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
На виконання умов договору оренди № 1707/А від 01.02.2019 року орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування виробничий корпус Експериментального виробництва (ВК ЕВ) за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 56, площею 104,4 кв.м, про що 01.02.2019 року сторонами було складено акт приймання-передачі нерухомого майна.
Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 зі змінами і становить за базовий місяць розрахунку грудень 2018 при 15% орендній ставці під інше використання 7693,14 грн.
Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця:
- відшкодування спожитих комунальних послуг - електроенергії, теплопостачання, водопостачання та водовідведення (додаток № 1 без ПДВ - ст. 188.1 ПКУ);
- відшкодування земельного податку (додаток № 2);
- вартість послуг з інженерного (обслуговування електро, -тепло, -водозабезпечення, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв`язку тощо) і господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень (додаток № 3).
- відшкодування послуг за обслуговування кондиціонерів (додаток № 4)
Нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договору).
За умовами п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Нарахування орендної плати та інших платежів згідно п. 3.1. здійснюється щомісячно станом на перше число місяця, наступного за розрахунковим, крім додатку № 4. Нарахування і оплата вартості послуг з інженерного і господарського забезпечення приміщень здійснюється в поточному місяці.
Орендар сплачує орендну плату та інші платежі згідно п. 3.1, до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно одержаних рахунків. Якщо орендар не розрахувався за комунальні послуги до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, орендар без попередження позбавляється енергопостачання до погашення заборгованості. Орендодавець має право виставляти розрахунки на попередню оплату орендної плати та інших платежів згідно п. 3.1.
Договір діє з 01.02.2019 року по 31.12.2019 року включно (п. 10.1. договору).
Між позивачем та відповідачем укладено додатки № 1-4 до договору:
- Розрахунок відшкодування спожитих комунальних послуг (спожитих енергоресурсів) (додаток № 1);
- Розрахунок по відшкодуванню земельного податку на 2020 рік (додаток № 2);
- Протокол погодження договірної ціни вартості послуг з інженерного (обслуговування електро-, тепло-, водо забезпечення. вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв`язку тощо) і господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень з 01.01.2020 року (додаток № 3).
Додатковою угодою № 2 від 27.12.2019 року діє договору продовжено до 31 грудня 2020 року на тих же умовах.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на несвоєчасну сплату відповідачем орендних платежів та платежів, пов`язаних з користуванням приміщенням за період з грудня 2019 року по березень 2020 року за договором оренди № 1707/А від 01.02.2019 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період з грудня 2019 року по березень 2020 року у розмірі 21 847,09 грн. Крім того, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 2204,37 грн., 3% річних у розмірі 269,66 грн. та інфляційні втрати у розмірі 102,22 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.
У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Судом встановлено, що договір оренди № 1707/А від 01.02.2019 року в судовому порядку не визнаний недійсним, тобто є чинним та обов`язковим для сторін.
Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
З огляду на положення пункту 3.3. договору строк оплати орендних платежів, комунальних послуг, податку за землю та послуг з інженерного та господарського забезпечення приміщень є таким, що настав.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати орендних платежів та платежів, пов`язаних з користуванням приміщенням, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.
З огляду на положення ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України та п. 3.3. договору строк оплати обумовлених договором платежів є таким, що настав.
Наявність, обсяг заборгованості відповідача та настання строку виконання обов`язку щодо сплати обумовлених договором платежів не були спростовані відповідачем.
При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди № 1707/А від 01.02.2019 року в розмірі 21 847,09 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2204,37 грн., 3% річних у розмірі 269,66 грн. та інфляційні втрати у розмірі 102,22 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
За змістом з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В п. 3.5. договору передбачено, що орендна плата та інші платежі згідно п. 3.1., перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з п. 3.6. договору, відповідно до вимог ст.232 Господарського кодексу України, сторони погоджуються, що нарахування штрафних санкцій, передбачених пп. 3.3., 3.4., 3.5. договору, не обмежуються 6-ти місячним строком, а нараховуються і сплачуються за весь час прострочення виконання зобов`язання. Нарахування припиняється через один рік, від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем долучено розрахунок пені, відповідно до якого розмір пені становить 1079,22 грн., проте у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 2204,37 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1079,22 грн., отже в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 1125,15 грн. позивачу належить відмовити.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.
В п. 3.6. договору визначено, що відповідно ст. 625 Цивільного кодексу орендар сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 36,97 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 65,25 грн. позивачу належить відмовити.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, в межах визначеного позивачем періоду, суд встановив, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 271,44 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Втім, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення 3% річних, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 269,66 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 23 232,94 грн., з них: основного боргу - 21 847,09 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот сорок сім гривень 09 копійок), пені - 1079,22 грн. (одна тисяча сімдесят девять гривень 22 копійки), 3% річних - 269,66 грн. (двісті шістдесят дев`ять гривень 66 копійок) та інфляційних втрат - 36,97 грн. (тридцять шість гривень 97 копійок).
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1999,55 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грегорімаш" (ідентифікаційний код 41749328, адреса: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 67) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (ідентифікаційний код 05416923, адреса: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11) грошові кошти: основного боргу - 21 847,09 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот сорок сім гривень 09 копійок), пені - 1079,22 грн. (одна тисяча сімдесят девять гривень 22 копійки), 3% річних - 269,66 грн. (двісті шістдесят дев`ять гривень 66 копійок), інфляційних втрат - 36,97 грн. (тридцять шість гривень 97 копійок) та судовий збір - 1999,55 грн. (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 55 копійок).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 24.11.2020р.
Суддя О.В. Котков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2020 |
Оприлюднено | 25.11.2020 |
Номер документу | 93036839 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні