Рішення

від 18.11.2020 по справі 911/1786/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р. Справа № 911/1786/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", (04209, вул. Богатирська, буд. 11, м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мажор-Буд", (09100, вул. Привокзальна, буд. 8 Б, м. Біла Церква, Київська область)

про стягнення 47 260, 07 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "Пекканіска" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Мажор-Буд" про стягнення 47 260, 07 грн основної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо сплати орендної плати згідно договору оренди обладнання № 2-071118 від 07.11.2018 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2020 р. відкрито провадження у справі № 911/1786/20 за позовом ТОВ "Пекканіска" до ТОВ "Мажор-Буд" про стягнення 47 260, 07 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.

Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов`язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 09100, вул. Привокзальна, буд. 8 Б, м. Біла Церква, Київська область та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.11.2018 р. між позивачем (надалі - Орендодавець) та відповідачем (надалі - Орендар) було укладено договір оренди обладнання № 2-071118, згідно з умовами п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, перелік якого визначається Орендарем у Договорі та акті приймання-передачі обладнання. Орендар використовує отримане за цим Договором Обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору перелік Обладнання, строк оренди Обладнання, об`єкт виконання робіт, вартість оренди Обладнання, строк та порядок розрахунків погоджується Сторонами у заявці (Замовленні), що є невід`ємною частиною Договору.

Пунктами 2.1.1., 2.1.3. Договору передбачено, що Орендодавець зобов`язаний здійснити передачу Обладнання Орендарю на об`єкті виконання робіт, адреса якого зазначається в заявці (Замовленні), з моменту підписання Акту приймання-передачі Обладнання; складати та направляти Орендареві для підписання Акти надання послуг по всім одиницям Обладнання що знаходиться в оренді, не пізніше 5-го (п`ятого) календарного дня після закінчення орендного періоду, а у випадку оренди обладнання строком більше ніж на один календарний місяць, не пізніше 5 числа наступного за звітнім місяця, у якому послуги з оренди Обладнання були надані.

Пунктами 3.1.1., 3.1.2. Договору передбачено, що Орендар зобов`язаний своєчасно проводити оплату оренди Обладнання (відповідно до вимог розділу 5 цього Договору), відшкодування вартості транспортування на об`єкт та/або з об`єкту (у разі доставки/вивозу обладнання силами Орендодавця) та послуг спеціаліста по обслуговуванню Обладнання, у випадку надання такої послуги Орендодавцем; у строк до 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання, але у будь-якому випадку не пізніше 20-го (двадцятого) числа наступного за звітним місяця, підписати, скріпити печаткою, та повернути Орендодавцеві Акти надання послуг.

Відповідно до п. 4.3. Договору при передачі/поверненні кожної одиниці Обладнання, Сторони підписують Акт приймання-передачі. Перебіг строку оренди Обладнання та відповідне нарахування орендної плати починається з дати, вказаної Сторонами у відповідному Акті приймання-передачі Обладнання, а закінчується - датою, вказаною Сторонами у зворотному Акті приймання-передачі Обладнання (Акт повернення Обладнання з оренди).

Згідно з п. 4.6. Договору підписання представником Орендаря Акту приймання-передачі Обладнання засвідчує факт його передачі в технічно справному стані.

Пунктом 4.17. визначено, що підтвердженням факту повернення обладнання Орендодавцю є складений та підписаний Сторонами зворотний Акт приймання-передачі обладнання (Акт повернення з оренди). До підписання Сторонами зворотного Акту приймання-передачі, Обладнання вважається таким, що знаходиться в користуванні Орендаря, та за нього нараховується орендна плата.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Орендар набуває право на отримання в оренду (фактичну передачу в його тимчасове володіння та користування) кожної одиниці Обладнання за Актом прийому-передачі за умови здійснення попередньої оплати за оренду Обладнання в день отримання рахунку-фактури від Орендодавця.

Відповідно до п. 5.3. Договору розмір орендної плати за кожний календарний день користування кожною одиницею Обладнання погоджується в заявці (Замовленні) та визначається сторонами у рахунках на оплату, актах надання послуг, актах передачі обладнання в оренду, умовами цього Договору.

Згідно з п. 5.5. Договору оплата Орендарем послуг з оренди обладнання відбувається у порядку передоплати на підставі відповідного рахунку на оплату Орендодавця у розмірі 100 % від загальної вартості запланованого періоду оренди, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку від орендодавця.

Пунктом 5.5.1. Договору визначено, що в будь-якому випадку Орендар зобов`язаний сплатити суму орендної плати за час фактичного користування Обладнанням не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, що слідує за місяцем, в якому послуги з оренди обладнання були надані.

Відповідно до п. 8.1. Договору даний Договір укладений стоком на один календарний рік та вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін. Якщо Сторони не висунули бажання про припинення дії цього Договору до моменту або у момент закінчення строку його дії, дія такого Договору вважається продовженою на кожний відповідний наступний календарний рік.

31.12.2018 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт надання послуг № 2938 від 31.12.2018 р. на суму 47 260, 07 грн.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим майном за договором у період дії договору і у заявлений позивачем період з 07.12.2018 р. по 29.12.2018 р. і загальний розмір орендної плати за користування орендованим майном у вказаний період склав 47 260, 07 грн, що підтверджується договором оренди обладнання № 2-071118 від 07.11.2018 р., актом надання послуг № 2938 від 31.12.2018 р. на суму 47 260, 07 грн, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором оренди строк і станом на час розгляду справи відповідач обов`язок щодо сплати орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період з 07.12.2018 р. по 29.12.2018 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 47 260, 07 грн, що підтверджується договором оренди обладнання № 2-071118 від 07.11.2018 р., актом надання послуг № 2938 від 31.12.2018 р. на суму 47 260, 07 грн, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку щодо сплати орендної плати згідно договору оренди обладнання № 2-071118 від 07.11.2018 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 47 260, 07 грн за договором оренди обладнання № 2-071118 від 07.11.2018 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 667, 60 грн.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 667, 60 грн підтверджуються договором № 1-010120 про надання правничої (правової) допомоги від 01.01.2020 р., укладеним між ТОВ "Пекканіска" та адвокатом Філоненком Я. А., Додатком № 1 до договору № 1-010120 про надання правничої (правової) допомоги від 01.01.2020 р. - "Вартість послуг правової (правничої) допомоги", актом надання послуг № 1-3-010120 від 16.06.2020 р. до договору про договору № 1-010120 про надання правничої (правової) допомоги від 01.01.2020 р. на суму 5 667, 60 грн, рахунком-фактурою № 3 від 16.06.2020 р. на суму 5 667, 60 грн, платіжним дорученням № 1998 від 16.06.2020 р. на суму 5 667, 60 грн, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000256 від 08.05.2019 р., виданим Радою адвокатів Хмельницької області, довіреністю № б/н від 01.01.2020 р., попереднім (орієнтованим) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи від 16.06.2020 р., наявними у матеріалах справи.

Судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мажор-Буд" (09100, вул. Привокзальна, буд. 8 Б, м. Біла Церква, Київська область; ідентифікаційний код 41172754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (04209, вул. Богатирська, буд. 11, м. Київ; ідентифікаційний код 35411500) 47 260 (сорок сім тисяч двісті шістдесят) грн 07 (сім) коп. основної заборгованості та судові витрати 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 (нуль) коп. судового збору, 5 667 (п`ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн 60 (шістдесят) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца