ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2020 р. Справа № 911/1791/20
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення
судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинський Сад", (60230, вул. Шевченка, буд. 1, с. Сербичани, Сокирянський р-н, Чернівецька область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анеста", (07400, вул. Київська, буд. 94, корп. В2, оф. 1-8, м. Бровари, Київська область)
про стягнення 147 409, 78 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ТОВ "Буковинський Сад" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Анеста" про стягнення 136 000, 00 грн основної заборгованості, 5 967, 49 грн інфляційних збитків, 5 442, 29 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати у повному обсязі за поставлений товар згідно договору поставки № 09-01/2019БС від 09.01.2019 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2020 р. відкрито провадження у справі № 911/1791/20 за позовом ТОВ "Буковинський Сад" до ТОВ "Анеста" про стягнення 147 409, 78 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.
Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
09.01.2019 р. між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (надалі - Покупець) було укладено договір поставки № 09-01/2019БС, згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупцю фрукти (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товарної позиції та загальна вартість за конкретну партію Товару вказується у видаткових накладних.
Пунктом 2.2. Договору встановлено, що за поставлений Постачальником Товар Покупець здійснює оплату грошовими коштами шляхом їх перерахування на банківський рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання видаткових накладних на кожну партію товару.
Згідно з п. 3.2. Договору прийом Товару за кількістю та якістю здійснюється на складі Постачальника в присутності представників Сторін.
Відповідно до п. 3.3. Договору кількість Товару повинна відповідати кількості Товару вказаної в видатковій накладній.
Положеннями п. 4.1. Договору передбачено, що доставка Товару за цим Договором здійснюється наступним чином: Покупець організовує вивіз Товару зі складу Постачальника автомобільним транспортом (в т.ч. силами третьої сторони).
Відповідно до п. 4.2. Договору строки отримання Товару Покупцем від Постачальника визначаються Сторонами за попередньою домовленістю.
Згідно з п. 5.1. Договору право власності на Товар переходить до Покупця з моменту передачі Товару за видатковою накладною.
Пунктом 8.1. Договору визначено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.
Пунктом 8.2. Договору встановлено, що строк цього Договору починає свій перебіг з моменту, визначеному п. 8.1. Договору та закінчується 31 грудня 2019 року.
На виконання умов договору поставки № 09-01/2019БС від 09.01.2019 р. позивачем протягом січня - лютого 2019 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 225 516, 12 грн, що підтверджується видатковою накладною № 37 від 23.01.2019 р. на суму 81 398, 52 грн, видатковою накладною № 67 від 06.02.2019 р. на суму 144 117, 60 грн, наявними в матеріалах справи.
За період дії договору поставки № 09-01/2019БС від 09.01.2019 р. відповідачем було лише частково виконано свій обов`язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 89 516, 12 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.2019 р. за період з січня 2019 р. по листопад 2019 р. за договором поставки № 09-01/2019БС від 09.01.2019 р., розрахунком ціни позову доданим до позовної заяви, наявними в матеріалах справи.
У липні 2019 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1 (вих. № 81) від 10.07.2019 р. про стягнення заборгованості, у якій він вимагав протягом семиденного строку з моменту отримання вказаної вимоги сплатити заборгованість у розмірі 136 000, 00 грн за договором поставки № 09-01/2019БС від 09.01.2019 р. Факт одержання вимоги відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень - рекомендованих листів № 602000248725 від 12.07.2019 р., № 6020002484733 від 12.07.2019 р., наявними у матеріалах справи.
У листопаді 2019 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з січня 2019 р. по листопад 2019 р. за договором поставки № 09-01/2019БС від 09.01.2019 р., відповідно до якого станом на 30.11.2019 р. заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором складає 136 000, 00 грн.
Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов`язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 136 000, 00 грн, що підтверджується договором поставки № 09-01/2019БС від 09.01.2019 р., видатковою накладною № 37 від 23.01.2019 р. на суму 81 398, 52 грн, видатковою накладною № 67 від 06.02.2019 р. на суму 144 117, 60 грн, виписками з банківського рахунку позивача, розрахунком ціни позову доданим до позовної заяви, вимогою № 1 (вих. № 81) від 10.07.2019 р. про стягнення заборгованості, актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.2019 р. за період з січня 2019 р. по листопад 2019 р. за договором поставки № 09-01/2019БС від 09.01.2019 р., наявними у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку по оплаті товару за договором поставки № 09-01/2019БС від 09.01.2019 р.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 136 000, 00 грн за договором поставки № 09-01/2019БС від 09.01.2019 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 5 967, 49 грн інфляційних збитків та 5 442, 29 грн 3% річних за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті товару з березня 2019 р. по травень 2020 р. та з 17.02.2019 р. по 15.06.2020 р. відповідно, у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 5 967, 49 грн.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 144117.60 17.02.2019 - 26.03.2019 38 3 % 450.12 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 136000.00 27.03.2019 - 15.06.2020 447 3 % 4991.50
Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди становить 5 441, 62 грн.
Оскільки розмір 3 % від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 5 441, 62 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анеста" (07400, вул. Київська, буд. 94, корп. В2, оф. 1-8, м. Бровари, Київська область; ідентифікаційний код 41522150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинський сад" (60230, вул. Шевченка, буд. 1, с. Сербичани, Сокирянський район, Чернівецька область; ідентифікаційний код 31769327) 136 000 (сто тридцять шість тисяч) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 5 967 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн 49 (сорок дев`ять) коп. інфляційних збитків, 5 441 (п`ять тисяч чотириста сорок одна) грн 62 (шістдесят дві) коп. 3 % річних та судові витрати 2 211 (дві тисячі двісті одинадцять) грн 14 (чотирнадцять) коп. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.
Суддя В.М.Бацуца
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2020 |
Оприлюднено | 25.11.2020 |
Номер документу | 93036994 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Бацуца В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні