Рішення

від 23.11.2020 по справі 911/2375/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. Справа № 911/2375/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Амако Україна

до Фермерського господарства Мрія -Ц

про стягнення 77661,67 грн

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Амако Україна (далі - позивач, ТОВ Амако Україна ) з позовом до Фермерського господарства Мрія -Ц (далі - відповідач, ФГ Мрія -Ц ) про стягнення 77661,67 грн, з яких: 65712,45 грн основного боргу, 3777,48 грн 3% річних та 8171,74 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару за усним договором поставки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) та встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), щодо надіслання відзиву на позовну заяву.

При цьому суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується витягом з відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному сайті АТ Укрпошта . Так, відповідно до зазначеного витягу, поштове відправлення № 0103273872780, яким на адресу відповідача судом надіслано ухвалу про відкриття провадження у даній справі, вручено 01.09.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 08.05.2018 по 06.09.2018 ТОВ Амако Україна , я постачальником, передано ФГ Мрія -Ц , як покупцю, товар на загальну суму 65712,45 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями видаткових накладних: № К-034079/007397 від 08.05.2018 на суму 5851,58 грн; № К-041021/007397 від 06.07.2018 на суму 21784,50 грн; № К-041220/007397 від 09.07.2018 на суму 11692,04 грн; № К-041833/007397 від 13.07.2018 на суму 1568,66 грн; № К-042548/007397 від 20.07.2018 на суму 7832,81 грн; № К-047658/007397 від 06.09.2018 на суму 16982,86 грн. Вказані накладні підписані представниками сторін та містять відбитки печаток підприємств.

Підставою складення зазначених накладних указано договір купівлі-продажу від 05.07.2006 № 379/224462.

Оскільки, як стверджує позивач, жодних платежів за отримання товару на підставі вказаних накладених відповідачем на користь позивача не здійснювалось, ТОВ Амако Україна було змушене звернутись до суду з відповідним позовом, у якому просить суд стягнути, зокрема, 65712,45 грн заборгованості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмові формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Судом було встановлено, що у вказаних вище видаткових накладних, згідно з якими здійснювалась поставка товару, міститься посилання на договір купівлі-продажу від 05.07.2006 № 379/224462, який у матеріалах справи відсутній. Жодних пояснень щодо існування такого договору сторонами не надано.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За таких обставин, у даному випадку, між сторонами існують правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, підтвердженням чого є належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні.

При цьому слід зазначити, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Отже накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов`язку відповідача здійснити розрахунки з позивачем.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець повинен сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що обов`язок відповідача з оплати вартості отриманого товару за спірними накладними, в силу приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, виник одразу після його прийняття.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за поставками товару у спрощений спосіб, яка складає 65712,45 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ Амако Україна про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до стягнення з відповідача 3777,48 грн 3% річних за період з 07.09.2018 по 06.08.2020 та 8171,74 грн інфляційних втрат за період з вересня 2018 року по червень 2020 року.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Після перевірки розрахунків позивача за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга:Закон судом встановлено, що відповідні розрахунки виконано арифметично правильно та згідно з вимогами чинного законодавства, з огляду на що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3777,48 грн 3% річних та 8171,74 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи те, що відповідач, в порушення ст. 525-526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов`язання з оплати за отриманий товар в повному обсязі та вчасно не виконав, доказів протилежного суду не надав, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах доказами, відтак, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, підлягають задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 65712,45 грн основного боргу, 3777,48 грн 3% річних та 8171,74 грн інфляційних втрат.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства Мрія -Ц (07533, Київська обл., Баришівський р-н, с. Недра, вул. Шевченка , буд. 83; код ЄДРПОУ 20580123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Амако Україна (08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 2; код ЄДРПОУ 21665011): 65712 (шістдесят п`ять тисяч сімсот дванадцять) грн 45 коп. основного боргу, 3777 (три тисячі сімсот сімдесят сім) грн 48 коп. 3% річних, 8171 (вісім тисяч сто сімдесят одну) грн 74 коп. інфляційних втрат та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін