Ухвала

від 24.11.2020 по справі 914/1194/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

24.11.2020 Справа № 914/1194/16

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому засіданні матеріали заяви Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, м. Львів, про грошові вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Комфортбуд-2 , м. Львів, в сумі 978916,76 грн.

у справі за заявою: Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , м. Харків

про: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Комфортбуд-2 (вул. Сахарова, буд. 43, м. Львів, 79026, ідентифікаційний код 33162343)

Суддя В.М. Артимович

Секретар судового засідання Н.Р. Когут

За участю представників:

від кредитора: не з`явився;

від кредитора (ПАТ Діамантбанк ): не з`явився;

від кредитора (ГУ ДФС у Львівській області): не з`явився;

від кредитора (ТзОВ Франк Девелопмент ): не з`явився;

від кредитора (ГУ ДФС в Івано - Франківській області): не з`явився;

ліквідатор: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк звернулось до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Комфортбуд-2 (вул. Сахарова, буд. 43, м. Львів, 79026, ідентифікаційний код 33162343).

Ухвалою суду від 25.05.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Комфортбуд-2 .

Постановою суду від 19.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Комфортбуд-2 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

03.07.2020 до Господарського суду Львівської області від Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області надійшла заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Комфортбуд-2 в сумі 978916,76 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2020 заяву ГУ ДПС України у Львівській області про грошові вимоги до боржника прийнято до розгляду.

Розглянувши матеріали заяви про грошові вимоги до боржника на суму 978916,76 грн., враховуючи письмові пояснення заявника та ліквідатора, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не підлягають визнанню, зважаючи на наступне.

У поданій заяві ГУ ДПС України у Львівській області зазначає, що заборгованість ТзОВ Будівельна компанія Комфортбуд-2 збільшилась перед бюджетом на суму 978916,76 грн. в результаті нарахування пені по податку на додану вартість (623805,93 грн.) та податку на прибуток (355110,83 грн.).

До вказаної заяви заявником в обґрунтування заявлених вимог долучено довідку про податкову заборгованість ТзОВ Будівельна компанія Комфортбуд-2 від 03.04.2020 за № 3365/9/54-08 станом на 03.04.2020, інтегровані картки платника податків по вказаних платежах.

Ліквідатор проти визнання грошових вимог ГУ ДПС України у Львівській області на суму 978916,76 грн. заперечив та зазначив, що довідка про податкову заборгованість ТзОВ Будівельна компанія Комфортбуд-2 та витяги з автоматизованої системи контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, не зазначено протягом якого періоду сформувалась заборгованість, що унеможливлює визначення категорії заборгованості (конкурсної/поточної).

У зв`язку з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 р. № 2597-VIII та згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного господарським судом при розгляді даної справи застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Як зазначено вище, 03.07.2020 до Господарського суду Львівської області від Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області надійшла заява з вимогами до боржника в сумі 978916,76 грн.

З долученої до заяви довідки від 03.04.2020 за № 3365/9/54-08 станом на 03.04.2020 вбачається, що заборгованість банкрута перед ГУ ДПС у Львівській області складається з пені по податку на додану вартість (623805,93 грн.) та податку на прибуток (355110,83 грн.), нарахованої у відповідності до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України. Вказане також заявник підтверджує долученими до матеріалів заяви інтегрованими картками платника податків.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України. Аналогічна норма містилась і в Законі України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (ч. 3 ст. 38).

Як вже було зазначено вище, постановою суду від 19.12.2016 ТзОВ Будівельна компанія Комфортбуд-2 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Як вбачається з матеріалів справи ГУ ДПС у Львівській області звернулося до Господарського суду Львівської області з заявою про визнання грошових вимог після опублікування на веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У частині 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, яка визначає наслідки визнання боржника банкрутом, визначено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Аналогічні положення містила стаття 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , чинного в період нарахування штрафних санкцій.

Згідно положень пункту 1.3 статті 1 Податкового Кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Відповідно до ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Аналіз положень пункту 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, дає підстави дійти до висновку, що з моменту визнання боржника у справі про банкрутство банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, порядок погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Частиною 4 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Аналізуючи установлені у справі обставини та вищевказані норми чинного законодавства, суд приходить до таких висновків.

Із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури згідно з частиною 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується, строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

У межах повноважень, визначених статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими.

Отже, зазначеними нормами Кодексу України з процедур банкрутства, законодавець чітко визначив, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Розглянувши подану заяву з грошовими вимогами до боржника з додатками, суд зазначає, що до вказаної заяви, крім інтегрованих карток платника податків, заявником не долучено жодних документів (податкових повідомлень-рішень, які свідчать про податковий борг), за невчасні сплати платежів по яких нараховано ТзОВ Будівельна компанія Комфортбуд-2 пеню по податку на додану вартість на суму 623805,93 грн., та податку на прибуток на суму 355110,83 грн. Також заявником не надано обгрунтованого розрахунку пені, який би містив суми виникнення та погашення податкових зобов`язань, періоди протягом якого на ці суми нараховувалась пеня. За таких обставин у суду відсутня можливість за наявними матеріалами перевірити правомірність застосування таких сум і періодів нарахування пені (в т.ч. унеможливлює суд щодо визначення категорії заборгованості (конкурсної/поточної), а також відсутня можливість перевірки математичних розрахунків цієї пені або самостійного їх перерахування.

Також суд зазначає, що у ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у Кодексу України з процедур банкрутства, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина 1 статті 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства), а також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.10.2020 у справі № 15/293-б.

Щодо інтегрованих карток платника податків, які долучені до матеріалів заяви та які свідчать про суму заборгованості ТзОВ Будівельна компанія Комфортбуд-2 перед ГУ ДПС у Львівській області, суд зазначає наступне.

Згідно п. 2 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 за № 422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

Відповідно до п. 1 розділу ІI вказаного вище Порядку Інтегрована картка платника з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Наведені положення Порядку свідчать, що інтегрована картка платника відкривається лише для здійснення обліку щодо податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу, та з яких вбачається стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Дослідивши долучені до матеріалів справи інтегровані картки платника податків, які є єдиним доказом заявника, які б свідчили про наявну заборгованість банкрута перед бюджетом, суд зазначає, такі картки не є первинним бухгалтерським документом, оскільки картка не містить усіх необхідних відомостей (суми, на яку нараховано, періоду нарахування, формули нарахування тощо) для перевірки правильності здійсненого розрахунку пені, використовувані при розрахунках і звірці розрахунків картки обліку мають різні дані щодо певних операцій.

Ведення інтегрованих карток платників податків є дискреційним повноваженням адміністративного органу. Інтегрована картка платників податків призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення службової діяльності структурних підрозділів податкових органів, а тому будь-які дані, внесені контролюючим органом до інтегрованих карток, не мають юридичної значимості та не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч.ч. 2-4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства у процедурі банкрутства при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника, суд встановлює розмір грошових вимог кредиторів та вчиняє інші дії, передбачені вказаним Законом. Тому суд, при розгляді кредиторських вимог може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість боржника, визнати або відхилити грошові вимоги на підставі норм чинного законодавства.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Відтак, суд, дослідивши матеріали справи, зокрема, заяву про визнання кредиторських вимог до боржника з доданими до неї документами, повідомлення ліквідатора про результати розгляду кредиторської заяви, заперечення заявника на повідомлення, дійшов висновку, що грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області в сумі 978916,76 грн. визнанню не підлягають.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Враховуючи наведене, оскільки учасники провадження у даній справі в судове засідання 18.11.2020 не з`явилися, ухвалу складено та підписано 24.11.2020.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ідентифікаційний код 43143039) в сумі 978916,76 грн. до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Комфортбуд-2 (ідентифікаційний код 33162343) відхилити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.

3. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя В.М. Артимович