Рішення

від 17.11.2020 по справі 916/2741/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2741/20

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Спину О.І., довіреність № 1002380, дата видачі : 04.02.20;

від відповідача : не з`явився.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобрук" до Приватного підприємства "Агентство Анжеліка" про стягнення 28 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобрук" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Агентство Анжеліка" про стягнення 63000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2020 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2741/20 за правилами спрощеного позовного провадження, із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 20.10.2020 року о 10:40 год.

19.10.2020 року від позивача надійшло клопотання за вх.№27838/20 про зменшення розміру позовних вимог.

20.10.2020р. у судовому засіданні було задоволено клопотання позивача та зменшено розмір позовних вимог до 43 000,00грн.

20.10.2020р. представником позивача було надано до суду клопотання за вх.№27943/20 про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2020р. було відкладено судове засідання на "17" листопада 2020 р. о 11:00 год.

11.11.2020 року до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання за вх.№30188/20 про зменшення розміру позовних вимог.

16.11.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат за вх.№30593/20.

У судовому засіданні 17.11.2020р. було задоволено клопотання позивача та зменшено розмір позовних вимог до 28 000,00грн.

Представник відповідача - Приватного підприємства "Агентство Анжеліка" правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористались.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

17.11.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач надіслав, а позивач отримав рахунок №1 від 15 січня 2018 року на оплату щебня гранітного фракції 5-10 у кількості 500 тон на суму 126 000,00 грн, що відповідає кількості 5 вагонів.

Відповідно до усної домовленості, між сторонами було погоджено про сплату 50 відсотків передплати, а інші 50 відсотків позивач повинен був сплатити при отриманні товару.

На виконання домовленостей платіжним дорученням № 895 Позивач здійснив перерахування 63 000 грн. на рахунок Відповідача. Згідно інформації банку Позивача платіжне доручення № 895 надійшло до банку Відповідача.

Таким чином, Позивач виконав умови домовленостей та здійснив оплату 50 відсотків вартості товару.

Позивач зазначає, що намір проведення господарської операції також підтверджується раніше укладеним договором поставки №07-12/2017 (надалі -Договір) згідно якого Постачальник (Відповідач) зобов`язався поставити, а Покупець(Позивач) прийняти та сплатити на умовах оговорених в Договорі - щебінь (надалі також Продукція або Товар) гранітний (п. 1.1.Договору).

14.05.2018 року засобами електронної пошти на електрону адресу відповідача була надіслана заявка із проханням здійснити відвантаження товару, проте постачання продукції не відбулось.

З метою повернення коштів позивачем були направлені претензії про повернення коштів:

1.Вихідний номер претензії ТБ-023 від 12.05.2020 року, що була надіслана рекомендованим листом із описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відправлення підтверджується печаткою поштового відділення на опису вкладення, фіскальним чеком поштового відділення від 12.05.2020 року та повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримання адресатом (позивачем) 22.05.2020 року.

2.Вихідний номер претензії ТБ-027 від 26.05.2020 року, що була надіслана рекомендованим листом із описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відправлення підтверджується печаткою поштового відділення на опису вкладення, фіскальним чеком поштового відділення від 26.05.2020 року та повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримання адресатом (позивачем) 30.06.2020 року.

3.Вихідний номер претензії ТБ-029 від 02.06.2020 року, що була надіслана рекомендованим листом із описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відправлення підтверджується печаткою поштового відділення на опису вкладення, фіскальним чеком поштового відділення від 02.06.2020 року та повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримання адресатом (позивачем) 30.06.2020 року.

4.Вихідний номер претензії ТБ-031 від 09.06.2020 року, що була надіслана рекомендованим листом із описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відправлення підтверджується печаткою поштового відділення на опису вкладення, фіскальним чеком поштового відділення від 09.06.2020 року та повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримання адресатом (позивачем) 30.06.2020 року.

5.Вихідний номер претензії ТБ-031 від 16.06.2020 року, що була надіслана рекомендованим листом із описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відправлення підтверджується печаткою поштового відділення на опису вкладення, фіскальним чеком поштового відділення від 16.06.2020 року та повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримання адресатом (позивачем) 30.06.2020 року.

Вищевказані претензії відповідачем були залишені без відповіді.

09.10.2020 року платіжним дорученням №1606 на рахунок позивача ТОВ Технобрук від відповідача ПП Агентство Анжеліка надійшла грошова сума у розмірі 20 000,00грн. в рахунок повернення вказаного боргу.

06.11.2020 року платіжним дорученням №1825 на рахунок позивача ТОВ Технобрук від відповідача ПП Агентство Анжеліка надійшла грошова сума у розмірі 15 000,00грн. в рахунок повернення вказаного боргу.

З наведених підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобрук" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Агентство Анжеліка" про стягнення 28 000,00 грн.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 202,203, 205,206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як було встановлено судом, Відповідач надіслав, а позивач отримав рахунок №1 від 15 січня 2018 року на оплату щебня гранітного фракції 5-10 у кількості 500 тон на суму 126 000,00 грн, що відповідає кількості 5 вагонів.

Відповідно до усної домовленості, між сторонами було погоджено про сплату 50 відсотків передплати, а інші 50 відсотків позивач повинен був сплатити при отриманні товару.

На виконання домовленостей платіжним дорученням № 895 Позивач здійснив перерахування 63 000 грн. на рахунок Відповідача. Згідно інформації банку Позивача платіжне доручення № 895 надійшло до банку Відповідача.

Таким чином, Позивач виконав умови домовленостей та здійснив оплату 50 відсотків вартості товару.

Позивач зазначає, що намір проведення господарської операції також підтверджується раніше укладеним договором поставки №07-12/2017 (надалі -Договір) згідно якого Постачальник (Відповідач) зобов`язався поставити, а Покупець(Позивач) прийняти та сплатити на умовах оговорених в Договорі - щебінь (надалі також Продукція або Товар) гранітний (п. 1.1.Договору).

14.05.2018 року засобами електронної пошти на електрону адресу відповідача була надіслана заявка із проханням здійснити відвантаження товару, проте постачання продукції не відбулось.

З метою повернення коштів позивачем були направлені претензії про повернення коштів:

1.Вихідний номер претензії ТБ-023 від 12.05.2020 року, що була надіслана рекомендованим листом із описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відправлення підтверджується печаткою поштового відділення на опису вкладення, фіскальним чеком поштового відділення від 12.05.2020 року та повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримання адресатом (позивачем) 22.05.2020 року.

2.Вихідний номер претензії ТБ-027 від 26.05.2020 року, що була надіслана рекомендованим листом із описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відправлення підтверджується печаткою поштового відділення на опису вкладення, фіскальним чеком поштового відділення від 26.05.2020 року та повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримання адресатом (позивачем) 30.06.2020 року.

3.Вихідний номер претензії ТБ-029 від 02.06.2020 року, що була надіслана рекомендованим листом із описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відправлення підтверджується печаткою поштового відділення на опису вкладення, фіскальним чеком поштового відділення від 02.06.2020 року та повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримання адресатом (позивачем) 30.06.2020 року.

4.Вихідний номер претензії ТБ-031 від 09.06.2020 року, що була надіслана рекомендованим листом із описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відправлення підтверджується печаткою поштового відділення на опису вкладення, фіскальним чеком поштового відділення від 09.06.2020 року та повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримання адресатом (позивачем) 30.06.2020 року.

5.Вихідний номер претензії ТБ-031 від 16.06.2020 року, що була надіслана рекомендованим листом із описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відправлення підтверджується печаткою поштового відділення на опису вкладення, фіскальним чеком поштового відділення від 16.06.2020 року та повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримання адресатом (позивачем) 30.06.2020 року.

Вищевказані претензії відповідачем були залишені без відповіді.

09.10.2020 року платіжним дорученням №1606 на рахунок позивача ТОВ Технобрук від відповідача ПП Агентство Анжеліка надійшла грошова сума у розмірі 20 000,00грн. в рахунок повернення вказаного боргу.

06.11.2020 року платіжним дорученням №1825 на рахунок позивача ТОВ Технобрук від відповідача ПП Агентство Анжеліка надійшла грошова сума у розмірі 15 000,00грн. в рахунок повернення вказаного боргу.

Однак повністю відповідачем грошові зобов`язання щодо оплати виконано не було.

За таких обставин, господарський суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 28 000,00грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Відповідно до матеріалів справи позивачем, також, понесено витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Технобрук було змушене звернутися до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства Агентство Анжеліка .

28 січня 2020р. між ТОВ Технобрук та Адвокатським бюро Спину Олег і партнери було укладено Договір про надання правничої допомоги №128.

Додатковою угодою №1 до Договору про надання правової допомоги (доручення) №128 від 28 січня 2020 року визначено представництво інтересів позивача в Господарському суді Одеської області за позовною заявою вказаною вище про стягнення суми заборгованості у розмірі 63 000,00грн та визначено суму гонорару за правову допомогу.

Згідно розрахунку витрат на правову допомогу, сума що підлягає відшкодуванню складає 5 000,00грн.

Вказані грошові кошти були внесені позивачем на розрахунковий рахунок його представника.

На підтвердження внесення коштів є банківські виписки по рахунку представника, які додані до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Стаття 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює види судових витрат, а саме судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З урахуванням того, що відповідно до наданих документів, а саме Договору про надання правової допомоги, додатковою угодою до нього, суд задовольняє розмір стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі - 5 000,00грн.

Крім того, позивачем разом із позовною заявою було заявлено та надано суду детальний розрахунок (попередній розрахунок) суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи - поштові послуги у розмірі 256,50 грн.

Судом було досліджено матеріали справи та встановлено суму судових витрат, яку поніс позивач у зв`язку із розглядом справи - поштові послуги у розмірі 202,50грн., яка підлягає судом задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, судові витрати та витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1 .Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобрук" до Приватного підприємства "Агентство Анжеліка" про стягнення 28 000,00 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Агентство Анжеліка" (65031, м. Одеса, вулиця Промислова, будинок 31; код ЄДРПОУ 30315535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобрук" (65016, м. Одеса, вулиця Чубаївська, 3 / вулиця Бригадна, 5; код ЄДРПОУ 41017749 ) грошову суму у розмірі 28 000 / двадцять вісім тисяч / грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 /дві тисячі сто дві / грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 /п`ять тисяч/ грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 202 /двісті дві/ грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 23 листопада 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут