Рішення

від 19.11.2020 по справі 920/829/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.2020 Справа № 920/829/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/829/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерджі» (40020, м. Суми, вул. Героїчна, 32, код ЄДРПОУ 31930398)

про стягнення 310943,45 грн.

представники сторін:

позивача: Заїка І.В.;

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 310943,45 грн. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 30.11.2018 по 31.12.2019 та судові витрати пов`язані із розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.08.2020 було відкрито провадження у справі № 920/829/20 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі з повідомленням сторін.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.10.2020 призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2020.

Однак, 27.10.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи.

Ухвалою суду від 30.10.2020 призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2020.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився.

Ухвали суду від 14.08.2020, від 15.09.2020, від 01.10.2020, від 30.10.2020 направлені на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, а саме: 40020, м. Суми, вул. Героїчна, 32, повернулись до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» та «відсутній адресат» .

Частиною четвертою статті 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який зроблено судом, у відповідності до вимог статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , за кодом № 121867466622 від 30.09.2020, станом на 30.09.2020 відповідач - ТОВ Євроенерджі зареєстровано за адресою: 40020, м. Суми, вул. Героїчна, 32.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи господарським судом Сумської області.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.05.2019 № 166874823 Товариство з обмеженою відповідальністю Євроенерджі є власником об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 89443159101) нежитлового приміщення - складу паливно-мастильних матеріалів, за адресою: м. Суми, вул. Героїчна, 32.

Зазначене майно розташовується на земельній ділянці площею 0,5000 га комунальної власності, кадастровий номер 5910136600:03:002:0035.

З матеріалів справи вбачається, на підставі рішення Сумської міської ради від 21.06.2017 № 2267-МР «Про надання в оренду земельних ділянок» товариству з обмеженою відповідальністю Євроенерджі надано вищевказану земельну ділянку в оренду на 5 років та встановлена орендна плата у розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки в рік.

До цього часу зазначена земельна ділянка перебувала у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю Макро поіс плюс на підставі договору оренди земельної ділянки від 04.02.2015 строком до 05.11.2019.

01.11.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:03:002:0035 була повернута територіальній громаді в особі Сумської міської ради на підставі акту приймання-передачі об`єкта оренди, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто до 01.11.2018 існували договірні відносини між Сумською міською радою та ТОВ Макро поіс плюс щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Героїчна, 32.

13.11.2015 ТОВ Євроенерджі стало власником об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення - складу паливно-мастильних матеріалів, за адресою: м. Суми, вул. Героїчна, 32, яке розміщено на земельній ділянці комунальної власності площею 0,5000 га, кадастровий номер 5910136600:03:002:0035.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на вказану земельну ділянку договір оренди відповідач з позивачем не укладав, відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави, тому відповідно до положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) повинен відшкодувати Сумській міській раді всі доходи, які остання могла б одержати від оренди земельної ділянки.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України (далі ЗК України) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 ЗК України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Нормами статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗК України).

Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Судом встановлено, що відповідач є власником об`єкта нерухомого майна а саме: нежитлового приміщення - складу паливно-мастильних матеріалів, за адресою: м. Суми, вул. Героїчна, 32, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 166874823 від 16.05.2019).

Земельна ділянка площею 0,5000 га, кадастровий номер 5910136600:03:002:0035, на якій розташоване нежитлове приміщення, належить до комунальної форми власності.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.

Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідача, як землекористувача, є орендна плата на підставі договору оренди земельної ділянки.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування зазначеною земельною ділянкою, зокрема: укладення відповідного договору оренди з Сумською міською радою та державної реєстрації такого права.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Таким чином, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2017 у справі № 922/3412/17.

За період з 30.11.2018 по 31.12.2019 місцевий бюджет недоотримав 310943,45 грн. внаслідок використання відповідачем земельної ділянки у м. Суми, вул. Героїчна, 32 з порушенням законодавства.

При розрахунку розміру неотриманої орендної плати позивачем враховано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель; нормативну грошову оцінку 1 кв.м землі; нормативну грошову оцінку земельної ділянки; розмір орендної плати в рік за землю у відсотках до грошової оцінки земельної ділянки; орендна плата за місяць; орендна плата за період з 30.11.2018 по 30.12.2018 та за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обґрунтованих заперечень проти позову, доказів, заяв, клопотань не подав.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерджі на користь позивача 310943 грн. 45 коп. за користування земельною ділянкою площею 0,5000 га, кадастровий номер 5910136600:03:002:0035, розташованою за адресою: м. Суми, вул. Героїчна, 32 без оформлення договору оренди за період з 30.11.2018 по 31.12.2019.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерджі» (40020, м. Суми, вул. Героїчна, 32, код ЄДРПОУ 31930398) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) 310943,45 грн. (триста десять тисяч дев`ятсот сорок три гривні 45 копійок) безпідставно збережених коштів за бездокументарне використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 30.11.2018 по 31.12.2019.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерджі» (40020, м. Суми, вул. Героїчна, 32, код ЄДРПОУ 31930398) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) 4664,15 грн. (чотири тисячі шістсот шістдесят чотири гривні 15 копійок) судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.11.2020.

Суддя В.В. Яковенко