Рішення

від 12.11.2020 по справі 925/345/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Справа № 925/345/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від Черкаської місцевої прокуратури - Швець І.В. - прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від першого позивача - представник не з`явився,

від другого позивача - представник не з`явився,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури,

м. Черкаси в інтересах держави в особі:

1. Черкаської районної ради, м. Черкаси

2. відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації,

м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛЄН-2001» ,

м. Львів

про стягнення 31 251 грн. 23 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернувся з позовом заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської районної ради, відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛЄН-2001» про:

- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 21 серпня 2017 року до договору №20 від 06 лютого 2017 року про закупівлю риби хек (тушка морожена) за державні кошти (код класифікації продукції 10.20.1/15220000-6), укладеної між відділом освіти Черкаської районної державної адміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛЄН-2001» ;

- стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛЄН-2001» на користь відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації надмірно сплачені бюджетні кошти в розмірі 31 251 грн. 23 коп.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14 травня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 20 червня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20 червня 2019 року провадження у справі №925/345/19 зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

13 листопада 2019 року від Черкаської місцевої прокуратури надійшла заява про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог, в якій прокурор просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛЄН-2001» на користь відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації 31 251 грн. 23 коп., одержаних на виконання нікчемного правочину (додаткової угоди №2 від 21 серпня 2017 року до договору №20 від 06 лютого 2017 року про закупівлю риби хек (тушка морожена) за державні кошти).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року провадження у справі №925/345/19 поновлено.

Заяву Черкаської місцевої прокуратури про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог прийнято до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 25 листопада 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 листопада 2019 року провадження у справі №925/345/19 зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13 серпня 2020 року провадження у справі №925/345/19 поновлено. Підготовче засідання суду призначено на 17 вересня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року підготовче засідання суду відкладено на 12 год. 00 хв. 08 жовтня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 12 листопада 2020 року.

В судове засідання представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується реєстром поштових відправлень Господарського суду Черкаської області та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Судом встановлено, що згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач станом на момент розгляду справи по суті зареєстрований за адресою: вул. Лукаша, 5, м. Львів, 79012.

На момент відкриття провадження у даній справі відповідач був зареєстрований за адресою: вул. Самійла Кішки (Рози Люксембург),177, м. Черкаси, 18003.

Згідно ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням уточнених позовних вимог та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач відзиву на позов у визначений судом строк суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Згідно ч.ч. 4, 9 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 12 листопада 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/345/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор обґрунтовуючи свої вимоги зазначав, що додаткова угода №2 від 21 серпня 2017 року до договору про закупівлю товарів за державні кошти №20 від 06 лютого 2017 року суперечить вимогам ст. 3 та ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» , а тому є нікчемною в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 37 зазначеного Закону.

Оскільки грошові кошти в сумі 31 251 грн. 23 коп. сплачені відповідачу на підставі нікчемної додаткової угоди, то зазначені кошти підлягають поверненню другому позивачу - стороні правочину.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, відділом освіти Черкаської районної державної адміністрації було проведено відкриті торги №UA-2017-01-03-000256-b на закупівлю риби хек (тушка морожена) - 15 500 кг., з очікуваною вартістю предмету закупівлі 1 093 370 грн. 00 коп.

За результатами проведення електронного аукціону та розгляду документів учасників переможцем торгів було визнано товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛЄН-2001» з ціновою пропозицією 930 000 грн. 00 коп.

В подальшому 06 лютого 2017 року між відділом освіти Черкаської районної державної адміністрації (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛЄН-2001» (виконавець) було укладено договір про закупівлю риби (хек (тушка) морожена) за державні кошти №20.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов`язується протягом 2017 року поставити замовнику товар - код 10.20.1/15220000-6 - риба (хек (тушка) морожена), а замовник - прийняти та оплатити такий товар відповідно до умов цього договору.

Ціна цього договору становить 930 000 грн. 00 коп. з ПДВ (п. 3.1. договору).

Згідно п. 3.2. договору ціна за одиницю товару складає 60 грн. 00 коп. з ПДВ.

Загальна кількість товару, що підлягає поставці протягом 2017 року складає 15 500 кг (п. 5.1. договору).

Внаслідок укладання сторонами додаткових угод ціна за товар збільшувалась двічі, кожного разу на 10 %.

Зокрема додатковою угодою №1 від 30 березня 2017 року до договору збільшено ціну за одиницю товару на 10%, без зміни суми договору, тобто шляхом зменшення обсягів закупівлі, а саме визначено ціну за одиницю товару - 66,00 грн., обсяг закупівлі зменшено на 1409,091 кг, тобто до 14 090,909 кг.

Підставою для укладання вищезазначеної додаткової угоди став лист відповідача №1503-17/2 від 15 березня 2017 року з пропозицією щодо підвищення ціни на рибу хек (тушка морожена) на 10% та експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-251 від 17 березня 2017 року, згідно якого середній рівень дрібно-оптової вартості риби хек с/м (тушка б/г), згідно заявки замовника, становить: станом на лютий 2017 року - 57,05-64,96 грн.; станом на 17 березня 2017 року - 59,34-67,88 грн.

В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду №2 від 21 серпня 2017 року до договору, якою було збільшено ціну за одиницю товару на 10%, без зміни суми договору, тобто шляхом зменшення обсягів закупівлі, а саме визначено ціну за одиницю товару - 72,60 грн., обсяг закупівлі зменшено до 1280,992 кг.

Підставою для укладання вищезазначеної додаткової угоди став лист відповідача до відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації №1907-17/1 від 19 липня 2017 року з пропозицією щодо підвищення ціни, зокрема, на рибу на 10% та експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-634 від 19 липня 2017 року, згідно якого середній рівень ринкової вартості риби замороженої (хек, минтай), згідно заявки замовника, становить: станом на травень 2017 року - 65,60-82,32 грн.; станом на липень 2017 року -72,16-86,65 грн.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України «Про публічні закупівлі» .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується:

до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Принципи здійснення публічних закупівель наведено в ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , якою визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Предметом закупівлі є риба хек (тушка морожена), очікувана вартість цієї закупівлі становила 1 093 370 грн. 00 коп.

Оскільки вартість предмета закупівлі (товару) перевищує 200 тисяч гривень, то до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про публічні закупівлі» .

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. ч. 1, 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону станом на момент укладення додаткової угоди №2 від 21 серпня 2017 року) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 37 вищевказаного Закону (в редакції Закону станом на момент укладення додаткової угоди №2 від 21 серпня 2017 року) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

З аналізу зазначених положень Закону України «Про публічні закупівлі» слідує те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (статті 651) та Господарського кодексу України (стаття 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.

Відтак, якщо спеціальною нормою права (частиною 4 статті 36 Закону) заборонено укладення договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім визначеного переліку, то внесення змін до такого договору всупереч положенням частини 4 статті 36 Закону, означатиме нікчемність таких змін до договору відповідно до частини 1 статті 37 Закону.

В даному випадку, сторони, укладаючи додаткову угоду №2 керувалися положенням п.2 ч.4 ст.36 Закону, яка допускає зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до роз`яснення наведеного в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 жовтня 2016 року №3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар.

Разом з тим виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару , визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Аналогічні за своїм змістом роз`яснення також було наведено в роз`ясненнях Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов про закупівлю" від 07.04.2015 року за №3302-05/11398-07 .

Проте, судом враховано, що листи-роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за своєю правовою природою не є нормативно правовими актами, дані роз`яснення не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, і вони не є офіційним тлумаченням норм права, що здійснюється уповноваженим органом та мають юридично обов`язкову силу для всіх, хто застосовує цю норму.

Відомче тлумачення здійснюється керівництвом центрального органу того чи іншого міністерства, комітету, відомства, коли надається офіційна відповідь на запити підвідомчих установ і підприємств із приводу трактування та застосування окремих положень нормативних актів. Тобто його сила обмежується сферою діяльності відповідного міністерства, комітету, відомства.

Водночас відповідно до чинного цивільного законодавства зміст договору становлять його умови.

Ціна товару є істотною умовою договору купівлі-продажу.

Всі зміни до договору, незалежно від їх кількості, є невід`ємною частиною самого договору.

Отже, суд вважає, що незалежно від кількості внесених змін до договору зміна ціни в договорі за одиницю товару більше ніж на 10 відсотків Законом не допускається.

Додаткова угода №1 від 30 березня 2017 року до договору не є спірною і за її умов ціну за одиницю товару в договорі вже було збільшено на 66 грн. 00 коп. з ПДВ на одиницю товару.

Тобто рівно на 10%.

Після укладання додаткової угоди №2 ціна товару збільшилася на 12 грн. 60 коп. за одиницю товару від початкової ціни, тобто всього ціна товару по договору збільшилася на 20%.

Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» , яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній конюктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Проте, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для укладення додаткової угоди №2 від 21 серпня 2017 року між сторонами став лист-звернення постачальника до відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації від 19 липня 2017 року про збільшення ціна 10% у зв`язку зі збільшенням ринкової вартості на рибу (хек (тушка) морожена) та експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-634 від 19 липня 2017 року.

Прокурор у позові зазначав, що експертний висновок Черкаської ТПП № О-634 від 19 липня 2017 року щодо середнього рівня ринкової вартості риби замороженої (хек, минтай), сформовано згідно заявки замовника, станом на травень та липень 2017 року, при цьому додаткову угоду №2, якою збільшено ціну на одиницю товару, укладено 21 серпня 2017 року, без урахування даних коливання ціни на товар упродовж кінця липня та серпня місяця 2017 року.

Також вищевказаний експертний висновок сформовано без урахування даних щодо рівня цін за квітень та червень 2017 року, що унеможливлює визначення наявності чи відсутності коливання ціни, по даному експертному висновку, у бік зменшення чи збільшення, упродовж часу, який сплинув після укладання додаткової угоди №1.

Заявка замовника щодо середнього рівня ринкової вартості риби замороженої (хек, минтай) станом на травень та липень 2017 року сформована за іншими критеріями ніж заявка щодо середнього рівня дрібно-оптової вартості риби хек с/м (тушка б/г), станом на лютий 2017 року та станом на 17 березня 2017 року, що не дає змогу порівнювати ціни, визначені у експертних висновках Черкаської ТПП № О -251 від 17 березня 2017 року та №О- 634 від 19 липня 2017 року, оскільки на діапазон цін, визначених експертом, впливають саме вказані заявником критерії, зокрема: виду свіже-мороженої риби та ступеня її обробки; періоду чи конкретної дати пошуку інформації; виду вартості - оптова, дрібно-оптова, роздрібна.

При цьому, у вказаних висновках Черкаської ТПП експертами зазначався діапазон вартості, без розрахунку середньої вартості чи будь-якого аналізу її зміни, що підтверджується інформацією Черкаської ТПП, викладеній у листі №59/01.3-3 від 15 березня 2019 року.

Водночас встановлено, що відповідач звертався до Черкаської ТПП із заявками від 16 червня 2017 року та від 24 липня 2017 року щодо надання інформації за однаковими критеріями пошуку - рівень ринкової вартості продуктів харчування, а саме риби хек с/м без голови.

Згідно експертних висновків Черкаської ТПП № О-532 від 16 червня 2017 року та № О-654 від 25 липня 2017 року, рівень ринкової вартості продуктів харчування, а саме риби хек с/м без голови, станом на 16 червня 2017 року та станом на 24 липня 2017 року - 64,00-69,00 грн./кг.

При цьому до листа скерованого відповідачем на адресу другого позивача з пропозицією про підвищення ціни на рибу хек, вказані висновки Черкаської ТПП не долучалися та відповідно, інформація викладена у них, під час прийняття рішення про підвищення ціни на товар, не могла бути врахована другим позивачем.

Відповідач під час розгляду даного спору наведених вище доводів прокурора не спростував.

Отже, суд погоджується з доводами, які викладені в позові, що збільшення ціни на вказаний товар, станом на дату укладення додаткової угоди №2, документально не було підтверджено.

Крім того, відсутність коливання ціни на товар у бік збільшення також підтверджується інформаціями Державної служби статистики України та Головного управління статистики у Черкаській області.

Так, згідно інформації Головного управління статистики у Черкаській області встановлено, що індекс споживчих цін по Черкаській області у відсотковому відношенні до попереднього місяця на рибу морожену (тушки минтая, нототенії, скумбрії, хека) становив: квітень 2017 року - 99,1%, травень 2017 року - 99,5%, червень 2017 року - 100,6%, липень 2017 року - 95,9%, серпень 2017 року - 101,0 %, тобто вцілому ціна знизилась на 3,9 %.

Відповідно до інформації Державної служби статистики України індекс споживчих цін на рибу морожену (тушки минтая, нототенії, скумбрії, хека) у 2017 році становить: по Україні - квітень - 100,6 %, травень - 100,9 %, червень - 98,7%, липень - 99,4%, серпень -98,9 %, тобто вцілому ціна знизилась на 1,5 %; по Черкаській області - квітень - 99,1%, травень - 99,5%, червень - 100,6%, липень - 95,9%, серпень - 101 %, тобто вцілому ціна знизилась на 3,9 %.

Разом з цим, згідно інформації Державної служби статистики України середні споживчі ціни на рибу морожену (тушки минтая, нототенії, скумбрії хека) по Україні: квітень - 66,61 грн., травень - 67,21 грн., червень - 66,32 грн., липень - 66,05 грн., серпень - 65,34 грн., тобто ціна знизилась на 1,27 грн.; по Черкаській області: квітень - 64,92 грн., травень - 64,56 грн., червень - 64,95 грн., липень - 63,13 грн., серпень - 63,75 грн., тобто ціна знизилась на 1,17 грн.

Відповідно до індексу споживчих цін на товари та послуги у 2017 році, оприлюдненому на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін на рибу та продукти з риби становив: квітень - 100,2%, травень - 100,5%, червень - 99,8%, липень - 99,6%, серпень - 99,6%, тобто вцілому ціна на вказану категорію продуктів знизилась на 0,3%.

Таким чином, за усіма статистичними показниками, підвищення ціни на товар риба хек (тушка) морожена, упродовж березня-серпня 2017 року, не відбувалось, а навпаки, ціна стала нижчою навіть від ціни на даний вид товару, яка існувала на момент укладання сторонами договору про закупівлю.

У суду є достатні підстави вважати, що відповідач, з метою одержати перемогу у відкритих торгах, міг навмисно занизити пропоновану ціну товару, а після укладення договору збільшити її шляхом укладення додаткових угод, що і було фактично зроблено в даному випадку.

Укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» .

Отже, додаткова угода №2 не відповідає положенням ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» , оскільки в результаті її укладання без будь-яких об`єктивних обставин змінилася ціна товару, а тому така угода є нікчемною в силу Закону.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 червня 2019 року зі справи № 916/3156/17 визначила, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.

Визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Така позиція відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19).

Отже, з урахуванням дійсних умов договору ціна за одиницю товару складає 66 грн. 00 коп. з ПДВ, обсяги закупівлі становлять 1 409,091 кг.

Згідно інформації відділу освіти Черкаської РДА на виконання договору №20 від 06 лютого 2017 року поставлено товару у кількості 2105,00 кг., за ціною 60,00 грн., на суму 126 300,00 грн.

На виконання договору №20 від 06 лютого 2017 року та з урахуванням додаткової угоди №1 від 30 березня 2017 поставлено товару у кількості 2248,90 кг., за ціною 66,00 грн., на суму 148 427,40 грн.

На виконання договору №20 від 06 лютого 2017 року та з урахуванням додаткової угоди №2 від 21 серпня 2017 року поставлено товару у кількості 4735,035 кг., за ціною 72,60 грн., на суму 343 763,54 грн.

Отже, згідно договору та додаткової угоди №1 ціна за одиницю товару має становити 66,00 грн.

Всього, на виконання додаткової угоди №2 поставлено товару у кількості 4735,035 кг., тобто повинно бути сплачено 312 512 грн. 31 коп. (4735,035*66,00 =312 512,31).

Таким чином, на підставі додаткової угоди №2 до договору про закупівлю риби хек для потреб учнів Черкаського району, надміру сплачено бюджетних коштів на суму 31 251 грн. 23 коп. (343 763,54-312 512,31).

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Згідно ч. 1 ст. 216 УЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, з відповідача підлягає стягненню на користь другого позивача 31 251 грн. 23 коп. безпідставно отриманих коштів.

Щодо питання представництва прокурором інтересів держави в суді слід зазначити, що стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався листом від 27 березня 2019 року №161-37585 вих. -19 до Черкаської районної ради про повідомлення прокуратури щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 21 серпня 2017 року до договору про закупівлю товарів за державні кошти №20 від 06 лютого 2017 року та стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів, а також просив повідомити про причини, в разі не звернення до суду з відповідним позовом.

У відповіді від 28 березня 2019 року №01-16/262 на вищевказаний лист райрада повідомила прокурора про те, що з відповідним позовом до суду не зверталась, оскільки до повноважень Черкаської районної ради не входить контроль за проведенням закупівлі товарів, робіт та послуг.

Також з аналогічним листом прокурор звернувся до відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації (лист від 20 березня 2019 року № 161-3435 вих. 19).

Водночас відділ освіти у своєму листі від 21 березня 2019 року №406/10 вказав про безпідставність пред`явлення позову щодо визнання недійсною додаткової угоди №2 та стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів.

Крім того, відділ освіти зазначив, що додаткова угода №2 укладена у відповідності до вимог законодавства України.

Судом було також враховано, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК України передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави ;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Разом з цим, в силу вимог ч. 2 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання .

Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №333 від 12 березня 2012 року видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. Придбання продуктів харчування для загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за Кодом 2230.

Статтею 55 Бюджетного кодексу України визначені захищені видатки загального фонду бюджету, зокрема, видатки на забезпечення продуктами харчування.

Згідно додатку №2 до рішення Черкаської районної ради Черкаської області від 23 грудня 2016 року №12-4/VІІ «Про районний бюджет на 2017 рік» , головним розпорядником коштів щодо утримання загальноосвітніх навчальних закладів району є відділ освіти Черкаської районної державної адміністрації.

Розпорядженням Голови Черкаської районної державної адміністрації № 153 від 27 травня 2013 року затверджено Положення про відділ освіти Черкаської районної державної адміністрації, згідно якого останній являється структурним підрозділом Черкаської районної державної адміністрації, що утворюється головою райдержадміністрації. Відділ має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства, печатку, власні бланки. Начальник відділу розпоряджається коштами, які виділяються на утримання відділу та закладів освіти району.

Отже, відділ освіти Черкаської районної державної адміністрації є головним розпорядником коштів та стороною договору, а тому, безпідставно та незаконно витрачені державні кошти у розмірі 31 251 грн. 23 коп., підлягають поверненню на користь саме даної особи.

Прокурор зазначав, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою до договору, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.

Виплата коштів, у зв`язку з укладенням додаткової угоди №2, зумовило безпідставну витрату державних коштів у розмірі 31 251 грн. 23 коп., що негативно вплинуло на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Суб`єктами владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, у даному випадку є Черкаська районна рада та відділ освіти Черкаської районної державної адміністрації.

З матеріалів справи вбачається, що ні Черкаською районною радою, ні відділом освіти Черкаської районної державної адміністрації, протягом тривалого часу (з дня укладання додаткової угоди №2 до договору), не вживалися заходи щодо повернення безпідставно витрачених коштів до бюджету у судовому порядку.

Отже, враховуючи положення ст.55 ГПК України, а також нездійснення Черкаською районною радою та стороною договору - відділом освіти Черкаської районної державної адміністрації в розумні строки відповідних заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді, а тому підстав для залишення позову без розгляду не вбачається.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Тобто повернення судового збору за відсутності відповідного клопотання не допускається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛЄН-2001» , вул. Лукаша, 5, м. Львів, ідентифікаційний код 31489416 на користь відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації, вул. Спасо-Преображенська,14А, с. Мошни, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 02146989 - 31 251 грн. 23 коп. безпідставно отриманих грошових коштів.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛЄН-2001» , вул. Лукаша, 5, м. Львів, ідентифікаційний код 31489416 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119 - 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 23 листопада 2020 року.

Суддя А.В.Васянович