ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/13908/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом сільськогосподарського приватного підприємства Широке поле до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське приватне підприємство Широке поле (далі - СГПП Широке поле ) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС Волинській області) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1728698/03737238 від 14.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.07.2020, №1728697/03737238 від 14.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 06.07.2020, №1728696/03737238 від 14.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.07.2020, №1737037/03737238 від 17.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 17.06.2020, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані СГПП Широке поле податкові накладні №1 від 06.07.2020, №2 від 06.07.2020, №3 від 06.07.2020, №3 від 17.06.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було складено в електронній формі та відправлено на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 06.07.2020 №№1, 2, 3 та від 17.06.2020 №3. Відповідно до квитанцій від 26.06.2020, 07.07.2020 реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПK України із зазначенням наступної причини: відсутність коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1701 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
З метою реєстрації зупинених податкових накладних позивачем було надано на розгляд комісії регіонального рівня пояснення та документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податкових накладних.
Представник позивача вважає, що рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, що підтверджують оплату за товар є необґрунтованими, оскільки контролюючий орган повинен був вказувати які документи необхідно подати позивачу для того, щоб відбулася реєстрація податкових накладних. При цьому, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних містилось абстрактне посилання на документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладених в ЄРПН, а тому СГПП Широке поле подано такі документи на власний розсуд. Вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, що відповідачами зроблено не було.
Зазначив, що надані позивачем пояснення та документи відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 та доводять реальність і товарність господарських операцій, тому були достатніми для прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Відповідачі у поданому суду відзиві на позовну заяву від 09.10.2020 №5131/03-20-05-01-07 позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що оскаржувані рішення прийняті правомірно у зв`язку із не поданням розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідачів просив здійснювати розгляд справи за його участі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про здійснення розгляду справи з повідомленням сторін.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що вважає необґрунтованими рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, що підтверджують оплату за товар. Вказав, що така підстава не може обґрунтовувати правомірність прийнятих щодо позивача рішень, оскільки, контролюючий орган повинен був вказувати які документи необхідно подати позивачу для того, щоб відбулась реєстрація податкових накладних у квитанціях, якими зупинено їх реєстрацію. Натомість, у таких квитанціях містилось абстрактне посилання на документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладених в ЄРПН, а тому подання позивачем таких документів на власний розсуд, в даному випадку, є очевидним та виправданим. З наведених підстав, просив адміністративний позов задовольнити повністю.
Дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 04.03.2020 між СГПП Широке поле (Постачальник) та ТзОВ Торговий Дім Богодар (Покупець) укладено договір поставки №6, відповідно до якого позивач зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю цукор-пісок, борошно пшеничне, крупи пшеничні, та інший товар згідно накладних та/або специфікацій на кожну конкретну партію (далі -Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного договору (а.с.26-28).
На виконання умов договору у червні та липні 2020 року позивач здійснив постачання цукру, отриманого внаслідок переробки на давальницьких умовах цукрових буряків, вирощених протягом 2019 року на власних та орендованих земельних ділянках для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лаврівської сільської ради Луцького району Волинської області, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними №13 від 25.06.2020, №15 від 06.07.2020, №16 від 06.07.2020 та №17 від 06.07.2020 (а.с.29-36).
Факт переробки підтверджується договором №40 від 24.10.2019 переробки цукрових буряків на давальницьких умовах, укладеного між ПрАТ Гнідавський цукровий завод та СГПП Широке поле та Актом переробки давальницької сировини (цукрових буряків) за вересень-листопад 2019 року СГПП Широке поле , де вказано, що позивачем отримано 181,136 тонн цукру білого, виробленого з давальницької сировини (а.с.37-40).
Відповідно до вимог статті 201 ПК України позивачем було сформовано податкові накладні від 17.06.2020 №3 на суму 34 500,06 грн. в тому числі ПДВ 5 750,01 грн.; від 06.07.2020 №1 на суму 34 200,00 грн. в тому числі ПДВ 5 700,00 грн.; від 06.07.2020 №2 на суму 34 200,00 грн. в тому числі ПДВ 5 700,00 грн.; від 06.07.2020 №3 на суму 34 200,00 грн. в тому числі ПДВ 5 700,00 грн. та їх подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно із квитанціями від 07.07.2020, 26.06.2020 реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН слугувала відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1701 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН (а.с.15, 17, 19, 23).
На виконання вимог контролюючого органу, позивачем направлено на адресу податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів з наданням відповідних пояснень та копій документів в підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, а саме: договір поставки №6 від 04.03.2020, видаткові накладні №13 від 25.06.2020, №15 від 06.07.2020, №16 від 06.07.2020 та №17 від 06.07.2020, товарно-транспортні накладні №13 від 25.06.2020, №15 від 06.07.2020, №16 від 06.07.2020 та №17 від 06.07.2020, договір переробки цукрових буряків на давальницьких умовах №40 від 24.10.2019 та акт переробки давальницької сировини (цукрових буряків) за вересень-листопад 2019 року СГПП Широке поле , звіт про посівні площі с/г культур під урожай 2019 року (№4-сг); звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2019 (№29-сг), звіт про наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах у 2019 році (10-мех), звіт про реалізацію продукції сільського господарства за серпень 2019 року та червень 2020 року (21-заг), експлікацію земель, закріплених за сільськогосподарським підприємством СГПП Широке поле на території Лаврівської сільської ради станом 01.01.2020, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік та податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік.
Проте, рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 14.07.2020 №1728698/03737238, №1728697/03737238, №1728696/03737238, від 15.07.2020 №1737037/03737238 відмовлено у реєстрації податкових накладних від 06.07.2020 №№1, 2, 3, від 17.06.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави ненадання платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів та або/банківських виписок з особових рахунків (а.с.62, 63, 64, 65).
Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.07.2020 №1728698/03737238, №1728697/03737238, №1728696/03737238, від 15.07.2020 №1737037/03737238 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПС України, однак рішеннями від 31.07.2020 №39598/03737238/2, №39528/03737238/2, №39583/03737238/2, №39563/03737238/2 скарги залишено без задоволення з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755VI (далі ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилами пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Відповідно до отриманих платником податків рішень комісії регіонального рівня операції, відображені у податкових накладних від 06.07.2020 №№1, 2, 3 та від 17.06.2020 №3 відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, в отриманих позивачем квитанціях контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1701, відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.
Отже, квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Окрім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем подані пояснення з підтверджуючими документами.
Разом з тим, суд, в межах даної спірної ситуації, звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Щодо факту надання позивачем доказів на підтвердження проведення оплати за поставлений згідно з накладними від 06.07.2020 №№1, 2, 3 та від 17.06.2020 №3 товар.
Дійсно, відповідно до пункту 3.1 Договору від 04.03.2020 №6 Покупець зобов`язаний оплатити товар в повному обсязі протягом 14 календарних днів з дня отримання товару. Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що сторони можуть в будь-який момент дії цього Договору узгодити інший порядок проведення розрахунків, що оформляється Додатками до Договору. Згідно із пунктом 3.3 ціна Товару за одиницю вказується у накладній у гривнях.
Разом з тим, відповідно до пункту 3.4 даного Договору Покупець здійснює оплату поставленого Товару у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Датою оплати вартості Товару вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Пунктом 3.5 Договору передбачено, що якщо Постачальник здійснює дві та більше поставок Товару на користь Покупця, грошові суми, що отримує Постачальник від Покупця за цим Договором, покривають заборгованість Покупця перед Постачальником в порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати, яку зобов`язаний здійснити Покупець за цим Договором, в порядку зростання дати кінцевого строку оплати грошових сум за накладними на Товар, що постачався, незалежно від того, що вказано Покупцем в призначенні платежу при здійсненні оплати. Як вбачається із пункту 3.6 Договору загальна сума договору складає загальну вартість Товару, поставленого відповідно до умов цього Договору, і визначається шляхом складення сум товарних партій визначених у накладних.
Згідно пункту 3.7 Договору по результатах кожного місяця або, у разі необхідності, в інший час, Покупець має право готувати Акти звірки взаєморозрахунків (надалі - Акт звірки) та направляти їх Постачальникові. Постачальник протягом одного тижня з моменту отримання Акту звірки підписує його та надсилає Покупцеві чи заявляє письмові мотивовані зауваження до Акту звірки.
Докази про проведення розрахунків за поставлений товар були надані як відповідачам, так і суду для долучення до матеріалів справи, а саме видаткові та товарно-транспортні накладні №13 від 25.06.2020, №15 від 06.07.2020, №16 від 06.07.2020 та №17 від 06.07.2020 (а.с.29-36).
Крім того, позивачем до своїх пояснень комісії регіонального рівня щодо реєстрації податкових накладних від 06.07.2020 №№1, 2, 3 та від 17.06.2020 №3 були долучені розрахункові документи, однак останні не були жодним чином враховані при прийнятті оскаржуваних рішень від 14.07.2020 №1728698/03737238, №1728697/03737238, №1728696/03737238, від 15.07.2020 №1737037/03737238 про відмову в реєстрації податкових накладних від 06.07.2020 №№1, 2, 3, від 17.06.2020 №3, що свідчить про непослідовність як висновків контролюючого органу, так і обставин, що були/ не були взяті до уваги при розгляді питання про реєстрацію податкових накладних.
Суд вважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, водночас обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати СГПП Широке поле податкові накладні від 06.07.2020 №№1, 2, 3, від 17.06.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, тому на користь позивача слід пропорційно стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 8 408 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 4 204 грн. з кожного.
Щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 5 044,80 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у сумі 5 044,80 грн. позивачем до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги від 01.09.2020 №01/09-2020, додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 №01/09-2020, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 5 044,80 грн.; копію платіжного доручення №184 від 21.09.2020 про сплату позивачем представнику - адвокату Дей М.І. 5044,80 грн. оплати за послуги правової допомоги; ордер серії АС №1009624 від 17.09.2020, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Згідно з частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин 6,7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі №569/17904/17.
Пунктами 4.1, 4.2 договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 №01/09-2020 передбачено, що за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар; розмір, строки та порядок виплати гонорару визначаються сторонами в додатках до цього договору.
Відповідно до додатку №1 до договору про надання правової допомоги №01/09-2020 від 01.09.2020 адвокатом надано наступні види правничої допомоги з визначенням розміру гонорару (винагороди), в розрахунку 30 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік (630,60 грн. за одну годину роботи адвоката) вартістю 5 044,80 грн., що включає: аналіз фактичних обставин справи, збір доказів та узгодження правової позиції - 3 години, підготовка та подання позовної заяви про стягнення боргу та додаткових документів - 5 годин.
Разом з тим, суд констатує, що кількість годин наданих послуг, зазначений адвокатом, не обґрунтований належним чином та не відповідає складності справи.
У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що складність даної справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є неспівмірними із заявленою сумою на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а тому зазначені витрати підлягають стягненню у сумі 2 000 грн., яку слід стягнути з відповідачів пропорційно - по 1 000 грн. з кожного.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1728698/03737238 від 14 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06 липня 2020 року, №1728697/03737238 від 14 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 06 липня 2020 року, №1728696/03737238 від 14 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06 липня 2020 року, №1737037/03737238 від 17 червня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 17 червня 2020 року.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані сільськогосподарським приватним підприємством Широке поле податкові накладні від 06 липня 2020 року №№1, 2, 3, від 17 червня 2020 року №3, датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути на користь сільськогосподарського приватного підприємства Широке поле (45663, Волинська область, Луцький район, село Лаврів, вулиця Жовтнева, будинок 1, код ЄДРПОУ 03737238) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні та 1000 (одну тисячу) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути на користь сільськогосподарського приватного підприємства Широке поле (45663, Волинська область, Луцький район, село Лаврів, вулиця Жовтнева, будинок 1, код ЄДРПОУ 03737238) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні та 1000 (одну тисячу) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Дмитрук
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2020 |
Оприлюднено | 26.11.2020 |
Номер документу | 93038056 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гінда Оксана Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Дмитрук Валентин Васильович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Дмитрук Валентин Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні