Рішення

від 24.11.2020 по справі 160/9398/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року Справа № 160/9398/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНСТРУМЕНТ - ЦЕНТР ДНІПРО до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІНСТРУМЕНТ - ЦЕНТР ДНІПРО (далі - ТОВ ІНСТРУМЕНТ - ЦЕНТР ДНІПРО , позивач) з вимогами до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110230/2020/000143/2 від 03.08.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в оскаржуваному рішенні митним органом не зазначені вмотивовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та згідно яких скориговано митну вартість товарів. Також в позові зазначено, що позивачем для митного оформлення і підтвердження митної вартості надані документи, які повністю підтверджують числове значення митної вартості товару. На думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду 11.09.2020 від відповідача надійшов відзив, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову на підставі того, що його рішення прийнято у зв`язку з порушенням позивачем вимог до визначення митної вартості товару. Відповідач зазначає, що за результатом проведення консультації встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України (далі - МК України).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.07.2020 між ООО ПК Аргола (продавець) та ТОВ ІНСТРУМЕНТ - ЦЕНТР ДНІПРО (покупець) укладено договір №26, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує Товар , в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.13, 2.1 - 2.3 вказаного договору, поставка товару здійснюється на умовах визначених у Специфікаціях (Додатках) до даного договору. Якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу - виробника. Товар, що поставляється повинен відповідати кількості визначеній у Специфікаціях. Поставка здійснюється на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року FCA м.Москва, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього договору. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються у Специфікації.

Також, продавцем виставлено рахунок - фактуру №7/27/1 від 27.07.2020, на момент винесення оскаржуваного рішення позивачем не було сплачено вартість товару.

На виконання умов договору між сторонами укладено Специфікацію 1 від 14.07.2020 до договору №26 від 14.07.2020 на поставку товарів наведеного найменування, вартістю 2 329 400 рублів РФ, терміном поставки - протягом 60 днів з моменту підписання специфікації.

Позивачем з метою розмитнення придбаного товару подано до митного органу митну декларацію, разом із товаросупровідними документами щодо товарів. Так, до митного оформлення позивачем надіслано наступні документи: розрахунок - фактура №7/27/1 від 27.07.2020, автотранспортна накладна №443002 від 29.07.2020, рахунок (про транспортні послуги) №261 від 24.07.2020, зовнішньоекономічний договір №26 від 14.07.2020, специфікація №1 від 14.07.2020, договір (контракт) про перевезення №01/04 від 01.04.2020 та №08/01/20-1 від 08.01.2020, лист ТОВ Агрола №27/07-02 від 27.07.2020, договір поставки №02/19 від 10.02.2020, комерційна пропозиція №09/07-01 від 09.07.2020, лист від виробника №23/07-01 від 23.07.2020, платіжне доручення №235 від 14.07.2020, рахунок №408 від 13.07.2020, специфікація №4 від 10.07.2020, універсальний передаточний документ (рахунок - фактура) №0000315 від 16.07.2020, копія митної декларації країни відправника №10129060/300720/0111979 від 30.07.2020, керівництво до використання б/н від 11.02.2016, керівництво до експлуатації б/н від 01.07.2020, паспорт б/н від 10.06.2020, від 01.07.2020, від 06.07.2020, від 22.06.2020, від 01.07.2020, від 22.06.2020, паспорт на виріб б/н від 22.06.2020.

Митна вартість товару визначена декларантом за першим методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Крім того, до митної декларації надано пакет документів для підтвердження митної вартості товарів у відповідності до вимог ст.53 Митного кодексу України.

Посадовою особою митниці 03.08.2020 надіслано електронне повідомлення декларанту щодо запиту надання додаткових документів відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготолені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також копію митної декларації країни відправлення та рахунок - фактуру №7/27/1 від 27.07.2020 з печатками. Декларантом 03.08.2020 направлено на адресу митниці повідомлення про надання додаткових документів: заява №2 від 21.07.2020 на транспортно - експедиційне обслуговування, акт №6 від 27.07.2020, товарна накладна 7/27/1 від 27.07.2020.

Додаткові документи позивачем надано не було, оскільки відповідач повторно вимагав надання документів, які було надано при декларуванні.

03.08.2020 посадовою особою митниці проведено процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст.57 МК України. За результатами проведення консультації встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст. 54 МК України.

Позивач не погоджується із рішенням про коригування митної вартості товарів та вважає його таким, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГУТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГУТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори та виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості , а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України - Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст.57 МК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застоовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, щодо можливості визначення митної вартості на підставі поданих позивачем до митної декларації документів вбачається, що її можливо встановити за основним методом.

З огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України.

За наведених обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відсутні правові підстави для застосування другорядного методу визначення митної вартості та витребобування Дніпропетровською митницею Держмитслужби додаткових документів від позивача.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, на підставі досліджених доказів в їх сукупності, системного аналізу норм законодавства України, суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір в розмір 2 102,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Оскільки в період з 06.10.2020 по 09.11.2020 суддя Маковська О.В. перебувала на лікарняному, то рішення у справі приймається після виходу судді з лікарняного.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНСТРУМЕНТ - ЦЕНТР ДНІПРО до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000143/2 від 03.08.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНСТРУМЕНТ - ЦЕНТР ДНІПРО (код ЄДРПОУ 43034279, 04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 2А) судовий збір у розмірі 2102,0 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська