Рішення

від 16.11.2020 по справі 380/8241/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8241/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій,-

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо ненадання відповіді на запит від 08.09.2020 та порушення вимог ст. 19, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації";

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо невиконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 № 1.380.2019.000892 із грубим порушенням ст. 129-1 Конституції України;

- зобов`язати посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області негайно виконати рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 № 1.380.2019.000892 та невідкладно розглянути по суті запит ОСОБА_1 від 08.09.2020 та надати вичерпну, обгрунтовану відповідь.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.09.2020 надіслав рекомендованим листом до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області запит від 08.09.2020 щодо надання вичерпної, обґрунтованої інформації, коли Ожидівська сільська рада Буського району Львівської області планує виконати рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 1.380.2019.000892 та повідомити про причину невиконання даного судового рішення. Однак відповіді на даний запит від 08.09.2020 позивач не отримав.

Ухвалою від 12.10.2020 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 21.10.2020 (вх. № 54261), у якому зазначає, що 10.09.2020 відповідач отримав лист. Серед отриманого, згідно з нумерацією позивача під №№ 3,4, 5 містились листи поіменовані Запит . У вказаних листах позивач вимагає повідомити коли буде виконано рішення судів у справах № 813/3814/16, № 1.380.2019.000892, № 1.380.2019.002729. Усі листи від позивача надійшли в одному конверті. Ожидівська сільська рада 28.09.2020 позивачу скерувала відповідь на його запити.

Позивач подав відповідь на відзив від 16.11.2020 (вх. № 10315ел).

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

08.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області з запитом, у якому просив надати обґрунтовану, вичерпну відповідь: коли Ожидівська сільська рада планує виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 1.380.2019.000892 та повідомити про причину невиконання даного судового рішення.

У зв`язку з ненадходженням відповіді на запит та вважаючи порушеними свої права позивач звернувся у до суду з даним позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України "Про доступ до публічної інформації".

За змістом статті 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 13 Законом України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Законом України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 19 Законом України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, про що звернуто увагу постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації".

Суд зазначає, що Закон України Про доступ до публічної інформації передбачає два види інформаційних відносин, на які його положення не поширюються: відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій та відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із запитом від 08.09.2020, в якому просив надати обґрунтовану, вичерпну відповідь: коли Ожидівська сільська рада планує виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 1.380.2019.000892 та повідомити про причину невиконання даного судового рішення.

Проте, аналізуючи запит позивача, запитувана інформація не є публічною інформацією у розумінні статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а стосується роз`яснень щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 1.380.2019.000892.

Суд вважає, що такий запит позивача повинен бути вивчений та додатково опрацьований для надання відповіді, а тому не є інформаційним запитом, оскільки для надання відповіді на нього відповідачу необхідно створити інформацію.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такий запит позивача не є інформаційним запитом в розумінні Закону України Про доступ до публічної інформації, тому у відповідача не виникло обов`язку надання відповіді у порядку та строку, визначеного Законом України Про доступ до публічної інформації .

Відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 № 393/96-ВР, тому він є спеціальним у цій сфері.

Статтею 20 Закону України Про звернення громадян встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Відповідач у відзиві вказує, що запит позивача отримав 10.09.2020.

Суд встановив, що 28.09.2020 (вих. № 366) ОСОБА_1 скеровано відповідь, в якій зазначено: Розглянувши отриманий лист, згідно ст. 18 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 № 393/96- ВР повідомляємо наступне:

1. 11.04.2019 Львівським окружним адміністративним судом у справі №1.380.2019.000892 ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Суд вирішив: Зобов`язати Ожидівську сільську раду Буського району Львівської області (80530, Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Головна, 1, код ЄДРПОУ 04372939) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від 10.02.2019 у відповідності до Закону України Про звернення громадян .

На виконання рішення суду Ожидівська сільська рада повторно розглянула звернення ОСОБА_1 та у зв`язку із цим провела наступні дії.

2. 15.05.2019 комісійно обстежила земельну ділянку ОСОБА_2 та склала абрис цієї земельної ділянки та прилеглої до неї земельної ділянки ОСОБА_3 . Було проведено фотографування земельних ділянок, встановлено, що факти, викладені у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 не відповідають дійсності, меж земельних ділянок ніхто не змінював, ніхто не руйнував елементів водовідведення, ніхто не облаштовував на подвір`ї ОСОБА_3 автостоянки. Усього було зібрано документів на 6 (шести) аркушах.

3. 22.05.2019 зібрані матеріали перевірки, згідно рішення суду були скеровані поштою рекомендованим листом за вих. №205 на адресу

ОСОБА_1. Ви , ОСОБА_1 , отримали вказаний лист за Вих. №205 з додатками від Ожидівської сільської ради. Про це свідчить той факт, що Ви звернулись до Львівського окружного адміністративного суду із новим позовом до Ожидівської сільської ради, зазначивши у позові, що отримали на виконання рішення суду у справі № 1.380.2019.000892, як підтвердження цього виконання. Акт та Абрис від сільської ради та інші документи, але вважаєте їх недійсними і тому знову звернулися до суду з позовом вже в справі №1.380.2019.002729. Ви просили суд зобов`язати Ожидівську сільську раду здійснити повторно позапланові заходи перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року за обов`язкової участі ОСОБА_1 Тобто ще раз інформуємо Вас, ОСОБА_1 , що Ожидівською сільською радою Буського району Львівської області рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 1.380.2019.000892 15.05.2019 було виконано - Ваше звернення повторно розглянуто і Вас про це поінформовано листом 22.05.2019 за вих. № 205, з додатками, що свідчить про розгляд Вашого звернення від 10.02.2019 ти виконання рішення суду.

Суд звертає увагу на те, що запит позивача від 08.09.2020 (отриманий відповідачем 10.09.2020) розглянутий Ожидівською сільською радою Буського району Львівської області в порядку Закону України Про звернення громадян , що підтверджується наданою відповіддю від 28.09.2020 (вих. № 366).

За встановлених у справі обставин, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо ненадання відповіді на запит від 08.09.2020 та порушення вимог ст. 19, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо невиконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 № 1.380.2019.000892 із грубим порушенням ст. 129-1 Конституції України та зобов`язати посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області негайно виконати рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 № 1.380.2019.000892, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У абз. 1 пп. 3.2 п. 3 рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Відповідно до ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з положеннями ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судових рішень порушуються його права, свободи чи інтереси то він повинен звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень не може бути зобов`язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішення суду є завершальною стадією судового провадження та здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Отже, суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення фактично про те ж саме, оскільки цим порушуються норми КАС України, яким передбачено вирішення цих питань в порядку статей 249 та 383 КАС України.

Тому вимоги про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо невиконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 № 1.380.2019.000892 із грубим порушенням ст. 129-1 Конституції України та зобов`язання посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області негайно виконати рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 № 1.380.2019.000892 не підлягають задоволенню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки ухвалою судді від 12.10.2020 позивача звільнено від сплати судового збору і такий при поданні позову до суду не був сплачений, тому підстави для його стягнення з бюджету відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області (вул. Головна, 1, с. Ожидів, Буський район, Львівська область, 80530) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складений 23.11.2020.

Суддя Кедик М.В.