Рішення

від 23.11.2020 по справі 420/4796/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4796/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

представника позивача Домущі В.С.

представника відповідача Палтека В.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в системі EASYCON ) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВІКО-УКРАЇНА до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВІКО-УКРАЇНА до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 04.02.2020 №28368 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю АВІКО-УКРАЇНА з переліку ризикових платників податків.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

По перше, відповідним профільним законом в даному випадку є Податковий кодекс України. При цьому, жодна норма зазначеного НПА (в т.ч. і п. 201.16 ПКУ, на яку посилається постанова КМУ №1165) не наділяє податкові органи повноваженнями щодо прийняття рішень про невідповідність платників ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

У свою чергу, КМУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (ст. 113 Конституції України).

Отже, уряд не мав жодного права наділяти податкові органи повноваженнями на прийняття рішень про віднесення платників ПДВ до категорії ризикових.

По друге, рішення є необґрунтованим та невмотивованим з огляду на наступне.

Оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, оскаржуване рішення податкового органу прийняті не у спосіб визначений законом, відтак, є протиправним та підлягає скасуванню

Рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

В силу зазначених дефектів оскаржуване рішення є суперечливим.

Аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, що воно не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду 09.06.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником відповідача Головного управління ДПС в Одеській області 15.06.2020 року нарочно, що підтверджується матеріалами справи (а/с. 38).

Ухвалою суду від 21.07.2020 року продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.09.2020 року продовжено строк для проведення підготовчого провадження на 30 днів.

16.10.2020 року засобами електронної пошти до суду за вхід. №ЕП/17226//20 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 16.10.2020 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі.

26.06.2020 року за вх. № 24616/20 представником Головного управління ДПС в Одеській області В.В. Палтека (за довіреністю) надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

На виконання Постанови №1165 позивача 04.02.2020 внесено до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначених Постановою №1165, рішення від 04.02.2020 №28368 про відповідність критеріям ризиковості платника податку направлено через електронний кабінет.

Згідно п. 8 Додатку № 1 Постанови № 1165 яким закріплені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Разом з відзивом додаємо результати податкового аналізу/наявної податкової інформації щодо TOB АВІКО-УКРАЇНА за період з 03.01.2019 по 31.03.2020 року з якого вбачається, що ТОВ АВІКО-УКРАЇНА встановлено ризики щодо придбання лікарських препаратів по контрагенту TOB ІМОНА ГРУП (код 42863099) вигодоформуючий СГ , по якому не підтверджено факт наявності даних препаратів. За податковою поведінкою ТОВ АВІКО-УКРАЇНА має ознаки вигодотранспортуючий СГ , сума ПДВ сумнівного ПК 120,0 тис. грн.

Згідно положень наказу ДФС України від 28.07.2015 року №543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ :

Вигодотранспортуючий суб`єкт (транзитер) - платник податку на додану вартість, що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб`єктом ("податковою ямою") та вигодонабувачем, у якого відповідно до даних податкової звітності сума задекларованих податкових зобов`язань дорівнює сумі податкового кредиту за всіма чи за окремими операціями або різниця між сумами податкових зобов`язань та податкового кредиту не перевищує 0,5 відсотка за умови відсутності реальної господарської або іншої економічної діяльності.

Згідно Розділу 2 наказу ДФС України від 28.07.2015 року №543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ регламентується порядок Організація комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість.

Згідно п.74.3 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

За наслідками податкового аналізу/наявної податкової інформації ТОВ АВІКО-УКРАЇНА було включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, про що 04.02.2020 Позивачу було направлено рішення №28368.

Оскільки Позивачем придбається товар у контрагента, який не закуповувався останнім, виявлені ризики формування податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 10 п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165, документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження

осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування

навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі

рахунки-фактури / інвойси, - акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням

наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзаців 11-13 п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою №1165, інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до абзацу 9 п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165, інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

На теперішній час відсутній факт надходження документів від TOB АВІКО-УКРАЇНА у відповідності до вимог абзацу 9 п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165.

Враховуючи вищевикладене стосовно ТОВ АВІКО - УКРАЇНА дійсно винесене рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків та внесено до системи АІС Податковий блок податкової інформації щодо відповідності ТОВ АВІКО-УКРАЇНА критеріям ризиковості, рішення винесене відповідно до діючого законодавства.

Тобто, Позивач підпадає під критерії ризикових платників податків, а отже Відповідачем доведено правомірність дій.

14.07.2020 р. через канцелярію суду за вхід. № 27378/20 надійшла відповідь на відзив, в якій зокрема зазначається.

Податковий орган зазначає та додає результати податкового аналізу/наявної податкової інформації щодо позивача за період з 03.01.2019 по 31.03.2020 року з якого, як зазначає податкова, що TOB АВІКО - УКРАЇНА встановлено ризики щодо придбання лікарських препаратів по контрагенту TOB ІМОНА ГРУП вигодоформуючий СГ , по якому не підтверджено факт наявності даних препаратів.

Однак, дана підстава відсутня в самому оскаржуваному рішенні №28368 від 04.02.2020 року, як податкова інформація у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Податковий орган в своєму відзиві не зазначає, що саме ця інформація стала підставою винесення оскаржуваного рішення, але додає її разом із відзивом.

Однак, поле Податкова інформація в оскаржуваному рішенні не заповнене.

В самому оскаржуваному рішенні, зазначена інформація відсутня, як підстава винесення рішення №28368 від 04.02.2020 року.

Звертаємо увагу суду та зазначаємо, що податковим органом не надано в якості доказу витяг із протоколу або сам протокол засідання комісії де чітко було би зазначено підстави винесення рішення №28368 від 04.02.2020 року.

Натомість, податковий орган надає інформацію, яка відсутня в самому оскаржуваному рішенні, як підстава (податкова інформація) винесення оскаржуваного рішення.

Отже можна зазначити, що податковий орган виносить оскаржуване рішення, однак не зазначає податкову інформацію в самому рішенні та ні як не зазначає, що саме зазначена інформація у відзиві слугувала підставою винесення оскаржуваного рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Товариство з обмеженою відповідальністю АВІКО-Україна (ідентифікаційний код 37008104), номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 556 102 0000 038399.

04.02.2020 року ТОВ АВІКО - Україна засобами телекомунікаційного зв`язку отримало Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 28368.

Підставу зазначено: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку .

На підставі вищевказаного рішення ТОВ АВІКО - Україна включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Підставу зазначено: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку .

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття .

Відповідно до ст. 6 Конвенції Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі виник у зв`язку з винесенням відповідачем рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 року №28368.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрав чинності з 01.02.2020).

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Так, за змістом п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно з п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, що є вичерпаним переліком.

Зокрема, п. 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв наступний:

у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, суд вважає, що рішення комісії ГУ ДПС від 04.02.2020 року №28368 про відповідність платника податку ТОВ АВІКО-УКРАЇНА критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Крім того, у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме, інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши та проаналізувавши рішення від 04.02.2020 року №28368, суд встановив, що таке рішення прийнято Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за критерієм, передбаченим п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд вважає за необхідне зазначити.

Наказом ДФС України від 28.07.2015 року № 543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ , а саме, Третій етап комплексного відпрацювання ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ РИЗИКІВ встановлює:

2.3.1. Протягом 5 робочих днів після граничного терміну сплати податкових зобов`язань Координаційно-моніторинговим департаментом та Департаментом розвитку IT ДФС відтворюються ймовірні схеми ухилення від оподаткування суб`єктами господарювання та доводяться до територіальних органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку.

При відтворенні ймовірних схем ухилення від оподаткування враховуються показники уточнюючих розрахунків та поданої з порушенням граничних термінів звітності.

2.3.2. Напрацьована доказова база щодо ознак фіктивності суб`єкта, підтвердження неможливості здійснення таким суб`єктом господарських операцій передається до відповідних підрозділів податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб для оформлення матеріалів перевірок чи узагальненої податкової інформації при неможливості проведення перевірок, оподаткування юридичних осіб (щодо платників ПДВ, які декларують суми ПДВ до відшкодування).

Матеріали, що свідчать про вчинене кримінальне правопорушення, передаються до слідчих підрозділів для прийняття рішення згідно зі ст. 214 КПК України.

2.3.3. На рівні територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває вигодонабувач, підрозділами податкового та митного аудиту/доходів і зборів з фізичних осіб:

2.3.3.1. Протягом трьох робочих днів:

1) опрацьовується доведена (або самостійно виявлена за наслідками вжитих заходів згідно з пп. 2.1.2 - 2.1.5 п. 2.1 цього Порядку) схема ухилення від оподаткування та за результатами аналізу податкової інформації з використанням відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення уточнюється ланцюг з ідентифікацією за найменуванням (характеристиками) товару (послуги) в ньому, визначаються обліково-реєстраційні дані вигодонабувача й інших суб`єктів господарювання з податковими ризиками - учасників ланцюга та з`ясовується податкова інформація щодо здійснених ними нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим товаром (послугою). Для забезпечення комплексного відпрацювання вигодонабувача визначається його участь в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах;

2) у разі недостатності цієї інформації для формування доказової бази по вигодонабувачу направляються територіальним органам ДФС, на обліку в яких перебувають відповідні суб`єкти господарювання з податковими ризиками - учасники ланцюга, запити, в яких зазначаються всі учасники ланцюга, перелік питань для відпрацювання та податкові ризики, зокрема обставини нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій, наприклад, у зв`язку з відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом. Обов`язково направляються запити щодо необхідності відпрацювання контрагента вигодонабувача та суб`єкта господарювання з податковими ризиками, який здійснив первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги);

3) вручається вигодонабувачу запит про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до чинного законодавства.

Реалізація частин другої і третьої цього підпункту здійснюється:

невідкладно - у разі, якщо з`ясована згідно з частиною першою цього підпункту загальна сума податкового кредиту з ознаками ризику дорівнює або перевищує розмір ухилення від сплати податків, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з частиною першою ст. 212 Кримінального кодексу України;

за три звітних періоди - якщо загальна сума податкового кредиту з ознаками ризику менше розміру ухилення від сплати податків, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з частиною першою ст. 212 Кримінального кодексу України, та дорівнює або перевищує 50 тис. грн., а для територіальних органів ДФС у м. Києві та МГУ-ЦО - 100 тис. грн.;

в інших випадках - за рішенням керівника територіального органу ДФС.

2.3.3.2. З урахуванням зібраної доказової бази забезпечується проведення позапланової перевірки вигодонабувача (з урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71)).

Матеріали перевірки вигодонабувача повинні містити чіткий опис документально оформленої господарської операції, яку перевірено; висновки щодо порушення податкового законодавства повинні базуватися на з`ясованих фактах:

нереальності (проведення з порушенням законодавства) господарської операції, наприклад, у зв`язку з відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом; неможливістю надати послугу; відсутністю зв`язку операції з господарською діяльністю;

порушень законодавства при складанні первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, що перевірено.

2.3.4. На рівні територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває суб`єкт господарювання з податковими ризиками (вигодоформуючий/вигодотранспортуючий суб`єкт) - учасник ланцюга (визначених нереальних (з порушенням законодавства) поставок ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги)), підрозділом податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб:

2.3.4.1. Протягом трьох робочих днів після одержання запиту згідно з другою частиною пп. 2.3.3.1 пп. 2.3.3 п. 2.3 Порядку, за наслідками вжитих заходів згідно з пп. 2.1.2 - 2.1.5 п. 2.1 Порядку - до цього терміну:

1) за результатами аналізу податкової інформації з використанням відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення з`ясовується податкова інформація щодо здійснених суб`єктом господарювання з податковими ризиками нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим за найменуванням (характеристиками) товаром чи послугою. Для забезпечення комплексного відпрацювання такого платника податків визначається його участь в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах;

2) з`ясовуються наявні обставини, що засвідчують неможливість проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання з податковими ризиками, зокрема стан платника податків, інформація, що акумульована згідно з абзацами другим - четвертим пп. 2.1.2 п. 2.1 цього Порядку;

3) вживаються заходи для одержання додаткової інформації щодо діяльності суб`єкта господарювання з податковими ризиками: фінансової і статистичної звітності за попередні звітні періоди, а також даних державних органів, у тому числі тих, що видають дозволи, здійснюють ведення відповідних державних реєстрів, акумулюють статистичні дані тощо, інформації місцевих органів виконавчої влади, їх галузевих підрозділів (залежно від економічної сфери). З метою з`ясування обставин проведеної сертифікації діяльності такого платника податків ініціюється одержання інформації від органу із сертифікації, який видавав йому відповідний сертифікат;

4) вручається суб`єкту господарювання з податковими ризиками запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо здійснених нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій.

2.3.4.2. Орієнтовно не пізніше наступного робочого дня після закінчення визначеного пп. 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу строку надання платником податків інформації на запит територіального органу ДФС приймається рішення щодо початку позапланової перевірки суб`єкта господарювання з податковими ризиками (з урахуванням змін, внесених Законом № 71) або завершується узагальнення податкової інформації щодо нього у разі:

- неможливості проведення позапланової перевірки зі складанням відповідного акта, в якому фіксуються обставини неможливості проведення позапланової перевірки;

- прийняття рішення про недоцільність проведення позапланової перевірки певного суб`єкта, з обґрунтуванням у цьому узагальненні підстав для прийняття такого рішення. Зокрема, щодо вигодотранспортуючого суб`єкта - у разі, коли вже проведено позапланову перевірку наступного в ланцюгу вигодотранспортуючого суб`єкта; доведено факт порушення податкового законодавства при здійсненні нереальної (з порушенням законодавства) господарської операції.

Матеріали контрольних дій по суб`єкту господарювання з податковими ризиками повинні формуватися відповідно до положень абзаців другого і третього пп. 2.3.3.2 пп. 2.3.3 п. 2.3 цього Порядку.

За визначенням одного з відомих професорів Оксфордського університету Д. Галлігана з теми fair procedure, поняття процедури - це кроки, які вживаються, або способи, які застосовуються для прийняття рішення та запроваджують дії або вирішують справу певним чином в юридичному або адміністративному контексті. А поняття процес - це зручний загальний термін, який включає сукупність процедур стосовно рішення чи дії (D.J.Galligan. Due Process and Fair Procedures. A Study of Administrative Procedures. - Oxford University Press Inc., New York. - Reprinted. 2004. р.8).

Принципи правової процедури вже стали універсальними через рішення Європейського суду з прав людини і поширюються як на процесуальне судочинство, так і на правові процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини.

Втім, вказана доктрина правової процедури по суті була використана в практиці Конституційного Суду України. У рішеннях від 28 лютого 2018 року про визнання неконституційним закону про мову та від 26 квітня 2018 року про визнання неконституційним закону про референдум Конституційний Суд України, вказавши на прямий зв`язок дотримання належної процедури та гарантій прав і законних інтересів людини і громадянина, фактично надав процедурним принципам владного обов`язкового значення. Тобто, якщо було порушено належну правову процедуру в парламенті чи в іншому органі публічної влади - немає сенсу перевіряти змістову частину відповідного акта, оскільки він є нікчемним.

Саме поняття право (англ. law) охоплює не лише конституції, міжнародне право, статутне право та підзаконні акти, а й також - де доречно - суддєстворене право (judge-made law), як-то норми загального права (всі вони - зобов`язальної природи). Як зазначено в пункті 46 коментаря до документа Європейської комісії За демократію через право (Венеційська комісія) Мірило правовладдя (ухвалений Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні 11-12 березня 2016 року), будь-який припис права має бути приступним і передбачуваними. (2017 року)

Викладене дозволяє вжити поняття правова процедура , що цілком охоплюється розумінням rule of law - принципом верховенства права (або мірилом правовладдя). Про це йдеться в зазначеному коментарі до документа Венеційської комісії Мірило правовладдя .

Засаднича вимога правовладдя полягає в тому, що повноваження органів публічної влади має бути визначено приписами права. Позаяк законність висунуто щодо дій посадовців публічної влади, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень і, як наслідок - дотримувалися процесових і матеріальних приписів права (пункт 45 згаданого коментаря).

Таким чином, дотримання процесових, у тому числі, процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, щоб особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Таким чином, повноваження на здійснення дискреції для органу, по суті, дуже часто перетворюється на свавілля, потребує унормованого визначення правової процедури ним самим.

У постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Верховний Суд у цій постанові також вказав, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення ГУ ДПС в Одеській області правової процедури , зокрема, щодо Організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість встановленої Наказом ДФС України від 28.07.2015 року № 543.

Також, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.

Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01 липня 2003 року зауважив, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

При цьому, суд критично ставиться до наданого до відзиву податкового аналізу/наявної податкової інформації щодо TOB АВІКО - УКРАЇНА (ЄДРПОУ 37008104) за період з 03.01.2019 по 31.03.2020 року з якого вбачається, що ТОВ АВІКО - УКРАЇНА встановлено ризики щодо придбання лікарських препаратів по контрагенту TOB ІМОНА ГРУП (код 42863099) вигодоформуючий СГ , по якому не підтверджено факт наявності даних препаратів.

За податковою поведінкою ТОВ АВІКО - УКРАЇНА має ознаки вигодотранспортуючий СГ , сума ПДВ сумнівного ПК 120,0 тис. грн.

Податковий орган, не надав суду доказів проведення процедури, а саме, аналізу вказаної податкової інформації визначеної Порядком №543 під час прийняття оскаржуваного рішення №28368 від 04.02.2020 р.

Крім того, слід зазначити, що у вказаній інформації встановлені і інші постачальники: ТОВ ТАМІРА ТОРГ , ТОВ ФЛОРА ІМПЕКС , ТОВ ТЕІМ - ВЄТ , однак, досліджувалась інформація лише щодо ТОВ ІМОНА ГРУП .

Крім того, 13.09.2019 року з урахуванням господарської операції складено податкову накладну №2653, в якій Постачальник (продавець) TOB ІМОНА ГРУП , Отримувач (покупець) ТОВ АВІКО-УКРАЇНА , загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість - 720 000,36 грн., загальна сума податку на додану вартість - 120 000,06 грн.

Податкова накладна № 2653 від 13.09.2019 року - зареєстрована.

Відповідно до 201.10. ст. 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податковий орган посилається на ризиковість операції позивача із контрагентом ТОВ ІМОНА ГРУП , за операцією за якою зареєстровано податкову накладну.

В оскаржуваному рішенні, зазначена інформація відсутня, як підстава винесення рішення №28368 від 04.02.2020 року.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги про зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю АВІКО-УКРАЇНА з переліку ризикових платників податків, оскільки приписами абз. 15 п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 встановлено:

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У цьому випадку, на підставі оскаржуваних рішень позивача вносять до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим усі податкові накладні, що направляються позивачем до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, автоматично блокуються, а їх реєстрація зупиняється, що безпосередньо впливає на права та інтереси позивача як суб`єкта господарювання.

З огляду на викладене, рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведено мотивів його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій контролюючого органу, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття у відношенні позивача рішення від 04.02.2020 року №28368 про відповідність платника податку на додану вартість (ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА") критеріям ризиковості платника податку, та як наслідок про правомірність заявлених позивачем вимог про визнання протиправним і скасування такого рішення відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого оскаржуваного рішення.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 132, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АВІКО-Україна до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 04.02.2020 №28368 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ АВІКО-Україна суму судового збору за подання адміністративного позову за:

меморіальним ордером №341 від 25.05.2020 року у сумі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю АВІКО - УКРАЇНА - адреса: 65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 109, прим. 501, телефон: (063) 047-44-44, код ЄДРПОУ 37008104, e-mail: info@avico.com.ua

Головне управління ДПС в Одеській області - адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.