Рішення

від 23.11.2020 по справі 420/9417/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9417/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛАЙН КОММЕРС до Одеської митниці Держмитслужби про визнати протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛАЙН КОММЕРС до Одеської митниці Держмитслужби в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UА500020/2020/00399 від 26.08.2020 року;

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UА500020/2020/000098/1 від 26.08.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

По перше, незважаючи на те, що позивачем подані усі документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, 18.08.2020 р. Товариство отримало від відповідача повідомлення в електронному вигляді про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, посилаючись на розбіжності у наданих документах до митного оформлення.

При цьому, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

По друге, ТОВ ГРІН ЛАЙН KOMMEPC не погоджується із оскаржуваними рішеннями відповідача.

Щодо відсутності печаток банківських установ на платіжних документах

Пунктом 3.1. контракту 170620.NAN від 16.06.2020 року укладеного між позивачем та PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY передбачено, що продавець зобов`язується виконати поставку, а покупець оплатити та прийняти харчові продукти згідно з специфікаціями, які є невід`ємними частинами даного контракту та додаються до нього.

Специфікацією на поставку товару № 1 від 16.06.2020 року до вище зазначеного контракту сторонами визначена вартість товару - 94 410 дол. США.

У проформі інвойс № 170620.NAN/PL від 17.06.2020 р. та інвойсі №170620.NAN/СІ від 05.07.2020 р. PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY вказана до сплати загальна сума 94 410 дол. США.

На підтвердження проведення розрахунків з постачальником, разом з митною декларацією позивачем подані до Одеської митниці Держмитслужби платіжні доручення в іноземній валюті:

№ 25 від 22.06.2020 року про сплату 18 882 дол. США за контрактом №170620.NAN від 17.06.20р., проформа - інвойс № 170620.NAN/PL від 17.06.2020 р.;

№ 32 від 06.08.2020 року про сплату 75 528 дол. США за контрактом №170620.NAN від 17.06.20 р., інвойс № 170620.NAN/СІ від 05.07.2020 р.

Додатково на вимогу відповідача позивачем надані відповідачеві:

платіжні доручення засвідчені 19.08.2020 року печаткою Київського відділення ПАТ МТБ БАНК №2:

№200806/000033144 від 06.08.2020 р. про сплату 75 528 дол. США за контрактом №170620.NAN від 17.06.20 р., інвойс № 170620.NAN/СІ від 05.07.2020 р.;

№200622/000029735 від 22.06.2020 р. про сплату 18 882 дол. США за контрактом №170620.NAN від 17.06.20р., проформа - інвойс № 170620.NAN/PL від 17.06.2020р.

виписку №1 від 26.08.2020 р. по взаєморозрахункам з контрагентом PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY, у якій зазначається сума оплати за товар. Більш того, найменування товарів, їх кількість та вартість, що вказана у бухгалтерській виписці відповідає даним, вказаних у рахунках фактурах, пакувальному листі, прайс - листі.

Відповідно до виписки по рахунком за період з 22.06.2020 року по 03.09.2020 року, засвідченої печаткою Київського відділення ПАТ МТБ БАНК №2 від 04.09.2020 року, позивачем було сплачено за контрактом №170620.NAN від 17.06.20 р. 22.06.2020 р. -18 882 дол. США, 06.08.2020р. - 75 528 дол. США.

Отже, позивачем були надані докази фактичної сплати грошових коштів за товар, які не містять будь-яких розбіжностей .

Щодо відсутності у наданому до митного оформлення прайс - листі інформації про період дійсності цінової пропозиції, а також посилання на інвойс

Як вбачається з прайс - листа від 12.06.2020 року, який по суті є комерційною пропозицією PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY для необмеженого кола покупців, визначена в ньому вартість товарів відповідає вартості імпортованих товарів.

Додатково до Одеської митниці Держмитслужби позивачем подана комерційна пропозиція PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY від 12.06.2020 року, адресована саме TOB ГРІН ЛАЙН KOMMEPC . Визначена в ньому вартість товарів також відповідає вартості імпортованих товарів.

У листі PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY № 26/08-20 від 26.08.2020 p., який наявний в розпорядженні відповідача, зазначається, що прайс - лист, виданий постачальником за контрактом №170620.NAN від 17.06.20р. є дійсним протягом періоду перевезення: червень - серпень 2020 р.

Більш того, комерційна пропозиція складена 12 червня 2020 року, тоді як контракт укладений між постачальником та позивачем 17 червня 2020 року, а інвойс складений 05.07.2020 року. Отже, у комерційній пропозиції не міг бути відображений номер інвойсу.

Отже, відповідач мав можливість встановити зв`язок між наданими позивачем документами та поставкою товару.

Щодо відсутності у висновку про вартісні характеристики товару аналізу ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України, та аналіз кон`юнктури ринку

В якості додаткового документа, на вимогу Одеської митниці Держмитслужби, позивачем був наданий звіт про оцінку майна № 20082020-ITЛ від 25.08.2020 року з метою визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України.

Зазначаємо вартість імпортованих товарів та ринкову вартість товарів, визначену суб`єктом оціночної діяльності.

По-перше, суб`єктом оціночної діяльності застосований порівняльний підхід для визначення вартості товару. У якості джерел інформації для проведення оцінки оцінювачем використовувалась інформація, розміщена в мережі Інтернет, а також направлені запити оптовим продавцям горіху у В`єтнамі та отримано відповіді (стор.16-19 звіту)

По-друге, звіт суб`єкта оціночної діяльності по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання на підставі інформації, в тому числі отриманої з ресурсів мережі Інтернет (правова позиція ВС, викладена у рішенні від 05.02.2019 р. у справі № 820/11866/15).

По-третє, звіт є додатковим документом у розумінні ст. 53 МК України та взагалі може бути витребуваний митним органом тільки через сумнів у достовірності наданих відомостей.

В четвертих, згідно з Національним стандартом №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440, ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно зі ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини.

Відповідно до ст.190 ГК України вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Так, ринкова вартість, вказана у звіті суб`єктом оціночної діяльності, визначена на певну дату - 20.08.2020 р. Однак датою укладення зовнішньоекономічного контракту, в якому сторони за взаємною згодою погодили вартість товару, є 17.06.2020 р.

По п`яте, ринкова вартість, визначена суб`єктом оціночної діяльності є меншою ніж погоджена сторонами (покупцем та продавцем) та заявлена Товариством у митній декларації, що додатково свідчить про достовірність визначення Товариством ціни товару та сплату Товариством митних платежів у більшому розмірі, ніж у разі застосування ринкової вартості, визначеної у звіті суб`єкта оціночної діяльності.

Позивачем до митного органу надані документи, які містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 25.09.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником Одеської митниці Держмитслужби 02.10.2020 року відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером ОДЕСА ЦОКК 6530008822256.

19.10.2020 року за вх. № 43401/20 від Одеської митниці Держмитслужби (за підписом представника В.А. Андрусенко) надано відзив на адміністративний позов .

В обґрунтування відзиву зазначено наступне.

Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500020/2020/223199 від 15.08.2020 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

Виявлені наступні розбіжності:

1) До митного оформлення подано банківські платіжні документи від 22.06.2020 №25 та від 06.08.2020 №32 без печатки банківської установи;

Пунктами 2, 3, 4, 5 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Пунктом 18 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр- зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) передбачають, що формуляр-зразок має три групи полів даних: у першій містяться відомості про угоду (сторони, умови і таке інше), у другому - опис товарів, позиції рахунку та кількості і таке інше, а у третій - додаткові витрати, вирахування та загальна сума рахунку з посвідчувальною заявою, якщо вона є необхідною.

В розділі "Додаток І" Інформаційного додатку до рекомендації № 1 "Формуляр-зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування", прийняте Центром по спрощенню процедур торгівлі та електронним діловим операціям Організації Об`єднаних Націй (СЕФАКТ ООН, ECE/TRADE/270, 2002 рік ), наведене наступне визначення терміну "комерційний рахунок" - документ, що є підставою для оплати товарів, які поставляються на умовах, узгоджених між продавцем та покупцем.

Отже, комерційний рахунок (рахунок-фактура, інвойс) є підставою для оплати товарів, які поставляються на умовах, узгоджених між продавцем та покупцем.

2) У наданому до митного оформлення прайс листі від 12.06.2020 відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на інвойс, що не дає можливості встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару;

Пунктом 7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 передбачено, що При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме:

митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46;документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею Держмитслужби була проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000098/1 від 26.08.2020.

У зв`язку з зазначеним, у відповідності з положеннями частини 3 статті 53 МКУ у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) до митного органу , документи, що підтверджують заявлену митну вартість та усувають виявлені недоліки та розбіжності, а саме:1) банківські платіжні документи, які стосуються сплати фактурної вартості ктз, перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України; 2) калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ. Декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Частиною першою статті 337 МКУ визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом.

З врахуванням вищевикладеного, підрозділом митного оформлення винесено рішення про коригування митної вартості № UA500020/2020/000098/1 від 26.08.2020.

Також відповідно надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00399 від 07.07.2020 з вимогою надання нової МД з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000098/1 від 26.08.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Пунктом 3.1. контракту 170620.NAN від 16.06.2020 року, укладеного між позивачем та PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY, передбачено, що продавець зобов`язується виконати поставку, а покупець оплатити та прийняти харчові продукти згідно з специфікаціями, які є невід`ємними частинами даного контракту та додаються до нього.

Специфікацією на поставку товару №1 від 16.06.2020 року до вище зазначеного контракту сторонами визначена вартість товару - 94 410 дол. США.

У проформі інвойс № 170620.NAN/PL від 17.06.2020 р. та інвойсі №170620.NAN/СІ від 05.07.2020 р. PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY вказана до сплати загальна сума 94 410 дол. США.

На підтвердження проведення розрахунків з постачальником, разом з митною декларацією позивачем подані до Одеської митниці Держмитслужби платіжні доручення в іноземній валюті:

№ 25 від 22.06.2020 року про сплату 18 882 дол. США за контрактом №170620.NAN від 17.06.20р., проформа - інвойс № 170620.NAN/PL від 17.06.2020 р.;

№ 32 від 06.08.2020 року про сплату 75 528 дол. США за контрактом №170620.NAN від 17.06.20 р., інвойс № 170620.NAN/СІ від 05.07.2020 р.

15.08.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛАЙН КОММЕРС до Одеської митниці Держмитслужби в митному режимі імпорт подано митну декларацію № UА500020/2020/223199 з метою митного оформлення товарів: горіхи кеш`ю сирі, не смажені та не виготовлені іншим способом без шкарлупи, без додання інших речовин.

На виконання вимог ч. ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України разом з митною декларацією Товариством подано до Одеської митниці Держмитслужби документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, зокрема:

-пакувальний лист № 170620.NAN/РL від 05.07.2020 р.;

- рахунок - проформа № 170620. NAN/РI від 17.06.2020 р.;

- рахунок - фактура № 170620. NAN/CI від 05.07.2020 р.;

- коносамент №ZIMUHCM8079290 від 10.07.2020 р.;

- навантажувальний документ № 00013682 від 10.08.2020 р.;

- сертифікат про походження товару № 2001057513 від 27.07.2020 р.;

- банківський платіжний документ № 25 від 22.06.2020 р.;

- банківський платіжний документ № 32 від 06.08.2020 р.;

- страховий поліс Р-20/VPH/ННА/1200/000518 від 06.07.2020 р.;

- специфікація на поставку товару №1 від 16.06.2020 р.;

- контракт № 170620. NAN від 16.06.2020 р.;

- договір про надання послуг митного брокера № БР-228 від 12.03.2020 р.;

- лист виробника б/н від 06.07.2020 р.;

- прайс - лист б/н від 12.06.2020 р.

18.08.2020 р. Товариство отримало повідомлення в електронному вигляді про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, посилаючись на розбіжності у наданих документах до митного оформлення.

Як вбачається з листа від 26.08.2020 року № 2608-1 представником ТОВ ГРІН ЛАЙН KOMMEPC TOB ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС подані до Одеської митниці Держмитслужби письмові пояснення щодо виявлених відповідачем розбіжностей та, з урахуванням ч. 3 ст. 53 МК України, наступні додаткові документи:

1. платіжне доручення з печаткою банківської установи №200622/000029735 від 22.06.2020 року.

2. платіжне доручення з печаткою банківської установи № 200806/000033144 від 06.08.2020 року.

3. митна декларація країни відправлення № 303319794320 від 06.07.2020 р., перекладена на українську мову;

4. звіт про незалежну оцінку майна № 20082020-ІТЛ від 25.08.2020 року.

5. бухгалтерська виписка № 1 по взаєморозрахунках з контрагентом від 26.08.2020 року.

6. лист від продавця товару № 26/08-20 від 26.08.2020 року.

7. комерційна пропозиція б/н від 12.06.2020 р.

26.08.2020 р. позивач отримав від відповідача в електронному вигляді картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00399 від 26.08.2020 року та рішення про коригування митної вартості № UA500020/2020/000098/1 від 26.08.2020 року.

Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості, підставами для його прийняття стали розбіжності:

відсутність печаток банківських установ на банківських платіжних документах №25 від 22.06.2020 р. та № 32 від 06.08.2020 р.;

відсутність у прайс - листі від 12.06.2020 р. інформації, щодо періоду на який дійсна цінова пропозиція, а також посилання на інвойс;

відсутність у висновку про вартісні характеристики товару інформації на основі яких документів, інформаційних даних експерт базує свій висновок, аналізу ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України, та аналізу кон`юнктури ринку.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття .

Відповідно до ст. 6 Конвенції Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі виник в результаті винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості

Законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Одеська митниця ДФС в рішенні про коригування митної вартості зазначила, що: …До митного оформлення подано банківські платіжні документи від 22.06.2020 №25 та від 06.08.2020 № 32 без печаток банківської установи.

У наданому до митного оформлення прайс листі від 12.06.2020 відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені неповні відомості, які потребують уточнення.

Згідно п.5 ст.54 МКУ орган доходів і уборів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на вищевикладене, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларанта зобов`язано (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Додатково наданий висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 25.08.2020 № 20082020-ІТЛ зроблено на основі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, проте відсутня інформація на основі яких документів, інформаційних даних експерт базує свій висновок; експертом не здійснено аналіз ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та не проаналізована кон`юнктура ринку.

Ч. 3 ст.53 МКУ визначений перелік додаткових документів, які може витребувати митний орган, який містить, серед інших документів, виписку з бухгалтерської документації.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність згідно Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ґрунтуються на принципах, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями міжнародного бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Проте, додатково надана декларантом 26.08.2020 Виписка з бухгалтерської

документації від 26.08.2020 № 1 не ґрунтується на первинних бухгалтерських документах, а лише узагальнює відомості з раніше поданих до митного оформлення банківських платіжних документів та не містить жодних нових відомостей, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

В митного органу наявна інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 60 МКУ буде застосовано метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості-другорядний: за ціною договору щодо ідентичних товарів.

З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів (товар, фізичні характеристики, виробник товару, країна виробництва - ідентичні) є більшим: МД від 09.06.2020 № UА500020/2020/216115 становить 7 USD/кг, (ніж заявлено декларантом 5,97 USD /кг).

Декларанту роз`яснено права викладені у п. 3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ…. .

Суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 року по справі № 815/5791/17.

Щодо відсутності печаток банківських установ на платіжних документах

Пунктом 3.1. контракту 170620.NAN від 16.06.2020 року укладеного між позивачем та PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY передбачено, що продавець зобов`язується виконати поставку, а покупець оплатити та прийняти харчові продукти згідно з специфікаціями, які є невід`ємними частинами даного контракту та додаються до нього.

Специфікацією на поставку товару N 1 від 16.06.2020 року до вище зазначеного контракту сторонами визначена вартість товару - 94 410 дол. США.

У проформі інвойс № 170620.NAN/PL від 17.06.2020 р. та інвойсі №170620.NAN/ СІ від 05.07.2020 р. PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY вказана до сплати загальна сума 94 410 дол. США.

На підтвердження проведення розрахунків з постачальником, разом з митною декларацією позивачем подані до Одеської митниці Держмитслужби платіжні доручення в іноземній валюті:

№ 25 від 22.06.2020 року про сплату 18 882 дол. США за контрактом №170620.NAN від 17.06.20р., проформа - інвойс № 170620.NAN/PL від 17.06.2020 р.;

№ 32 від 06.08.2020 року про сплату 75 528 дол. США за контрактом №170620.NAN від 17.06.20 р., інвойс № 170620.NAN/СІ від 05.07.2020 р.

Додатково на вимогу Одеської митниці Держмитслужби надані:

платіжні доручення засвідчені 19.08.2020 року печаткою Київського відділення ПАТ МТБ БАНК №2:

№200806/000033144 від 06.08.2020 р. про сплату 75 528 дол. США за контрактом №170620.NAN від 17.06.20 р., інвойс № 170620.NAN/СІ від 05.07.2020 р.;

№200622/000029735 від 22.06.2020 р. про сплату 18 882 дол. США за контрактом №170620.NAN від 17.06.20р., проформа - інвойс № 170620.NAN/PL від 17.06.2020р.

виписку №1 від 26.08.2020 р. по взаєморозрахункам з контрагентом PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY, у якій зазначається сума оплати за товар. Більш того, найменування товарів, їх кількість та вартість, що вказана у бухгалтерській виписці відповідає даним, вказаних у рахунках фактурах, пакувальному листі, прайс-листі.

Відповідно до виписки по рахунком за період з 22.06.2020 року по 03.09.2020 року, засвідченої печаткою Київського відділення ПАТ МТБ БАНК №2 від 04.09.2020 року, позивачем було сплачено за контрактом №170620.NAN від 17.06.20 р. 22.06.2020 р. -18 882 дол. США, 06.08.2020 р. - 75 528 дол. США.

Отже, ТОВ ГРІН ЛАЙН КОММЕРС надані докази фактичної сплати грошових коштів за товар, які не містять розбіжностей та відповідають приписам чинного законодавства.

Щодо відсутності у наданому до митного оформлення прайс - листі інформації про період дійсності цінової пропозиції, а також посилання на інвойс.

Додатково до Одеської митниці Держмитслужби позивачем подана комерційна пропозиція PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY від 12.06.2020 року, адресована TOB ГРІН ЛАЙН KOMMEPC .

У листі PROSI THANG LONG JOINT STOCK COMPANY № 26/08-20 від 26.08.2020 p., зазначається, що прайс - лист, виданий постачальником за контрактом №170620.NAN від 17.06.20 р. є дійсним протягом періоду перевезення: червень - серпень 2020 р.

Комерційна пропозиція складена 12 червня 2020 року, тоді як контракт укладений між постачальником та позивачем 17 червня 2020 року, а інвойс складений 05.07.2020 року.

Отже, у комерційній пропозиції не міг бути відображений номер інвойсу.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одними із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс листа).

Під комерційною пропозицією (офертою) зазвичай розуміється письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах.

Отже, прайс - лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Відповідач жодним чином не довів суду, яким чином вказані обставини в даному конкретному випадку впливають на визначення складових митної вартості товару.

Щодо відсутності у висновку про вартісні характеристики товару аналізу ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України, та аналіз кон`юнктури ринку.

Суб`єктом оціночної діяльності застосований порівняльний підхід для визначення вартості товару. У якості джерел інформації для проведення оцінки оцінювачем використовувалась інформація, розміщена в мережі Інтернет, а також направлені запити оптовим продавцям горіху у В`єтнамі та отримано відповіді.

Звіт є додатковим документом у розумінні ст. 53 МК України та взагалі може бути витребуваний митним органом тільки через сумнів у достовірності наданих відомостей.

Згідно з Національним стандартом №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440, ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно зі ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини.

Відповідно до ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Ринкова вартість, вказана у звіті суб`єктом оціночної діяльності, визначена на певну дату - 20.08.2020 р.

Датою укладення зовнішньоекономічного контракту, в якому сторони за взаємною згодою погодили вартість товару, є 17.06.2020 р.

Отже, ринкова вартість, визначена суб`єктом оціночної діяльності є меншою ніж погоджена сторонами (покупцем та продавцем) та заявлена Товариством у митній декларації, що додатково свідчить про достовірність визначення Товариством ціни товару та сплату Товариством митних платежів у більшому розмірі, ніж у разі застосування ринкової вартості, визначеної у звіті суб`єкта оціночної діяльності.

Суд додатково вказує, що митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а тому відповідачем не наведено достатніх підстав правомірності проведеного митним органом розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою.

За обставинами справи митним органом не взято до уваги вартість товару за ціною контракту, яка може не відповідати рівню митної вартості на аналогічні та подібні товари. Митним органом не доведено неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ст. ст. 189, 190 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Суд зазначає, що відповідач не надав суду доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності чи підроблення.

Отже, суд проаналізувавши усе вищенаведене, дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Тому суд вважає необґрунтованими наведені відповідачем підстави для коригування митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що основним джерелом інформації про вартість товару є контракт та додатки до нього, тоді як інвойси є додатковими документами.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17. Верховний Суд наголосив, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Системний аналіз приписів митного законодавства вказує на те, що ненадання повного переліку додатково витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (така ж позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №810/4296/16, у справі №815/143/17 від 27.02.2019, у справі №814/1647/16 від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-А).

Крім цього, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника з подальшим дотриманням черговості методів, визначених ст. 57 МК України.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

У постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 05.03.2019 у справі № 813/1532/17 та у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-А).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Зазначений висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17, №815/5816/17 від 13.08.2020 року, №160/7893/18 від 28.05.2019 року.

Відповідно до ст. 6 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що надані декларантом позивача - ТОВ ГРІН ЛАЙН КОММЕРС до митного органу з метою підтвердження митної вартості товару, документи, містять необхідну інформацію про товар, та його ціну.

Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом позивача - ТОВ ГРІН ЛАЙН КОММЕРС документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару. До суду митним органом не надано ані документів, а ні відзиву на позов.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 134, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛАЙН КОММЕРС до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UА500020/2020/00399 від 26.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UА500020/2020/000098/1 від 26.08.2020 року.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛАЙН КОММЕРС за рахунок бюджетних асигнувань, суму судового збору за подання адміністративного позову:

за платіжним дорученням № 345 від 18.09.2020 року у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.),

за платіжним дорученням № 346 від 18.09.2020 року у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛАЙН КОММЕРС - адреса: 01014, м. Київ, вул. Миколи Соловцова, буд. 2, оф.38, код ЄДРПОУ 43317594, телефон: (067) 116 39 48

Одеська митниця Держмитслужби, адреса: 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 43333459, телефон (048) 734-28-04, od@customs.sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.