Рішення

від 24.11.2020 по справі 560/6588/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6588/20

РІШЕННЯ

іменем України

24 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови мені, ОСОБА_1 , у призначені грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування і виплату, ОСОБА_1 , грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до стажу роботи періоди роботи: викладачем Летичівської дитячої музичної школи з 01.08.1981 року по 25.09.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.09.2020 вона звернулася до відповідача з проханням сплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, однак відповідач листом від 12.10.2020 року №4961-4581/Ю-03/8-2200/20 відмовив у виплаті вказаної допомоги, посилаючись на те, що посада викладача по класу баяна, на якій працювала позивач не дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою КМУ від 04.11.1993 року №909.

Відповідач не зарахував позивачу до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період її роботи з 01.08.1981 по 25.09.2020 викладачем в Летичівській дитячій музичній школі, оскільки це не було підтверджено статутом чи іншим документом про те, що Летичівська дитята музична школа є закладом освіти чи відноситься до середніх музичних шкіл чи школи - семирічки.

Позивач вважаючи такі дії відповідача щодо відмови в призначенні виплати грошової допомоги незаконними, безпідставними та такими, що порушують її соціальні та майнові права, у зв`язку із чим звернулась до суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно частини 2 статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Від представника відповідача 10.11.2020 надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки наявність відповідної посади в Переліку №909 є необхідною умовою для виплати грошової допомоги, що передбачена п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-1V.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що відсутні підстави для зарахування до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, період роботи позивача у Летичівській дитячій музичній школі з 01.08.1981 по 25.09.2020 на посаді викладача по класу баяна, оскільки це не було підтверджено статутом чи іншим документом про те, що Летичівська дитята музична школа є закладом освіти чи відноситься до середніх музичних шкіл чи школи - семирічки..

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що відповідно до записів трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 , остання працювала з 01.08.1981 та продовжує працювати по сьогоднішній день викладачем по класу баяна у Летичівській дитячій музичній школі згідно Наказу №16 від 04.08.1981.

Згідно довідки Летичівської дитячої музичної школи від 19.10.2020 №13 ОСОБА_1 з 01.08.1981 по даний час працює викладачем Летичівської дитячої музичної школи Летичівської селищної ради.

Позивачу згідно відомостей Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з 29.09.2020 року призначено пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач в вересні 2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Листом від 12.10.2020 №4961-4581/Ю-03/8-2200/20 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено позивачу у призначенні виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Причиною такої відмови відповідача було, відповідач не зарахував позивачу до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи 01.08.1981 по даний час викладачем в Летичівській дитячій в музичній школі, оскільки даний факт не підтверджено статутом чи іншим документом про те, що Летичівська дитята музична школа є закладом освіти чи відноситься до середніх музичних шкіл чи школи - семирічки.

Позивач, вважаючи такі дії щодо відмови відповідача протиправними та такими, що порушують її права звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7-1 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 №1060-XII (що був чинний на час роботи позивача на відповідних посадах), система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про освіту" структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 №1841-III (далі - Закон №1841-III), позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Згідно ст. 12 Закону № 1841-III та п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад затвердженого Постановою КМ України від 06 травня 2001 року №433, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №1841-III педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (далі - Перелік № 909), в якому зазначені посади в позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Посада викладача по класу баяна цим переліком не передбачена.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким встановлено, що посада "викладач" належить до категорії педагогічних працівників.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Конституції України).

Конституційний Суд України у п. 3.4 Рішення від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007 зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004).

Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд дійшов висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.

Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. "е" ст. 55 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №876/5312/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно твердження відповідача, що документами не підтверджено те, що заклад освіти під час роботи у ньому позивача був дитячою середньою музичною школою чи школою-семирічкою, суд зазначає наступне.

Згідно Витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.10.2019 Летичівська дитяча музична школа Летичівської селищної ради (ідентифікаційний код 40420040) зареєстрована, за організаційно-правовою формою, як комунальна організація (установа, заклад) видами діяльності якого є : 85.52 Освіта у сфері культури.

Отже, вказаний заклад є належним закладом освіти відповідно до норм законодавства та належить до системи позашкільної освіти, що спростовує в свою чергу твердження відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що дії щодо відмови Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області, оформленої листом від 12.10.2020 року №4961-4581/Ю-03/8-2200/20, щодо не зарахування до спеціального стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років, є протиправними.

Оскільки посилання відповідача на Перелік №909 є безпідставними, а тому суд враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 01.08.1981 по 25.09.2020 (дата звернення з заявою до відповідача) в Летичівській дитячій музичній школі, безпідставно не зараховані відповідачем до стажу працівника освіти, що дає право на призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, що передбачена пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності вчинення своїх дій стосовно відмови позивачу у наданні грошової допомоги при наявності у останньої відповідного стажу роботи, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 , у призначені грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області зарахувати до спеціального стажу (який дає право на отримання пенсії за вислугу років) періоди роботи ОСОБА_1 на посаді викладача по класу баяна з 01.08.1981 по 25.09.2020 в Летичівській дитячій музичній школі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 21318350)

Головуючий суддя О.П. Шевчук