Рішення

від 23.11.2020 по справі 640/8969/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/972

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року м. Київ № 640/8969/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві

до дошкільного навчального закладу № 89

про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві (надалі - позивач), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13, до дошкільного навчального закладу № 89 (надалі - відповідач), адреса: 02095, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 17г, в якій позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень дошкільного навчального закладу № 89, розташованого за адресою: вулиця Княжий Затон, 17г у Дарницькому районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на розподільчі електрощити;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у місті Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у місті Києві.

Підставами позову вказано порушення відповідачем правил пожежної та техногенної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що в ході проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки приміщення відповідача за адресою: місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 17-Г у Дарницькому районі міста Києва, дошкільного навчального закладу № 89, встановлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві до дошкільного навчального закладу № 89 про застосування заходів реагування та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено відповідачу засобами поштового зв`язку (код відправлення 01051 0506087 0), за адресою місцезнаходження цієї юридичної особи відповідача згідно відомостей ЄДРПОУ.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заяви про визнання позову також до суду не надходило.

Конверт повернувся з відміткою за закінченням встановлено терміну зберігання , тобто не був вручений відповідачу з незалежних від суду причин.

Згідно частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно частини 6 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України та застосування аналогії закону вищевказаної норми, вважається таким, що повідомлений про розгляд цієї справи належним чином. Крім цього, суд обмежений строком розгляду для цієї категорії справ, а підстави направляти один і той самий процесуальний документ відповідачу невизначену кількість разів, в разі ухилення особи від отримання кореспонденції, у суду відсутні. У визначений судом строк до суду не надано відзиву на адміністративний позов.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

За змістом норм статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справи у спорах про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, відносяться до незначної складності, які розглядаються в порядку спрощеного провадження відповідно правил глави 10 розділу ІІ цього Кодексу.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 №44205/1/-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019(витяг з протоколу №23) та ДСНС України від 11.12.2019 №02-17767/261, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 02 січня 2020 року № 2 "Про проведення позапланових перевірок" (далі по тексту - Наказ № 2).

Згідно Наказу № 2 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести позапланову перевірку Дошкільного навчального закладу № 89 (далі по тексту - ДНЗ 89), код ЄДРПОУ: 24380059, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 17-Г у Дарницькому районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу № 2, видано посвідчення від 09.01.2020 № 291 на проведення перевірки ДНЗ № 89, розташованого за адресою: вул. Княжий Затон, 17-Г у Дарницькому районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 09.01.2020 № 291 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряю чого, копію якого отримав відповідальна особа ДНЗ № 89, про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 291.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ДНЗ № 89 експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1. Розділу 4 п. 1.20 Правил пожежної безпеки в Україні не були проведені розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж всіх наявних приміщень, електроустановок;

2. Статті 91 Кодекс цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України № 819 від 23 жовтня 2013 року, не були надані підтверджуючі матеріали (посвідчення, протоколи) щодо проходження навчання на курсах цивільного захисту керівного складу закладу.

3. Розділ 4 п. 1.12. Правил пожежної безпеки в Україні не було наданий акт на проведення схованих робіт, щодо прокладання електропроводки за підвісною стелею закладу;

4. Розділ 2 п. 9, Розділ 3 п. 2.17, 2.23, п. 9.3.8, 9.3.9, 9.3.12 Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В 1.1-7-2016, ДБН В 2.2-9-2009 не були надані результати перевірки (протоколи) покриття підлоги (лінолеуму, ковроліну) щодо показників пожежної небезпеки прокладеного на шляхах евакуації (3-й поверх закладу);

5. Розділ 3 п. 2.31, 2.32 Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В.1.1-7-2016 евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення з приміщень поверхів закладу, в тому числі ведучих безпосередньо до виходів на ззовні або не є підключені (які є в наявності);

6. Розділ 5 п. 1.1, 1.4 Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В.2.5-56-2014 не надано акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту;

7. Розділ 5 п. 1.1, 1.4 Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В.2.5-56-2014 не наданий договір на технічне обслуговування систем протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу) з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт;

8. Розділ 5 п. 1.1, 1.4. Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В 2.5-56-2014 сигнал від приймально - контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого пожежного спостерігання;

9. Розділ 4 п. 1.6. Правил пожежної безпеки в Україні з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електропроводів в приміщеннях підвалу закладу не виконані за допомогою зварювання, паяння або затискачів;

10. Розділ 4 п. 1.8. Правил пожежної безпеки в Україні допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в службових приміщеннях закладу (в тому числі охорони);

11. Розділ 4 п. 1.17. Правил пожежної безпеки в Україні електричні розетки, вимикачі в приміщеннях роздягальні басейну встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку;

12. Розділ 4 п. 1.7. Правил пожежної безпеки в Україні відгалужувальні та з`єднувальні коробки в приміщеннях підвалу не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів

13. Розділ 3 п. 2.23., 2.37. Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В. 1.1-7-2016 на перепадах висот шляхів евакуації влаштовано пороги більше ніж 0,05 метра (запасні виходи на сходи з кожної групи);

14. Розділ 4 п. 1.21. Правил пожежної безпеки в Україні захист будівлі закладу не забезпечений установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

15. Розділ 3 п. 1., 1.1., 1.2. Правил пожежної безпеки в Україні територія закладу захаращена горючими відходами, меблями, інших горючих матеріалів, тощо;

16. Розділ 5 п. 2.2.2. Розділ 3 п. 1.3., Правил пожежної безпеки в Україні доступ до пожежного крану захаращений предметами, котрі заважають вільному доступу в приміщеннях закладу на третьому поверсі;

17. Розділ 3 п. 2.27., Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В.1.1-7-2016 запасні двері на шляхах евакуації (двері з приміщень груп на сходи) не перенавішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації;

18. Розділ 5 п. 2.2.4. Правил пожежної безпеки в Україні пожежні рукави, котрі є в наявності в шафах кран - комплектів не проходять не рідше одного разу на шість місяців розгортання та згортання наново;

19. Розділ 3 п. 2.23., 2.37 Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В 1.1-72016 ширина дверей на шляхах евакуації менше 0,8 метра (запасні виходи на сходи);

20. Розділ 3 п. 2.23., п. 2.37 Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В 1.1-7-2016 висота проходів (дверей) на шляхах евакуації менше двох метрів;

21. Розділ III п. 2.3. п. 6.2 Розділ IV п. 1.24. Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В 1.1-7-2016 двері електрощитової кімнати закладу не виконані з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕІ - 3О);

22. Розділ III п. 2.12. Правил пожежної безпеки в Україні допускається захаращення електрощитової кімнати, вентиляційної камери закладу сторонніми предметами, тощо;

23. Розділ 3 п. 2.37. Правил пожежної безпеки в Україні допускається зняття з дверей, котрі ведуть до сходових клітин закладу (2-3 поверхів), пристроїв для самозачинення;

24. п. 2.23., 2.37. розділ 3 Правил пожежної безпеки в Україні допускається захаращення шляхів евакуації (в загальному коридорі, ведучого до запасного виходу влаштовано підсобне приміщення - допускається зберігання матеріальних цінностей)

25. Розділ 3 п. 2.30. Правил пожежної безпеки в Україні в закладі на сходових клітинах встановлені прилади опалення, на висоті менше 2,2 метра від поверхні проступів та сходових площадок;

26. Розділ 5 п. 2.1.10 Правил пожежної безпеки в Україні біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

- для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева);

27. Розділ 4 п. 1.12., 1.18. Правил пожежної безпеки в Україні допускається прокладання електричної проводки по горючим конструкціям, матеріалам в приміщенні басейну (в тому числі на стелі влаштовані світильники);

28. Розділ 5 п. 3.6. Правил пожежної безпеки в Україні приміщення електрощитової не забезпечене вуглекислотним вогнегасником.

Державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки. (т. 1, арк. 25-34

Наявність встановлених в Акті перевірки суб`єкта господарювання стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом про застосування заходів реагування до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V, Законом України Про об`єкти підвищеної небезпеки від 18 січня 2001 року № 2245-ІІІ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

У відповідності до частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Частинами 1, 2, 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 6 статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

У відповідності до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У пункті 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 частини 1, частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом , іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки від 18 січня 2001 року № 2245-ІІІ небезпечними речовинами є - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Об`єкт підвищеної небезпеки - це об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Отже, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта.

При цьому, незастосування одного з таких заходів не виключає можливості застосування іншого.

Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов:

1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей;

2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду;

3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Суд звертає увагу, що матеріалами перевірки, проведеної Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві у приміщеннях дошкільного навчального закладу № 89 за адресою місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 17-Г, підтверджується факт допущення відповідачем чисельних порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть самі по собі створюють очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

В той же час, суд зазначає, що чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказане поняття є оціночним.

При цьому, суд вважає, що порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу, жителів будинку, в якому розташований цей заклад громадського харчування, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту, а також на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії, самій ліквідації пожежі, аварії.

При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить, зокрема з того, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень відповідача, - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на головний та розподільчі електрощити, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають братись до уваги принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які перебувають регулярно в приміщенні відповідача, на безпечні умови праці та життя.

Як вбачається з характеру порушень, встановлених актом перевірки, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

Отже, враховуючи вищезазначене у сукупності, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, в даному випадку є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та не порушує принципу пропорційності, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, виконання якого покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві до дошкільного навчального закладу №89 про застосування заходів реагування - задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень дошкільного навчального закладу № 89, розташованого за адресою: вулиця Княжий Затон, 17г у Дарницькому районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на розподільчі електрощити.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у місті Києві.

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у місті Києві.

5. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова