Рішення

від 24.11.2020 по справі 640/19074/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м. Київ № 640/19074/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П. , розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському

спорту "Льодовий стадіон"

до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

третя особа 1) Міністерство молоді та спорту України,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю Укрсоцбудінвест

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 9, код ЄДРПОУ 04539931) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527), третя особа - Міністерство молоді та спорту України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 42, код ЄДРПОУ 38649881), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 24.07.2020 № 1082 "Про надання згоди на поділ земельної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі міста Києва".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване розпорядження прийняте з перевищенням повноважень органу державної влади, оскільки надання згоди на поділ земельної ділянки вирішується виключно на пленарному засіданні міської ради з обов`язковим погодженням органу управління майном, тоді як оскаржуване розпорядження прийняте головою Київської міської державної адміністрації одноособово.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що у позивача відсутнє порушене право. Крім того, відповідач зазначає, що право розпорядження та користування земельними ділянками державної власності належить саме до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а отже оскаржуване розпорядження прийнято в межах компетенції.

Третя особа Міністерство молоді та спорту України не скористалась правом на подання пояснень щодо позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Укрсоцбудінвест , за клопотанням якого прийнято оскаржуване розпорядження.

Товариством з обмеженою відповідальністю Укрсоцбудінвест подано пояснення щодо позовної заяви, в яких підтримує позицію відповідача та зазначає, що Київська міська рада має повноваження на розпорядження виключно землями комунальної власності, тоді як спірна земельна ділянка належить до державної власності, розпорядження якими здійснюється Київською міською державною адміністрацією. Крім того, третя особа звертає увагу, що спір є приватноправовим та належить до розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки оскаржуване розпорядження має своїм юридичним наслідком припинення права постійного користування земельною ділянкою, а отже має місце спір про право.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Державне підприємство "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" є постійним користувачем земельної ділянки площею 16,9202 га (кадастровий номер 8000000000:79:392:0050) на проспекті Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі міста Києва на підставі пункту 2 рішення Київської міської ради від 17.12.1998 № 85/186 Про оформлення права користування земельними ділянками .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.07.2019 №НВ-8000973942019 зазначена земельна ділянка перебуває у державній власності та призначена для експлуатації та обслуговування існуючих споруд. Право власності належить державі України в особі Київської міської державної адміністрації.

На зазначеній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 25894074, дата реєстрації 22.04.2018) є державною власністю в особі Міністерства молоді та спорту України та закріплене на праві господарського відання за Державним підприємством "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон".

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 12251938, дата реєстрації 27.11.2015) Товариство з обмеженою відповідальністю Укрсоцбудінвест є власником об`єкта незавершеного будівництва - Критої спортивної арени, яка була придбана TOB Укрсоцбудінвест в процесі приватизації шляхом придбання на аукціоні, розташованої в межах вказаної земельної ділянки (договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 № 712).

Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняв розпорядження від 24.07.2020 № 1082, яким надано згоду на поділ земельної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі міста Києва.

Позивач, вважаючи, що зазначене розпорядження є протиправним, прийнятим з перевищенням повноважень та підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо юрисдикції вирішення спору суд звертає увагу на наступному.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

За змістом пункту 7 частини першої цієї статті суб`єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб`єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28.11.2018 у справі № 826/5735/16). Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом. Отже, правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб (постанова від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повноваження сільських, селищних, міських рад вирішувати питання про розпорядження землями територіальних громад, передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що під час вирішення таких питань ці ради діють як суб`єкти владних повноважень.

Крім того, підставами даного адміністративного позову не є обставини щодо підтвердження права власності позивача на спірну земельну ділянку, а тому у межах спірних правовідносин відсутній спір про право. Суд звертає увагу учасників справи, що при розгляді даної справи судом перевіряється виключно наявність чи відсутність у Київської міської державної адміністрації права на прийняття розпорядження про надання згоди на поділ земельної ділянки, а також перевірка дотримання процедури прийняття такого розпорядження. При цьому питання щодо права власності на спірну земельну ділянку не досліджуються судом та їм не надається правова оцінка, а отже справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо суті позовних вимог суд зазначає, що згідно зі статтею 3 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до статті 15 Закону України Про місцеві державні адміністрації в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об`єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку.

Згідно статті 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до пункту а частини першої статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

Статтею 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є:

а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Отже, Київська міська рада як колегіальний орган місцевого самоврядування має повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності, тоді як Київська міська державна адміністрація розпоряджається землями державної власності.

Зазначеним положенням кореспондуються норми підзаконних нормативно-правових актів. Зокрема, згідно з пунктом 1.3. Міської цільової програми використання та охорони земель міста Києва на 2019 - 2021 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 04.12.2018 № 229/6280, у м. Києві розпорядження землями відповідно до чинного законодавства здійснюють чотири органи:

- Київська міська рада (землями комунальної власності);

- виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (землями державної власності, крім земель сільськогосподарського призначення та земель, розпорядження якими здійснюється Кабінетом Міністрів України);

- Головне управління Держгеокадастру у м. Києві (землями державної власності сільськогосподарського призначення);

- Кабінет Міністрів України (у разі передачі земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 Земельного кодексу України).

Як було встановлено вище, спірна земельна ділянка площею 16,9202 га (кадастровий номер 8000000000:79:392:0050) на просп. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі м. Києва, перебуває у власності держави Україна в особі Київської міської державної адміністрації, а отже право розпорядження нею належить саме місцевій державній адміністрації, а не органу місцевого самоврядування - Київській міській раді.

Суд відхиляє доводи позивача щодо необхідності отримання погодження Міністерства молоді та спорту на поділ спірної земельної ділянки, оскільки дані твердження позивача нормативно не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом.

Суд також критично ставиться до аргументів позивача, що спірна земельна ділянка належить до категорії земель рекреаційного призначення, у зв`язку з чим вилучення таких земель здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, оскільки з витягу з Державного земельного кадастру слідує, що цільовим призначенням спірної земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування існуючих споруд.

Посилання позивача на факт фальсифікації листа Державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" від 24.06.2020 № 184, на який посилається відповідач у спірному розпорядженні, суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не надано жодних доказів, якими встановлюються обставини фальсифікації документа. При цьому в порядку адміністративного судочинства у суду відсутні повноваження встановлення факту фіктивності чи підробки документів, а отже посилання позивача на дані обставини є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.07.2020 № 1082 є правомірним та прийнято у межах повноважень, визначених законом.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 9, код ЄДРПОУ 04539931) до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527), треті особи - Міністерство молоді та спорту України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 42, код ЄДРПОУ 38649881), Товариство з обмеженою відповідальністю Укрсоцбудінвест (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 2, літ. А, код ЄДРПОУ 33745177) - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов