Ухвала

від 24.11.2020 по справі 640/12616/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 листопада 2020 року м. Київ№ 640/12616/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., здійснюючи в порядку спрощеного позовного провадження розгляд адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укржитлоінвест"

доКомунального підприємства "Реєстратор" в особі реєстратора Нікітіної Юлії Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЖИТЛОІНВЕСТ" (03049,м. Київ, вул. Курська, б.4, корпус 1, код ЄДРПОУ32343590) з позовом до Комунального підприємства "РЕЄСТРАТОР" в особі державного реєстратора Нікітіної Юлії Володимирівні (02096, м. Київ, вул. Крупської, б.10, код ЄДРПОУ 42467740) в якому просить суд:

- визнати незаконним рішення Комунального підприємства "РЕЄСТРАТОР", 02096, м. Київ, вул. Крупської, б.10, код ЄДРПОУ 42467740, прийняте в особі державного реєстратора Нікітіної Юлії Володимирівни, від 20 червня 2019 року, індексний номер рішення 47430569, про внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про погашення (закриття) права власності та закриття розділу на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626670680000), яке розташоване за адресою: 04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, (колишня вулиця Мельникова), 89-а, Літера "К";

- скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 20 червня 2019 року про погашення (закриття) права власності та закриття розділу на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626670680000), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , який було вчинено Комунальним підприємством "РЕЄСТРАТОР", 02096, м. Київ, вул. Крупської, б.10, код ЄДРПОУ 42467740, в особі державного реєстратора Нікітіної Юлії Володимирівни (індексний номер рішення 47430569).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем здійснено оскаржувану реєстраційну дію від 20.06.2019 року за наявності у Державному реєстрі речових прав зареєстрованої заяви власника об`єкту нерухомого майна від 10.06.2019 року про заборону вчинення реєстраційних дій щодо самого майна, що є грубим порушенням вимог абзаців 2,3 п. 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року, абз. 5 п. 17 цього ж Порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (суддя ОСОБА_1 ).

На підставі розпорядження від 20.08.2019 року, в зв`язку із перебування у тривалій відпустці судді, до провадження якого призначено адміністративну справу N 640/12616/19, з метою дотримання строків для подальшого розгляду, справу розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2019 адміністративну справу N 640/12616/19 прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г. та визначено, що розгляд справи буде здійснюватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що при проведенні відповідачем, реєстраційної дії, а саме закриття розділу, державного реєстру речових прав, відповідач зобов`язаний керуватись вимогам п.60 Постанови КМУ №1141 від 26.10.2011 року Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , яке передбачає: що державний у разі знищення об`єкта нерухомого майна; поділу, об`єднання об`єкта нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна закриває розділ Державного реєстру прав на підставі прийнятого ним рішення про закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи. Зазначив, що відповідач не приймає жодної реєстраційної дії, яка полягала в проведені, перереєстрації на іншу особу, а відповідно до вимог чинного законодавства виконав свої посадові обов`язки реєстратора шляхом внесення відомостей до державного реєстру на підставі наданих документів. Також, відповідно до нотаріально повіреної заяви від 24.06.2019 року ОСОБА_2 , який був власником майна за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки придбав його на прилюдних торгах, що жодного договору між ним та ТОВ УКРЖИТЛОІНВЕСТ укладено не було, та не відчужував нерухоме майно через товарну біржу Ольвія .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Солом Регіон Плюс" (04108, м. Київ, просп. Правди, 35, кв. 121, код ЄДРПОУ 43099645).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

30 вересня 2020 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Солом Регіон Плюс" надійшли додаткові пояснення, в яких останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що позивач незаконно зареєстрував за собою об`єкт нерухомого майна, як введену в експлуатацію будівлю, при цьому до суду не надає жодного доказу про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , знаходиться будь який будинок. Звернув увагу на те, що там ніколи не був готовий об`єкт, а лише знаходиться фундамент з блоків.

20 жовтня 2020 року від ОСОБА_2 надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих Про додаткове відведення земельної ділянки Київському мотоциклетному заводу по АДРЕСА_4 під будівництво профтехучилища та одного підземного мазутосховища заводу №1479/14 від 16.12.1974 Київському мотоциклетному заводу додатково відведено земельну ділянку площею 1,6 га по АДРЕСА_4 під будівництво профтехучилища та одного підземного мазутосховища заводу в Шевченківському районі. 13 грудня 2002 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 видав свідоцтво про право власності на майно НОМЕР_2 , яке зареєстроване в реєстрі за за №7516к у відповідності з яким: ОСОБА_2 належить право власності на нерухоме майно, яке складається з підземної частини головного корпусу училища (літера К), основною площею 2400,00 кв.м., що входить до цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . 16 липня 2004 року ОСОБА_2 та ТОВ Агротехпостач , уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера К) , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_5 та належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д. за реєстраційним №7516к від 13.12.2002 року. Готовність нерухомого майна незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера К), що знаходиться в АДРЕСА_5 , складає 39%. Також, в наданих письмових поясненнях ОСОБА_2 , зазначив, що будь-якого майна товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ УКРЖИТЛОІНВЕСТ не продавав, про таке товариство та товарну біржу Ольвія , йому нічого не відомо, жодних договорів з участю вказаних юридичних осіб не підписував. Стверджує, що надані позивачем документи, а саме договір купівлі-продажу серії та номер 202, виданий 01.01.2003 року товарною біржею Ольвія , є підробленим та недійсним. Оскільки з 04.09.2002 року по 16.07.2004 року єдиним власником майна був ОСОБА_2 .

Розглянувши подані представниками осіб, які беруть участь у справі, документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, 20.06.2019 року державним реєстратором Комунального підприємства Реєстратор Нікітіною Юлією Володимирівною було здійснено реєстраційну дію - погашено (закрито) право власності та закрито розділ на об`єкт нерухомого майна - нежитловий будинок, літера К , загальною площею 3208,9 кв.м., який знаходиться за адресою: 04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, (колишня вулиця Мельникова), 89-а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 162667068000, який належить на праві власності ТОВ Укржитлоінвест .

Вважаючи вказане рішення та запис протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи питання належності даного спору до справи, на яку поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановлений законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України у чинній редакції) визначає завдання адміністративного судочинства як справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За визначенням статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин, адже визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

У силу п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Так, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Так, вирішуючи питання, щодо визнання незаконним рішення Комунального підприємства "РЕЄСТРАТОР", 02096, м. Київ, вул. Крупської, б.10, код ЄДРПОУ 42467740, прийняте в особі державного реєстратора Нікітіної Юлії Володимирівни, від 20 червня 2019 року, індексний номер рішення 47430569, про внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про погашення (закриття) права власності та закриття розділу на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626670680000), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає.

13 грудня 2002 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 видав свідоцтво про право власності на майно НОМЕР_2 , яке зареєстроване в реєстрі за №7516к у відповідності з яким: ОСОБА_2 належить право власності на нерухоме майно, яке складається з підземної частини головного корпусу училища (літера К), основною площею 2400,00 кв.м., що входить до цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . 16 липня 2004 року ОСОБА_2 та ТОВ Агротехпостач , уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера К) , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_5 та належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д. за реєстраційним №7516к від 13.12.2002 року. Готовність нерухомого майна незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера К), що знаходиться в АДРЕСА_5 , складає 39%. Також, в наданих письмових поясненнях ОСОБА_2 ,зазначив, що будь-якого майна товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ УКРЖИТЛОІНВЕСТ не продавав, про таке товариство та товарну біржу Ольвія , йому нічого не відомо, жодних договорів з участю вказаних юридичних осіб не підписував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі існує спір про право, що у свою чергу, виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини першої статті 16 ЦК України).

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З огляду на наведені вище нормативні положення, не можна вважати публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень), як суб`єктом публічного права, та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, - в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Таким чином, виходячи з предмету спору, суті спірних правовідносин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЖИТЛОІНВЕСТ" до Комунального підприємства "РЕЄСТРАТОР" в особі державного реєстратора Нікітіної Юлії Володимирівні про визнання незаконним рішення та скасування реєстраційного запису підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного та враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду суд приходить до висновку про закриття провадження у даній справі, оскільки заявлені вимоги не підлягають судовому розгляду.

Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, питання щодо повернення судового збору буде вирішено у разі надходження відповідного клопотання позивача.

Керуючись положеннями ст.ст. 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №640/12616/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЖИТЛОІНВЕСТ" до Комунального підприємства РЕЄСТРАТОР в особі державного реєстратора Нікітіної Юлії Володимирівні про визнання незаконним рішення та скасування державної реєстрації.

Попередити позивача, що повторне звернення до адміністративного до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства і може бути оскаржена відповідно до положень статей 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа