Постанова

від 12.11.2020 по справі 160/8895/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2020 року справа № 160/8895/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 160/8895/19 (суддя Луніна О.С.) за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 160/8895/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Позивач 23.03.2020 року звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі №160/8895/19 за нововиявленими обставинами. В заяві позивач просила скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року та ухвалити нове, яким визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.03.2019 року № 500760-5150-0462 та № 500762-5150-0462, якими їй контролюючим органом донараховано зобов`язання зі сплати земельного податку.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилалась на те, що рішення судів у даній справі про відмову у задоволенні її позову ґрунтувалися на тому, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно в Єдиному державному реєстрі не змінилась, тому позивач зобов`язана сплачувати земельний податок. Проте, 20.02.2020 позивачем отримано інформацію з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у вигляді інформаційної довідки 20105989, з якої вбачається відсутність у ОСОБА_1 права власності у 2019 році на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці. Тобто, в період розгляду цієї справи, стороною справи №200/4599/14-ц виконано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2014, яким договори дарування частини нежилих приміщень від 01.03.2013, зареєстрованих в реєстрі за № 569, 570, 571 визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з 01.03.2013. Тобто, фактично, на час прийняття рішення у справі № 160/8895/19 ОСОБА_1 фактично не володіла нерухомістю та не повинна сплачувати земельний податок. Стверджує, що на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач не була власником нерухомого майна, а отже і не була користувачем земельної ділянки, а тому їй безпідставно нараховано до сплати земельний податок.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції фактично виходив з того, що наведені у заяві підстави для перегляду рішення суду не є нововиявленими обставинами у розумінні п.1 ч.2 ст.361 КАС України. Такі висновки суд обґрунтував тим, що обставина, а саме - інформація з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у вигляді інформаційної довідки 201059893 від 20.02.2020 про відсутність у ОСОБА_1 права власності у 2019 році на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці, є новою обставиною, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, та не є підставою для перегляду справи.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на ті ж обставини, які були зазначені і у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та які, на її думку, є нововиявленими для цієї справи.

У судовому засіданні позивач підтримала вимоги апеляційної скарги та наполягала на задоволенні скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

З огляду на положення вказаної норми права, суд першої інстанції правильно виходив з того, що умовами для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення по суті спору, станом на час звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

У свою чергу, істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Таким чином, істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи №160/8895/19 судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що документального підтвердження внесення до Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно записів про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно суду не надано, натомість матеріали справи містять Інформацію Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої позивач володіє на праві приватної власності частиною нежитлових приміщень, які розташовані на земельній ділянці, за користування якою позивачу донараховано зобов`язання зі сплати земельного податку за 2019 рік.

Отже, обставина, а саме - інформація з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у вигляді інформаційної довідки 201059893 від 20.02.2020 про відсутність у ОСОБА_1 права власності у 2019 році на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, є новою обставиною, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, та не є підставою для перегляду справи за правилами глави 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наведені у заяві позивача підстави для перегляду рішення суду не є нововиявленими обставинами у розумінні п.1 ч.1 ст.361 КАС України.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції постановлено законну та обґрунтовану ухвалу, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст. 322, 325,329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі №160/8895/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак