Постанова

від 17.11.2020 по справі 640/1068/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1068/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арсеналбудінвест до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Арсеналбудінвест звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16 вересня 2019 року № 0012880410.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковий борг не є узгодженим, та перерахування коштів за земельний податок в рахунок погашення боргу, визначеного податковим повідомленням- рішенням є неправомірним, а тому нарахування штрафних санкцій є протиправним.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судове засідання з`явилися представники сторін. Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Представник позивача просив залишити ухвалене рішення суду без змін, посилаючись на доводи, викладені в письмовому відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом, за податковим повідомленням - рішенням Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 16 вересня 2019 року № 0012880410 Товариство з обмеженою відповідальністю Арсеналбудінвест зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 76872,58 грн. за платежем земельний податок.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту перевірки від 04 липня 2019 року № 002584/26-15-12-12-12/34481963 Про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов`язання) по земельному податку з юридичних осіб ТОВ Арсеналбудінвест , яким встановлено порушення позивачем строків сплати самостійно визначених податкових зобов`язань з плати за землю, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з того, що своєчасно сплачені кошти за земельний податок зараховувались в рахунок погашення податкових повідомлень - рішень, які наразі не є узгодженими.

Апелянт в свою чергу, посилається на те, що дані перевірки свідчать про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання передбачених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України з урахуванням статті 126 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з пункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно пункту 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Разом з декларацією подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі якої розраховується земельний податок.

В силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Положеннями п.п. 87.9 ст. 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

У відповідності до п.п. 131.2 ст. 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

TOB Арсеналбудінвест подало до податкових органів звітну податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), за реєстраційним номером № 9026118060.

Відповідно до даної декларації TOB Арсеналбудінвест вчасно нараховано та сплачено земельний податок у 2018 р. та у 2019 р., що підтверджується карткою рахунку.

Податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 16 квітня 2018 року № 0228091209, встановлено порушення статті 286, п. 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, п. 11 Рішення Київської міської ради від 23.06.2011 р. № 242/5629 та застосовано штрафні санкції на підставі пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України та статі 129 Податкового кодексу України за платежем земельний податок з юридичних осіб, внаслідок чого збільшено податкове зобов`язання на 1 204 846,62 грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25% у сумі 301 211,66 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги TOB Арсеналбудінвест від 10 липня 2018 року № 23063/6/99-99-11-03-01-25 залишено податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2018 року № 0228091209 без змін.

TOB Арсеналбудінвест не погоджуючись із податковим повідомлення-рішенням від 16 квітня 2018 року № 0228091209, у визначені законодавством строки, звернулося до суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яка перебуває у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва під № 640/12041/19.

Крім того, податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 02 травня 2018 року № 0252771209, встановлено порушення статті 286, п. 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, п. 11 Рішення Київської міської ради від 23.06.2011 р. № 242/5629 та застосовано штрафні санкції на підставі пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України та статі 129 Податкового кодексу України за платежем земельний податок з юридичних осіб, внаслідок чого збільшено податкове зобов`язання на 196 162,54 грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 49 040,64 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується TOB Арсеналбудінвест в Окружному адміністративному суді міста Києва, адміністративна справі № 640/1066/20.

Відповідно до пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС від 16 квітня 2018 року № 0228091209 та податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 02 травня 2018 року № 0252771209 вважається неузгодженим до дня набрання законної сили судовими рішенням Окружного адміністративного суд міста Києва у справах № 640/12041/19 та № 640/1066/20.

Разом з тим, сплачені кошти за земельний податок зараховувались в рахунок погашення вищезазначених податкових повідомлень-рішень, які на той час не були узгодженими.

Вказане свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2019 року № 0012880410.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності та в межах апеляційної скарги, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арсеналбудінвест до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 23.11.2020