Постанова

від 24.11.2020 по справі 640/22163/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22163/18 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року (прийняте за наслідком розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суддя Костенко Д.А.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мегадей Україна" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA125010/2018/010003/2 від 25.09.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегадей Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення Київської митниці ДФС від 25.09.2018 №UA125010/2018/010003/2 про коригування митної вартості.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року задоволено позов повністю; визнано протиправним і скасовано рішення Київської митниці ДФС від 25.09.2018 №UA125010/2018/010003/2 про коригування митної вартості; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мегадей Україна" судовий збір у сумі 1762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Київська митниця Держмитслужби (як правонаступник відповідача) подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду від 07.08.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі Київська митниця Держмитслужби вказує, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів: документи не містять достовірні та об`єктивні відомості, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема контрактом передбачено, що умови оплати зафіксовано у п.п 3.8 та 4.1 контракту від 06.06.2018 №1Р060618-М0 як попередня оплата коштів за товар, відсутня інформація щодо факту оплати, тому відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів, так як не було надано жодних платіжних документів, будь то чеки, квитанції, тощо; інвойс від 22.07.2018 №2018UTD06 не містить даних щодо умов поставки, у митній декларації умови поставки FOB CN XINGANG, але у графі 44 митної декларації відсутні відомості щодо договору перевезення, тобто відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; у наданому договорі транспортного експедирування від 27.06.2018 №2706/18/01 в п.1.2 зазначено, що конкретний перелік наданих експедитором послуг, а також інша інформація стосовно перевезення, вказується в заявці або дорученні, проте, вказаних документів надано не було, наданий до митного оформлення інвойс на поставку від 22.07.2018 №2018UTD06 не містить даних щодо умов поставки; наданий до митного оформлення рахунок на перевезення від 20.09.2018 № СФ-556 містить відомості щодо страхування контейнерного обладнання, проте страховий поліс або договір відсутні, також рахунок не містить посилання на договір транспортного експедирування від 27.06.2018 №2706/18/01.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Згідно ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу.

Пунктом 2 вказаної постанови установлено, зокрема, що Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства;

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Положення про Державну митну службу України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р Питання Державної митної служби України з 08.12.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи здійснює Державна митна служба України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2.

Також установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.

Згідно з додатком 2 до зазначеної постанови реорганізуються Житомирська митниця ДФС, Київська митниця ДФС, Київська міська митниця ДФС та Черкаська митниця ДФС шляхом приєднання до Київської митниці Держмитслужби.

В контексті вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для заміни Київської митниці Державної фіскальної служби на Київську митницю Держмитслужби в порядку правонаступництва.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що 24.09.2018 для здійснення митного оформлення імпортованого товару ("Сітка армуюча із скловолокна") позивач подав Київській митниці Державної фіскальної служби митну декларацію №UA125010/2018/009149 (а.с. 97 - 98, т.1). Позивач задекларував митну вартість товару за основним методом на рівні 22032,53 доларів США (618296,31 грн.), на підтвердження чого подав документи, зазначені у графі 44 митної декларації, а саме:

- зовнішньоекономічний контракт від 06.06.2018 №ІР060618-МD і доповнення до нього №1 від 22.07.2018;

- специфікація від 22.07.2018 на суму 20015,30 доларів США;

- комерційний інвойс від 22.07.2018 №2018UTD06 на суму 20015,30 доларів США;

- коносамент (Bill of lading) №WМS18072583 від 29.07.2018;

- автотранспортна накладна (CMR) №4590 від 21.09.2018;

- сертифікат про проходження товару (Certificate of origin) №18С4403А1903/00441 від 22.08.2018;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2018/0003234 від 22.09.2018;

- довідка ТОВ "Клевер Тім" №210318 від 20.09.2018 про вартість транспортування у розмірі 54834,40 грн.

Київською митницею Державної фіскальної служби запропоновано ТОВ "Мегадей Україна" надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- прайс-лист виробника, як прейскуранта - довідника цін на товари, які виробляються виробником та адресований невизначеному колу покупців;

- копію митної декларації країни відправлення;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні документи, зокрема договір на перевезення товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач додатково подав Київській митниці Державної фіскальної служби:

- платіжні документи від 15.06.2018 №3 на суму 6281 долар США та від 12.09.2018 №6 на суму 13734,30 доларів США;

- договір транспортного експедирування від 27.06.2018 №2706/18/01;

- рахунок на перевезення від 20.09.2018 №СФ-5556;

- експортну декларацію країни відправника від 26.07.2018 №02022018000525644;

- прайс лист від 06.06.2018;

- інвойс від 22.07.2018 №2018UTD06 завірений ТПП у Китаї;

- пакувальний лист від виробника від 22.07.2018.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 25.09.2018 б/н (а.с. 127, т.1), в якому просив винести рішення про визначення митної вартості раніше 10-ти денного строку. Повідомив, що додаткових документів надати не має можливості.

Київською митницею Державної фіскальної служби винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 25.09.2018 №UA125010/2018/00084 (а.с.29 - 30,т. 1).

25.09.2018 Київською митницею Державної фіскальної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UA125010/2018/010003/2, яким збільшено митну вартість товарів до 24797,50 доларів США (а.с. 19, т. 1).

У рішенні Київська митниця Державної фіскальної служби зазначила, що подані документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, а саме п. п. 3.8 та 4.1 контракту від 06.06.2018 передбачена передплата, однак банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару були відсутні; інвойс від 22.07.2018 №2018UTD06 не містить даних щодо умов поставки, у митній декларації умови поставки FOB CN XINGANG, але у гр. 44 МД відсутні відомості щодо договору перевезення, тобто відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також, відповідач зазначив, що позивачем подано додаткові документи не у повному обсязі. Крім цього, відповідач зазначив, що у наданому прайс-листі від 06.06.2018 відсутня інформація, яка дає змогу ідентифікувати ввезений товар, а саме ціна вказана за рулон, при цьому жодного параметру одиниці товару (ширина, довжина, вага, щільність тощо) не зазначено. У договорі транспортного експедирування від 27.06.2018 №2706/18/01 в п. 1.2 зазначено, що конкретний перелік наданих експедитором послуг, а також інша інформація стосовно перевезення, вказується у заявці або дорученні. Проте, вказаних документів надано не було. Наданий до митного оформлення інвойс на поставку від 22.07.2018 №2018UTD06 не містить даних щодо умов поставки. Наданий до митного оформлення рахунок на перевезення від 20.09.2018 №СФ-5556 містить відомості щодо страхування вантажу, проте страховий поліс або договір відсутні, також рахунок не містить посилання на договір транспортного експедирування від 27.06.2018 №2706/18/01.

За цих обставин, відповідач зробив висновок, що подані основні документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо. За результатами проведення консультацій встановлено, що в митниці наявна інформація щодо ідентичних митних оформлень, здійснених позивачем, митну вартість товару визначено за другорядним методом: 2а - ціною договору щодо ідентичних товарів. Джерело інформації, яким користувався митний орган: митна декларація від 04.09.2018 №UA125010/2018/008503.

Вважаючи рішення Київської митниці ДФС від 25.09.2018 №UA125010/2018/010003/2 про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів наявність передбачених ч. 6 ст. 54 МК України підстав, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Митного кодексу України (далі - МК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI (далі - Конвенція), Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила № 598), Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДФС України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Статтею 368 Митного кодексу України врегульовано питання визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів.

Так, згідно частини 1 вказаної статті для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України (ч. 2 ст. 368 Митного кодексу України).

Згідно з п. 1.2 Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012 №581, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.06.2012 за №916/21228, фактурна вартість товару - ціна товару, що переміщується через митний кордон України, та зазначена в рахунку-фактурі (фактурі-проформі, касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів).

Згідно частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч.1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У ч. 2, 3, 5 ст. 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

У ч. 4 ст. 368 МК України закріплено, що у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

У п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до пп. 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку № 631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п. 1 ч. 4, ч. 5, 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 4, 5, 10 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Частинами 1, 2 статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до Правил № 598 у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У п. 5 Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків Методичних рекомендацій визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації:

- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС;

- спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;

- інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;

- інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;

- інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;

- інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС;

- цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- інформація отримана з мережі Інтернет.

Отже, митним законодавством визначено порядок декларування товарів, що імпортуються фізичними особами на територію України для власних потреб та визначення їх митної вартості. При цьому, відповідне регулювання здійснюється загальними нормами МК України, зокрема ст.ст. 49-58, із застосуванням спеціальних положень розділу ХІІ МК України.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач заявив митну вартість імпортованого товару на рівні 22032,53 доларів США (618296,31 грн.), у т.ч.: фактурна вартість товару - 20015,30 доларів США (561686,96 грн.); додаткові складові митної вартості: 54834,40 грн. (код 10) і 1774,95 грн. (код 12), на підтвердження чого надано контракт №IP060618-MD від 06.06.2018, додаткову угоду №1 від 22.07.2018 до нього (а.с. 23-26), специфікацію від 22.07.2018 (а.с. 28), комерційний інвойс від 22.07.2018 №2018UTD06 (а.с. 37), експортну декларацію країни відправлення від 26.07.2018 №02022018000525644 (а.с. 20-22), платіжні доручення від 15.06.2018 №3 на суму 6281 долар США та від 12.09.2018 №6 на суму 13734,30 доларів США (а.с. 38, 39), довідку ТОВ "Клевер Тім" від 20.09.2018 №210318, договір транспортного експедирування від 27.06.2018 №2706/18/01, рахунок ТОВ "Клевер Тім" від 20.09.2018 №СФ-5556, рахунок ТОВ "Клевер Тім" від 20.09.2018 №СФ-5556.

Однак, при цьому подані документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари, а саме п. п. 3.8 та 4.1 контракту від 06.06.2018 передбачена передплата, однак банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару були відсутні; інвойс від 22.07.2018 №2018UTD06 не містить даних щодо умов поставки, у митній декларації умови поставки FOB CN XINGANG, але у гр. 44 МД відсутні відомості щодо договору перевезення, тобто відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, у наданому прайс-листі від 06.06.2018 відсутня інформація, яка дає змогу ідентифікувати ввезений товар, а саме ціна вказана за рулон, при цьому жодного параметру одиниці товару (ширина, довжина, вага, щільність тощо) не зазначено.

Також, у договорі транспортного експедирування від 27.06.2018 №2706/18/01 в п. 1.2 зазначено, що конкретний перелік наданих експедитором послуг, а також інша інформація стосовно перевезення, вказується у заявці або дорученні. Проте, вказаних документів надано не було. Наданий до митного оформлення рахунок на перевезення від 20.09.2018 №СФ-5556 містить відомості щодо страхування вантажу, проте страховий поліс або договір відсутні.

Суд апеляційної інстанції зважаючи на наведене приходить висновку, що подані документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що згідно джерела інформації, яким користувався митний орган, а саме згідно митної декларації від 04.09.2018 №UA125010/2018/008503 (щодо ідентичних митних оформлень, здійснених позивачем) за товар, а саме: сітка армуючи із скловолокна. Сітка склоткана застосовується для зовнішніх та внутрішніх будівельних робіт: сітка скловолоконна лугостійка синього кольору, щільність: 145 г/м2 , розмір клітини 5*5 мм ширина 1м, 134 шт/рул. Сітка скловолоконна лугостійка помаранчевого кольору щільність: 145 г/м2 . Розмір клітини 5*5 мм ширина 1м, 1400 шт/рул. Країна виробництва CN , відносно гіршої якості з подібними характеристиками (оскільки є товаром значно меншої щільності порівняно з товаром, зазначеним в митній декларації №UA125010/2018/009149 (165 г/м2)) було визначено вартість 1, 25 USD/кг, а за товар зазначений в митній декларації №UA125010/2018/009149 - 1, 11 USD/кг, з кращими якісними характеристиками, що свідчить про явну невідповідність ціни заявленого товару реальній вартості.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене в сукупності, проаналізувавши у доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що митним органом було правомірно витребувано додаткові документи, які під час митного оформлення не були надані, та обґрунтованість сумнівів останнього щодо правильності заявленої позивачем митної вартості, та, як наслідок, прийняття відповідачем спірного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі № 826/25704/15.

Вимоги до оформлення рішення про коригування митної вартості товарів визначені в частині другій статті 55 МК України.

Так, зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що за результатами проведення консультацій встановлено, що в митниці наявна інформація щодо ідентичних митних оформлень, здійснених позивачем, а тому митну вартість товару визначено за другорядним методом: 2а - ціною договору щодо ідентичних товарів (митна декларація від 04.09.2018 №UA125010/2018/008503).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів діяв правомірно, відтак підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи призвело до помилкового вирішення справи, а відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Мегадей Україна" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA125010/2018/010003/2 від 25.09.2018 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О. О. Беспалов