Рішення

від 24.11.2020 по справі 126/2235/20

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2235/20

Провадження № 2/126/851/2020

"24" листопада 2020 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

секретар Олійник І. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до П`ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся в суд з даною позовною заявою, в якій просить просить визнати за ним, як за спадкоємцем першої черги за законом право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, розташованого по за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 116,9 кв.м, житловою площею 62 кв.м, що позначений на плані літерою А , прибудова а , вхідний майданчик а1 , Б літня кухня, погріб Б під , сарай В , гараж Г , сарай Д , туалет Т , колодязь К , 1-3 огорожа, який належав ОСОБА_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Позов обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 58 років, померла його мати, ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: ј житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, розташованого в с. Глинське, Бершадського району Вінницької області. Позивач, як єдиний спадкоємиць на майно померлої, спадщину прийняв у встановленому законом порядку, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном та маючи на меті належним чином оформити свої спадкові права звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою нотаріуса від 02.09.2020 року, йому було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з тим, що ним не було надано документів, які б посвідчували право власності на ј частку в праві власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 та яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Дана позовна заява надійшла до суду 12.10.2020 року та відповідно до автоматизованого розподілу судових справ між суддями була передана на розгляд судді Хмель Р.В.. Ухвалою суду від 13.10.2020 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.10.2020 року, яке в подальшому було відкладено.

Позивач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, проте через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача, сільський голова П`ятківської сільської ради, Свистун Л.А., також в судове засідання не з`явився, проте через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнає.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України визначає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 58 років, померла мати позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 13.10.1992 року, П`ятківською сільською радою.

Родинні відносини, позивача ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_2 , підтверджено копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого П`ятківською сільською радою, з якого вбачається, що померла є рідною матір`ю позивача.

Після смерті ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: 1/4 частку права власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських будівель та споруд, під номером АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги за законом на майно померлої, ОСОБА_2 є позивач по справі ОСОБА_1 , що підтверджено довідкою №169 від 11.02.2020 року, виданою виконавчим комітетом П`ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області.

ОСОБА_1 , спадщину після ОСОБА_2 прийняв, про що свідчить витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі №61504250 від 02.09.2020 року.

Маючи на меті належним чином оформити свої спадкові права ОСОБА_1 , звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою нотаріуса від 02.09.2020 року, йому було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з тим, що ним не було надано документів, які б посвідчували право власності на ј частку в праві власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , який належав померлій ОСОБА_2 ..

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в пункті 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності положення статей 17, 18 Закону України Про власність щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом (частина перша статті 524 ЦК УРСР).

Згідно з частиною першою статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.ст. 319, 321 ЦК України та ст. 41 Конституції України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до П.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами , що регулювали власність цього двору, а саме :

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Інстукція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селещах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністерства комунального господарства Української РСР 31.01.1996 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року №56, передбачала обов`язково реєстрацію (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міс іі селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у по господарських книгах (п.2 Інструкції).

Згідно довідки №822 від 02.09.2020 року, виданої виконкомом П`ятківської сільської ради, житловий будинок АДРЕСА_1 , відносився до категорії колгоспних дворів.

З виписки із погасподарської книги №13 за 1991-1995 року по П`ятківській сільській раді, до складу членів господарство, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , входили: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..

Так, оскільки записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади (публічних актів), які підтверджують право приватної власності, то відповідно виписки з погосподарської книги, виданою П`ятківською сільською радою Бершадського району, - станом на 15.04.1991 року житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи - колгоспний двір та ОСОБА_2 при житті була членом даного колгоспного двору і не втратила частку у його майні, тому ОСОБА_2 вважається особою, яка набула право власності на вищезазначене майно.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У відповідності із вимогами листа Міністерства Юстиції України за №19-32\319 від 21.02.2005 року згідно якого у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права .

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, оскільки ОСОБА_1 , являючись, спадкоємцем на майно померлої, ОСОБА_2 , спадщину після її смерті прийняв у встановленому законом порядку, але відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке є предметом розгляду даної справи, позбавляє його можливості реалізувати у повному обсязі право на спадкування, суд приходить до висновку про задоволення даного позову.

На підставі ст.ст. 319, 321, 392 ЦК України, ст.ст. 524, 529, 549 ЦК УРСР, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19,206, 223, 263-267 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до П`ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області (с.П`ятківвка, Бершадського районгу Вінницької області, вул. Миру, 183, ЄДРПОУ 04329627) про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем першої черги за законом право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, розташованого по за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 116,9 кв.м, житловою площею 62 кв.м, що позначений на плані літерою А , прибудова а , вхідний майданчик а1 , Б літня кухня, погріб Бпід , сарай В , гараж Г , сарай Д , туалет Т , колодязь К , 1-3 огорожа, який належав ОСОБА_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суд вважає за необхідне додатково роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦП Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2020 року.

Суддя Р. В. Хмель