Рішення

від 19.11.2020 по справі 233/2837/20

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/2837/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

за участю

секретаря Теліціної О.О.,

представника позивача

Гнатенко Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Веліс треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову - ОСОБА_2 , Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ АПК-Інвест звернулось до суду з позовом до відповідачів по справі, в якому зазначено, що 20 лютого 2014 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 16. Відповідно до укладеного договору позивачу по справі в оренду була передана земельна частка (пай) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0092291. Пунктом 2.3 вказаного договору встановлений строк його дії - 20 років, який станом на теперішній час не сплив. З моменту укладення договору та до теперішнього часу ПрАТ АПК-Інвест сумлінно виконує зобов`язання, зокрема, в частині сплати орендної плати та використання земельної ділянки. З даних, що містить Державний реєстр речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, про те, що змінився власник виділеної ОСОБА_2 , на основі земельної частки (паю) земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:13:000:0118. З 30 листопада 2018 року власницею вказаної земельної ділянки стала ОСОБА_1 . Відповідно до ч.1 ст.148-1ЗК України, ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або припинення договору оренди землі.

Не зважаючи на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області по цивільним справам № 233/5197/18, № 233/2210/19, якими було встановлено факт відсутності підстав для припинення договору оренди земельної частки (паю), укладеного між ПрАТ АПк-Інвест та ОСОБА_2 20 лютого 2014 року, з даних, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивач дізнався про те, що Фермерське господарство Веліс 29 серпня 2019 року зареєструвало право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:13:000:0118, номер запису 33003047.

Тобто, позивачу стало відомо про наявність ще одного договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 29 серпня 2019 року всупереч того, що є діючий договір, укладений 20 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_2 .

Оскільки договір оренди між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс був укладений та проведена державна реєстрація права оренди під час дії чинного договору оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, це порушує права ПрАТ АПК-Інвест як орендаря і є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним та скасування державної реєстрації права оренди.

Позивач просить:

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 площею 3,8979га, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 29 серпня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області та скасувати запис № 33047003 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс`ю

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Гнатенко Ю.Є. підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Бовсуновська С.О. звернулась до суду із завою про розгляд справи за її відсутності та за відсутності відповідачки, в якій просила відмовити в задоволенні позову ПрАТ АПК-Інвест в повному обсязі (а.с.184-185).

З наданого представником відповідачки ОСОБА_1 відзиву вбачається, що в обгрунтування заперечень остання посилається на наступні обставини (а.с.60-74):

-з моменту виділення ОСОБА_2 земельної ділянки в натурі (на місцевості) та реєстрації нею 24 травня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку, сертифікат на пай серії ДН № 0092291, виданий 10 січня 1997 року, на підставі якого укладено договір оренди паю, втратив чинність, а укладений між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_2 договір оренди паю є припиненим, отже, земельна ділянка підлягає поверненню власникові;

- 30 листопада 2018 року новим власником земельної ділянки стала ОСОБА_1 , яка цілком законно 16 серпня 2019 року уклала із Фермерським господарством Веліс договір оренди земельної ділянки, право оренди за яким 29 серпня 2019 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 33047003;

-у ОСОБА_1 , як у власниці земельної ділянки, відсутнє бажання укладати (переукладати) із ПрАТ АПК-Інвест будь-які договори відносно належної їй земельної ділянки.

Представник відповідача - Фермерського господарства Веліс , третя особа - Рябкова Н.Г., представник третьої особи - Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області в судове засідання не з`явились, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши позицію відповідача ОСОБА_1 та її відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 20 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної частки (паю) відповідно до п.1.1, 2.2, 2.3 якого орендодавець передав орендарю у володіння та користування земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових га строком на 20 років (а.с. 9-11).

Пунктом 2.2 договору передбачено обов`язок орендаря сплачувати щороку орендну плату в розмірі 4823 гривні 53 копійки.

Відповідно до п.2.3 договору в разі переходу права власності до інших осіб, цей договір оренди зберігає чинність для нового власника на тих же умовах. У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 4 договору оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року передбачено, що він набуває чинності з моменту його реєстрації в Білокузьминівській сільській раді.

Як вбачається з відмітки на договорі оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, він зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської сільської ради за № 16 (а.с.11), що відповідає Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119.

20 лютого 2014 року ПрАт АПК-Інвест та ОСОБА_2 підписали акт приймання передачі земельної частки (паю) розміром 4,65 умовних кадастрових га відповідно до договору оренди від 20 лютого 2014 року (а.с.13).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 24 травня 2018 року за ОСОБА_2 на підставі розпорядження Костянтинівської районної державної адміністрації № 252 від 15 травня 2018 року було зареєстроване право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 площею 3,8979га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (а.с.14-15).

30 листопада 2018 року на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 площею 3,8979га було зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.14-15).

16 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс укладено договір оренди відповідно до п.п. 1,2,7 якого ОСОБА_1 передала в оренду Фермерському господарству Веліс земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 площею 3,8979га на 49 років (а.с.209-210).

29 серпня 2019 року за Фермерським господарством Веліс на підставі договору оренди землі від 16 серпня 2019 року було зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 площею 3,8979га до 16 серпня 2068 року (а.с.14-15).

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у цивільній справі № 233/5197/18 від 31 січня 2019 року, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, було задоволено позов ПрАТ АПК-Інвест - визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 площею 3,8979га, укладений між між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 25 червня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасовано запис про державну реєстрацію № 26852510 (а.с.17-18).

Суд не приймає до уваги долучену до матеріалів справи копію рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у цивільній справі № 233/2210/19 від 12 листопада 2019 року, оскільки ухвалою Донецького апеляційного суду від 18 березня 2020 року це рішення було скасоване в частині визнання за ПрАТ АПК-Інвест права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 площею 3,8979га (а.с.242-244).

На підтвердження сплати на користь ОСОБА_2 орендної плати за використання земельної ділянки позивач надав копії платіжних доручень № 7326 від 29 липня 2014 року, № 577 від 27 січня 2015 року, № 6336 від 27 серпня 2015 року, № 10297 від 20 січня 2016 року, № 36695 від 23 серпня 2016 року, № 43021 від 25 жовтня 2016 року, № 4371 від 19 січня 2017 року, № 5354 від 20 липня 2017 року, № 13320 від 24 жовтня 2017 року, № 19946 від 19 грудня 2017 року, № 15882 від 07 червня 2018 року, № 31659 від 21 грудня 2018 року, № 26012 від 25 жовтня 2018 року, № 2535 від 22 травня 2019 року, № 5685 від 21 червня 2019 року, № 13949 від 16 грудня 2019 року (а.с.22-37).

З довідки ПрАТ АПК-Інвест від 10 червня 2020 року № 717 вбачається, що належна ОСОБА_2 земельна ділянка використовується ПрАТ АПК-Інвест на підставі договору від 20 лютого 2014 року; розмір нарахованої орендної плати за період з 01 січня 2020 року по 31 березня 2020 року складає 1666 грн 51коп (а.с.38-39).

Щодо визнання недійсним договору оренди землі суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Одночасно частиною 2 Перехідних положень Закону України Про оренду землі врегульовано, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 2.3 договору оренди земельної частки (паю), укладеного 20 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_2 передбачено, що сторони дійшли згоди про те, що у разі виділення останній земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Як вбачається із позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14, після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі та отримання ними державних актів на право власності на землю відповідні сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними. У той же час факт оформлення державного акта на право власності на землю дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України Про оренду землі .

Як зазначено в п.72 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у цивільній справі № 233/3676/19, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї жодною мірою не впливає на дійсність договору оренди земельної частки (паю) та не перешкоджає виконанню цього договору (а.с.237-241).

Отже, реєстрація 24 травня 2018 року за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 площею 3,8979 га та виділення її в натурі, на переконання суду, не є підставою для припинення дії договору оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, зважаючи на що суд відхиляє доводи передставника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Бовсуновської С.О. з цього приводу як неспроможні.

Частиною 4 ст.32 Закону України Про оренду землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом 2.3 договору оренди земельної частки (паю), укладеного 20 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_3 передбачено, що в разі переходу права власності на земельну ділянку до інших осіб, цей договір оренди зберігає чинність для нового власника на тих же умовах.

Як вбачається з досліджених по справі доказів, 30 листопада 2018 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 площею 3,8979 га на підставі договору міни було зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.14-15).

Проте, зважаючи на приписи ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі , зміст п.2.3 договору оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, перехід права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 до ОСОБА_1 не є підставою для припинення договору оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року та його умови є обов`язковими для відповідачки ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною 2 ст. 95 ЗК України, ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Аналогічні положення містить і частина 2 ст. 16 ЦК України, згідно якої одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно частини 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З досліджених доказів встановлено, що договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким було зареєстровано 29 серпня 2019 року, був укладений під час дії іншого договору - договору оренди земельної частки (паю) між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_2 від 20 лютого 2014 року.

Укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 29 серпня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в період дії іншого договору - договору оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року суперечить частині 1 ст. 95 ЗК України, ст.ст. 25, 27 Закону України "Про оренду землі" та порушує права позивача, як орендаря, які підлягають захисту шляхом визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним та скасування внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису № 33047003 про державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства Веліс щодо земельної ділянки площею 3,8979 га кадастровий номер 1422481500:13:000:0118 , як похідної позовної вимоги відповідно до положень ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову ПрАТ АПК-Інвест в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати, пов`язані зі сплатою судового збору слід віднести на відповідачів по справі.

Керуючись ст.ст. 4,19,141, 259,263, 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест (місцезнаходження: 85325, Донецька область, Покровський район, с.Рівне, вул.Шопена, 1-а, ідентифікаційний код 34626750) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Фермерського господарства Веліс (місцезнаходження: Донецька область, м.Дружківка, вул.Героїв Малоземельців, 9; ідентифікаційний номер 39749140), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м.Бахмут, вул.О.Сибірцева, 33; ідентифікаційний код 04052896) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,8979 га кадастровий номер 1422481500:13:000:0118, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 29 серпня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області.

Скасувати внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 33047003 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс щодо земельної ділянки площею 3,8979 га кадастровий номер 1422481500:13:000:0118.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з Фермерського господарства Веліс на користь Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення по справі виготовлений 24 листопада 2020 року.

Суддя