Постанова

від 23.11.2020 по справі 120/1980/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1980/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

23 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстрой АІ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстрой АІ" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області та до Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 30.03.2020 року №1503339/4269404, №1503340/42694042, №1503341/42694042, №1503342/42694042 та №1503343/42694042;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстрой АІ" №1 від 02.03.2020 року, №2 від 02.03.2020, №3 від 05.03.2020 року, №4 від 10.03.2020 року та №5 від 10.03.2020 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, апелянт вважає рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування обґрунтованими, правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 01 березня 2020 року між ТОВ "Будстрой АІ" (виконавець) та ТОВ "Етернал Енерджи" (замовник) укладено договір підряду №01-03-2019 /а.с. 17-21/.

Відповідно пункту 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання провести наступні види робіт: монтаж (виготовлення) та установка бродильних чанів.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що конкретні роботи, їх строки та ціну сторони узгоджують у додатках до цього договору.

Згідно із пунктом 1.6 договору, замовник зобов`язаний забезпечити матеріалами та засобами, необхідними для виконання робіт, передбачених цим договором, та передає виконавцю відповідними видатковими накладними або актами, які відповідають чинному законодавству України.

Відповідно до пунктів 5.1-5.4 договору, ціна робіт визначається у додатках до цього договору. Замовник сплачує ціну робіт в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок, зазначений у цьому договорі, протягом строку, зазначеному у відповідному додатку до договору. Замовник вправі здійснювати авансові платежі на розрахунковий рахунок виконавця по даному договору.

У Додатку №9 від 01.11.2019 року до договору, встановлено, що виконавець за замовленням Замовника виконує роботи по монтажу та установці рубашки-охолоджувальної для бродильних чанів № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, об`ємом 180 куб.м. Вартість робіт по монтажу та установці однієї рубашки-охолоджувальної для бродильного чану складає 80 000 грн., в тому числі ПДВ 20% /а.с. 22/.

На виконання умов договору, замовником передано виконавцю матеріали для виконання робіт, що підтверджується накладною на переміщення №1 від 30.01.2020 року /а.с. 23/.

Отримані матеріали для виконання робіт було обліковано позивачем на забалансовому рахунку - матеріали на складі, що підтверджується обліковою відомістю по рахунку 0221 за 1 квартал 2020 року /а.с. 24-28/.

Виконавцем виконано роботи та передано їх замовнику, що підтверджується актами надання послуг:

- акт №2 від 27.01.2020 року (монтаж та установка рубашки охолоджувальної бродильного чану) у кількості 1 шт. на суму 80000 грн., в тому числі ПДВ 13333,33 грн. /а.с. 29/;

- акт №3 від 27.01.2020 року (монтаж та установка рубашки охолоджувальної бродильного чану) у кількості 1 шт. на суму 80000 грн., в тому числі ПДВ 13333,33 грн. /а.с. 30/;

- акт №4 від 27.01.2020 року (монтаж та установка рубашки охолоджувальної бродильного чану) у кількості 1 шт. на суму 80000 грн., в тому числі ПДВ 13333,33 грн. /а.с. 31/;

- акт №5 від 02.03.2020 року (монтаж та установка рубашки охолоджувальної бродильного чану) у кількості 1 шт. на суму 80000 грн., в тому числі ПДВ 13333,33 грн. /а.с. 32/;

- акт №6 від 02.03.2020 року (монтаж та установка рубашки охолоджувальної бродильного чану) у кількості 1 шт. на суму 80000 грн., в тому числі ПДВ 13333,33 грн. /а.с. 33/;

- акт №7 від 05.03.2020 року (монтаж та установка рубашки охолоджувальної бродильного чану) у кількості 1 шт. на суму 80000 грн., в тому числі ПДВ 13333,33 грн. /а.с. 34/;

- акт №8 від 10.03.2020 року (монтаж та установка рубашки охолоджувальної бродильного чану) у кількості 1 шт. на суму 80000 грн., в тому числі ПДВ 13333,33 грн. /а.с. 35/;

- акт №9 від 10.03.2020 року (монтаж та установка рубашки охолоджувальної бродильного чану) у кількості 1 шт. на суму 80000 грн., в тому числі ПДВ 13333,33 грн. /а.с. 36/.

За результатами виконаних робіт, виконавцем надано замовнику рахунки на оплату згідно договору №01-03-2019 від 01.03.2019 року, зокрема: рахунок №4 від 02.03.2020 року; рахунок №5 від 02.03.2020 року; рахунок №6 від 05.03.2020 року; рахунок №7 від 10.03.2020 року; рахунок на оплату №8 від 10.03.2020 року /а.с. 37-41/.

Замовником було сплачено виконавцю кошти за виконану роботу, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями /а.с. 42-51/.

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, на виконання пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Будстрой АІ" складено податкові накладні № 1 від 02.03.2020 року /а.с. 54/, № 2 від 02.03.2020 року /а.с. 56/, № 3 від 05.03.2020 року /а.с. 58/, № 4 від 10.03.2020 року /а.с. 60/, № 5 від 10.03.2020 року /а.с. 56/ та надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних.

Однак, за результатами обробки отриманої інформації після направлення для реєстрації в ЄРПН податкові накладні № 1 від 02.03.2020 року, № 2 від 02.03.2020 року, № 3 від 05.03.2020 року, № 4 від 10.03.2020 року, № 5 від 10.03.2020 року податковим органом сформовано квитанції №9054534511 від 16.03.2020 року, №90559015515 від №20.03.2020 року, №9059015801 від 20.03.2020 року, №9059034466 від 20.03.2020 року, №9059035052 від 20.03.2020 року про те, що документ прийнято, але реєстрація зупинена у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 33.20, відсутні таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК /а.с. 55, 57, 59, 61, 63/.

27.03.2020 року ТОВ "Будстрой АІ" було надіслано до контролюючого органу додаткові пояснення з підтверджуючими документами щодо розблокування податкових накладних № 1 від 02.03.2020 року, № 2 від 02.03.2020 року, № 3 від 05.03.2020 року, № 4 від 10.03.2020 року, № 5 від 10.03.2020 року /а.с. 64/.

Рішеннями голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1503339/42694042 від 30.03.2020 року, №1503340/42694042 від 30.03.2020 року, №1503341/42694042 від 30.03.2020 року, №1503342/42694042 від 30.03.2020 року та №1503343/42694042 від 30.03.2020 року відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 02.03.2020 року, №2 від 02.03.2020 року, №3 від 05.03.2020 року, №4 від 10.03.2020 року та №5 від 10.03.2020 року.

Підставою відмови в реєстрації податкових накладних №1 від 02.03.2020 року, №2 від 02.03.2020 року, №3 від 05.03.2020 року, №4 від 10.03.2020 року та №5 від 10.03.2020 року стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи, що вказані рішення прийняті контролюючим органом безпідставно та всупереч діючому законодавству, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню. Зокрема, з досліджених під час судового розгляду копій документів, що надіслані позивачем з письмовими поясненнями, суд встановив, що за формальними критеріями такі документи в повному обсязі відображають господарські операції позивача з приводу виконання робіт, а тому є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд першої інстанції звернув увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції і, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, враховує наступне.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.10 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.10 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок від 21.02.18 № 177), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку від 21.02.18 № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

У свою чергу, як свідчать матеріали справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 02.03.2020 року, № 2 від 02.03.2020 року, № 3 від 05.03.2020 року, № 4 від 10.03.2020 року та № 5 від 10.03.2020 року слугувало те, що податкові накладні відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 10 Порядку від 21.02.18 № 177, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Згідно п.п.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Вказаний у п.п.1.6 п.1 листа ДФС України від 05.11.2018 року перелік має сім позицій, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Тобто, кожен із цих критеріїв може бути самостійною підставою для встановлення ризиковості платника податків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в порушення вказаних норм в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутнє зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Разом із тим судом встановлено, що з метою виконати вимоги відповідача щодо подання документів, позивачем, після зупинення реєстрації податкових накладних були подані до контролюючого органу ДПС пояснення з підтверджуючими документами, а саме: договір підряду №01-03-2019 від 01.03.2019 року, платіжне доручення №1 від 17.03.2020 року, платіжне доручення №2 від 17.03.2020 року, платіжне доручення №3 від 17.03.2020 року, платіжне доручення №4 від 18.03.2020 року, платіжне доручення №6 від 18.03.2020 року, платіжне доручення №7 від 18.03.2020 року, платіжне доручення №8 від 18.03.2020 року, платіжне доручення №9 від 18.03.2020 року, платіжне доручення №10 від 18.03.2020 року, рахунок на оплату №4 від 02.03.2020 року, рахунок на оплату №5 від 02.03.2020 року, рахунок на оплату №6 від 05.03.2020 року, рахунок на оплату №7 від 10.03.2020 року, рахунок на оплату №8 від 10.03.2020 року, акт звіряння за березень 2020 року між ТОВ "Будстрой АІ" та ТОВ "Етернал енерджи", акт надання послуг №5 від 02.03.2020 року, акт надання послуг №6 від 02.03.2020 року, акт надання послуг №7 від 05.03.2020 року, акт надання послуг №8 від 10.03.2020 року, акт надання послуг №9 від 10.03.2020 року, накладну на приміщення №1 від 30.01.2020 року від ТОВ "Етернал енерджи", акт списання матеріалів №3 від 10.03.2020 року, договір відповідального зберігання №15-01-2019 від 15.01.2019 року, пояснення для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №2703-2020 від 27.03.2020 року.

Як видно із п. 15 Порядку № 117, копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

В свою чергу комісії контролюючих органів приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується під час апеляційного розгляду, комісією ДФС формально визначено підстави для прийняття оскаржуваних рішень та не наведено конкретної інформації з приводу документів, які не надані позивачем, проте є необхідними для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної

Водночас, з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій. Тобто фактично всі документи, які були наявні у позивача на підтвердження вказаної господарської операції. Такі документи в повному обсязі відображають господарські операції позивача з приводу виконання робіт, а тому є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, враховуючи, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України вчинити необхідні дії шляхом реєстрації №1 від 02.03.2020 року, №2 від 02.03.2020 року, №3 від 05.03.2020 року, №4 від 10.03.2020 року та №5 від 10.03.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, за результатом апеляційного розгляду справи колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що дії відповідачів у спірних правовідносинах між сторонами не відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.