Постанова

від 18.11.2020 по справі 621/3066/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 621/3066/15

провадження № 61-11020св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Садове товариство Зміївське , ОСОБА_2 ,

третя особа - публічне акціонерне товариство Центренерго ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2016 року в складі колегії суддів Круглової С. С., Котелевець А. В., Трішкової І. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СТ Зміївське та ОСОБА_2 у якому просила: визнати незаконним і скасувати рішення загальних зборів СТ Зміївське від 30 березня 2014 року, оформлене протоколом № 9, в частині передання земельної ділянки № НОМЕР_1 всім бажаючим, у зв`язку з невнесенням нею членських внесків; визнати незаконним і скасувати рішення правління СТ Зміївське від 01 березня 2014 року, оформлене протоколом № 32, в частині передання земельної ділянки № НОМЕР_1 всім бажаючим, у зв`язку з невнесенням нею членських внесків; визнати незаконним і скасувати рішення правління СТ Зміївське від 05 липня 2014 року, оформлене протоколом № 33, в частині виділення земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 ; зобов`язати СТ Зміївське та ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку № НОМЕР_1 та не чинити їй перешкод у користуванні вказаною земельною ділянкою; стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 2002 року вона є членом СТ Зміївське та користується земельними ділянками № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 , розташованими на території СТ Зміївське . Відповідно до статті 22 Статуту товариства вона має один голос як член товариства. Наявність декількох земельних ділянок не змінює обсяг прав та обов`язків члена товариства.

В грудні 2014 року їй стало відомо про те, що земельна ділянка № НОМЕР_1 в зв`язку із невнесенням нею членських внесків була передана іншій особі. Вказує, що передача земельної ділянки іншій особі через несплату нею членських внесків суперечить Статуту товариства, у зв`язку з чим просила задовольнити позов.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року позов задоволено.

Визнано незаконними і скасовано:

- рішення загальних зборів СТ Зміївське від 30 березня 2014 року, оформлене протоколом № 9, в частині передання земельної ділянки № НОМЕР_1 , у зв`язку з невнесенням ОСОБА_1 членських внесків, всім бажаючим;

- рішення правління СТ Зміївське від 01 березня 2014 року, оформлене протоколом засідання правління № 32, в частині передання земельної ділянки № НОМЕР_1 , у зв`язку з невнесенням ОСОБА_1 членських внесків, всім бажаючим;

- рішення правління СТ Зміївське від 05 липня 2014 року, оформлене протоколом засідання правління № 33, в частині виділення земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 ;

- зобов`язано СТ Зміївське та ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку № НОМЕР_1 в СТ Зміївське та не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні вказаною земельною ділянкою; вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що Статутом СТ Зміївське не передбачено повноважень загальних зборів чи правління садового товариства на вилучення земельної ділянки у члена садового товариства у разі невиконання ним обов`язків, в тому числі щодо сплати членських внесків.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2016 року апеляційну скаргу СТ Зміївське задоволено. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до СТ Зміївське , ОСОБА_2 про визнання незаконними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що виконавчий орган СТ Зміївське згідно Статуту наділений правом господарського управління майном, а тому правління СТ Зміївське діяло у відповідності до законів, які регулюють його діяльність, а саме Закону України Про кооперацію та Закону України Про об`єднання громадян .

Позивач, вступаючи у члени товариства в 2002 році, була ознайомлена зі Статутом і зобов`язалась виконувати його вимоги, про що свідчить її заява, але з 2002 року по 2011 рік не виконувала свої обов`язки як член товариства, а тому у СТ Зміївське були законні підстави розпоряджатися земельною ділянкою на свій розсуд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2016 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду як таке, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, і залишити в силі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що повноваження органу управління СТ Зміївське передбачені Статутом товариства, серед яких позбавлення члена товариства земельної ділянки без виключення такого члена із числа засновників товариства не передбачено, а тому апеляційний суд дійшов невірного висновку про те, що СТ Зміївське законно передало земельну ділянку № НОМЕР_1 іншому члену товариства.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

Заперечення/відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до державного акту на право користування землею Б №073347 1989 року, виданого на ім`я дирекції Зміївської ГРЄС, було надано в безстрокове і безоплатне користування підприємству ПАТ Центренерго Зміївська ТЕС 30,7 гектарів землі в межах згідно з планом, а земля надана для організації колективних садів робітників та службовців.

Рішенням спільного засідання адміністрації та профкому Зміївської ГРЕС (протокол № 27), яке затверджено Готвальдівською районною радою народних депутатів від 26 січня 1988 року, сформовано списки працівників Зміївської ГРЕС та інших організацій, яких прийнято в члени СТ Енергетик та кожному виділено по 5 соток землі на площі 31,4 га; 20 червня 1988 року СТ Енергетик було перейменовано в СТ Зміївське .

Станом на 01 квітня 2016 року на території СТ Зміївське знаходиться 920 земельних ділянок та у складі товариства перебуває 884 члена товариства.

25 квітня 2002 на ім`я ОСОБА_1 було переоформлено дві земельні ділянки на території СТ Зміївське : ділянка № НОМЕР_1 розміром 0,051 га у кварталі № НОМЕР_3 , що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ділянка № НОМЕР_2 розміром 0,051 га у кварталі № НОМЕР_3 , що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до членської книжки садовода ОСОБА_1 сплачено членські внески, нараховані за ділянку № НОМЕР_2 за 2009-2011 роки, відомості щодо сплати членських внесків по ділянці № НОМЕР_1 в членській книжці відсутні.

Згідно виписки з протоколу № 32 від 01 березня 2014 року правлінням СТ Зміївське прийнято рішення про передачу земельної ділянки № НОМЕР_1 бажаючим; правлінням СТ Зміївське згідно протоколу № 33 від 09 червня 2014 року прийнято рішення про передачу земельної ділянки № НОМЕР_1 члену садівничого товариства ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу № 36 від 14 березня 2015 року сплачені ОСОБА_1 членські внески в сумі 1000 грн рішенням правління СТ Зміївське були зараховані за ділянку № НОМЕР_2 як частково погашена заборгованість, крім того зазначено, що за ділянкою НОМЕР_1 , яка належить іншому члену товариства, заборгованість відсутня.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію СТ Зміївське , виданого Зміївською районною державною адміністрацією 21 лютого 1995 року, та довідки АБ № 124418 з єдиного державного реєстру від 06 липня 2009 року, СТ Зміївське є обслуговуючим кооперативом, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Лиманської сульської ради від 25 липня 2002 року № 85 затверджено Статут СТ Зміївське .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на 07 лютого 2020 року), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судові рішення у даній справі не відповідають указаним вимогам закону.

Предметом спору у даній справі є рішення загальних зборів СТ Зміївське від 30 березня 2014 року та від 01 березня 2014 року про передачу земельної ділянки позивача іншому члену садового товариства.

28 березня 2014 року набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2013 року № 642-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців . Згідно з підпунктом 1 пункту 3 цього Закону пункт 4 частини першої статті 12 ГПК України викладено у новій редакції, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів (близьку за змістом норму містить пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду).

Отже, з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах не лише господарського товариства з його учасниками (засновниками, акціонерами, членами), а й інших юридичних осіб з їхніми учасниками (засновниками, акціонерами, членами), якщо такий спір пов`язаний, зокрема, з діяльністю відповідної юридичної особи й управлінням нею.

Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній з 28 березня 2014 року до 15 грудня 2017 року, або пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, слід ураховувати, чи пов`язаний цей спір із виникненням, здійсненням або припиненням корпоративних прав, зокрема права на участь в управлінні юридичною особою через її статутні органи.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини його членів з кооперативом, що пов`язані зі створенням, діяльністю, припиненням діяльності такої юридичної особи, а також з управлінням нею, є корпоративними.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 та від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 738/1772/17 (провадження № 14-45цс19) зроблено висновок, що споживче товариство є юридичною особою та здійснює господарську діяльність з моменту його державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які й приймають статут, визначають розміри вступного і обов`язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов`язані з його діяльністю (статті 7, 11 Закону України Про кооперацію , статті 5-7 Закону України Про споживчу кооперацію ). За змістом положень статті 12 Закону України Про кооперацію , статті 6 Закону України Про споживчу кооперацію член споживчого товариства має право, у тому числі брати участь в господарській діяльності споживчого кооперативу, а також в управлінні ним, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб; одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску. З аналізу наведених вище норм можна дійти висновку, що члени споживчого товариства (споживчого кооперативу), яке є господарською організацією, беруть участь в управлінні ним, мають право одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску, та інші правомочності, встановлені законом і статутними документами такого товариства. Такі ознаки відповідають поняттю корпоративних прав, наданому в статті 167 ГК України, а тому спори між учасниками споживчого товариства або між споживчим товариством і його членом, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього товариства, є такими, що виникають з корпоративних відносин .

Тому судам слід було закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та НОМЕР_1 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Частиною третьою статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки справу розглянуто з порушенням правил юрисдикції, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2016 року скасуванню із закриттям провадження у справі.

На виконання частини першої статті 256 ЦПК України, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19), колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255-256, 400, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до садового товариства Зміївське , ОСОБА_2 , третя особа публічне акціонерне товариство Центренерго в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської ТЕС, про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів СТ Зміївське від 30 березня 2014 року, оформлене протоколом № 9, в частині передання земельної ділянки № НОМЕР_1 , у зв`язку з невнесенням нею членських внесків, всім бажаючим; визнання незаконним і скасування рішення правління СТ Зміївське від 01 березня 2014 року, оформлене протоколом № 32, в частині передання земельної ділянки № НОМЕР_1 , у зв`язку з невнесенням нею членських внесків, всім бажаючим; визнання незаконним і скасування рішення правління СТ Зміївське від 05 липня 2014 року, оформлене протоколом № 33, в частині виділення земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 ; зобов`язання СТ Зміївське та ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку № НОМЕР_1 та не чинити їй перешкод у користуванні вказаною земельною ділянкою - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

З моменту прийняття постанови рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2016 року втрачають законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук

Є. В. Краснощоков