Рішення

від 23.11.2020 по справі 556/880/20

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/880/20

Номер провадження 2/556/288/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

23.11.2020 року. Володимирецький районний суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Котик Л.О.,

при секретарі - Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Володимирецька районна державна нотаріальна контора Рівненської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Володимирецького районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Володимирецька районна державна нотаріальна контора Рівненської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування своїх позовних вимог останній вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 . Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки, загальною площею 2,04 га., яка належала останньому на підставі Державного акту на право власності.

ОСОБА_1 вважає, що є спадкоємцем за законом першої черги, оскільки він фактично вступив у права на спадщину, адже на день смерті проживав разом із своїм батьком. Позивач є спадкоємцем за законом однієї черги із відповідачем. Саме за його заявою було скасоване рішення суду про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини .

ОСОБА_2 пропустила строк прийняття спадщини, рішення суду про визначення їй додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини скасовано, тому на разі ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем на майно їх батька, та вважає, що його право на спадкове майно підлягає захисту шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Його сестра не мала права отримувати свідоцтво на все спадкове майно, що належало померлому батьку, тому позивач просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 06.08.2011 року державним нотаріусом Володимирецької районної державної нотаріальної контори Рівненської області, зареєстроване в реєстрі за №1276, та скасувати рішення Державного реєстратора в Державному земельному кадастрі про Державну реєстрацію земельної ділянки, вилучити з Державного реєстру права на нерухоме майно запис про Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,04 га - кадастровий номер 5620889100:05:009:0057 та 5620889100:05:009:0277.

В судове засідання позивач та його представники не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Не заперечують щодо ухвалення заочного рішення.

Належним чином повідомлена відповідачка, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, повторно в судове засідання не з"явилася без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подала, позивач та його представники не заперечують проти проведення заочного розгляду справи. А тому судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надала заяву про розгляд справи у відсутності представника нотаріальної контори.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть останнього, серії НОМЕР_1 .

Згідно Держаного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_4 , згідно розпорядження голови Володимирецької районної державної адміністрації від 27 березня 2006 року №107 виділено земельну ділянку, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер:5620889100:05:009:0057 та №5620889100:05:009:0277 на території Сопачівської сільської ради Володимирецького району, загальною площею 2,04 га.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 червня 2011 року у справі № 2-458/11 за позовом ОСОБА_2 до Сопачівської сільської ради Володимирецького району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позов задоволено - визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 - три місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Після чого ОСОБА_2 звернулася до Володимирецької районної державної нотаріальної контори Рівненської області з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, пославшись на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 червня 2011 року у справі № 2-458/11.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 2,04 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: територія Сопачівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області.

А як зазначено з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, на праві власності в ОСОБА_2 знаходяться земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер:5620889100:05:009:0057, площею 0,7795 га та кадастровий номер 5620889100:05:009:0277, площею 1,2562 га на території Сопачівської сільської ради Володимирецького району.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 скасовано рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 червня 2011 року у справі № 2-458/11 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до Сопачівської сільської ради Володимирецького району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно повідомлення державного нотаріуса Володимирецької районної державної нотаріальної контори Рівненської області №523/01-16 від 26 травня 2020 року, 06.08.2011 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,04 га на підставі державного акту на право власності, серії ЯГ №382773, що належала померлому ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину за законом. А тому ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду з заявою про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.08.2011 року яке видане спадкоємцю ОСОБА_2 р.№1 276 та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки кадастрові номери 5620889100:05:009:0057, 5620889100:05:009:0277.

ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження позивача, серії НОМЕР_2 ; Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень, №Витягу 00023719316 від 20.08.2019 року.

Також, згідно довідки №575 від 05.03.2020 року, виданої сільським головою Сопачівської сільської ради Володимирецького району, до дня смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 постійно проживав разом зі своїм батьком без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно вищевказаної постанови Рівненського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року, апеляційним судом було встановлено, що апелянт ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_3 , а отже спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька, як і відповідач у справі.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як зазначено в абз. 3 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , відповідно до статті 1301 ЦК свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11, у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

У постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 414/811/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно частин першої та третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частини перша-друга статті 1269 ЦК України).

Згідно частини першої статті 1270 ЦК України , для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З наведеного вище вбачається, що ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений законом строк заяву про відмову від прийняття спадщини він не подавав, та нотаріусом йому не було відмовлено в оформленні спадкових прав.

ОСОБА_2 пропустила, визначений ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини після смерті батька, рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 червня 2011 року по справі №2-458/11 останній було встановлено додатковий строк для прийняття спадщини. Однак це рішення було скасовано постановою Рівненського апеляційного суду від 17.08.2019 року, а інших належних та допустимих доказів, визначення відповідачу додаткового строку для прийняття спадщини суду не надано. А тому суд приходить до висновку про задоволення позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06.08.2011 року, на ім"я ОСОБА_2 , оскільки підстави для його видачі нотаріусом, відпали.

ОСОБА_1 після смерті батька - ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом однієї черги із відповідачем, саме за його заявою було скасовано рішення суду про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та відсутня відмова нотаріуса у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті батька.

Отже ОСОБА_1 був вправі пред"явити позов про визнання недійсним виданого відповідачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , а також про скасування рішення Державного реєстратора в Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки, вилучення з Державного реєстру права на нерухоме майно запису про Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 1695,50грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,82,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.1216,1217,1218,1258,1261,1268,1269,1270,1301 ЦК України, суд,-

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Володимирецька районна державна нотаріальна контора Рівненської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідченого 06.08.2011 року державним нотаріусом Володимирецької районної державної нотаріальної контори Рівненської області, зареєстроване в реєстрі за №1276, виданого на спадкове майно ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім"я ОСОБА_2 , 1963 року народження, що складається з права на земельну ділянку.

Скасувати рішення Державного реєстратора в Державному земельному кадастрі про Державну реєстрацію земельної ділянки, вилучити з Державного реєстру права на нерухоме майно запис про Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,04 га - кадастрові номери 5620889100:05:009:0057 та 5620889100:05:009:0277

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП: на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судового збору в сумі 1695.46 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд.

Згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя : Котик Л,О.