Рішення

від 10.11.2020 по справі 600/445/18

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/445/18

Справа № 2/951/37/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Гордіци Х.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про відшкодування зайво нарахованої тимчасової виплати державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме,

В С Т А Н О В И В :

01.06.2018 року представник управління праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , згідно з якою просить стягнути з останньої в користь державного бюджету 3716,40 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що рішенням про призначення тимчасової виплати державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримати дитину або місце проживання їх не відоме від 04.01.2018 року відповідачу було призначено тимчасову виплату державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме в розмірі 3716,40 грн.. Зазначає, що відповідач 12.02.2018 року повідомила про сплату аліментів батьком її дітей, згідно з рішення суду, у лютому 2018 року в сумі 2400,00 грн., а тому згідно з п.10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. №189, виплата тимчасової допомоги припинилась в зв`язку з виявленими обставинами, що свідчить про можливість одного з батьків утримувати свою дитину, відтак, виплачена допомога підлягає поверненню. Відповідачем добровільно не повернено кошти зайво нарахованої їй тимчасової виплати державної допомоги, а тому позивач просить позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача 3716,40 грн..

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 18.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

25.03.2019 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області постановлено закрити підготовче провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно з якого позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, однакчерез канцелярію суду подала заяву, у якій вказала, що заперечує проти заявленого позову тапросить відмовити у задоволенні такого.

23.11.2018 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з якого вважає, позовні вимоги позивача неправомірними, необгрунтованими, безпідставними та надуманими з наступних міркувань. На день звернення із заявою від 04.01.2018р. на підставі якої була призначена тимчасова допомога у зв"язку з ухиленням батька від сплати аліментів, будь-яких нарахувань по сплаті таких від ОСОБА_2 не отримувала. Аліменти в сумі 2400 грн. отримала лише 10.02.2018 року, про що свідчить і довідка з Козівського ДВС ГТУЮ в Тернопільській області від 12.02.2018р. №159. 12.02.2018р. вона зразу ж звернулась із заявою №3/217 до позивача про припинення виплат тимчасової допомоги у зв"язку з ухиленням батька від сплати аліментів, що відповідає абзацу 16 п.10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. №189. А відтак, будь-яких дій, які б свідчили, що вона при отриманні тимчасової допомоги у зв"язку з ухиленням батька від сплати аліментів, діяла недобросовісно, в матеріалах справи відсутні. Зазначає, що умови повернення державної соціальної допомоги за Положенням кореспондуються з загальними умовами повернення безпідставно набутого майна за ст.1215 ЦК України. Вказує на правову позицію викладену в постанові ВСУ від 2 липня 2014р. №6-91цс14, яка згідно з ст.306-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Крім цього, ОСОБА_1 в розумінні ч.10 ст.181 СК України не є платником аліментів, а є ОСОБА_2 , а відтак до останнього позивач з відповідними вимогами не звертався. Вважає, що позовні вимоги є безпідставними у зв"язку із тим, що позивачем по справі не доведено наявності підстав повернення надмірно виплачених коштів, зокрема недобросовісності чи зловживання набувача, що вплинуло б на виплату або розмір такої допомоги.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення, серед іншого, суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , є матір`ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.12).

Як вбачається з довідки виданої Козівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, згідно з виконавчим листом №2-503 від 18.10.2010 року, ОСОБА_1 , не отримувала аліменти від ОСОБА_2 у період з 01.07.2017 року по 31.12.2017 року (а.с.15).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 04.01.2018 року та на підставі рішень управління праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 04.01.2018 року та 12.02.2018 року відповідачу була призначена та виплачена тимчасова допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за січень та лютий 2018 року на загальну суму 3716,40 грн. (а.с.6, 7, 8-9).

12.02.2018 року відповідач подала управлінню праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області заяву щодо припинення їй виплати тимчасової державної допомоги дітям, оскільки батько - ОСОБА_2 заплатив аліменти на отримання двох дітей з січня 2018 року (а.с.14).

Згідно з довідки Козівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області №159 від 12.02.2018 року вбачається, що відповідач - ОСОБА_1 у лютому 2018 року отримала аліменти від ОСОБА_2 в сумі 2400,00 грн. (а.с.16).

20.02.2018 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення з вимогою про повернення коштів виплачених тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, в розмірі 3716,40 грн., однак дані вимоги залишені останньою без задоволення (а.с.5).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зпідпункту 2 п.10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №189 (в редакції чинній на момент призначення тимчасової допомоги), виплата тимчасової допомоги припиняється у разі виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.

Відповідно до п.12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2006 року №189, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв`язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, законом саме на позивача (його представника) покладено процесуальний обов`язок доведення наявності вказаних вище порушень зі сторони відповідача, котрій призначалась тимчасова виплата державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

Проте, незважаючи на вказані вимоги ч.1 ст.81 ЦПК України, позивачем/представником позивача не подано належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у тому, що вона отримує аліменти від батька їх дітей, за який саме період сплачені аліменти, та/чи існують зі сторони відповідача будь-які зловживання, факти подання недостовірної інформації чи неподання відповідної інформації.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо можливості у одного з батьків утримувати своїх дітей та видалось неможливим встановити період, за який платкик аліментів сплатив у лютому 2018 року розмір таких аліментів в сумі 2400 грн., а відтак, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити,

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

у задоволенні позовних вимог управління праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про відшкодування зайво нарахованої тимчасової виплати державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Управління соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області; місцезнаходження: вул. Грушевського, 13а, смт. Козова, Тернопільська область; код ЄДРПОУ: 03195659.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дані паспорта - серія НОМЕР_2 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 07.04.2004 року.

Дата складення повного судового рішення 20.11.2020 року.

Суддя О.Б.Гриновець