Постанова

від 23.11.2020 по справі 466/2109/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/2109/20 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/811/2647/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія:77

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів: Ванівського О.М., Крайник Н.П.

без участі сторін

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 04 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський історичний музей, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі та виплату середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

20 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський історичний музей , третя особа: ОСОБА_2 , в якому просить поновити її на посаді старшого наукового співробітника відділу Палаццо Бандінеллі в КЗ ЛОР Львівський історичний музей та стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський історичний музей середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2020 року до дня поновлення на роботі.

В обґрунтування даного позову вказує на те, що, працювала на посаді старшого науково співробітника відділу Палаццо Бандінеллі в КЗ ЛОР Львівський історичний музей . Наказом №41 - к/тр від 19.02.2020 року звільнена з посади за систематичне невиконання трудових обов`язків та порушення трудової дисципліни. За рік до звільнення неодноразово заохочувалась за сумлінне виконання трудових обов`язків. 20.06.2019 року на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. В січні 2020 року на позивачку накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, за невчасну подачу звіту. У лютому 2020 року директор КЗ ЛОР Львівський історичний музей доручив позивачці у строк до 14.02.2020 року, завершити роботу над звітами. 14.02.2020 року про неможливість прибуття на роботу, попередила завідуючого відділом КЗ ЛОР Львівський історичний музей , оскільки виконувала доручене їй завдання. Вважає, що вона безпідставно звільнена з роботи з порушенням чинного законодавства, а тому повинна бути поновлена на роботі. Як зазначає позивачка, відповідач при її звільненні не дотримався вимог, передбачених ч.3 ст. 40 КЗпП України, а саме: звільнив її в період тимчасової непрацездатності. Крім того, просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2020 року до дня поновлення на роботі. Згідно поданої заяви про збільшення позовних вимог від 10.07.2020 року, просить, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 35 945, 00 грн.

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 04 серпня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський історичний музей, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі та виплату середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначає, що підставою для звільнення було те, що директор музею хотів взяти на її місце нового молодого працівника, а вона не бажала звільнитися за власним бажанням, в зв`язку з чим їй почали оголошувати незаконні догани. Також звертає увагу, що 21 червня 2019 року була оголошена їй догана, в той час як вона перебувала на лікарняному. Друга оголошена догана була 17 січня 2020 року через невиконання річних планових навантажень, однак не було враховано, що таке невиконання виникло через те, що вона часто в 2019 році перебувала на лікарняному. В третє 20 січня 2020 року було оголошено догану з тих же підстав, що і другу догану. Стверджує, що систематичного невиконання трудових обов`язків не було. Просить скасувати рішення Галицького районного суду міста Львова від 04 серпня 2020 року та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12 листопада 2020 року, є дата складення повного судового рішення - 23 листопада 2020 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді старшого наукового співробітника відділу Палаццо Бандінеллі в КЗ ЛОР Львівський історичний музей .

Відповідно наказу №80-к/тр від 21.06.2019 року ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків (а.с.6).

Відповідно до листка непрацездатності серії АДУ №279273, виданого КНП Перша міська поліклініка м. Львова ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 20.06.2019 року, який продовжений листком непрацездатності серії АДУ№ 279455 по 27.07.2019 року (а.с.9-10).

Згідно із листком непрацездатності серії АДУ №279626, виданого КНП Перша міська поліклініка м.Львова Лозова Т.В. перебувала на лікарняному з 31.07.2019 року по 10.08.2019 року (а.с.8).

Відповідно до листка непрацездатності серії АДУ №337237, виданого КНП Перша міська поліклініка м. Львова ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 20.12.2019 року по 28.12.2019 року (а.с.7).

Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_1 від 17.01.2020 року, нею не було завершена запланована у 2019 році робота, а саме: написання каталогу Предмети іудаїки у фондових колекція Львівського історичного музею у наданий термін, у зв`язку із перебуванням на лікарняному та тривалим лікуванням, пов`язаним із діагнозом Розрив сухожиль пальців правої руки (а.с.78).

Згідно із наказом № 3-к/тр від 20.01.2020 року за результатами висновків комісії по звітування відділів музею за 2019 років, яка проводилась з 10-11 грудня 2019 року ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання річних планових навантажень (а.с.49).

Згідно із листком непрацездатності серії АДУ №337470, виданого КНП Перша міська поліклініка м.Львова ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 23.01.2020 року по 01.02.2020 року (а.с.11).

Відповідно до протоколу засідання по перевірці планових навантажень відділу Палаццо Бандінеллі КЗ ЛОР Львівський історичний музей від 03.02.2020 року ОСОБА_1 було запропоновано представити комісії Каталог пам`яток іудаїки з колекції Львівського історичного музею , яке відбулось 10-11 грудня 2019 року. ОСОБА_1 не виконала планових навантажень та не представила комісії Каталог пам`яток іудаїки з колекції Львівського історичного музею (а.с.50-51).

Згідно із актом від 14.02.2020 року, старший науковий співробітник відділу Палаццо Бандінеллі ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці впродовж цілого робочого дня з 09.00 год. до 17.30 год. без попередження завідувача відділом ОСОБА_3 та без поважних причин (а.с.52).

Відповідно до протоколу засідання комісії по перевірці планових навантажень відділу Палаццо Бандінеллі КЗ ЛОР Львівський історичний музей від 14.02.2020 року, ухвалено рішення заступнику директора з наукової роботи Роман О. та завідувачу відділу Богданову С. отримати письмове пояснення ОСОБА_1 у зв`язку із її відсутністю на роботі без поважних причин та ігнорування засідання по перевірці планових навантажень (а.с.54).

Згідно до доповідної записки №52 від 17.02.2020 року завідувача відділу КЗ ЛОР Львівський історичний музей Лозова Т.В. на засідання відділу комісії по перевірці виконання річних планових навантажень 14.02.2020 року не з`явилась (а.с.55).

Згідно із наказом КЗ ЛОП Львівський історичний музей №41-к/тр від 19.02.2020 року старшого науково співробітника відділу Палаццо Бандінеллі ОСОБА_1 звільнено за систематичне невиконання трудових обов`язків та порушення трудової дисципліни (а.с.5).

В судовому засіданні суду першої інстанції 24.07.2020 року, були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Зокрема, свідок ОСОБА_4 пояснила, що працює керівником у всеукраїнському єврейському благодійному фонді Хеседар`є . ОСОБА_1 звільнили з незрозумілих їй причин. ОСОБА_1 працювала над каталогом для котрого використовувала книжки у фонді. У неї були проблеми з рукою, внаслідок чого їй в лютому місяці вона та волонтери допомагали писати каталог.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона є головою Львівської обласної дитячої організації Галицьке коло . Вона допомагала ОСОБА_1 в написанні каталогу, оскільки така була хворою; були проблеми з рукою. ОСОБА_1 диктувала їй інформацію, а вона записувала, оскільки дирекція музею встановила строк для виготовлення каталогу. Крім того, на прохання ОСОБА_1 заносила та приносила матеріали необхідні для написання каталогу. Завідувача відділу в якому працювала ОСОБА_1 , вона попереджувала по телефону, що вона виготовляє каталог в бібліотеці по вул. Котляревського, 30 у м. Львові.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з тих обставин, що при звільненні позивачки відповідачем було дотримано норми трудового законодавства, і позивачка була правомірно звільнено з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання трудових обов`язків та порушення трудової дисципліни.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних обставин.

Статтею 43 Конституції України зазначено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.23 Загальної декларації прав людини, прийнятої та проголошеної в резолюції 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Відповідно до ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ст.5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За загальновідомими правилами, встановленими ст.4 Конвенції Міжнародної Організації Праці № 158, 04.02.1994 року ратифікованої Верховною Радою України, яка набула чинності 16.05.1995 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного зі здібностями або поведінкою працівника, або викликаного виробничою необхідністю підприємства, установи або служби.

Згідно зі ст.21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працiвником та власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою. Працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов`язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату й забезпечувати умови працi, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.

Згідно п.3 ч.1 ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Згідно пункту 5.5. Розділу V Колективного договору за порушення трудової дисципліни та обов`язків, передбачених посадовими та робочими інструкціями, цим Договором та чинним законодавством, керівник вправі застосувати до працівників заходи дисциплінарної відповідальності, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, яке повинно бути протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та вимог п. 3 ст. 40 КЗпП України, до юридичних фактів, які підлягають встановленню судом при вирішенні спору про законність звільнення ОСОБА_1 з цих підстав, є такі: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення працівника; чи передувала його звільненню система порушень, за які до нього з додержанням вимог ст. ст. 147-149 КЗпП України були застосовані дисциплінарні стягнення.

Протягом 10-11 грудня 2019 року в КЗ ЛОР Львівський історичний музей працювала комісія по звітуванню відділів музею. Завданням цієї комісії було встановити обсяг виконаних завдань працівниками музею. За результатами висновків комісії по звітуванню відділів КЗ ЛОР Львівський історичний музей за 2019 рік було встановлено невиконання ОСОБА_1 річних планових навантажень.

ОСОБА_1 у своєму позові покликається на неможливість виконати річні планові навантаження за 2019 рік у зв`язку з непрацездатністю, адже вона в кінці року перенесла гіпертонічний криз. На підтвердження цих обставин ОСОБА_1 покликається на листок непрацездатності серії АДУ № 337237, відповідно до якого ОСОБА_1 була звільнена від роботи впродовж 20 грудня 2019 року по 28 грудня 2019 року.

Комісія по звітуванню відділів музею працювала 10-11 грудня 2019 року, а ОСОБА_1 покликається на свою непрацездатність протягом 20-28 грудня 2019 року. Більше того, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості виконати планові річні навантаження в інший період протягом усього 2019 року, у зв`язку з цим ОСОБА_1 було оголошено догану - наказ КЗ ЛОР Львівський історичний музей за № 3-к/тм від 20 січня 2020 року. На вказаному наказі про оголошенні догани ОСОБА_1 поставила свій підпис та зазначила: з доганою не згідна.

При цьому, норми статті 150 КЗпП України передбачають, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 не оскаржила жодного дисциплінарне стягнення в судовому порядку, а відтак визнала обставини, які досліджувались та встановлювались під час застосування до неї цього дисциплінарного стягнення.

03 лютого 2020 року на засіданні комісії по перевірці планових навантажень відділу Палаццо Бандінеллі КЗ ЛОР Львівський історичний музей Лозовій Т.В. було запропоновано представити комісії Каталог пам`яток іудаїки з колекції Львівського історичного музею , який був запланований на 2018 та 2019 роки, адже за підсумками звітування відділу за 2019 рік, яке відбулось 10-11 грудня 2019 року, ОСОБА_1 не виконала планових навантажень.

На засіданні комісії ОСОБА_1 було встановлено строк для представлення комісії 0,75 аркуша (18 сторінок) Каталогу пам`яток іудаїки з колекції Львівського історичного музею - до 14 лютого 2020 року, а до 28 лютого 2020 року - представити комісії каталог у завершеному вигляді (протокол комісії б/н від 03 лютого 2020 року).

14 лютого 2020 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці впродовж цілого робочого дня (з 09 год. 00 хв. до 17 год. 30 хв.) без поважних причин, без попередження факту своєї відсутності завідувача відділу Палаццо Бандінеллі чи керівника КЗ ЛОР Львівський історичний музей . Окрім цього, ОСОБА_1 не виконала планового навантаження щодо представлення 0,75 аркуша (18 сторінок) Каталогу пам`яток іудаїки з колекції Львівського історичного музею (акт б/н від 14 лютого 2020 року; протокол б/н від 14 лютого 2020 року).

З огляду на зазначені вище обставини у їх сукупності, керуючись ст. ст. 40, 139, 140, 147, 151 КЗпП України, КЗ ЛОР Львівський історичний музей прийняв наказ за № 41-к/тр від 19 лютого 2020 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади старшого наукового співробітника відділу Палаццо Бандінеллі КЗ ЛОР Львівський історичний музей з 20 лютого 2020 року за систематичне невиконання трудових обов`язків та порушення трудової дисципліни згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду міста Львова від 04 серпня 2020 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 04 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 23 листопада 2020 року.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: О.М. Ванівський

Н.П. Крайник