Постанова

від 17.11.2020 по справі 910/15686/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. Справа№ 910/15686/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Владимиренко С.В.

Пашкіної С.А.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Бабенко Я.В.

відповідача - Плигань І.Ю.

третьої особи - Медвідь М.С.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2020 р. (повне рішення складено 12.06.2020 р.)

у справі № 910/15686/19 (суддя - Бондаренко Г.П.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкап"

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року Фізична особа-підприємець Кравченко Надія Володимирівна звернулася з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про:

- визнання незаконною та такою, що не відповідає п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ч. 1 та ч. 2 ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції", викладеної у листі Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60-02/5560 від 30.09.2019 р. відмови голови відділення Хмельницького О.М. у розгляді справи за заявою Фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни від 25.06.2019 р. про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкап";

- зобов`язання Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за наслідками розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни від 25.06.2019 р. прийняти процесуальне рішення згідно вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що ТОВ "Мейкап" всупереч наявній правовій охороні ТМ "AVA Laboratorium", яка належить Кравченко Н.В. на підставі свідоцтва № 257484 від 25.04.2019 р., використовує без дозволу власника свідоцтва знак для товарів і послуг шляхом пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення) на територію України товару з даним позначенням, чим порушує права позивача, в тому числі, і як господарюючого суб`єкта, яка використовує дану торгівельну марку в своїй діяльності.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.12.2019 р. відкрито провадження у справі № 910/15686/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейкап" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/15686/19 у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Кравченко Надія Володимирівна 01.07.2020 р. у встановлений процесуальний строк за допомогою засобів поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що Антимонопольним комітетом України при розгляді її заяви не було з`ясовано, що вона як власник прав на знак для товарів і послуг має право забороняти іншим особам використовувати тотожне чи схоже до ступеня змішування з цим знаком позначення стосовно тих товарів і послуг, щодо яких цей знак зареєстровано, чи споріднених з ними товарів і послуг. Знак для товарів і послуг № 257484 від 25.04.2019 р. зареєстровано не лише для класу товарів 3, а й для класу 35 послуг. Реєстрація знаку для товарів і послуг, зокрема, за класом 35 Міжнародної класифікації товарів і послуг свідчить про те, що позивач зареєструвала за собою виключне право на використання зображення знака в рекламі, маркетингу, оренді рекламних площ, розповсюдження рекламних матеріалів, онлайн рекламі у комп`ютерній мережі та ін. згідно переліку, що міститься у відповідному реєстрі. Таким чином, на думку позивача, використання знаку для товарів і послуг, а саме розміщення зазначеного знаку на веб-сайті з метою реклами, інформації про товари є виключною компетенцією правовласника про що свідчить реєстрація знаку за класом 35 Міжнародної класифікації товарів і послуг, відтак для вчинення іншою особою дій щодо такого використання необхідним є отримання відповідного дозволу. Також скаржник вважає, що Антимонопольним комітетом України не було досліджено обставини та не надано їм жодної оцінки щодо того, що використання позначення, належного позивачу, застосовується недобросовісно та призводить до отримання переваг перед позивачем, який є власником охоронюваного документа на дане позначення (вартість товарів ТМ "AVA Laboratorium", яка зазначена на сайті ТОВ "Мейкап" є значно нижчою, ніж рекомендована вартість даних товарів).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни у справі № 910/15686/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15686/19 та призначено її до розгляду на 15.09.2020 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3063/20 від 14.09.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15686/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/15686/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 р. справу № 910/15686/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та відкладено її розгляд до 29.09.2020 р.

Засідання суду, призначене на 29.09.2020 р., не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Буравльова С.І. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 р. справу № 910/15686/19 призначено до розгляду на 17.11.2020 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4672/20 від 16.11.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці та судді Ткаченка Б.О. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15686/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/15686/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 р. справу № 910/15686/19 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

31.03.2014 р. між Фізичною особою-підприємцем Кравченко Надією Володимирівною (далі - покупець) та Larysa Dysput-Golawska - Laboratorium Kosmetyczne "AVA" (далі - продавець) було укладено рамковий договір купівлі-продажу № 001/2014/POL, за умовами якого покупцю належать права ексклюзивного дистриб`ютора ТМ "AVA Laboratorium" на свій території України.

Також позивач є власником торговельної марки "AVA Laboratorium", що підтверджується свідоцтвом України № 257484 від 25.04.2019 р. за заявкою № m2017 12491 від 08.06.2017 р. на знак для товарів і послуг для товарів 3 та 35 класу МКТП; (3) вибілювальні препарати та інші речовини для прання; чистильні, полірувальні, очищальні та абразивні препарати; не лікувальні мила; парфумерні вироби; ефірні олії, не лікувальна косметика, не лікувальні лосьйони для волосся; не лікувальні зубні порошки і паст; (35) рекламування; керування підприємницькою діяльністю; адміністрування у сфері підприємницької діяльності; офісні роботи.

27.06.2019 р. позивач звернувся до Антимонопольного комітету України із заявою від 25.06.2019 р. про розгляд справи щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкап" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яке полягає у неправомірному використанні ТМ "AVA Laboratorium" - знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № 257484 - без згоди Кравченко Н. В. у господарській діяльності, що призводить до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач посилається на те, що з січня 2019 року на сайті makeup.com.ua, який належить ТОВ "Мейкап", розміщують для продажу товари ТМ "AVA Laboratorium", які можна замовити та отримати на умовах доставки. Вказане, на думку Фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни, свідчить про використання ТОВ "Мейкап" без дозволу знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 257484 від 25.04.2019 р., яке зводиться до використання знаку під час рекламування, пропонування для продажу і продажу продукції бренду, через мережу Інтернет, а саме на сайті makeup.com.ua. При цьому, створюється оманливе уявлення у потенційних споживачів їх послуг про те, що дана продукція є оригінальною продукцією, право на розповсюдження якої, а також надання дозволу іншим особам на використання даного знаку на території України належить виключно Кравченко Н.В.

За результатами розгляду зазначеної заяви 30.09.2019 р. Антимонопольний комітет України надіслав позивачу лист № 60-02/5560, в якому повідомив заявника, зокрема, про відсутність в діях ТОВ "Мейкап" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2019 р. про відмову у розгляді справи за заявою фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни від 25.06.2019 р. про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції ТОВ "Мейкап", на думку позивача, є незаконним, необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Як передбачено ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

У відповідності до ч. ч. 1 та 2 ст.19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів у діяльність Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень забороняється, за винятком випадків, визначених законами України.

За ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції. У випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику може бути відмовлено у розгляді справи.

Відповідно до положень ст. 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі - порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення) органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлюють Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5 (далі - Правила розгляду справ).

Відповідно до п. 14 Правил розгляду справ органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначеними статтями 36 і 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно з п. п. 19, 20 Правил розгляду справ, заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику. У разі не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений відмовляє у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику. Заявнику може бути відмовлено у розгляді справи на підставі частини другої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції", коли дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не мають відчутного впливу на умови конкуренції на ринку. Вирішуючи це питання, органи Комітету виходять зокрема з розміру збитків, завданих чи які можуть бути завдані суспільству чи окремим особам унаслідок порушення, можливості припинення порушення та усунення його наслідків без порушення справи.

Як вбачається до матеріалів справи, у листі Антимонопольного комітету України № 60-02/5560 від 30.09.2019 р., надісланому позивачу, вказано, що у діях ТОВ "Мейкап" не виявлено ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відтак відмовлено у розгляді справи.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Виходячи із аналізу положень ст. ст. 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та п. 20 Правил розгляду справ, відмова Антимонопольного комітету в розгляді справи є рішенням комітету та може бути оскаржене заявником у господарському суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі № 910/23000/17, з якої вбачається, якщо у справі заявлено вимогу про скасування рішення комітету про відмову у розгляді справи, такий спосіб захисту означатиме, що комітет має повторно розглянути відповідну заяву й ухвалити законне обґрунтоване рішення про початок розгляду справи або відмову в її розгляді.

У вирішенні господарським судом спору щодо визнання недійсним (незаконним) рішення про початок розгляду справи чи відмову в розгляді заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження або рішення; разом з тим підлягає встановленню наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження (рішення) з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Отже, обов`язковою умовою для притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції є вчинення нею дій, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства, першочерговою підставою для застосування до правовідносин суб`єктів господарювання Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" є наявність відносин конкуренції між відповідними суб`єктами господарювання.

За змістом ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.

Для розгляду справи за ознаками порушення, визначеного ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" необхідно встановити наявність у діях суб`єктів господарювання (у сукупності) таких ознак порушення:

- підтверджений документально факт використання чужого позначення у господарській діяльності;

- доведена першість заявника у використанні позначення у господарському обігу та здобуттям ним репутації на певному ринку;

- відсутність дозволу особи, яка має право на використання позначення та право забороняти використання позначення іншим особам;

- можливість змішування товарів і діяльності порушника з товарами і діяльністю заявника.

Відсутність доказів стосовно хоча б однієї із складових частин ознак порушення унеможливлює застосування ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" до тих правовідносин, які виникають у зв`язку із використанням будь-якого позначення, при цьому між відповідними суб`єктами господарювання обов`язкова наявність відносин конкуренції.

При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. п. 12, 13 Правил розгляду справ, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Збір доказів здійснюється органами чи посадовими особами Комітету, відділення незалежно від місця знаходження доказів.

За змістом п. 19 Правил розгляду справ комітет має право залишити заяву без руху, якщо її подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 Правил, і це перешкоджає розгляду заяви.

Вбачається, що листом Антимонопольного комітету України від 19.07.2019 р. № 60-02/4021 заява фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни від 25.06.2019 р. про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції ТОВ "Мейкап" була залишена без руху та запропоновано заявнику надати до відділення інформацію та копію всіх документів, які б підтверджували зазначені у заяві обставини. Зокрема, комітет пропонував надати: експертні висновки, судові рішення тощо, які свідчать про те, що ТОВ "Мейкап" на його сайті поширюється/розміщується позначення, що є ідентичним, схожим тощо позначенню, право власності на яке має заявник; документальне підтвердження змішування діяльності заявника із діяльністю ТОВ "Мейкап"; чи є вартість продукції бренду "AVA Laboratorium", що пропонує ТОВ "Мейкап", вищою/нижчою/однаковою в порівнянні з ціною, що пропонує заявник; інформацію чи є заявник конкурентом ТОВ "Мейкап", якщо так, вказати з якого часу та на якому ринку.

Заявник у строк, визначений комітетом, надав додаткові матеріали та інформацію в заяві від 29.07.2019 р., також у вказаній заяві позивач зазначив, що позначення, яке використовує ТОВ "Мейкап", зображене на товарах, які пропонуються для продажу на сайті ТОВ "Мейкап", є тотожним знаку для товарів і послуг, право на який зареєстровано за Кравченко Н.В., та надав фото етикеток товарів продукції "AVA Laboratorium", яка була придбана заявником з використанням інформації на сайті ТОВ "Мейкап"; вартість товарів, яка застосовується ТОВ "Мейкап", є значно нижчою, ніж рекомендована заявником вартість даних товарів, на підтвердження чого надав порівняльну таблицю; ТОВ "Мейкап" здійснює реалізацію та пропонування для реалізації продукцію - косметичні засоби ТМ "AVA Laboratorium", право на яку належить Кравченко Н.В. , тобто вони діють на одному і тому ж ринку, отже ТОВ "Мейкап" є конкурентом ФОП Кравченко Н.В.

З матеріалів справи вбачається, що Антимонопольним комітетом України була направлена вимога "Про надання інформації" ТОВ "Мейкап", яка була виконана останнім.

ТОВ "Мейкап" надав запитувану комітетом інформацію та документи, що підтверджують надану інформацію. Зокрема, ТОВ "Мейкап" повідомив комітет, що здійснює свою діяльність по КВЕД 63.11. Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; що здійснює діяльність виключно щодо розміщення інформації щодо товарів на сайті для кінцевого споживача, а заявник, в свою чергу, здійснює реалізацію (продаж) товарів, на яких міститься знак для товарів і послуг "AVA Laboratorium"; що на сайті ТОВ "Мейкап" продукція пропонується кінцевим споживачам не самим ТОВ "Мейкап", а продавцями, які користуються послугами ТОВ "Мейкап" щодо розміщення інформації про товари на сайті, зокрема, у 2019 році - La MakeUpSp.z.o.o, ul. Domaniewska 37, lok. 17.6, 02-672 Warszawa; ТОВ "Мейкап" не здійснює рекламування товарів та послуг; ТОВ "Мейкап" не наносить знак для товарів та послуг "AVA Laboratorium" та знак для товарів та послуг "AVA Laboratorium в гармонії з природою" ані на товар, ані на пакування, ані на вивіску, ані на етикетку, нашивку чи бірку, не зберігає такий товар, не продає, не імпортує, не експортує, не пропонує із його використанням жодної послуги, не застосовує у діловій документації, в рекламі та у мережі інтернет.

За результатами розгляду заяви позивача Антимонопольний комітет Украаїни не виявив ознак порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та відповідно до п. 20 Правил розгляду заяв, повідомив заявника про відмову в розгляді справи та зазначив, що ТОВ "Мейкап" і заявник здійснюють свою діяльність на різних товарних ринках, що ТОВ "Мейкап" не здійснює діяльність з роздрібної торгівлі, у тому числі через мережу Інтернет, також комітетом не встановлена схожість позначень, які розміщують на своїх сайтах заявник та ТОВ "Мейкап".

Також комітет, дослідивши та проаналізувавши фактичні обставини щодо зазначених в заяві ФОП Краченко Н.В. тверджень, встановив, що ТОВ "Мейкап" здійснює свою господарську діяльність на іншому ринку, ніж ринок продажу косметичної та іншої продукції та або ринок рекламних послуг, та відповідно дійшов висновку, що ФОП Кравченко Н.В. та ТОВ "Мейкап" не є конкурентами у розумінні законодавства про захист економічної конкуренції.

Комітетом також були проаналізовані обставини щодо наявності/відсутності ознак змішування діяльності заявника з діяльністю ТОВ "Мейкап" та було з`ясовано чи існує можливість змішування товарів і діяльності ТОВ "Мейкап" з товарами і діяльністю ФОП Кравченко Н.В. Комітетом встановлено, що на сайті заявника останнім розміщувалися позначення у вигляді графічного зображення листочку та словесних позначень білого кольору на фіолетовому фоні та зеленого кольору на білому фоні, а на сайті ТОВ "Мейкап", останнє розміщувало позначення "AVA Laboratorium" чорного кольору в рубриці товарів, де міститься перелік товарів в розрізі брендів та на сторінках, де розміщено всі товари бренду та де міститься інформація про історію бренду. Тобто ТОВ "Мейкап" на своєму сайті розміщував, за висновком комітету, інформацію про назву та походження товару, і розміщена інформація по формі відрізняється за графічно-кольоровою композицією та загальним стилем від позначення, власником якого є заявник, що виключає їх схожість та можливість сплутування.

Відповідності до п. 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, діяльність щодо виявлення, попередження та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється територіальним відділенням з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України, а також Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджуються Комітетом.

Згідно зі ст. 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вирішення питань щодо прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції належить до виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України, та в розумінні ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", є способом реалізації покладених на них законодавством владних управлінських функцій у сфері забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Отже, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції належить до виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України, і прийняттям спірного рішення така компетенція була реалізована.

Таким чином оскаржуване рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, викладене в листі Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2019 р. № 60-02/5560, прийняте відповідачем у межах передбачених законодавством повноважень, визначених завдань та встановленої законодавством України компетенції та в порядку, визначеному законом.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При цьому, вказавна стаття закону містить вичерпний перелік підстав для визнання рішень Антимонопольного комітету України недійсними.

Отже, оспорюване рішення Антимонгопольним комітетом України прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та під час розгляду відповідачем справи було всебічно, повно і об`єктивно розглянуто її обставини, а відтак відсутні правові підстави, передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для визнання частково недійсним або скасування цього рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання незаконною відмови голови відділення Хмельницького О.М. у розгляді справи за заявою Фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни від 25.06.2019 р. про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкап", викладеної у листі Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60-02/5560 від 30.09.2019 р., є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вимога позивача про зобов`язання Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за наслідками розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни від 25.06.2019 р. прийняти процесуальне рішення згідно вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції також не підлягає задоволення, оскільки є похідною вимогою.

Доводи апеляційної скарги позивача є, фактично, тотожними тим доводам, які були викладені ним у позовній заяві, а відтак, вже оцінені судом вище.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/15686/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кравченко Надії Володимирівни залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/15686/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Кравченко Надію Володимирівну.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 25.11.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.В. Владимиренко

С.А. Пашкіна