Рішення

від 13.11.2020 по справі 910/9654/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2020Справа № 910/9654/20 За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Державного підприємства Державне спеціалізоване видавництво "Музична Україна"

про стягнення 8 632,82 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Державного підприємства Державне спеціалізоване видавництво "Музична Україна" про стягнення 8632,82грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором №100/966-2 від 25.06.2019 про компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/9654/20 та призначено засідання на 14.08.2020.

21.07.2020 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про закриття провадження у справі.

14.08.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 01.09.2020 розгляд справи призначено на 25.09.2020.

25.09.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

У зв`язку з виходом судді Мельника В.І. з лікарняного, справа підлягає призначенню до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 призначено розгляд справи на 13.11.2020.

В судове засідання 13.11.2020 представник позивача з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання 13.11.2020 представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.11.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

Між Державним підприємством Державне спеціалізоване видавництво Музична Україна та КП "Київжитлоспецексплуатація" 25.06.2019 було укладено договір про компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою № 100/966-2 за адресою на вул. Пушкінська, в будинку 32 літер А,А' в м. Києві.

Строк дії договору встановлено з 25.06.2019 по 23.06.2022.

Відповідно до п. 1.1 договору від 25.06.2019 підприємство- балансоутримувач та орендар на підставі Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, яке затверджене рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 06 грудня 2018 року № 253/6304 та договору про передачу майна територіальної громади м. Києва за адресою м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 32 літер А,А'.

Згідно п. 1.2 договору № 100/966-2 цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкової, платної орендарем компенсації витрат підприємства з користування земельною ділянкою.

Пунктом 3.1 договору № 100/966-2 встановлено, що плата за об`єкт компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою визначена на підставі статтей 286,287 Податкового кодексу України, рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві , пункту 9.7, 9.7.1 та 9.7.2 розділу 9 Орендна плата та інші платежі рішення Київської міської ради від 06 грудня 2018 року № 253/6304, та становить за базовий місяць розрахунку:

- компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2019 року: 1 871 грн. 56 коп. одна тисяча вісімсот сімдесят одна грн. 56 коп. на місяць;

Відповідно до п. 3.4 договору № 100/966-2 додатково до компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 3.5. договору № 100/966-2 компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується Орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 25 червня 2019 року № 966-2 і застосовується з 25 червня 2019 р.

Відповідно до п. 3.6 договору № 100/966-2 компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

Згідно пункту 3.9. договору № 100/966-2 у разі закінчення, припинення (розірвання) цього Договору Орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою до дня підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення згідно договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 25 червня 2019 року № 966-2 включно у розмірі компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою визначеної договором після дати закінчення (дострокового розірвання) договору.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції, підприємству-балансоутримувачу.

Згідно з п.4.2.1. договору № 100/966-2 Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Пунктом 5.1.1. договору № 100/966-2 передбачено, що підприємство- балансоутримувач має право стягнути з орендаря заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню , враховуючи наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої

встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), отже несплата

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем сплачено 7983,48. заборгованості.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, в судовому засіданні 13.11.2020 судом встановлено, відповідачем було задоволено позовні вимоги позивача в частині погашення 1983,48 грн. заборгованості, в зв`язку із чим провадження в частині стягнення 7983,48 грн. заборгованості підлягає закриттю.

З огляду на прострочення відповідачем оплати за надані послуги, позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 479,89 грн., інфляційних втрат в розмірі 104,79 грн., річних в розмірі 64,66 грн.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.1 договору № 100/966-2 за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених компенсацій витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 479,89 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 64,66 грн. - 3% річних та 104,79 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2. Закрити провадження у справі №910/9654/20 в частині стягнення 7983,48 грн.

3. Стягнути із Державного підприємства Державного спеціалізованого видавництва Музична Україна (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 32-А, ідентифікаційний код 02473091) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) пеню в розмірі 479 (чотириста сімдесят дев`ять) грн. 89 коп., інфляційні втрати в розмірі 104 (сто чотири) грн. 79 коп., 3% річних в розмірі 64 (шістдесят чотири) грн. 66 коп., судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

4. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.11.2020.

Суддя В.І. Мельник