Ухвала

від 24.11.2020 по справі 910/17179/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.11.2020Справа № 910/17179/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю Аргус Девелопмент (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 4, код ЄДРПОУ 41294387) про видачу судового наказу до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС ПЛЮС (03134, м. Київ, вул. Симиренко, буд. 1, код ЄДРПОУ 30854924) за вимогами про стягнення заборгованості за договором оренди №1/3/15 від 05.07.2017 у розмірі 116 473,02 грн, з яких 92 752,66 грн основного боргу, 15 590,72 грн пені, 3 024,00 грн штрафу, 3 356,58 грн 3% річних, 1 749,06 грн - інфляційна складова боргу.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аргус Девелопмент звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС ПЛЮС 92 752,66 грн основної заборгованості, 15 590,72 грн пені, 3 024,00 грн штрафу, 3 356,58 грн 3% річних, 1 749,06 грн - інфляційна складова боргу.

24.11.2020 суддею Андреїшиною І.О., в результаті часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аргус Девелопмент , було видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС ПЛЮС заборгованості за договором оренди №1/3/15 від 05.07.2017 у розмірі 92 752,66 грн основного боргу 3 356,58 грн 3% річних, 1 749,06 грн збитків від інфляції та 210, 20 грн витрат зі сплати судового збору.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, в розумінні вказаної статті інфляційні та відсотки річних є частиною суми боргу, тобто є грошовим зобов`язанням, яке вираховується у відсотках від суми так само як і пеня.

Законодавець не обмежував поняття "грошової заборгованості", визначеної статтею 148 Господарського процесуального кодексу України, певним її видом, а лише обмежив сумою такої заборгованості - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 24.07.2018 Верховного Суду по справі № 903/125/18.

Стосовно вимог про стягнення штрафу в розмірі 3 024,00 грн та 15 590,72 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, за яким праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нормами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У свою чергу, п.п. 3.2.8.10 Умов та правил надання банківських послуг передбачено відповідальність клієнта за порушення зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Отже, пеня не є заборгованістю за договором, а є штрафною санкцією, вимоги про сплату пені у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, а відтак, вимоги про стягнення пені в сумі 15 590,72 грн не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу, зокрема, щодо стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, сума якої перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки вимоги про стягнення штрафу в розмірі 3 024,00 грн та 15 590,72 грн пені не відповідають вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу за вимогами в цій частині.

Крім того, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, невідповідність вимогам статті 148 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

У відповідності до статей 147, 148, 150, 152, 153, 154, 155 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Аргус Девелопмент у видачі судового наказу за вимогами про стягнення штрафу в розмірі 3 024,00 грн та 15 590,72 пені.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 24.11.2020

Суддя І.О. Андреїшина