Рішення

від 12.11.2020 по справі 910/11919/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2020Справа № 910/11919/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

до Державного вищого навчального закладу "Київський університет управління та підприємництва"

про стягнення 821661,52 грн.

за участі представників:

від позивача: Шуман С.І., за довіреністю,

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного вищого навчального закладу "Київський університет управління та підприємництва" про виселення та відшкодування плати за холодну воду в розмірі 122600,66 грн., за теплоенергію в розмірі 420578,23 грн., електроенергію в розмірі 237590,63 грн. та експлуатаційні витрати в розмірі 40893,20 грн. за договором оренди нежитлового приміщення від 25.10.2006 № 103. Спір у справі виник внаслідок неповернення відповідачем орендованих приміщень після закінчення строку дії договору оренди та наявністю заборгованості з відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

31.08.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Вказана ухвала суду, а також подальші ухвали про повідомлення направлялися, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, м. Київ, вул. Глазунова, 2/4.

Проте конверти із копіями ухвал суду поверталися на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення направлялися за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 02.09.2020 та з ухвалами про повідомлення у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2006 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди нежилого приміщення № 103, який відповідно до додаткової угоди від 08.02.2013 № 103/2-1 викладено в новій редакції.

У преамбулі додаткової угоди зазначено, що Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація приймає на себе права та обов`язки орендодавця, а Державний вищий навчальний заклад Київський університет управління та підприємництва приймає на себе права та обов`язки орендаря та стає стороною за договором оренди від 25.10.2006 № 103.

Згідно з пунктом 1.1 договору оренди (надалі також у редакції додаткової угоди від 08.02.2013 № 103/2-1) орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення, будівлі, споруди), яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за балансоутримувачем, та знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Перова, буд. 1, (школа-інтернат № 26), для розміщення бюджетної установи (проживання студентів).

Відповідно до пункту 3.6. договору оренди вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття, компенсація за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з балансоутримувачем (Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації) або організаціями, що надають такі послуги.

Пунктом 9.1 договору оренди передбачено, що останній є укладеним з моменту підписання сторонами строком на 2 роки 364 дні та діє з 01.04.2012 по 30.03.2015 року.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (пункт 9.7 договору оренди).

Одночасно, 01.01.2014 між позивачем, як балансоутримувачем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір № 0101/2014 про відшкодування вартості комунальних послуг, за умовами пункту 1.1 якого балансоутримувач на підставі укладених договорів з постачальниками комунальних послуг зобов`язується надавати комунальні послуги нежилого приміщення площею 1 804,10 кв. м. за адресою: м. Київ, бульвар Перова, буд. 1 (інтернат № 26), виставляти орендарю до оплати платіжні документи за Договором, приймати на розрахунковий рахунок кошти від орендаря та перераховувати їх постачальникам комунальних послуг.

Загальна сума договору на 2014 рік орієнтовно становить 265 000,00 грн. Загальна сума договору може змінюватися згідно з фактичними показниками комунальних послуг за звітний період на підставі додаткової угоди (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору орендар повинен до 20 числа поточного місяця сплатити : холодне водопостачання та водовідведення; центральне опалення та гаряче водопостачання; електроенергію; експлуатаційні витрати на утримання будинків та прибудинкових територій; відшкодування плати за землю та ін. Перерахунок за фактичну спожиті комунальні послуги здійснюється на підставі розрахунків, що надходять від постачальників комунальних послуг місяцем пізніше, шляхом добору або зарахування надмірно сплачених коштів в рахунок майбутніх платежів. Орендар отримує платіжні вимоги - доручення на сплату послуг під підпис.

За умовами пункту 5.1.1 договору строк його дії у будь-якому випадку вважається продовженим по дату фактичної передачі орендованого приміщення по бульвару Перова, 1, площею 1804,10 кв.м. (інтернат № 26), орендарем балансоутримувачу за актом приймання-передачі. В частині грошових зобов`язань договір діє до їх повного виконання.

Оскільки відповідач не повернув приміщення з оренди, позивач звертався до останнього з претензією від 16.08.2017 № 01/21-44/2940 щодо погашення заборгованості за період з вересня 2014 року по серпень 2017 року на суму 1066379,34 грн. та звільнення займаних приміщень і підписання акту приймання-передачі займаних приміщень, однак відповіді або грошових коштів не отримав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 ЦК України).

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Із матеріалів справи слідує, що позивач звертався до відповідача з претензією, оскільки відповідач не повернув приміщення з оренди після закінчення строку дії договору оренди, та пропонував відповідачу скласти акт приймання-передачі займаних приміщень, однак відповіді або грошових коштів не отримав.

Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.07.2019 у справі №906/745/18, від 28.05.2019 у справі №911/2980/17, від 04.09.2018 у справі №925/1223/17).

Разом з тим відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом пункту 9.7 договору оренди підставою для пролонгації договору оренди є, по-перше, відсутність заяви однієї із сторін про припинення цього договору, а по-друге, оформлення продовження договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди як невід`ємної частини цього договору, що відповідає загальним правилам цивільного та господарського законодавства і виключає підстави вважати договір оренди автоматично пролонгованим.

Наведена правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №910/6828/18, від 13.06.2018 у справі №910/15540/16 та від 12.04.2018 у справі №911/1654/17.

Таким чином, оскільки після закінчення строку дії договору оренди позивач звертався до відповідача з претензією щодо повернення приміщень з оренди та між сторонами не укладено додаткової угоди про продовження строку дії договору, останній є припиненим.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість пред`явленої позовної вимоги про виселення відповідача з орендованих приміщень внаслідок припинення строку дії договору оренди.

Одночасно, судом встановлено, що за укладеним між сторонами договором № 0101/2014 про відшкодування вартості комунальних послуг за відповідачем утворилась заборгованість за період з січня 2016 року по вересень 2017 року включно за відшкодування плати за холодну воду в розмірі 122600,66 грн., за теплоенергію в розмірі 420578,23 грн., електроенергію в розмірі 237590,63 грн. та експлуатаційні витрати в розмірі 40893,20 грн.

Наведені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи нормативними розрахунками на оплату комунальних послуг та експлуатаційних витрат, витрачених орендарем, за спірний період, що за умовами пункту 2.2 договору від 01.01.2014 № 0101/2014 мали бути оплачені відповідачем до 20 числа поточного місяця.

При цьому, судом враховано, що положення пункту 2.2 договору від 01.01.2014 № 0101/2014 також передбачають самостійне отримання відповідачем платіжних вимог-доручень на сплату послуг під підпис, доказів виконання чого відповідачем матеріали справи не містять.

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат у загальному розмірі 821661,52 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору, покладаються відповідно до статті 129 ГПК України на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити повністю.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Київський університет управління та підприємництва" (01042, м. Київ, вул. Глазунова, 2/4; ідентифікаційний код 37956909) на користь Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02105, м. Київ, пр-т Миру, 6-А, ідентифікаційний код 77397216) відшкодування плати за холодну воду в розмірі 122600 (сто двадцять дві тисячі шістсот) грн. 66 коп., відшкодування плати за теплоенергію в розмірі 420578 (чотириста двадцять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) грн. 23 коп., відшкодування плати за електроенергію в розмірі 237590 (двісті тридцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 63 коп., експлуатаційні витрати в розмірі 40893 (сорок тисяч вісімсот дев`яносто три) грн. 20 коп., а також 14426 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

Виселити Державний вищий навчальний заклад "Київський університет управління та підприємництва" (01042, м. Київ, вул. Глазунова, 2/4; ідентифікаційний код 37956909) з приміщення за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 1 (школа-інтернат № 26) з поверненням майна.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 23.11.2020 року.

Суддя К.В. Полякова