Рішення

від 25.11.2020 по справі 910/14540/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2020Справа № 910/14540/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Спичака О.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Дочірнього підприємства Медіа Дирекція / Media direction

до Товариства з обмеженою відповідальністю Едіпресс Україна

про стягнення 49452,70 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства Медіа Дирекція / Media direction з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Едіпресс Україна про стягнення 49452,70 грн, з яких 41738,64 грн основного боргу, 5647,19 грн пені, 1227,94 грн 3% річних та 838,93 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не було здійснено оплату за надані позивачем на умовах Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019 послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 41738,64 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 5647,19 грн, 3% річних у розмірі 1227,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 838,93 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 відкрито провадження у справі №910/14540/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/14540/20 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка була вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корпус 10А), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду була отримана відповідачем 28.10.2020 (за ідентифікатором пошуку 0105474925044).

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/14540/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Едіпресс Україна (замовник) та Дочірнім підприємством Медіа Дирекція / Media direction (виконавець) укладено Договір №10/06/19 про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги, а саме маркетингову інформацію у вигляді результатів маркетингових досліджень з аналізу ринку реклами у мережі Інтернет під умовною назвою Огляд українського інтернет ринку за 2018 рік, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги, надані виконавцем, на умовах, які встановлені у даному договорі.

У п. 1.2 Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019 зазначено, що дослідження за даним договором включає наступні показники: - пенетраця інтернету в Україні, - поведінка аудиторії в інтернеті, - оцінка інвестицій в інтернет рекламу в Україні.

Період надання послуг - з моменту підписання даного договору обома сторонами до 20.07.2019 (п. 1.3 Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019).

Згідно з п. 2.5.1 Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019 по закінченню надання послуг сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг. Виконавець направляє замовнику 2 екземпляра акта, а замовник зобов`язаний повернути 1 підписаний замовником екземпляр виконавцю протягом 5 робочих днів з моменту одержання акту.

Відповідно до п. 3.1 Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019 загальний розмір вартості послуг за даним договором становить 41738,64 грн (разом з ПДВ).

Відповідно до п. 6.1 Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019 даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов`язань сторонами за даним договором.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем не було здійснено оплату за надані позивачем на умовах Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019 послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 41738,64 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 5647,19 грн, 3% річних у розмірі 1227,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 838,93 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правовою природою укладений між сторонами Договір №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019 є договором підряду (договором виконання робіт).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. 1.4 Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019 передача результатів наданих послуг здійснюватиметься шляхом передачі замовнику відповідного звіту у вигляді презентації у форматі PowerPoint в паперовій та/чи електронній формі на адресу уповноваженої сторони замовника та супроводжуватиметься підписанням акту прийому-передачі наданих послуг.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019, що підтверджується актом надання послуг №340 від 20.07.2019 на суму 41738,64 грн, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток позивача і відповідача (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Замовник оплачує послуги за даним договором на підставі підписаного акту приймання-передачі до 30.09.2019 (п. 3.2 Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019).

Отже, відповідач зобов`язаний був у строк до 30.09.2019 здійснити оплату за виконані позивачем роботи.

Доказів сплати відповідачем грошових коштів у строк, встановлений у п. 3.2 Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019, матеріали справи не містять.

Водночас, позивачем долучено до позовної заяви копію гарантійного листа, в якому відповідач підтверджує заборгованість у розмірі 41738,64 грн та гарантує її сплату до 31.03.2020.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів погодження позивачем запропонованих відповідачем строків оплати (до 31.03.2020), суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що між сторонами було досягнуто згоди стосовно зміни строків оплати за виконані позивачем на умовах Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019 роботи.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 41738,64 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Едіпресс Україна за Договором №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019 у сумі 41738,64 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не заперечувались, у зв`язку з чим позовні вимоги Дочірнього підприємства Медіа Дирекція / Media direction в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Едіпресс Україна суми основного боргу у розмірі 41738,64 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 5647,19 грн за період з 01.10.2019 по 01.04.2020.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.2 Договору №10/06/19 про надання послуг від 10.06.2019 у випадку повішення замовником терміну оплати послуг виконавця останній має право стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо його обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Дочірнього підприємства Медіа Дирекція / Media direction в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Едіпресс Україна пені у розмірі 5647,19 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1227,94 грн за період з 01.10.2019 по 23.09.2020.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Дочірнього підприємства Медіа Дирекція / Media direction в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Едіпресс Україна 3% річних у розмірі 1227,94 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 838,93 грн за період з жовтня 2019 року по серпень 2020 року.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх необґрунтованості, оскільки вищевикладених вимог позивачем не було дотримано.

За таких обставин суд здійснив власний розрахунок, відповідно до якого обґрунтованим розміром інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача, є 459,13 грн.

Таким чином, позовні вимоги Дочірнього підприємства Медіа Дирекція / Media direction в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Едіпресс Україна інфляційних втрат у розмірі 838,93 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 459,13 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Едіпресс Україна (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 227; ідентифікаційний код: 31057188) на користь Дочірнього підприємства Медіа Дирекція / Media direction (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 31; ідентифікаційний код: 31662712) суму основного боргу у розмірі 41738 (сорок одна тисяча сімсот тридцять вісім) грн 64 коп., пеню у розмірі 5647 (п`ять тисяч шістсот сорок сім) грн 19 коп., 3% річних у розмірі 1227 (одна тисяча двісті двадцять сім) грн 94 коп., інфляційні втрати у розмірі 459 (чотириста п`ятдесят дев`ять) грн 13 коп. та судовий збір у розмірі 2085 (дві тисячі вісімдесят п`ять) грн 86 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Спичак