Рішення

від 16.11.2020 по справі 913/506/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Справа № 913/506/20

Провадження №19/913/506/20

Розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Рубіжанської міської ради Луганської області (пл. Володимирська, 2, м. Рубіжне, Луганська область, 93000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляр» (пл. Хіміків, 2ж/1, м. Рубіжне, Луганська область, 93000)

про стягнення 363 928 грн 94 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Рубіжанська міська рада Луганської області звернулася до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляр» про стягнення заборгованості у розмірі 363928 грн 94 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 07.07.2008 стосовно своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 відкрито провадження у справі та підготовче провадження призначено на 05.10.2020.

Ухвалою суду від 05.10.2020 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 21.10.2020.

Ухвалою суду від 21.10.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 02.11.2020.

Ухвалою суду від 02.11.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.11.2020.

Представники сторін в судове засідання 16.11.2020 не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Неподання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

07.07.2008 між Рубіжанською міською радою (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Цегляр (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до п.1 якого, Рубіжанська міська рада на підставі рішення 35 сесії 5 скликання №35/47 від 23.04.2008 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення виробничої бази, яка знаходиться за адресою: пл. Хіміків, 2ж/1, м. Рубіжне.

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,0048 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 7 631 146 грн 33 коп. (п.5 договору, у редакції додаткової угоди від 11.02.2016).

Договір укладено на 49 років (п.8 договору).

Орендна плата вносяться орендарем виключно в грошовій формі в розмірі 228 934 грн 39 коп., що становить 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.9 договору, у редакції додаткової угоди від 11.02.2016).

Орендна плата вноситься щомісяця не пізніше 30 числа місяця, слідуючого за звітнім (п.11 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для розміщення виробничої бази (п.14 договору).

Цільове призначення земельної ділянки згідно з УКЦВЗ - землі промисловості, підприємств іншої промисловості, код 1.10.5 (п.15 договору).

Договір зареєстрований в Рубіжанському міському відділі Луганської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 07.07.2008 за №040842000078.

Земельна ділянка була передана відповідачеві за актом приймання - передачі земельної ділянки (а.с.58).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.288.1, пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку.

За приписами п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином положеннями Податкового кодексу України та Закону України Про оренду землі визначається порядок визначення орендної плати за землю. Розмір та порядок обчислення орендної плати мають бути встановлені у договорі оренди, оскільки умови про розмір орендної плати та порядок її обчислення є істотними умовами договору оренди.

Положеннями ст.24 Закону України Про оренду землі закріплено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

В порушення умов договору та приписів Податкового кодексу України відповідач свої зобов`язання щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, у зв`язку з чим, за ним утворилася заборгованість в сумі 363 928 грн 94 коп. за період з лютого 2019 року по липень 2020 року.

Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Рубіжанської міської ради Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляр» про стягнення 363 928 грн 94 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляр» (пл. Хіміків, 2ж/1, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, код ЄДРПОУ 13389169) на користь Рубіжанської міської ради Луганської області (пл. Володимирська, 2, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, код ЄДРПОУ 26023286) заборгованість 363 928 грн 94 коп. на наступні реквізити: код ЄДРПОУ 37904431, банк одержувача - банк УК у м. Рубіжному, р/р НОМЕР_1 , про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляр» (пл. Хіміків, 2ж/1, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, код ЄДРПОУ 13389169) на користь Рубіжанської міської ради Луганської області (пл. Володимирська, 2, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, код ЄДРПОУ 26023286) судовий збір у сумі 5 458 грн 93 коп. на наступні реквізити: код ЄДРПОУ 26023286, банк одержувача - ДКСУ, м. Київ, р/р UA198201720344290005000161571, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 пп.17 ч.1 розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.11.2020.

Суддя Т.В. Косенко