Рішення

від 18.11.2020 по справі 914/1795/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2020 справа № 914/1795/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» , м. Стрий Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Уолл Стріт Груп» , м.Львів

про: повернення предмету оренди орендодавцю та стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди та штрафних санкцій в розмірі 1 478 654,27 грн.

Представники сторін:

від позивача: Росипець Р.О. - адвокат, ордер на надання правничої (правової допомоги), серії ВС № 1033172, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 890 від 07.03.2012 р.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Уолл Стріт Груп» про повернення предмету оренди орендодавцю та стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди та штрафних санкцій в розмірі 1 478 654,27 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 22 липня 2020 року справу № 914/1795/20 передано на розгляд судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.07.2020 р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено на 17.08.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 р. підготовче засідання у справі відкладено на 23.09.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1795/20 на тридцять днів з ініціативи суду. Підготовче засідання у справі відкладено на 12.10.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 р. підготовче засідання у справі відкладено на 21.10.2020 р.

21.10.2020 р. позивачем подано на адресу суду клопотання про приєднання додаткових письмових доказів до матеріалів справи за вх. № 30553/20, відповідно до якого позивач просиd суд приєднати до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів, а саме: заключної виписки за 15.07.2019 року, по поточному рахунку ТОВ ЕКРАН № НОМЕР_1 (валюта - UAN/980), в Західному ГРУ АТ КБ ПРИВАТБАНК, ЄДРПОУ 22415836, на підтвердження оплати Відповідачем 72 000,00 гривень забезпечувального платежу по Договору; заключної виписки за 10.07.2019 року, по поточному рахунку ТОВ ЕКРАН № НОМЕР_1 (валюта - UAN /980), в Західному ГРУ АТ КБ ПРИВАТБАНК, ЄДРПОУ 22415836, на підтвердження оплати Відповідачем 35 000,00 грн. орендної плати по Договору; Виписки за 12.02.2020 року, по рахунку ТОВ ЕКРАН № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) (валюта - UAN) в АТ ТАСКОМБАНК Київ, на підтвердження оплати Відповідачем 10 000,00 гривень орендної плати по Договору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 р. судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 914/1795/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.11.2020 р.

18.11.2020 р. в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився представник позивача, просив суд позовні вимоги задоволити повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих у судових засіданнях.

18.11.2020 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 27.07.2020 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79495, м. Львів, м. Винники, вул. Кільцева, буд. 5, кв. 48 (докази містяться в матеріалах справи). Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Відтак, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

У ч. 3 ст.2 ГПК України визначені як основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом (п.п.2 і 10 ч.3 зазначеної статті).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1795/20.

В судовому засіданні 18.11.2020 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Між Орендодавцем - ТзОВ «Екран» (позивачем у справі) та орендарем ТзОВ «Уолл Стріт Груп» (відповідачем у справі) укладено договір оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р. Внслідок невиконання відповідачем умов договору оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р., позивач просить суд з підстав, які викладені у позовній заяві зобов`язати відповідача повернути позивачу предмет оренди за договором оренди крана № 07/19 від 20 червня 2019 року, укладеного між Відповідачем та Позивачем Кран баштовий типу КБ-308 А (Інвентарний № 07698) з характеристиками та комплектуючими, що визначені у п. 1.1. цього Договору, на умовах передбачених п. 4.4.14. цього Договору - за власний кошт перебазувати та передати Предмет оренди Позивачу, у справному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду Відповідачу, з урахуванням фізичного зносу, за Актом приймання-передачі (повернення) Предмету оренди, здійснивши передачу (повернення) Предмета оренди Позивачу (Власнику) за адресою зберігання Позивачем Предмету оренди: 82400, вул. Сколівська, 7, м. Стрий, Львівська область, Україна. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 334 741,93 грн. основного боргу, 15 501,89 грн. пені, 3 596,52 грн. 3 % річних, 1 613,86 грн. втрат від інфляції, 1 123 200,00 грн. штрафу, судові витрати покласти на відповідача.

Правова позиція відповідача.

18.11.2020 р. відповідач в судове засідання з розгляду справи по суті явки свого представника не забезпечив, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79495, м. Львів, м. Винники, вул. Кільцева, буд. 5, кв. 48 (докази містяться в матеріалах справи). Відповідач вимог ухвали суду від 27.07.2020 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, проти позову у визначеному Законом порядку не заперечив, не скористався своїми процесуальними правами як відповідач у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів в т.ч. оригіналів, суд встановив наступне.

Між орендодавцем - ТзОВ «Екран» (надалі - позивач) та орендарем - ТзОВ «Уолл Стріт Груп» (надалі - відповідач) було укладено договір оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 року (надалі - договір оренди).

Згідно з умовами договору оренди позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування кран баштовий типу КБ-308 А (інвентарний № 07698), з характеристиками та комплектуючими, що визначені у п. 1.1. договору оренди (надалі - предмет оренди), що підтверджується актом здачі-приймання предмету оренди від 31 липня 2019 року, що є Додатком № 1 та невід`ємною частиною договору (надалі - акт здачі-приймання предмету оренди). Вказаний акт здачі-приймання предмету оренди підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб та долучений позивачем до матеріалів справи.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи акти здачі-приймання окремих елементів (складових частин) та комплектуючих предмету оренди, а саме: акт здачі-приймання № 1 від 15.07.2019 р., акт здачі-приймання № 2 від 17.07.2019 р., акт здачі-приймання № 3 від 18.07.2019 р., акт здачі-приймання № 4 від 29.07.2019 р., акт здачі-приймання № 5 від 30.07.2019 р., акт здачі-приймання № 6 від 30.07.2019 р., акт здачі-приймання № 7 від 31.07.2019 р. Вказані акти здачі-приймання окремих елементів (складових частин) та комплектуючих предмету оренди підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Відповідно до п. 1.2 договору оренди предмет оренди є власністю орендодавця згідно з Паспортом КБ-308А.00.00.000 та зареєстрований у Територіальному управлінні Держгірпром нагляду у Львівській області за № Л.7423.

Відтак, позивачем повністю виконані зобов`язання за укладеним договором оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р., що підтверджується актом здачі-приймання предмету оренди від 31 липня 2019 року та актами здачі-приймання окремих елементів (складових частин) та комплектуючих предмету оренди, які долучені до матеріалів справи.

За умовами Розділу 2 договору оренди Орендна плата , розмір орендної плата за договором становить 36 000,00 грн. за 1 (один) розрахунковий (календарний) місяць оренди, що кожного розрахункового місяця фіксується в актах виконаних робіт (наданих послуг) та рахунках на оплату (п. 2.1. Договору).

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказаний у даному договорі поточний банківський рахунок орендодавця, у наступному порядку: повний розрахунок - 100 % розміру орендної плати, визначеної пунктом 2.1. договору, не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця, що слідує за поточним (обліковим, розрахунковим) місяцем оренди (п. 2.3. Договору).

Орендна плата починає нараховуватись та підлягає сплаті з 15 (п`ятнадцятого) календарного дня, включно, що слідує за днем (датою) підписання обома сторонами акту приймання-передачі предмету оренди, що є Додатком № 1 та невід`ємною частиною даного Договору, і до моменту (дня, дати) фактичного повернення орендодавцю предмета оренди, включно, що теж повинно бути оформлено підписаним обома сторонами Актом приймання-передачі (повернення) предмету оренди, який є Додатком № 2 та невід`ємною частиною даного Договору (п. 2.4. Договору).

Проте відповідач за укладеним договором оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р. частково виконав свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за договором.

Як вбачається з Картки рахунку: 361, яка долучена позивачем до матеріалів справи, за період з 01.07.2019 р.-30.06.2020 р. загальна сума нарахувань за оренду за договором становить 379 741,93 грн., та включає: 19 741,93 грн. - за період з 15.08.2019 - 31.08.2019 р.р. (згідно п. 2.4. Договору); 360 000,00 грн. - за період з 01.09.2019 - 30.06.2020 рр. (10 місяців), з розрахунку 36 000,00 за 1 (один) розрахунковий (календарний) місяць оренди (згідно з п. 2.1. Договору). В той же час, загальна сума оплат за оренду за договором становить 117 000,00 грн., з урахуванням 72 000,00 грн. забезпечувального платежу, а саме: 72 000,00 грн. - 15.07.2019 року - забезпечувальний платіж (п. 3.3. Договору); 35 000,00 грн. - 10.09.2019 року - орендна плата; 10 000,00 грн. - 12.02.2020 року - орендна плата.

У порядку досудового врегулювання спору позивачем на юридичну адресу відповідача було скеровано першу вимогу про стягнення заборгованості за договором оренди та штрафних санкцій за вих. 399 від 26.02.2020 року, яка повернулась позивачу за закінченням встановленого строку зберігання , згідно з довідкою Укрпошти від 18.03.2020 року (докази містяться в матеріалах справи). Вказана вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та реагування.

За умовами п. 7.11. Договору Орендодавець (Позивач) має право відмовитися від Договору і вимагати повернення Предмета оренди, якщо Орендар (Відповідач) не вносить орендної плати за користування Предметом оренди протягом двох місяців підряд. У разі відмови Орендодавця від Договору цей Договір вважається розірваним з моменту вручення Орендарю відповідного письмового повідомлення. Повідомлення вважаються врученими Орендарю, якщо вони передані Орендарю під розписку - у день вручення або якщо вони скеровані поштовим експрес-відправленням - на п`ятий календарний день з моменту (дати) відправлення (п. 7.11. Договору).

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором значно перевищувала розмір двохмісячної орендної плати, відповідач не вніс орендної плати за користування предметом оренди протягом двох місяців підряд, позивач скерував відповідачу другу вимогу-повідомлення про дострокове припинення договору оренди, повернення предмету оренди, а також стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором оренди за вих. № 400 від 15.06.2020 року (вимога-повідомлення № 2 додана позивачем до матеріалів справи) , якою повідомив відповідача (орендаря) про відмову позивача (орендодавця) від договору у порядку передбаченому умовами п. 7.11. договору, тобто з моменту отримання повноважним представником орендаря (відповідача) цієї Вимоги-повідомлення № 2, а також про обов`язок Відповідача (Орендаря) повернути Позивачу предмет оренди на умовах передбачених п. 4.4.14. Договору - за власний кошт перебазувати та передати Предмет оренди Орендодавцю (Позивачу), у справному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу за відповідним Актом приймання-передачі (повернення) Предмету оренди (Додаток № 2 даного Договору). Передача (повернення) Предмета оренди Орендодавцю здійснюється за адресою зберігання Орендодавцем Предмету оренди: 82400, вул. Сколівська, 7, м. Стрий, обл. Львівська, Україна.

Вимогою-повідомленням № 2 відповідачу було встановлено семиденний строк для перебазування та передачі предмета оренди за договором позивачу (орендодавцю), який закінчив свій перебіг 28.06.2020 року, а предмет оренди, як встановлено судом, позивачу не повернуто на час подання позовної заяви до суду та на час ухвалення рішення у справі № 914/1795/20.

Вимога-повідомлення № 2 скеровувалась позивачем відповідачу рекомендованим поштовим експрес-відправленням з описом за накладною Укрпошти № 8240007989733 від 16.06.2020 року (докази позивачем долучено до матеріалів справи), що теж повернулась на адресу позивача за закінченням встановленого строку зберігання , згідно з довідкою Укрпошти від 04.07.2020 року.

Враховуючи умови п. 7.11. Договору, згідно з якими орендодавець (позивач) має право відмовитися від договору і вимагати повернення Предмета оренди, якщо Орендар (Відповідач) не вносить орендної плати за користування Предметом оренди протягом двох місяців підряд.У разі відмови Орендодавця від Договору цей Договір вважається розірваним з моменту вручення Орендарю відповідного письмового повідомлення, а повідомлення вважаються врученими Орендарю, якщо вони передані Орендарю під розписку - у день вручення або якщо вони скеровані поштовим експрес-відправленням - на п`ятий календарний день з моменту (дати) відправлення. На підставі наведеного, договір є розірваним починаючи з 21.06.2020 року, включно, оскільки Вимога-повідомлення № 2 надіслана Відповідачу поштовим експрес-відправленням 16.06.2020 року, що підтверджується накладною Укрпошти № 8240007989733 від 16.06.2020 року, описом цього експрес-відправлення та змістом самої Вимоги-повідомлення № 2, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Разом з цим, розірвання Договору не є підставою для припинення нарахувань орендної плати за цим Договором оренди та не звільняє відповідача від обов`язку її сплатити, оскільки умовами п. 2.4. Договору сторони погодили, що орендна плата нараховується та підлягає сплаті до моменту (дня, дати) фактичного повернення Орендодавцю Предмета оренди, включно, що теж повинно бути оформлено підписаним обома Сторонами Актом приймання-передачі (повернення) Предмету оренди, який є Додатком № 2 та невід`ємною частиною договору оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р.

Згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між відповідачем (орендарем) та позивачем (орендодавцем) договір оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р. є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань, що відповідно до статей 173, 174 ГК України (статей 11, 202, 509 ЦК України) і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Згідно статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 ЦК України).

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 ЦК України).

Також в силу частини 1 статті 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно частини 6 названої статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Так, прийняття відповідачем - ТзОВ «Уолл Стріт Груп» (орендарем) від позивача - ТзОВ «Екран» (орендодавця) в оренду майна - предмету оренди, вказаного в акті здачі-приймання предмету оренди від 31.07.2019 р., є підставою виникнення у відповідача (орендаря) зобов`язання сплачувати за оренду цього майна на умовах, вказаних в договорі оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, за період використання відповідачем предмету оренди впродовж дії Договору його сторонами складено та підписано акти наданих послуг по оренді майна, що також підтверджують суму основного боргу за договором оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р.

Однак, свої зобов`язання зі сплати орендної плати за договором оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р. відповідач виконав частково, а саме оплатив 45 000, 00 грн. (в т. ч. 35 000,00 грн. платіжним дорученням № 426 від 10.09.2019 р. та 10 000,00 грн. платіжним дорученням № 465 від 12.02.2020 р.), без урахування суми сплаченого забезпечувального платежу (72 000,00 грн.), у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 334 741,93 грн. - основного боргу відповідно до розрахунку позивача.

Так, частиною 7 статті 180 ГК України передбачено, що строк дії господарського договору - це час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Відповідно, зобов`язання сторін, що виникли на підставі договору, в момент закінчення строку його дії (дострокового припинення) не припиняються за жодних умов, адже законодавством передбачено, що закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що строк дії договору не є терміном дії зобов`язання. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, ч.1 статті 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Отже, саме по собі закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання, яке не було виконаним належним чином однією зі сторін.

Такі висновки підтверджуються практикою Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 905/2187/13 суд прийшов до висновку, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним. Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку. Відмова покупця від прийняття у постачальника замовленого товару та несплата його вартості є односторонньою відмовою від виконання зобов`язання, що прямо порушує норми зобов`язального права (стаття 525 ЦК України). Таким чином, закінчення строку дії договору не припиняє невиконаного зобов`язання між сторонами.

Розглядаючи питання припинення зобов`язань у зв`язку із закінченням строку дії договору про надання послуг зберігання по справі № 915/1255/15, Вищий господарський суд України у постанові від 22 березня 2016 року прийшов до висновку, що закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання відповідача з оплати послуг у зв`язку з одностороннім виконанням зобов`язань позивачем шляхом надання послуг зберігання.

У справі № 910/11757/15 Вищий господарський суд України у своїй постанові від 27 квітня 2016 року констатував, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення зобов`язань відповідача з оплати робіт, адже мало місце одностороннє виконання зобов`язань зі сторони позивача шляхом виконання робіт, надання яких було оформлено відповідними актами та їх отримання не заперечувалося відповідачем.

Таким чином, закінчення строку дії договору, зобов`язання по якому були виконані лише однією зі сторін шляхом, наприклад: поставки товару, надання послуг, здійснення попередньої оплати тощо - не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін за таким договором. Зокрема, закінчення строку дії договору не звільняє іншу сторону, що порушила умови договору, від виконання своїх зобов`язань.

Сума основного боргу обчислена без урахування 72 000,00 грн. сплаченого відповідачем забезпечувального платежу, оскільки за умовами п. 3.3. Договору забезпечувальний платіж Орендодавець (Позивач) зараховує, як орендну плату за останні два місяці оренди, за умови добросовісного виконання Орендарем (Відповідачем) умов Договору, або зараховує вказаний платіж для відшкодування збитків, заподіяних знищенням чи пошкодженням Предмету оренди, несплатою чи несвоєчасною сплатою будь-яких інших передбачених цим Договором оплат чи штрафних санкцій, а також упущеної вигоди у зв`язку з порушенням Орендарем (Відповідачем) своїх зобов`язань за цим Договором, а за умовами п. 2.4. Договору -орендна плата нараховується до моменту (дня, дати) фактичного повернення Орендодавцю (Позивачу) Предмета оренди, включно, що повинно бути оформлено підписаним обома Сторонами Актом приймання-передачі (повернення) Предмету оренди, який є Додатком № 2 та невід`ємною частиною Договору.

Як встановлено в судовому засіданні, забезпечувальний платіж в розмірі 72 000,00 грн. позивач має право використати в майбутньому згідно з п. 3.3. договору, так як це право орендодавця, враховуючи те, що предмет оренди ще не передано, а також враховуючи значну суму заборгованості.

Так, враховуючи наведені умови п. 2.4. Договору, забезпечувальний платіж повинен бути зарахований Позивачем згідно з умовами п. 3.3. Договору.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути позивачу предмет оренди за договором оренди крана № 07/19 від 20 червня 2019 року - кран баштовий типу КБ-308 А (Інвентарний № 07698), а також вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р. в розмірі 334 741,93 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення цій частині.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами п. 5.6. Розділу 5 Договору Відповідальність Сторін і вирішення спорів , за кожен календарний день прострочення по сплаті забезпечувального платежу чи орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу до моменту повного виконання зобов`язань по оплаті.

На підставі п. 5.6 договору оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р. позивачем нараховано пеню за період прострочення по сплаті орендної плати (11.10.2019 - 11.07.2020 року) в розмірі 15 501,89 грн. Розрахунки долучено позивачем до матеріалів справи. Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що такий проведений вірно, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивачем на суму заборгованості нараховано 3% річних в розмірі 3 596,52 грн. та втрати від інфляції в розмірі 1 613,86 грн. за період з 11.10.2019 р.-11.07.2020 р., згідно приведених у справі розрахунків.

Суд звертає увагу, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу (п.4.1, п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ). Крім цього, інфляційні втрати та відсотки річних не є способом забезпечення виконання зобов`язання, на відміну від пені, тому їх стягнення є допустимим незалежно від підстав/порядку їх застосування договором.

Розрахунки 3% річних та втрат від інфляції позивачем долучено до матеріалів справи. Суд, перевіривши, здійснений позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, встановив, що такий проведений згідно з чинним законодавством і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Крім того, за умовами п. 5.8. договору оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р. - за прострочення повернення орендодавцеві предмета оренди, за вказаною у даному Договорі адресою зберігання орендодавцем предмету оренди чи визначеною та погодженою сторонами іншою адресою передачі (повернення) предмету оренди орендодавцю, орендар сплачує орендодавцеві штраф у розмірі 10% від загальної суми договору, що визначена п. 2.2. Договору, за кожен календарний день прострочення.

Вимогою-повідомленням № 2 відповідачу було встановлено семиденний строк для перебазування та передачі предмета оренди за договором оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р. позивачу (орендодавцю), який закінчив свій перебіг 28.06.2020 року, а предмет оренди не повернуто відповідачем станом на момент подання позовної заяви та прийняття судом рішення у даній справі.

На підставі п. 5.8. договору оренди крана № 07/19 від 20.06.2019 р. позивачем нараховано штраф в розмірі 1 123 200,00 грн., = 864 000,00 грн. (загальна сума Договору, передбачена п. 2.2. Договору) ? 10% (розмір штрафу, передбаченого п. 5.8. Договору, за один календарний день прострочення) ? 13 (кількість днів прострочення з поверненням предмету оренди, 28.06.2020 - 11.07.2020 року).

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати зі сторони відповідача проведених позивачем нарахувань пені, 3% річних, втрат від інфляції, штрафу та доказів в спростування наведених обставин суду не надано.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача в частині щодо зобов`язати відповідача повернути позивачу предмет оренди за договором оренди крана № 07/19 від 20 червня 2019 року, кран баштовий типу КБ-308 А (Інвентарний № 07698) з характеристиками та комплектуючими, що визначені у п. 1.1. цього Договору, на умовах передбачених п. 4.4.14. цього Договору - за власний кошт перебазувати та передати Предмет оренди Позивачу, у справному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду Відповідачу, з урахуванням фізичного зносу, за Актом приймання-передачі (повернення) Предмету оренди, здійснивши передачу (повернення) Предмета оренди Позивачу (Власнику) за адресою зберігання Позивачем Предмету оренди: 82400, вул. Сколівська, 7, м. Стрий, Львівська область, Україна, а також в частині стягнення з відповідача 334 741,93 грн. основного боргу, 15 501,89 грн. пені, 3 596,52 грн. 3 % річних, 1 613,86 грн. втрат від інфляції, 1 123 200,00 грн. штрафу є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 24 281,81 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 2 , 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Зобов`язати відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Уолл Стріт Груп» (79495, м. Львів, м. Винники, вул. Кільцева, буд. 5, кв. 48; код ЄДРПОУ № 40734829) повернути позивачу: Товариству з обмеженою відповідальністю «Екран» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Коновальця, 3; код ЄДРПОУ № 22415836) предмет оренди за договором оренди крана № 07/19 від 20 червня 2019 року, укладеного між Відповідачем та Позивачем Кран баштовий типу КБ-308 А (Інвентарний № 07698) з характеристиками та комплектуючими, що визначені у п. 1.1. цього Договору, на умовах передбачених п. 4.4.14. цього Договору - за власний кошт перебазувати та передати Предмет оренди Позивачу, у справному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду Відповідачу, з урахуванням фізичного зносу, за Актом приймання-передачі (повернення) Предмету оренди, здійснивши передачу (повернення) Предмета оренди Позивачу (Власнику) за адресою зберігання Позивачем Предмету оренди: 82400, вул. Сколівська, 7, м. Стрий, Львівська область, Україна.

3. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Уолл Стріт Груп» (79495, м. Львів, м. Винники, вул. Кільцева, буд. 5, кв. 48; код ЄДРПОУ № 40734829) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Коновальця, 3; код ЄДРПОУ № 22415836) 334 741,93 грн. основного боргу, 15 501,89 грн. пені, 3 596,52 грн. 3 % річних, 1 613,86 грн. втрат від інфляції, 1 123 200,00 грн. штрафу та 24 281,81 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складений 25.11.2020 р.

Суддя О.З. Долінська