Рішення

від 19.11.2020 по справі 915/370/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року Справа № 915/370/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ АМПЕР» (39605, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Троїцька, 6, ідентифікаційний код 30484951, поштова адреса представника: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Мічуріна, 83, кв. 119 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ» (54051, м. Миколаїв, вул. Самойловича, 32/1, ідентифікаційний код 38395974)

про: стягнення 57828,54 грн.

В С Т А Н О В И В:

30.03.2020 до Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «АВМ АМПЕР» з позовною заявою б/н від 26.03.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ» про стягнення коштів в сумі 57828,54 грн. за договором поставки № 10-10/17-П від 10.10.2017, з яких: 50000,00 грн. - основний борг, 2584,93 грн. - 3 % річних, 5243,61 грн. - втрати від інфляції. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу та 2102,00 грн. - сплачений судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.04.2020 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Судове засідання у справі призначено на 05.05.2020. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

21.04.2020 від представника відповідача - Комишана А.В. надійшла заява про вступ у справу як представника, яка сформована в системі «Електронний суд» 21.04.2020.

23.04.2020 від представника відповідача електронною поштою на адресу суду надійшла заява б/н від 23.04.2020, в якій просить надати додатковий час для можливості ознайомитись з матеріалами справи в суді та підготувати відзив відповідно до вимог ГПК України не менше 10 днів з дати закінчення дії карантину, та відкласти розгляд справи на іншу дату, але не раніше закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з врахуванням строку на ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відзиву на позовну заяву.

27.04.2020 від позивача до суду надійшла заява б/н від 23.04.2020 про розгляд справи без участі його представника.

У зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.05.2020 відкладено розгляд справи № 915/370/20 без визначення дати судового засідання; постановлено провести розгляд справи поза межами встановлених ч.ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу « COVID-19» , про дату та час розгляду справи повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою.

Ухвалою суду від 08.10.2020 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у даній справі відбудеться 22.10.2020 о 10:00.

20.10.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява б/н від 20.10.2020, в якій ТОВ «ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ» просить відкласти розгляд справи призначений на 22.10.2020 на іншу дату для можливості особистої участі при розгляді справи, оскільки представник відповідача знаходиться в хворобливому стані та відповідно не може об`єктивно прибути до суду для розгляду справи та можливості реального доступу до захисту відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що заявою від 23.04.2020 представник відповідача просив надати додатковий час, не менше 10 днів з дати закінчення введеного карантину для ознайомлення з матеріалами справи. На даний час, враховуючи досі введений карантин та обмежений доступ до приміщення суду, представник відповідача не ознайомився з матеріалами справи, відповідно не має можливості в повній мірі реалізувати право на захист свого клієнта - відповідача дистанційно. Спроби ознайомитись з матеріалами справи через систему «Електронний суд» залишились без результату через перебійну роботу програмного забезпечення, попри подані через систему заяви, доступ до справи так і не був відкритий. Відповідач заперечує проти позовних вимог, тим паче проти необґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Адаховської В.С., розгляд справи №915/370/20, призначений на 22.10.2020, не відбувся, про що повідомлено учасників справи.

Після виходу судді Адаховської В.С. з лікарняного, суд ухвалою суду від 05.11.2020 повідомив учасників справи про те, що судове засідання у даній справі відбудеться 19.11.2020 об 11:00.

18.11.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (заява), сформовані в системі «Електронний суд» 18.11.2020, в яких ТОВ «ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ» просить відкласти розгляд справи призначений на 19.11.2020 на іншу дату для можливості особистої участі при розгляді справи з підстав, вказаних у заяві ТОВ «ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ» б/н від 20.10.2020.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Ухвалою суду від 06.04.2020 (про відкриття провадження у справі) відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву. Копію вказаної ухвали відповідач отримав 09.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400140042281.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву мав тривати до 24.04.2020 включно.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити на такому:

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (з подальшими змінами і доповненнями) з 22.05.2020 до 31.07.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 1 серпня до 31 серпня 2020 року на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-ІХ), яким пункт 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином» .

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-ІХ визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Виходячи з вищенаведеного, слід вважати, що строк на подання відзиву, продовжений з урахуванням пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України (в редакції Закону № 540-IX), відповідно до приписів пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України (в редакції Закону № 731-ІХ) для відповідача у даній справі тривав до 06.08.2020 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Розглянувши подану заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки не подано жодного доказу на підтвердження обставин неможливості забезпечення явки представника.

Твердження представника відповідача про обмежений доступ до приміщення суду, у зв`язку з чим він не ознайомився з матеріалами справи і не має можливості реалізувати право на захист свого клієнта відповідача дистанційно, судом не приймаються, оскільки відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи з моменту введення з 11.05.2020 Кабінетом Міністрів України пом`якшення обмежувальних заходів, застосованих постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

Крім того, суд звертає увагу, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України» .

На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 року затверджено «Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду» , яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Таким чином, учасники справи не позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

При цьому, суд враховує приписи ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для відкладення розгляду цієї справи.

Водночас, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.11.2020 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України та ч. 4, 7 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

10.10.2017 ТОВ «АВМ АМПЕР» (далі - позивач, постачальник) та ТОВ «ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ» (далі - відповідач, покупець) уклали договір поставки № 10-10/17-П (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість та ціна якої узгоджується сторонами у специфікаціях, які є невід`ємними додатками до Договору.

Кількість продукції, що є предметом Договору, її тип визначаються специфікаціями (п.1.2 Договору).

Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору, ціна продукції, що поставляється за Договором, вказується в специфікаціях, які є невід`ємними додатками до Договору. Сума договору складається з суми всіх специфікацій до Договору. У випадку зміни ціни постачальник узгоджує її з покупцем шляхом укладання додатків до Договору. Порядок оплати за продукцію погоджується сторонами і вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Зобов`язання сторін за Договором вступають в силу після надходження на розрахунковий рахунок постачальника оплати, вказаної в п. 2.3. Договору (п. 2.4. Договору).

Усі розрахунки, передбачені Договором, здійснюються з використанням національної валюти України - гривні в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника (п. 2.5. Договору).

Відповідно до п. 2.6. Договору, постачальник зобов`язується надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі та зареєстровану в ЄРПН протягом 15 календарних днів з моменту виникнення відповідного зобов`язання. В порядку, передбаченому Податковим кодексом України та іншими нормативними документами.

Поставка продукції здійснюється згідно офіційним міжнародним правилам тлумачення термінів постачання Інкотермс в редакції 2010 року на умовах зазначених в специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору (п. 5.1. Договору).

Термін постачання продукції вказується в специфікаціях, які є невід`ємними частинами Договору (пункт 5.2. Договору).

Згідно п. 9.5. Договору, в разі порушення термінів оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018, а в частині виконання зобов`язань до їх повного виконання (п. 11.1. Договору).

Відповідно до п. 12.5. Договору, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами.

На виконання умов Договору, сторонами складена та підписана специфікація № 2 від 10.10.2017 до Договору, якою сторони визначили найменування, кількість, вартість продукції. Термін поставки: до 60 днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати, та погодження технічних даних. Умови поставки: EXW, м. Кременчук, склад постачальника. Умови оплати: 1 етап - 30 % від загальної вартості продукції протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання договору; 2 етап - 70 % протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції. Термін гарантії: 36 місяців з моменту поставки.

22.03.2018 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 до Договору, сторони погодилися викласти специфікацію № 2 від 10.10.2017 до Договору в іншій редакції. Термін поставки: до 60-90 днів з моменту попередньої оплати та погодження технічних даних. Умови поставки: EXW, м. Кременчук, склад постачальника. Умови оплати: 30 % попередня оплата, 70 % протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу продукцію (товар) на загальну суму 4062984,00 грн.

Так, 22.03.2018 позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 2056428,00 грн. з урахуванням ПДВ:

1) Шафа відхідної лінії ШВВП-О-6-20-1001-630 у кількості 1 шт.;

2) Шафа відхідної лінії (двигун) ШВВП-О-6-20-1001-630 у кількості 8 шт.

10.04.2018 позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 2006556,00 грн., з урахуванням ПДВ:

1) Шафа вводу ШВВП-О-6-20-1033-1250 у кількості 1 шт.;

2) Шафа відхідної лінії ШВВП-О-6-20-1001-630 у кількості 5 шт.;

3) Шафа ШТН-О-6-20-1217а-630 у кількості 2 шт.;

4) Шафа секційного вимикача ШВВП-О-6-20-1033-1250 у кількості 1 шт.;

5) Шафа секційного роз`єднувача ШШР-10-20-1101-1250 у кількості 1 шт.

Факт поставки продукції підтверджується видатковими накладними № А-00000032 від 22.03.2018 на суму 2056428,00 грн. та № А-00000038 від 10.04.2018 на суму 2006556,00 грн.; товарно-транспортними накладними № 22032018/1 від 22.03.2018, № 10042018/2 від 10.04.2018, а факт прийняття продукції - довіреностями на одержання матеріальних цінностей № 48 від 22.03.2018 та № 64 від 10.04.2018.

Порушуючи умови Договору, відповідач частково розрахувався з відповідачем на загальну суму 4012984,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 33-44).

Заборгованість відповідача за поставлений товар станом на 26.03.2020 складає 50000,00 грн.

Позивач на адресу відповідача направляв претензію № 179 від 12.03.2020 «Про сплату боргу за договором поставки» щодо погашення заборгованості за поставлений товар на суму 50000,00 грн. (а.с. 45-47). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

У відповідності до ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором поставки № 10-10/17-П від 10.10.2017 в сумі 50000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 2584,93 грн. та інфляційних втрат у сумі 5243,61 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних на загальну суму 2584,93 грн. за несвоєчасну оплату боргу в сумі 50000,00 грн. за період з 07.07.2018 по 26.03.2020 (629 днів). Детальний розрахунок 3 % річних наявний у матеріалах справи (а.с. 9).

Водночас, перевіривши розрахунки позивача в частині нарахування відсотків річних, які заявляє позивач, суд встановив, що нарахування позивача здійснені з допущенням помилок.

Судом здійснено перерахунок розміру відсотків річних за допомогою програми «Законодавство» та встановлено, що обґрунтованою сумою відсотків річних за заявлений позивачем період є 2583,97 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача відсотків річних в сумі 0,96 грн. (2584,93 - 2583,97).

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 5243,61 грн. інфляційних втрат нарахованих на суму 50000,00 грн. за серпень 2018 - січень 2020. Детальний розрахунок інфляційних втрат наявний у матеріалах справи (а.с. 9, 10).

Водночас, перевіривши розрахунки позивача в частині нарахування інфляційних втрат, які заявляє позивач, суд встановив, що нарахування позивача здійснені з допущенням помилок.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат за допомогою програми «Законодавство» та встановлено, що обґрунтованою сумою інфляційних втрат за заявлений позивачем період є 5219,06 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача відсотків річних в сумі 24,55 грн. (5243,61 - 5219,06).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2101,07 грн. (ст. 129 ГПК України) .

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги в сумі 20000,00 грн., суд приходить до такого.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України). Витрати, пов`язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Позивачем на підтвердження понесення судових витрат у вищевказаній сумі подано суду копії: 1) договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.03.2020, укладений ТОВ «АВМ АМПЕР» з адвокатом Лавруком В.О., згідно якого адвокат прийняв на себе зобов`язання з надання позивачу правової допомоги; 2) акту від 26.03.2020 приймання-передачі наданих юридичних послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги від 12.03.2020, у відповідності до якого адвокатом надано, а позивачем фактично прийнято послуги з аналізу матеріалів позову, надання консультацій та роз`яснень, підготовки та подання позовної заяви, ? на загальну суму 20000,00 грн., розрахунок якої наведений в акті; 3) рахунку на оплату № 1 від 26.03.2020 на суму 20000,00 грн.

Відповідно до п. 4.6 договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.03.2020 гонорар сплачується на протязі 30 днів після набрання рішенням суду за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ» про стягнення заборгованості за договором поставки № 10-10/17-П від 10.10.2017 законної сили.

Таким чином, зважаючи на відсутність відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та недоведеності неспівмірності витрат відповідачем, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. документально доведені, є співмірними з предметом позову, змістом та обсягом наданих послуг.

Разом із тим, враховуючи часткове задоволення позову суд відмічає таке.

Відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як було зазначено вище, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 19991,18 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ» (54051, м. Миколаїв, вул. Самойловича, 32/1, ідентифікаційний код 38395974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ АМПЕР» (39605, Полтавська обл., м.Кременчук, вул. Троїцька, 6, ідентифікаційний код 30484951) заборгованість на загальну суму 57803,03 грн., яка складається з: 50000,00 грн. - основний борг, 2583,97 грн. - 3 % річних, 5219,06 грн. - втрати від інфляції, а також 2101,07 грн. - витрат по сплаті судового збору та 19991,18 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано судом 24.11.2020.

Суддя В.С. Адаховська