Рішення

від 23.11.2020 по справі 916/2456/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2456/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/2456/20

За позовом: Приватного підприємства „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова, 2; код ЄДРПОУ 35157251)

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Еліта 2016» (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова, 2 А; код ЄДРПОУ 40213710)

про стягнення 261161,70 грн.

Представники:

від позивача: Танцюра О.А., адвокат за ордером

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач - Приватне підприємство „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Еліта 2016» про стягнення 261161,70грн.

Позовні вимоги Приватного підприємства „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» направлено на стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 261161,70грн. за неналежне виконання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Еліта 2016» зобов`язань за Договором №1 послуг з постачання пари та гарячої води (теплової енергії).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2020р. позовну заяву Приватного підприємства „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» від 20.08.2020р. вх. №ГСОО 2544/20 залишено без руху. Приватному підприємству „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» визначено надати суду докази, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів на належну адресу. Встановлено Приватному підприємству „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Приватне підприємство „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» , що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

07.09.2020р. до господарського суду Одеської області представником позивача супровідним листом були надані документи, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 25.08.2020р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. прийнято позовну заяву Приватного підприємства „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» до розгляду та відкрити провадження у справі №916/2456/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "12" жовтня 2020 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 12.10.2020р. о 10:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2020р. відкладено підготовче засідання на "02" листопада 2020р. о 10:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 02.11.2020р. о 10:45.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2456/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "09" листопада 2020 р. о 11:20. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 09.11.2020р. о 11:20.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання кореспонденції суду.

У судові засідання представник відповідача не з`являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 23.11.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 24.11.2020р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

03 листопада 2017р. між приватним Приватним підприємством „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» (теплопостачальна організація) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Еліта 2016» (споживач) укладено Договір №1 послуг з постачання пари та горячої води (теплової енергії) (надалі - Договір), за умовами якого за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію у вигляді пари та гарячої води в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченими цим договором.

За умовами розділу 11 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання. Договір припиняє свою дію у випадках взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття рішення судом, ліквідації сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на слідуючий строк, якщо ні одна із сторін не повідомила про припинення діючого.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору, споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно до п. 6.3. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно в грошовій формі відповідно до затвердженого тарифу.

Відповідно до п. 6.4. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться на підставі одержаного рахунку до 10-го числа місяця наступного за тим, в якому було здійснено споживання теплової енергії. (п. 6.7. Договору).

Згідно до п. 6.8. Договору, за дату оплати приймається дата зарахування банком коштів на рахунок Теплопостачальної організації.

Позивачем було зазначено суду, що відповідно до п. 1.1 рішення виконавчого комітету Білгород- Дністровської міської ради від 06.12.2018 року №462 встановлено одноставковий тариф на послуги з центрального опалення, що надаються населенню приватним Приватним підприємством „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» для абонентів житлових будинків по вул. Пирогова №2,2А у розмірі 1806,78 грн/Гкал (з ПДВ).

Відповідно до п. 1.1 рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 11.01.2020 року № 3 встановлено одноставковий тариф на послуги з центрального опалення, що надаються населенню Приватним підприємством „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» для абонентів житлових будинків по вул. Пирогова №2,2А у розмірі 1602,98 грн/Гкал (з ПДВ).

Як вказує позивач, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року від 01.08.2020 року, сальдо на 01.08.2020 року складає 261161,70 грн.

Позивач посилався на положення ст.277 Господарського кодексу України, та зазначав, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Згідно п.40 „Правил користування тепловою енергією» , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 , споживач зобов`язаний дотримуватися вимог договору, а саме - вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію. Крім того, відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається .

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 , визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. П. 40 Правил користування тепловою енергією передбачає, що споживач зобов`язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

З урахуванням викладеного та зазначеного, позивач просить суд стягнути з Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Еліта 2016» на користь Приватного підприємства „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» заборгованість у розмірі 261161,70 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, правовідносини між Приватним підприємством „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Еліта 2016» виникли на підставі укладеного між ними 03 листопада 2017р. Договору №1 послуг з постачання пари та горячої води (теплової енергії).

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Також матеріали справи містяться Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2020р. по 31.07.2020р. складений, підписаний та скріплений печатками Приватного підприємства „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Еліта 2016» , за яким сальдо станом на 01.08.2020р. становить 261161,70 грн.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання з боку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Еліта 2016» прийнятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості теплової енергії отриманої від позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 261161,70 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 3917,43 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Приватного підприємства „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Еліта 2016» (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова, 2 А; код ЄДРПОУ 40213710) на користь Приватного підприємства „Житлово-експлуатаційний комплекс „Мегаполіс» (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова, 2; код ЄДРПОУ 35157251) заборгованість у розмірі 261161 (двісті шістдесят одну тисячу сто шістдесят одну) грн. 70 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3917 (три тисячі дев`ятсот сімнадцять) грн. 43 коп.

Повний текст рішення складено 24 листопада 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко