Ухвала

від 23.11.2020 по справі 922/2894/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"23" листопада 2020 р.Справа № 922/2894/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження в підготовчому провадженні

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави, в особі Державного комітету телебачення і радіомовлення України Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" , Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Трансавто" про визнання недійсними договору та рішення за участю :

прокурора - Хряк О.О., на підставі посвідчення № 053701 від 03.09.2019 року;

представника позивача 1 - не з`явився;

представника позивача 2 - Литвинов С.В., на підставі наказу № 23 від 02.06.2016 року, положення № 23 від 02.06.2016 року, наказу № 35 від 10.02.2020 року та довідки № 20-09-25/4469 від 20.08.2020 року;

представника 1-го відповідача - Немченко І.В., за довіреністю № 04.1-8/74 від 06.11.2020 року, на підставі наказу № 155-К від 30.10.2020 року та посадової інструкції від 02.11.2020 року;

представника 2-го відповідача - Балла Н.О., на підставі ордеру від 22.10.2020 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

представника 3-тьої особи- не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Трансавто", в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення, оформлене протоколом №29 засідання тендерного комітету Філії Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Харківська регіональна дирекція» від 22.06.2020, про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Трансавто» (код ЄДРПОУ 34632853) переможцем закупівлі за оголошенням UA-2020-05-29-005573-b щодо закупівлі послуг «Нерегулярні пасажирські перевезення (автотранспортні послуги)» , код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015:60140000-1 - Нерегулярні пасажирські перевезення;

- визнати недійсним договір №06/07/2020 від 06.07.2020 про закупівлю послуг з перевезення, укладений між Публічним акціонерним товариством «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Трансавто» щодо закупівлі послуг «Нерегулярні пасажирські перевезення (автотранспортні послуги)» , код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015:60140000-1 - Нерегулярні пасажирські перевезення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року було прийнято вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 30.09.2020 року.

Хід розгляду справи викладено в попередніх ухвалах суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання було відкладено на 23.11.2020 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області від 16.11.2020 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Трансавто" надав письмові пояснення (вх. № 26646) до клопотання про залишення позову без розгляду.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 23.11.2020 року представник позивача Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м. Харків надав письмові пояснення по справі (вх. № 27223).

Прокурор в підготовчому засіданні 23.11.2020 року проти заяви відповідача 2 про залишення позову без розгляду заперечує.

Представник позивача 2 в підготовчому засіданні 23.11.2020 року проти заяви відповідача 2 про залишення позову без розгляду заперечує.

Представник відповідача 1 в підготовчому засіданні 23.11.2020 року підтримав клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача 2 в підготовчому засіданні 23.11.2020 року підтримав клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду.

Представник позивача 1 в підготовче засідання 23.11.2020 року не з`явився, ухвалу-повідомлення від 16.11.2020 року було направлено позивачу 1 на адресу вказану у Витягу та яка співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Представник 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в підготовче засідання 23.11.2020 року не з`явився, ухвалу-повідомлення від 16.11.2020 року було направлено третій особі на адресу вказану у Витягу та яка співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників судового процесу, судом встановлено наступне.

Публічним акціонерним товариством Національна суспільна телерадіокомпанія України (філія ПАТ НТСУ Харківська регіональна дирекція , код ЄДРПОУ 40020682), на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-05-29-005573-b щодо закупівлі послуг Нерегулярні пасажирські перевезення (автотранспортні послуги) , код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015:60140000-1 - Нерегулярні пасажирські перевезення. Очікувана вартість предмета закупівлі складає 1 000 000, 00 гривень. Джерелом фінансування є кошти державного бюджету України.

Відповідно до протоколу №29 засідання тендерного комітету Філії ПАТ НСТУ Харківська регіональна дирекція від 22.06.2020 за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника TOB ТК Трансавто встановлено, що пропозиція останнього відповідає всім умовам тендерної документації, учасником надано в повному обсязі інформацію про його відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та вимогам, встановленим Законом України Про публічні закупівлі , а також не було виявлено суттєвих помилок або невідповідностей, які могли б вплинути на її відхилення, у зв`язку з чим ТОВ ТК Трансавто визнано переможцем процедури закупівлі.

В подальшому, між ПАТ Національна суспільна телерадіокомпанія України в особі менеджера філії ПАТ НСТУ Харківська регіональна дирекція та ТОВ ТК Трансавто укладено договір про закупівлю послуг №06/07/2020 від 06.07.2020 на загальну суму 950 544,00 гривень зі строком дії договору до 31 грудня 2020 року.

В свою чергу рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.03.2020 року за №70/22-р/к по справі №2/01-67-19 TOB ТК Трансавто (код ЄДРПОУ 34632853) визнано таким, що вчинило порушення, передбачене п.1 ст. 50 та п.4 ч.2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі.

Враховуючи вищенаведене, прокурор вважає, що під час винесення рішення оформленого протоколом № 29 засідання тендерного комітету Філії Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Харківська регіональна дирекція» від 22.06.2020, про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Трансавто» (код ЄДРПОУ 34632853) переможцем закупівлі, було порушено вимоги ЗУ Про публічні закупівлі , у зв`язку з виявленням Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України вчинення TOB ТК Трансавто порушення, яке передбачено п.1 ст. 50 та п.4 ч.2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Також прокурор вважає незаконним договір №06/07/2020 від 06.07.2020 про закупівлю послуг з перевезення, укладений між Публічним акціонерним товариством «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Трансавто» щодо закупівлі послуг «Нерегулярні пасажирські перевезення (автотранспортні послуги)» , код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015:60140000-1 - Нерегулярні пасажирські перевезення, укладений на виконання вищезазначеного рішення.

В ході підготовчого провадження, відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора з даним позовом.

Суд, розглянувши вищезазначене клопотання, зазначає наступне.

Підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом, останній вказує на те, що органами, що забезпечують контроль у даних правовідносинах, а саме Північно-Східним офісом Держаудитслужби та Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення України не вживаються заходи щодо захисту інтересів держави.

Так, прокурором було надано до суду лист на ім`я Начальника Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 11.08.2020 року, в якому зазначалось про встановлення порушень під час проведення закупівель UA-2020-05-29-005573-b та необхідність звернення до суду.

Крім того, аналогічний лист 11.08.2020 року було направлено прокурором на адресу Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України.

Враховуючи вищенаведене, прокурор вважає, що останнім було дотримано вимоги, передбачені ст.. 23 ЗУ Про прокуратуру щодо повідомлення компетентного органу про порушення та звернення до суду з відповідним позовом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва керівником Харківської місцевої прокуратури № 1 інтересів держави в особі позивачів - Державного комітету телебачення і радіомовлення України та Північно-Схіжного офісу Держаудитслужби, суд, у даному випадку, дійшов висновку про не доведення прокурором нездійснення чи неналежного здійснення позивачами захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, з огляду на таке.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

В даному випадку, на лист прокурора від 11.08.2020 року, Північно-Східним офісом Держаудитслужби України було надано відповідь від 31.08.2020 року за вих. № 20-31-26/4608, в якій зазначалось про те, що на підставі інформації, викладеної прокурором, на предмет наявності порушень вимог ЗУ Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922 з питань, які відносяться до компетенції органів Державної аудиторської служби України та відповідно до вимог статті 8 Закону буде розпочато моніторинг вищезазначеної процедури закупівлі. Також у відповіді на лист прокурора було зазначено про те, що згідно з ч. 6 ст. 8 Закону, за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником, у зв`язку з чим висновок про результати моніторингу закупівлі за номером UA-2020-05-29-005573-b буде оприлюднений в електронній системі закупівель після його завершення, тобто протягом трьох робочих днів з дня складання, де прокурор зможе з ним ознайомитись. Крім того було зазначено про те, що заходи цивільно-правового характеру, в тому числі подання позовної заяви до суду щодо вищевказаної закупівлі не вживались та в разі виникнення підстав, передбачених пунктом 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 № 631, Північно-Східним офісом Держаудитслужби буде розглянуто питання щодо проведення перевірки закупівель у Замовника.

В свою чергу, 07.09.2020 року Північно-Східним офісом Держаудитслужби наказом № 182 було розпочато моніторинг щодо закупівлі послуг Нерегулярні пасажирські перевезення (автотранспортні послуги) , код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015:60140000-1 - Нерегулярні пасажирські перевезення відповідно до частини другої ст. 8 ЗУ Про публічні закупівлі , пункту 9 Положення про Північно-Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23.

Висновком Північно-Східного офісу Держаудитслужби, який оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 09.09.2020 року висунуто зобов`язання щодо усунення порушень законодавства в сфері державних закупівель, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором № 06/07/2020 від 06.07.2020 року з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

18.09.2020 року договір № 06/07/20 від 06.07.2020 року було розірвано на виконання вищезазначених вимог Північно-Східного офісу Держаудитслужби.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором не доведено бездіяльність компетентного органу, з огляду на те, що прокурор звернувся до Північно-Східного офісу Держаудитслужби 11.08.2020 року, в той час, 07.09.2020 року вказаною особою вже було розпочато моніторинг щодо закупівлі.

Як вже було зазначено вище, у постанові ВП ВС по справі 912/2385/19 було зазначено зокрема про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

В даному випадку, суд не може вважати, що Північно-Східним офісом Держаудитслужби було допущено зволікання чи бездіяльність протягом тривалого строку, оскільки між листом прокурора про виявлені порушення та винесенням наказу про проведення моніторингу щодо спірних закупівель минуло менше місяця.

Крім того, у відповіді (31.08.2020 року) на лист прокурора від 11.08.2020 року, Північно-Східним офісом Держаудитслужби було зазначено про те, що на підставі наданої прокурором інформації в порядку ст. 8 ЗУ Про публічні закупівлі буде проведено моніторинг вказаної процедури закупівлі.

Тобто з вищенаведеного вбачається, що Північно-Східним офісом Держаудитслужби вчинялися дії з метою перевірки закупівель та усунення порушень, допущених при їх здійсненні.

Також суд зауважує, що відповідні дії вчинялись протягом розумного строку, а саме протягом місяця після направлення прокурором листа на адресу Північно-Східного офісу Держаудитслужби.

Отже, в даному випадку, отримавши лист Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 31.08.2020 року про проведення моніторингу закупівлі, яка є предметом даного спору, прокурор вже 08.09.2020 року звернувся до суду з відповідним позовом.

В свою чергу прокурор фактично не надав часу позивачу - Північно-Східному офісу Держаудитслужби для вчинення останнім дій щодо перевірки закупівлі та надання відповіді прокурору щодо здійснених дій.

При цьому, суд також враховує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який, відповідно до пункту 3 частини першої статті 129 Конституції України, є однією з засад правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Як вже вище зазначалось, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Суд вважає, що пред`явлення прокурором позову про визнання недійсним рішення щодо визнання ТОВ ТК Трансавто переможцем закупівлі послуг та визнання недійсним договору, укладеного на виконання вищезазначеного рішення одразу після звернення прокурора до компетентного органу, яким у розумні строки вчинено дії з моніторингу закупівель та припинення договірних відносин, у зв`язку з виявленими порушеннями, не відповідає вищенаведеним засадам та не може вважатися виключним випадком для захисту прокурором інтересів держави.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом не довів бездіяльність компетентного органу та не вчинення останнім протягом розумного строку заходів, з метою усунення порушень законодавства, в той час, як в матеріалах справи наявні докази проведення Північно-Східним офісом Держаудитслужби моніторингу щодо закупівель, яка є предметом даного спору, а також винесення відповідного висновку стосовно порушення у розумні строки (менше місяця після звернення прокурора до Північно-Східним офісом Держаудитслужби), у зв`язку з чим відсутні підстави для захисту інтересів держави прокурором в суді, в розумінні ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Також, слід зазначити, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленої прокурором заяви по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

З огляду на викладене, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, зазначені обставини стали підставою для залишення позовної заяви Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, суд зауважує, що прокурор не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про повернення судового збору в порядку ст. 7 ЗУ "Про судовий збір".

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статтями 226, 233-234,256-257 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави, в особі Державного комітету телебачення і радіомовлення України та Північно-Східного офісу Держаудитслужби залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала підлягає оскарженню, в порядку, передбаченому ст.ст. 255-256 ГПК України.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресоюhttp://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 25.11.2020 року.

Суддя Н.С. Добреля 922/2894/20