Постанова
від 18.11.2020 по справі 920/61/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 920/61/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду : Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2020 у справі

за позовом Фермерського господарства "Панасенко" до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" про стягнення 10 547 506,88 грн,

учасники справи про час і місце розгляду касаційної скарги повідомлені належним чином, але не скористалися правом направити для участі у справі своїх повноважних представників,

ВСТАНОВИВ :

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У січні 2019 року Фермерське господарство "Панасенко" (далі - ФГ "Панасенко") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" (далі - ТОВ Агрофірма "Хоружівка") про стягнення 10 547 506,88 грн, з яких 9 000 000,00 грн основна заборгованість та 1 547 506,88 грн штрафні санкції за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу від 28.02.2018 № 28/02-2018.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов вищевказаного договору та приписів чинного законодавства, не здійснив оплату товару - кукурудзи врожаю 2017 року в кількості 1 636,385 т., отриманого від позивача за видатковою накладною від 28.02.2018 № 10.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 28.02.2018 між ФГ "Панасенко" (продавець) та ТОВ Агрофірма "Хоружівка" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 28/02-2018, за умовами якого продавець зобов`язався в обумовлений сторонами строк передати у власність покупця кукурудзу врожаю 2017 року, а покупець - оплатити та прийняти цей товар.

2.2. Загальна сума цього договору складає 9 000 000,00 грн із урахуванням 20 % ПДВ, +/- 5 % (пункт 2.1 договору).

2.3. Згідно з пунктами 2.2, 2.3 договору кількість товару - 1 636,37 т. +/- 5 %, а ціна продажу товару - 5 500 грн/т. із урахуванням 20 %.

2.4. Відповідно до пунктів 3.1 - 3.5 договору продавець зобов`язується поставити товар на умовах EXW на склад продавця за адресою: Київська обл., Поліський р-н, смт. Красятичі, вул. Жовтнева, буд. 10. Транспортне вивезення товару в межах строку поставки зі складу продавця здійснюється силами та за кошт покупця. Передача товару у власність покупця підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. Приймання товару за кількістю здійснюється по фізичній вазі товару, визначеній на вагах складу продавця. Якість товару повинна відповідати вимогам згідно ДСТУ на кукурудзу.

2.5. Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що суму вартості поставленого товару покупець сплачує продавцю у строк 3 (три) банківські дні від дати поставки товару (партії товару) у безготівковому вигляді шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

2.6. Позивач стверджує, що 28.02.2018 ним було відвантажено відповідачу товар у кількості 1 636,385 т на загальну суму 9 000 000,00 грн, з урахуванням ПДВ, на підтвердження чого надає довіреність від 28.02.2018 № 36, видану на ім`я ОСОБА_1 , та видаткову накладну від 28.02.2018 № 10, підписану продавцем та покупцем.

2.7. Відповідач щодо підписання договору не заперечує, однак наполягає на тому, що жодної поставки за договором не здійснювалося, заперечує проти підписання видаткової накладної від 28.02.2018 № 10 та зазначає, що надані позивачем документи містять суттєві недоліки щодо форми і змісту, у зв`язку із чим не можуть вважатися належними доказами реального здійснення господарської операції.

2.8. У зв`язку з оспорюванням факту отримання товару громадянином ОСОБА_1 за видатковою накладною від 28.02.2018 № 10, з метою встановлення дійсності підпису отримувача товару за вказаною накладною, судом першої інстанції було призначено судово-почеркознавчу експертизу, за результатами якої встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 , а також рукописний запис " ОСОБА_1 " у графі "Отримувач" у видатковій накладній від 28.02.2018 № 10 виконані не ОСОБА_1 .

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Спір розглядався судами неодноразово.

3.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.07.2020 (суддя Кухар Н. М.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 (колегія суддів: Хачатрян В. С., Ільїн О. В., Россолов В. В.), позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Агрофірма "Хоружівка" на користь ФГ "Панасенко" 9 000 000,00 грн основного боргу та 1 547 506,88 грн штрафних санкцій.

Рішення мотивовані доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі ТОВ Агрофірма "Хоружівка" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

ТОВ Агрофірма "Хоружівка" наголошує на порушенні судами положень статей 80, 92, 327, 246 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якими врегульовано представництво інтересів товариства та зазначає, що головний бухгалтер ОСОБА_2 не мав повноважень на видачу та підписання довіреності від імені ТОВ Агрофірма "Хоружівка", тому ОСОБА_1 не міг отримати товар від позивача на підставі довіреності, виданої головним бухгалтером.

Скаржник зазначає, що судами не виконано вказівок суду касаційної інстанції, що містяться в постанові від 31.10.2019 у даній справі, та не встановлено обставин щодо руху активів (перевезення товару, товарно-транспортні накладні), обставини зберігання та використання відповідачем у господарській діяльності товару. Також судами не надано оцінки тому, що ні видаткова накладна від 28.02.2018 № 10, ні рахунок на оплату від 28.02.2018 № 11, не містять посилань на договір на підставі якого вони складені. Крім того, матеріали справи не містять будь-яких супроводжуючих документів на транспортування товару, а саме - товарно-транспортних накладних.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшло.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

6.3. Верховний Суд скасовуючи ухвалені у справі судові рішення та скеровуючи справу № 920/61/19 на новий розгляд у своїй постанові від 31.10.2019 зазначив, зокрема про необхідність судам під час нового розгляду дослідити наявність або відсутність реального руху товару та документи податкової звітності на підтвердження обставин фактичного здійснення господарської операції з постачання позивачем відповідачу кукурудзи врожаю 2017 року на суму 9 000 000,00 грн з ПДВ.

6.4. Разом з тим, судами попередніх інстанцій під час нового розгляду справи наявність або відсутність реального руху товару (перевезення товару, товарно-транспортні накладні), обставини зберігання та використання відповідачем у господарській діяльності товару, тобто обставини, якими окрім довіреності від 28.02.2018 № 36 та видаткової накладної від 28.02.2018 № 10, які суди вважали достатнім доказом отримання відповідачем товару, не досліджувалися та не оцінювалися.

6.5. Зокрема, суди не встановили хто ж саме здійснював перевезення вантажу від постачальника до покупця та якими засобами, яким чином здійснювалась передача товару, його зберігання, навантаження (розвантаження), чи перевірялася якість товару на відповідність вимогам ДСТУ, як передбачено договором та чим це підтверджується, тощо, й, відповідно, не надали належної правової оцінки тому, чи можна за відсутності таких документів вважати, що відповідач отримав товар за який позивач просить стягнути кошти.

6.6. Відповідно до статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

6.7. Відповідно до абзацу 11 статті 1 , частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 28.08.2020 у справі № 922/2081/19 та від 04.11.2020 у справі № 910/9739/19.

6.8. Верховний Суд у постанові від 18.03.2019 у справі № 804/1351/16 навів висновок про те, що сам факт наявності у позивача податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

6.9. Таким чином, судами в порушення вимог частини 5 статті 310 та частини 1 статті 316 ГПК України, не виконано вказівок, наведених у постанові Верховного Суду від 31.10.2019.

6.10. Враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно встановити зазначені обставини на встановленні яких акцентував Верховний Суд у зазначеній постанові.

6.11. Відповідно до вимог статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.12. За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

6.13. Як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини зі справ "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001, та зі справи "Серявін та інші проти України" від 10.05.2011, одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

6.14. У зв`язку з наведеним рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди не встановили обставини, що мають суттєве значення та не дослідили належним чином зібрані у справі докази. Отже, судові рішення про задоволення позову є передчасними.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до частин 3, 4 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. За таких обставин оскаржувані судові рішення є такими, що ухвалені із порушенням норм процесуального права, тому підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

7.3. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, дослідити наявність/відсутність реального руху товару, у повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази, які підтверджують/спростовують поставку товару та надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2020 у справі № 920/61/19 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя К. Пільков

Дата ухвалення рішення18.11.2020
Оприлюднено25.11.2020

Судовий реєстр по справі —920/61/19

Ухвала від 07.07.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

Ухвала від 31.05.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

Рішення від 26.04.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 08.04.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 29.03.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 22.03.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 11.03.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 22.02.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 15.02.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 25.01.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні