Рішення

від 20.11.2020 по справі 460/5600/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2020 року м. Рівне №460/5600/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача - адвоката С.В. Макеєва; представника відповідача - І.Л. Довгалюк; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Палтранс до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства Палтранс (далі іменується - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 20.07.2020 №00005640501 про завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)періоду, задекларованого у податковій декларації за квітень 2020 року від 18.05.2020 №9109054652, на суму 153992,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 20.07.2020 №00005650501 про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 120935,00 грн.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що за результатами перевірки фіскальним органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.07.2020 №00005650501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 120935,00 грн., у тому числі: за податковим зобов`язанням - 96748,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24187,00 грн., та №00005640501, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 153992,00 грн. Висновки контролюючого органу базуються на тому, що перевіркою встановлено порушення: підпункту 14.1.80. пункту 14.1 статті 14, абзацу г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р №2755-VI, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 96748,00 грн. за квітень 2020 року та до завищення залишку від`ємного значення (рядок 21 декларації) за квітень на 153992,00 грн.; та пункту 201.10. статті 210 Податкового кодексу України - не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1504440,00 грн., в тому числі ПДВ - 250740,00 грн. - встановлено завишення суми від`ємного значення. Позивач вказує, що такі рішення фіскального органу є протиправними, оскільки за наслідками господарської операції з контрагентом ТОВ Софія Ойл позивачем придбано товар - нафтопродукти - фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) у кількості 104475 л. на загальну суму 1253700,00 грн., в тому числі ПДВ - 250740,00 грн., які використані у власній господарській діяльності. Позивач вказує, що придбаний товар є нафтопродуктом, яким можливо здійснювати безпосередню заправку автомобілів з дизельними двигунами, оскільки відповідно до Паспорта якості №0021р та Протоколу вимірювань №03031р вміст сірки у такому товарі вказує на можливість здійснення такої заправки. Наданими до перевірки документами, зокрема, актами списання товарів підтверджується факт використання придбаних нафтопродуктів - фракції газойлево-гудронові широкі, саме в якості пального з метою задоволення потреб власного споживання, а тому посилання фіскального органу на неможливість заправки автомобілів такими нафтопродуктами є безпідставними. Також, позивач вказує, що сума ПДВ у розмірі 104196,40 грн., сплаченого ПП Палтранс в межах господарських операцій з контрагентом ТОВ Софія Ойл , що відбувалися у березні 2020 року, не могли мати жодного впливу на формування позивачем від`ємного значення за квітень 2020 року, а відтак не повинні були братися до уваги відповідачем під час проведення перевірки щодо звітного місяця квітня 2020 року, що свідчить про порушення контролюючим органом підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України під час проведення перевірки. Позивач вказує, що як вбачається зі змісту Акта перевірки, контролюючим органом вже було складено Довідку про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ від 12.05.2020 №663/17-00-04-02/34580863, яка охоплювала перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за березень 2020 року, що свідчить про порушення відповідачем вимог статті 78 ПК України.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що між ТОВ Софія Ойл (постачальник) та ПП Палтранс (покупець) укладено договір №SO-2/22-12, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - нафтопродукти, відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього - фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015). Відповідно до представлених до перевірки податкових накладних: від 11.03.2020 №76 на суму ПДВ 104 196,40 грн.; від 08.04.2020 №56 на суму ПДВ 28333,33 грн.; від 13.04.2020 №97 на суму ПДВ 50022,92 грн.; від 27.04.2020 №192 на суму ПДВ 26520,68 грн.; від 3.04.2020 №232 на суму ПДВ 41666,66 грн., що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та є підставою формування для ПП Палтранс податкового кредиту, зазначено код товару згідно УКТ ЗЕД 2710197100. У відповідності до пояснення до УКТ ЗЕД України пункт (d) термін важкі дистиляти (товарні категорії 27101931 27101999 та 27102011 27102090) означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 65 об.% яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 250 °С за методом ISO 3405 (еквівалентним методу ASTM D 86), або фракції, відсоток перегонки яких при температурі 250 °С не може бути визначений за цим методом. Таким чином фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) не є паливом придатним для використання, а є сировиною, що потребує спеціальної обробки - перегонки при певних умовах. Отже, вищезазначені фракції газойлево-гудронові широкі не могли безпосередньо використовуватись ПП Палтранс шляхом списання на вантажні перевезення відповідно до актів списання товарів. Відповідач також вказує, що до перевірки представлено паспорт якості №0021р. від 01.02.2020 та протокол вимірювань №03031р. від 03.03.2020 видані випробувальною лабораторією ТОВ Сан Ойл Груп код ЄДРПОУ 38996057. При цьому згідно аналізу ITC Податковий блок (реєстраційні відомості та звітність платника), відкритого інформаційного ресурсу https://clarity-project.info/edr/38996057/licenses, Інформаційна система Реєстр дозволів Держгірпромнагляду України http://dozvil.ndiop.kiev.ua/dozvil по ТОВ САН ОЙЛ ГРУП наявна інформація щодо виданих ліцензій: №0984.14.63, видана Держгірпромнагляд України (Територіальне управління по Харківської області) на види робіт: Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, Переробка нафти, вуглеводневих газів і конденсату; №0985.14.63, видана Держгірпромнагляд України (Територіальне управління по Харківської області) на види робіт: Експлуатацію машин, механізмів, устаткування: Устатковання, пов`язане з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, утилізацією чи знешкодженням небезпечних або шкідливих речовин, Технологічне устатковання хімічної, біохімічної, нафтохімічної, нафтогазопереробної, металургійної, коксохімічної, ливарної, олійно-жирової, ефіроолійної, деревообробної промисловості, хлор- та аміаковикористовуючих виробництв, Електрообладнання, призначене для експлуатації (застосування) у вибухонебезпечних зонах. Проте термін дії даних ліцензій - з 06.11.2014 року по 06.11.2019 року. За даними аналізу представлених до перевірки паспорту якості №0021р. від 01.02.2020 та протоколу вимірювань №03031р. від 03.03.2020 встановлено, що фізико-хімічні властивості фракцій газойлево-гудронових широких не відповідають встановленим нормам для дизпалива згідно ГОСТу 19121. Вказана норма вмісту сірки для фракцій газойлево-гудронових широких - 0,2%, в той час як для дизпалива встановлено норма складає не більше 0,01%, що свідчить про неможливість використання Фракцій газойлево-гудронових широких в якості пального. Враховуючи вищенаведене фракції газойлево-гудронові широкі не використовувались і не могли використовуватись у господарській діяльності ПП Палтранс , а саме шляхом заправки вантажних автомобілів з дизельним двигуном. Відповідач вказує, що згідно з пп. г п. 198.5 ст. 198 ПК України: платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). В порушення пп. 14.1.80 п. 14.1 ст. 14, абз. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України ПП Палтранс придбані Фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) використано не в господарській діяльності підприємства на загальну суму 250 740 грн., що було безумовною підставою для збільшення суми грошових зобов`язань з ПДВ та винесення податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 27.08.2020.

Ухвалою суду від 27.08.2020 підготовче засідання відкладене на 22.09.2020 за клопотанням позивача.

Ухвалою суду від 22.09.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 15.10.2020.

Ухвалою суду від 15.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 05.11.2020.

Ухвалою суду від 05.11.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання позивача про виклик свідка залишено без задоволення, оскільки таке клопотання подане до суду з порушенням процесуального критерію - частина третя статті статті 92 КАС України - подане після закриття підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 05.11.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні оголошено перерву до 20.11.2020.

У судове засідання 20.11.2020 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позовних вимог, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 20.11.2020.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі направлення від 16.06.2020 №793/17-00-05-01 та наказу від 15.06.2020 №948 проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства Палтранс , за результатами якої складений Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Палтранс (код ЄДРПОУ 34580863) з питань законності декларування від`ємного значення за квітень 2020 р. від 30.06.2020 №691/17-00-05-01/34580863 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 11).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесені:

податкове повідомлення-рішення від 20.07.2020 №00005650501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 120935,00 грн., у тому числі: за податковим зобов`язанням - 96748,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24187,00 грн. (далі іменується - ППР №00005650501) (а.с. 26);

податкове повідомлення-рішення від 20.07.2020 №00005640501, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 153992,00 грн. (далі іменується - ППР №00005640501) (а.с. 27).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень - ППР №00005650501 та №00005640501, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує ППР №00005650501 та №00005640501 з підстав порушення відповідачем процедурних питань та з підстав необґрунтованості висновків контролюючого органу по суті виявлених порушень.

Обґрунтовуючи процедурні порушення з боку фіскального органу, позивач вказує, що сума ПДВ у розмірі 104196,40 грн., сплаченого ПП Палтранс в межах господарських операцій з контрагентом ТОВ Софія Ойл , що відбувалися у березні 2020 року, не могли мати жодного впливу на формування позивачем від`ємного значення за квітень 2020 року, а відтак не повинні були братися до уваги відповідачем під час проведення перевірки щодо звітного місяця квітня 2020 року, що свідчить про порушення контролюючим органом підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України під час проведення перевірки. Позивач вказує, що як вбачається зі змісту Акта перевірки, контролюючим органом вже було складено Довідку про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ від 12.05.2020 №663/17-00-04-02/34580863, яка охоплювала перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за березень 2020 року, що свідчить про порушення відповідачем вимог статті 78 ПК України.

Суд відхиляє такі доводи позивача та вказує на наступне.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом в пункту 200.4 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума може бути зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 2 пункту 5 розділу V п. 6 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року №21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, далі іменується- Порядок №21)), передбачено, що в разі якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (ряд. 9) і податкового кредиту (ряд. 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 розділу III Розрахунки за звітний період декларації. При цьому, підпунктом 5 пункту 5 розділу V цього Порядку визначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Додатки - невід`ємна частина будь-якої декларації (пункт 46.1 статті 46 ПК України), у тому числі і декларації з податку на додану вартість (пункт 6 розділу І Порядку №21).

Підпунктом 2 пункту 10 розділу ІІІ Порядку №21 додатками до декларації є довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2).

Відповідно до самостійно поданої ПП Палтранс довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року від 18.05.2020 №9109054652 періодом у якому виникло від`ємне значення є березень 2020 року.

Відповідно до пункту 78.2 статті 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Однак, питання, що є предметом Акта перевірки №691/17-00-05-01/34580863 від 30.06.2020 року, а саме: законності декларування від`ємного значення з ПДВ за квітень 2020 року не могли бути охоплені довідкою камеральної перевірки №663/17-00-04-02/34580863 від 12.05.2020, оскільки відповідно до вимог підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України питання законності декларування від`ємного значення з ПДВ не належать до предмету камеральної перевірки.

Отже, безпідставними є доводи позивача, що господарські операції з ТОВ Софія Ойл , що відбулись у березні 2020 року, не могли мати жодного впливу на формування позивачем від`ємного значення за квітень 2020 року та, відтак, не повинні були братися до уваги відповідачем під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань законності декларування ПП Палтранс від`ємного значення за квітень 2020 року.

По суті виявлених порушень судом встановлено наступне.

Відповідно до Розділу 4 Висновок Акта перевірки документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення:

підпункту 14.1.80. пункту 14.1 статті 14, абзацу г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р №2755-VI (далі іменується - ПК України), що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 96748,00 грн. за квітень 2020 року та до завищення залишку від`ємного значення (рядок 21 декларації) за квітень на 153992,00 грн.

пункту 201.10. статті 210 ПК України - не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1504440,00 грн., в тому числі ПДВ - 250740,00 грн.

Згідно представлених до перевірки документів встановлено, що ПП Палтранс здійснювало документальне оформлення операцій придбання ТМЦ Фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) від контрагента - ТОВ Софія Ойл (код ЄДРПОУ 39440179) за період з 01.03.2020 по 30.04.2020.

22 грудня 2016 року між ТОВ Софія Ойл (Постачальник) та ПП Палтранс (Покупець) укладено договір №SO-2/22-12 (далі іменується - Договір №SO-2/22-12), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - нафтопродукти, відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього (а.с. 29).

У пункті 2.1 Договору №SO-2/22-12 сторонами обумовлено, що відвантаження товару здійснюється на підставі заяви покупця та підписаної сторонами додаткової угоди. Товар поставляється покупцю партіями, в кількості та по ціні, що визначаються додатковими угодами на умовах: FСА франко-перевізник на складі постачальника; СРТ фрахт/перевезення сплачені до місця названого покупцем; EXW франко-завод на складі названому постачальником.

Конкретні умови поставки визначається в додаткових угодах, сторони також можуть передбачити інші умови поставки, що має бути узгоджено в додаткових угодах.

Відвантаження товару здійснюється відповідно до узгоджених умов поставки товару шляхом завантаження на автомобільний транспорт, наданий покупцем або постачальником чи передання товару на складі, названому постачальником, якщо інший порядок не узгоджений сторонами в додаткових угодах до цього договору.

Пунктом 6.1 Договору №SO-2/22-12 передбачено, що покупець здійснює приймання товару за якістю відповідно до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 року №271/121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №805/15496 (далі іменується - Інструкція №271/121), а також умов цього договору. В разі розбіжностей між положеннями цього договору і наведеною Інструкцією, пріоритет в тлумаченні умов поставки і приймання товару мають положення цього договору.

Пунктом 6.2 Договору №SO-2/22-12 визначено, що покупець здійснює приймання товару за кількістю відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України та Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496 (далі іменується - Інструкція №281/171/578/155), а також умов цього договору.

На виконання умов Договору №SO-2/22-12 ПП Палтранс отримано від ТОВ Софія Ойл нафтопродукти - фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) у кількості 104475 л. на загальну суму 1253700,00 грн., в тому числі ПДВ - 250740,00 грн.

Відповідно до податкових накладних від 11.03.2020 №76 на суму ПДВ 104196,40 грн., від 08.04.2020 №56 на суму ПДВ 28333,33 грн., від 13.04.2020 №97 на суму ПДВ 50022,92 грн., від 27.04.2020 №192 на суму ПДВ 26520,68 грн., від 03.04.2020 №232 на суму ПДВ 41666,66 грн., що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено код товару згідно УКТ ЗЕД 2710197100 (а.с. 37-46).

Згідно з Класифікатором кодів УКТ ЗЕД України до товарної позиції 2710 включаються: нафта або нафтопродукти, одержанi з бiтумiнозних порiд (мiнералiв), крiм сирих; продукти, в iншому мiсцi не зазначенi, з вмiстом 70 мас. % або бiльше нафти чи нафтопродуктiв, одержаних з бiтумiнозних порiд (мiнералiв), причому цi нафтопродукти є основними складовими частинами продуктiв; вiдпрацьованi нафтопродукти.

В свою чергу відповідно до УКТ ЗЕД України у товарну підкатегорію 2710 19 71 00 включаються iншi: важкi дистиляти: мастильнi матерiали; iншi масла та дистиляти: для специфiчних процесiв переробки.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.

У відповідності до пояснення до УКТ ЗЕД України пункт (d) термін важкі дистиляти (товарні категорії 2710 19 31 2710 19 99 та 2710 20 11 2710 20 90) означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 65 об. % яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 250 °С за методом ISO 3405 (еквівалентним методу ASTM D 86), або фракції, відсоток перегонки яких при температурі 250 °С не може бути визначений за цим методом.

Таким чином фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) не є паливом придатним для використання, а є сировиною, що потребує спеціальної обробки - перегонки при певних умовах.

Отже, вищезазначені фракції газойлево-гудронові широкі не могли безпосередньо використовуватись ПП Палтранс шляхом списання на вантажні перевезення відповідно до актів списання товарів (номенклатурна група Вантажні перевезення, Собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг власного виробництва).

Позивач вказує, що придбаний товар - фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) міг безпосередньо використовуватися для заправки автомобілів, які здійснювали перевезення, оскільки такий товар є паливом, та відповідно до Паспорта якості №0021 та Протоколу вимірювань №03031р має такий вміст сірки, що дозволяє заправку автомобілів паливом з екологічним класом Євро 3 (а.с. 63, 64).

В Акті перевірки зазначено, що ПП Палтранс до перевірки представлено Паспорт якості №0021 від 01.02.2020 та Протокол вимірювань №03031р від 03.03.2020 видані випробувальною лабораторією ТОВ Сан Ойл Груп код ЄДРПОУ 38996057. При цьому згідно аналізу ITC Податковий блок (реєстраційні відомості та звітність платника), відкритого інформаційного ресурсу https://clarity-project.info/edr/38996057/licenses, Інформаційна система Реєстр дозволів Держгірпромнагляду України http://dozvil.ndiop.kiev.ua/dozvil по ТОВ САН ОЙЛ ГРУП наявна інформація щодо виданих ліцензій:

- №0984.14.63, видана Держгірпромнагляд України (Територіальне управління по Харківської області) на види робіт: Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, Переробка нафти, вуглеводневих газів і конденсату;

- №0985.14.63, видана Держгірпромнагляд України (Територіальне управління по Харківської області) на види робіт: Експлуатацію машин, механізмів, устаткування: Устатковання, пов`язане з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, утилізацією чи знешкодженням небезпечних або шкідливих речовин, Технологічне устатковання хімічної, біохімічної, нафтохімічної, нафтогазопереробної, металургійної, коксохімічної, ливарної, олійно-жирової, ефіроолійної, деревообробної промисловості, хлор- та аміаковикористовуючих виробництв, Електрообладнання, призначене для експлуатації (застосування) у вибухонебезпечних зонах. Проте, термін дії даних ліцензій - з 06.11.2014 по 06.11.2019.

При дослідженні судом електронних доказів у порядку статті 81 КАС України - сайту Інформаційна система Реєстр дозволів Держгірпромнагляду України http://dozvil.ndiop.kiev.ua/dozvil по ТОВ САН ОЙЛ ГРУП встановлено: дозвіл №0984.14.63 - статус: діючий , строк дії дозволу: 5 років , дата видачі дозволу 06.11.2014 , строк дії дозволу продовжено до: 30.11.0001 .; дозвіл №0985.14.63 - статус: діючий , строк дії дозволу: 5 років , дата видачі дозволу 06.11.2014 , строк дії дозволу продовжено до: 30.11.0001 . (протокол дослідження електронних доказів (а.с. 180-183)).

Суд відхиляє доводи позивача про можливість застосування у даному випадку Паспорта якості №0021 від 01.02.2020 та Протоколу вимірювань №03031р від 03.03.2020, видані випробувальною лабораторією ТОВ Сан Ойл Груп , з огляду на наявність суперечливої інформації щодо продовження строку дії дозволів - до: 30.11.0001 , та зазначає наступне.

Так, предметом Договору №SO-2/22-12 є постачання специфічного підакцизного товару - нафтопродукти, а тому безумовному застосуванню підлягає Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Накаом Міністерства палива та енергетики України Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №281/171/578/155 від 20.05.2008 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за №805/15496).

Правова позиція щодо необхідності застосування Інструкції №281/171/578/155 викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2020 у справі №804/3439/16.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4. Інструкції №281/171/578/155, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования .

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об`єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об`єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900.

За правилами підпункту 5.4.3 пункту 5.4 Інструкції №281/171/578/155, маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Проте, позивач не надав суду акти, передбачені підпунктом 5.4.3 пункту 5.4 Інструкції №281/171/578/155; не надав також сертифікати походження товару, які повинні містити інформацію щодо ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника або паспорти якості товарів.

При чому, на кожну окрему партію поставленого товару - нафтопродуктів має бути наявний увесь вказаний вище перелік документів, зокрема, на кожну партію товару повинен бути паспорт якості. Тому, наданий позивачем лише один Паспорт якості №0021р від 01.02.2020 не може вважатися належним та допустим доказом.

Такі документи також не були надані позивачем під час проведення перевірки, про що вказано на сторінці 7 Акта перевірки.

Окрім того, відповідно до підпункту 7.5.8 пункту 7.5 Інструкції №281/171/578/155, відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Судом встановлено, що у наданих позивачем ТТН на відпуск нафтопродуктів форми №1-ТТН (нафтопродукти) від 11.03.2020, від 13.04.2020, від 30.04.2020 (а.с. 47-50) відсутня належна інформація, яка передбачена нормами Інструкції №281/171/578/155.

Так, в ТТН від 13.04.2020 та від 30.04.2020 відсутня інформація щодо номера резервуара; в ТТН від 11.03.2020, від 13.04.2020, від 30.04.2020 відсутня інформація щодо дати і часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, щодо дати і часу прибуття до вантажоодержувача, щодо дати і часу виїзду від вантажоодержувача; у ТТН від 11.03.2020 (а.с. 47) відсутній підпис водія ОСОБА_1 ; у ТТН від 11.03.2020, від 13.04.2020, від 30.04.2020 відсутня інформація щодо довіреностей; в усіх ТТН відсутня адреса пункту розвантаження товару, а лише зазначено загальне посилання на м. Рівне .

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, в ході перевірки ПП Палтранс проводилась інвентаризація запасів які обліковуються на рахунку бухгалтерського обліку 203 Паливо станом на 18.06.2020 згідно наказу № 16.06.01 від 16.06.2020. В результаті проведеної інвентаризації встановлено наявність лише одного резервуара для зберігання дизпалива ємкістю 75 мі.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції №281/171/578/155 дизельне паливо різних видів (залежно від масової частки сірки) повинно зберігатися в окремих резервуарах.

Таким чином, позивачем не надано як до перевірки, так і суду жодних належних та допустимих доказів можливості використання придбаного товару - фракції газойлево-гудронові широкі безпосередньо для заправки автомобілів; не надано належних документів щодо товару відповідно до вимог Інструкції №281/171/578/155.

Враховуючи вищенаведене фракції газойлево-гудронові широкі не використовувались і не могли використовуватись у господарській діяльності ПП Палтранс , а саме шляхом безпосередньої заправки вантажних автомобілів з дизельним двигуном.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що позивач надав на підтвердження факту використання придбаного товару у власній господарській діяльності лише: Договір №SO-2/22-12, видаткові накладні №488, №529, №673, №839, ТТН (на відпуск нафтопродуктів), платіжні доручення №№ 9014, 9057, 9129, 9272, 9298, 9403, 9442, картки рахунків по контрагенту ТОВ Софія Ойл , наказ про затвердження норм списання паливно-мастильних матеріалів №02.01.02, Акти списання товарів.

Натомість, платник податків не надав жодних документів, що передбачені Інструкцією №281/171/578/155, зокрема, паспорти якості на відвантажений нафтопродукт - по кожній з партій, та сертифікати походження товару, які повинні містити інформацію щодо ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника.

За правдами пункту 198.1. статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За приписами абзаців 1-3 пункту 198.2. статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом г пункту 198.5 статті 198 ПК України: платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

В порушення підпункту 14.1.80 пункту 14.1 статті 14, абзацу г пункту 198.5 статті 198 ПК України ПП Палтранс придбані Фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) використано не в господарській діяльності підприємства на загальну суму 250740,00 грн., в тому числі: за березень 2020 року на суму ПДВ 104196,00 грн., за квітень 2020 року на суму ПДВ 146544,00 грн.

Таким чином, оскаржуване ППР №00005650501 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за основним платежем у розмірі 96748,00 грн. є правомірним та обґрунтованим.

Даним ППР №00005650501 також визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24187,00 грн.

За правилами статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 111 ПК України визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до статті 113 ПК України, строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори. Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

За приписами пункту 123.1. статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на те, що оскаржуване ППР №00005650501 є правомірним та обґрунтованим в частині визначення основної суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 96748,00 грн., тому таке рішення в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24187,00 грн. є також правомірним (96748,00 грн. х 25% = 24187,00 грн.), оскільки платником податків допущено податкове правопорушення.

Щодо оскаржуваного ППР №00005640501, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 153992,00 грн., суд зазначає наступне.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) є: березень 2020 року - 2031998,00 грн., здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом в Польща-Україна, Україна-Польща, обсяг яких оподатковується за нульовою ставкою; квітень 2020 року - 1563423,00 грн., здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом в Польща-Україна, Україна-Польща, обсяг яких оподатковується за нульовою ставкою.

При відображенні ПП Палтранс у декларації за квітень 2020 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 153992,00 грн. (рядок 19 декларації), суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 0 грн. (рядок 20.2.1 декларації) та у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у сумі 0 грн. (рядок. 20.2.2) встановлено порушення підпункту 14.1.80. пункту 14.1 статті 14, абзацу г пункту 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання на суму 250740,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 96748,00 грн. за квітень 2020 року та до завищення залишку від`ємного значення (рядок 21 декларації) за квітень на суму 153992,00 грн.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За правилами пункту 200.2. статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

За приписами пункту 200.4. статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1. статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зважаючи на попередній висновок суду про правомірність ППР №00005650501 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 96748,00 грн. за квітень 2020 року, тому оскаржуване ППР №00005640501, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 153992,00 грн. також є правомірним та обґрунтованим, оскільки платником податків занижено податкові зобов`язання на суму у розмірі 250740,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 96748,00 грн. за квітень 2020 року та до завищення залишку від`ємного значення (рядок 21 декларації) за квітень на суму 153992,00 грн. (250740,00 грн. - 96748,00 грн. = 153992,00 грн.).

При чому, до позивача не застосовано штрафні санкції за не реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у спірний період, у відповідності до пункту 52-1 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідні положення ПК України.

Таким чином, оскаржувані ППР №00005650501 та №00005640501 є правомірними, обґрунтованими та такими, що винесені у порядку та спосіб, визначені нормами чинного законодавства.

Під час розгляду справи по суті представник позивача вказував, що обов`язок доказування правомірності ППР покладається саме на контролюючий орган у порядку статті 77 КАС України, а тому платник податків не повинен надавати будь-які інші докази - первинні документи щодо господарської операції, зокрема, в частині доведення можливості використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

Суд відхиляє такі доводи та зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, за правилами частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документи та інші дані, що створюють реальність здійснення господарської операції, яка має такий елемент, як використання (можливість використання) придбаного товару у власній господарській діяльності, повинна оцінюватися з урахуванням специфіки господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо, що у даному випадку визначено, зокрема, нормами Інструкції №281/171/578/155.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку врахування витрат при проведенні господарських операцій та формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Якщо ж певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, слід враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку врахування витрат при проведенні господарських операцій та формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності.

Таким чином, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та складу витрат належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі №807/2202/15 (876/7243/16), який в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У даному випадку позивач не надав суду належних та допустимих доказів можливості використання придбаного товару - нафтопродуктів у власній господарській діяльності.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних ППР №00005650501 та №00005640501 у порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню судом.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства Палтранс (провулок Робітничий, 1, місто Рівне, 33009; код ЄДРПОУ 34580863) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 42142449) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 25 листопада 2020 року.

Суддя К.М. Недашківська