Рішення

від 20.11.2020 по справі 506/325/20

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/325/20

Провадження № 2/506/107/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2020 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді Чеботаренко О.Л

за участю секретаря судового засідання Ротар І.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Городоцької районної державної адміністрації Львівської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Городоцької районної державної адміністрації Львівської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що з відповідачем вони уклали шлюб 16.04.2010 року, який рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області було розірвано. Оскільки відповідач не забезпечував дітей матеріально, вона була змушена звернутися до суду за захистом інтересів дітей та 12.10.2018 року Хотинським районним судом Чернівецької області винесено судовий наказ про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання дітей. З вересня 2018 року вони із дітьми почали проживати окремо від відповідача. Так, відповідач проживає в смт Окни, а вона із дітьми в с.Мавковичі Городоцького району Львівської області. Після того, як вони із відповідачем почали проживати окремо , ОСОБА_2 не підтримує ніякого зв`язку із сім`єю, умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, не провідує їх, не надає матеріальної допомоги на їх утримання, аліментів не сплачує, має заборгованість по сплаті аліментів. Всі питання щодо виховання дітей вирішується позивачем без участі та підтримки відповідача, діти знаходяться на повному її утриманні. У зв`язку із вищезазначеним, позивач стверджує, що зазначені факти як кожен окремо ,так і в сукупності ,можна розцінювати як ухилення батька від виховання дітей, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача ОСОБА_2 , до своїх батьківських обов`язків. Ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків виражається в тому, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не спілкується з дітьми взагалі, що порушує нормальне самоусвідомлення дітей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти. Тому, на думку відповідача , вищезазначене свідчить, що відповідач по справі умисно і свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дітей, фактично взагалі не бачить їх та не цікавиться їх життям, вихованням, здоров`ям, розвитком та потребами дітей, не бере участі у їх вихованні, підготовці їх до самостійного життя, тобто взагалі не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це передбачено законодавством, що є достатньою підставою для позбавлення його батьківських прав щодо дітей. Тому, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дітей, позивач звернулася до суду для вирішити питання про позбавлення відповідача батьківських прав відносно їх дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 18 червня 2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

16 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак від неї до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. На задоволенні позову наполягає та не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення. /а.с. 72,78, 79/. Тому справа розглянута у відсутність позивача, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідачу ОСОБА_2 направлялася судова повістка про виклик в судове засідання за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: за зазначеною адресою не проживає . Крім того, відповідачу направлялася судова повістка про виклик в судове засідання за відомим суду (з матеріалів справи) фактичним місцем проживання, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: адресат відсутній за вказаною адресою /а.с.86, 87/.

При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Тому суд вважає причини неявки відповідача ОСОБА_2 неповажними і тому, відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, справа розглянута у його відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України з постановленням заочного рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Городоцької районної державної адміністрації Львівської області до суду не з`явився, однак від нього до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність /а.с. 85/. Тому справа розглянута у відсутність представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 9, 10/.

Рішенням Хотинського районного суду Одеської області від 12.11.2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а.с.7-8/.

Як вбачається із акту обстеження матеріально-побутових умов від 27.02.2020 року, складеного комісією Керницької сільської ради Гродоцького району Львівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом зі своїми неповнолітніми дітьми: донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в орендованому будинку, без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 11/.

Згідно до акту встановлення фактичного місця проживання і матеріально-побутових умов від 22.10.2020 року, складеного комісією Керницької сільської ради Городецького району Львівської області, проведено обстеження житлового будинку в АДРЕСА_1 та встановлено фактичне місце проживання ОСОБА_1 із дітьми: дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають без реєстрації. ОСОБА_1 працює в ТЗОВ Бадер Україна та виховує двох дітей, які навчаються в Мавковицькому НВК. Зі слів сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 батько до дітей не приїжджає і участі у їх вихованні не бере. Матеріально-побутові умови сім`ї задовільні. Сім`я проживає в орендованому будинку ,в якому є три кімнати, кухня, коридор, кладова. На подвір`ї і в будинку сім`я дотримується чистоти /а.с. 82/.

Відповідно до довідок ТзОВ Бадер Україна від 27.02.2020 року, ОСОБА_1 працює контролером якості у ТзОВ Бадер Україна , загальна сума доходу за період з січня 2019 року по грудень 2019 року склала 134448,69 грн., за січень 2020 року - 11588,37 грн. /а.с.12-13/.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Хотинського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Чернівецькій області по виконавчому провадженні за судовим наказом №724/1467/18 від 12.10.2018 року, виданого Хотинським районним судом Чернівецької області , боржник - ОСОБА_2 , стягувач - ОСОБА_1 , у боржника ОСОБА_2 з 05 вересня 2018 року станом на 01.10.2019 року заборгованість по сплаті аліментів становить 28060,69 грн. Крім того, як вбачається із даного розрахунку, відповідачем за даний період часу було сплачено аліменти лише в жовтні 2018 року, проте не в повному обсязі /а.с.14/.

Станом на 01.03.2020 року ,заборгованість по сплаті аліментів становить 41495,54 грн , про що зазначено в розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Хотинського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Чернівецькій області по виконавчому провадженні за судовим наказом №724/1467/18 від 12.10.2018 року виданого Хотинським районним судом, боржник - ОСОБА_2 , стягувач - ОСОБА_1 , у боржника ОСОБА_2 /а.с.15-16/.

Таким чином ,відповідач протягом тривалого часу не сплачує аліменти на утримання дітей та має заборгованість по сплаті аліментів.

ОСОБА_3 , 2011 року народження ,навчається у Мавковицькому НВК. Характеризується позитивно /а.с.17/.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує дошкільну групу Мавковицького НВК з 01.10.2018 року, характеризується позитивно. Дитина доглянута, акуратно одягнена /а.с.18/.

Відповідно до пояснювальної записки директора Мавковицького НВК від 23.10.2020 року про участь батька учениці 4 класу Мавковицького НВК у шкільному житті дитини ОСОБА_3 , учениця регулярно відвідує заняття в школі, завжди охайна, доглянута. Батько ОСОБА_3 у школі не бував, із вчителями не спілкувався. Дитину до школи приводять мама та бабуся /а.с.83/.

Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 29.11.2018 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення ,передбаченого ч.2 ст.125 КК України. Потерпіла по справі - ОСОБА_1 /а.с.19-21/.

Відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини Городоцької районної державної адміністрації від 19.08.2020 року №40 Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого 26 серпня 2020 року розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації №302, на засіданні комісії було розглянуто заяву ОСОБА_1 , про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку із тим, що батько не приймає участі у вихованні, не цікавиться станом здоров`я дітей, матеріально не допомагає, має велику заборгованість по сплаті аліментів, перевірено матеріали справи та вирішено надати згоду про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, як вбачається із вищезазначеного висновку, питання про доцільність позбавлення батьківських на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалось двічі - 15.07.2020 року та 19.08.2020 року, при цьому ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про засідання комісії, проте на жодне засідання комісії не з`явився /а.с. 57, 58/.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування і першочергова увага повинна приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст. 155 СК).

Пунктом 2 ч.1 ст.164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Визначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Так, судом було встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, а саме життям дітей не цікавиться, з дітьми не бачиться, не спілкується, матеріально не допомагає, систематично не сплачує аліментів на утримання дітей.

Судом , з метою дотримання принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, неодноразово викликався у судове засідання відповідач, при цьому судові повістки направлялися як за місцем реєстрації , так і за місцем фактичного проживання .

Однак відповідач, отримавши позовну заяву про позбавлення батьківських прав із додатками ,до суду не з`явився, а в подальшому був відсутній за місцем реєстрації та розглядом справи не цікавився, жодних заперечень проти задоволення позову не надав, на засідання комісії з питань захисту прав дитини до Городоцької РДА для розгляду питання про доцільність його позбавлення батьківських прав двічі не з`явився, що свідчить не лише про відсутність у нього бажання брати участь у вихованні дітей, а й про бажання в установленому законом порядку захищати свої права щодо участі у долі власних дітей.

При цьому, доказів того, що відповідач спілкується із дітьми, цікавиться їх життям та здоров`ям, допомагає їм фінансово чи того ,що у нього є вагомі перешкоди для виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей, відповідач, в порушення ст.81 ЦПК України, суду не надав.

Таким чином, судом було встановлено, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків та в порушення ст.ст.150, 180 СК України, свідомо не виконував своїх батьківських обов`язків, щодо утримання та виховання дітей.

Зазначені фактори суд розцінює як ухилення від виховання дітей саме у зв`язку з винною поведінкою батька - відповідача по справі, так як він свідомо нехтував своїми обов`язками.

Крім того, судом прийнято до уваги, що невиконання батьківських обов`язків відповідачем ОСОБА_2 , на думку суду, носить систематичний характер, оскільки ОСОБА_2 не лише не цікавить дітьми протягом тривалого строку , а й має заборгованість по сплаті аліментів, яку не сплачує майже два роки.

Підстави для позбавлення батьківських прав, які зазначені в ст. 164 СК України, є вичерпними, і жодні інші обставини не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав одного з батьків.

Тлумачення пункту 2 частини 1статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язкам.

Приймаючи до уваги, що надані позивачем докази кожен окремо та у своїй сукупності свідчать про доведеність факту ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню дітей протягом тривалого часу, при цьому протягом розгляду справи у суді жодного доказу на спростування тверджень позивача відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір з відповідача слід стягнути судовий збір в доход держави.

Керуючись ст.ст.164, 166, 180, 182, 183 СК України, ст. 10, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Служба у справах дітей Городоцької районної державної адміністрації Львівської області (адреса місцезнаходження: вул.Львівська, 38, м.Городок Львівської області, ЄПРПОУ 04056463) про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. в дохід держави на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 25.11.2020 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко