Рішення

від 19.11.2020 по справі 509/4153/20

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4153/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

секретаря Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК" про розірвання договорів оренди землі

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК", обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ОСОБА_1 , являється власником земельної ділянки, площею 1,0002 Га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, адреса: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, Масив поле соцсфери 2 , земельна ділянка НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5123781300:01:002:0547.

Право власності позивача на земельну ділянку підтверджується, актуальною Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, копії яких надаємо.

ОСОБА_1 , отримав земельну ділянку у якості спадщини, як спадкоємець після смерті дружини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05 січня 2015 року був укладений Договір оренди землі, між ОСОБА_2 та відповідачем по справі, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "МАЯК", відповідно із яким земельна ділянка була надана Товариству в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва с терміном дії 7 (сім) років. Договір за ініціативою відповідача було зареєстровано Овідіопольським районним управлінням юстиції 22.12.2015 р., номер запису про інше речове право: 12826219. При оформленні земельної ділянки як спадщини на нового власника-позивача, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Пачевою Марією Володимирівною, реєстрацію 12826219 було перенесено відповідно із Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41655550 від 18.06.2018, номер запису про інше речове право: 26667228.

Після оформлення спадщини, земельної ділянки, в 2018 році, позивач звернувся до відповідача в усній формі з проханням розірвати договір оренди землі від 05 січня 2015 року оскільки він став новим власником.

Однак керівництво СТОВ МАЯК запевнило позивача, що хоч умовами договору, пунктом 10.5. передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору, добровільно розірвати договір вони не погодяться, та умовили підписати новий договір вже з позивачем, що було й зроблено та 13 вересня 2018 року підписано між позивачем та відповідачем Договір оренди землі, відповідно із яким земельна ділянка була надана Товариству в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва с терміном дії 3 (три) роки. Однак цей договір не був зареєстрований та за даними реєстру зареєстрованим залишається лише договір від 05 січня 2015 року між ОСОБА_2 та відповідачем. Відповідач запевняв підписуючи договір від 13 вересня 2018 року, що буде сплачувати орендну плату на користь позивача в розмірі ринкової вартості оренди земельної ділянки.

На сьогодні позивач, не має можливості користуватись своєю земельною ділянкою та на свій власний розсуд розпоряджатись нею та жодного разу не отримував від відповідача орендну плату та обіцяні та передбачені додатком до договору, 330 кг пшениці та 20 кг соняшнику.

Позивач вважає що на підставі вищенаведеного в його інтересах, для відновлення його прав на вільне користування та розпорядження своїм майном, передбачених Конституцією України, обидва договори оренди необхідно розірвати.

Представник позивача, адвокат Дударенко Сергій Віталійович, у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не надавав. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і який не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач по справі, ОСОБА_1 , дійсно являється власником земельної ділянки, площею 1,0002 Га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, адреса: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, Масив поле соцсфери 2 , земельна ділянка НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5123781300:01:002:0547.

Право власності позивача на земельну ділянку підтверджується, актуальною Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, копії яких надаємо.

ОСОБА_1 , отримав земельну ділянку у якості спадщини, як спадкоємець після смерті дружини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що 05 січня 2015 року був укладений Договір оренди землі, між ОСОБА_2 та відповідачем по справі, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "МАЯК", відповідно із яким земельна ділянка була надана Товариству в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва с терміном дії 7 (сім) років. Договір за ініціативою відповідача було зареєстровано Овідіопольським районним управлінням юстиції 22.12.2015 р., номер запису про інше речове право: 12826219. При оформленні земельної ділянки як спадщини на нового власника-позивача, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Пачевою Марією Володимирівною, реєстрацію 12826219 було перенесено відповідно із Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41655550 від 18.06.2018, номер запису про інше речове право: 26667228.

Після оформлення спадщини, земельної ділянки, в 2018 році, позивач звернувся до відповідача в усній формі з проханням розірвати договір оренди землі від 05 січня 2015 року оскільки він став новим власником.

13 вересня 2018 року було підписано між позивачем та відповідачем Договір оренди землі, відповідно із яким земельна ділянкаплощею 1,0002 Га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123781300:01:002:0547, була надана Товариству в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва с терміном дії 3 (три) роки. Цей договір не був зареєстрований та за даними реєстру зареєстрованим залишається лише договір від 05 січня 2015 року між ОСОБА_2 та відповідачем.

На сьогодні позивач, ОСОБА_1 , 1933 року народження, не має можливості користуватись своєю земельною ділянкою та на свій власний розсуд розпоряджатись нею та жодного разу не отримував від відповідача орендну плату та обіцяні та передбачені додатком до договору, 330 кг пшениці та 20 кг соняшнику, про що й не заперечує відповідач, оскільки відзиву надано не було, та будь-яких доказів з боку відповідача надано не було.

Вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно із ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі , Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом 10.5. Договору оренди землі від 05 січня 2015 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для розірвання договору.

Пунктом 10.3. Договору оренди землі від 05 січня 2015 року передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Тобто Договір оренди землі від 05 січня 2015 року може бути розірвано за рішенням суду на підставі пункту договору 10.5. який прямо передбачає можливість його розірвання за ініціативою нового власника на підставі переходу права власності на земельну ділянку до другої особи.

Щодо необхідності розірвання договору оренди землі від 13 вересня 2018 року, слід звернути увагу на те, що відповідач після проведення скасування реєстрації Договору оренди землі від 05 січня 2015 року, матиме можливість нерозірваний договір оренди землі від 13 вересня 2018 року подати на проведення державної реєстрації, що суперечить інтересам позивача.

Підставами для розірвання договору оренди землі від 13 вересня 2018 року є наступні.

Пунктом 10.3. Договору оренди землі від 05 січня 2015 року передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Позивач жодного разу не отримував від відповідача орендну плату та обіцяні та передбачені додатком до договору, 330 кг пшениці та 20 кг соняшнику, що являється доказом невиконанням з боку відповідача обов`язків, передбачених договором, а саме пунктів 4.3., 4.4., 4.5, 4.6., відповідно із яким орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі, передача продукції оформляється відповідними актами, оплата у грошовому вигляді оформлюється відповідними бухгалтерськими документами, всі розрахунки здійснюються не пізніше першого листопада поточного року. Відповідно із пунктом 9.1. Орендар зобов`язався своєчасно сплачувати орендну плату у розмірі та формах, визначених договором.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватись цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до ст.ст. 14, 16, 18, 19 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 (з наступними змінами та доповненнями) договір оренди землі укладається в письмовій формі і набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов та державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 210, ч. З ст. 640 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст. 792 ЦК України, відносини найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким чином, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні зазначених договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення позивачем договору оренди), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності - є непорушним.

Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані : забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

Згідно із ст. 152 ч. 2 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Стаття 391 ЦК України передбачає - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 525 ЦК України - одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві у користування за плату на певний строк (стаття 759 ЦК України).

Стаття 760 ЦК України прямо вказує - предметом договору найму (оренди) може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ).

Крім цього, статтями 761,762 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, які належать права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України).

Відповідно до ст. 785 ЦК України - у разі припинення договору найму, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За нормами ст. 792 ЦК України - за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за певну плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 31 цього Закону визначено перелік підстав припинення договору оренди земельної ділянки, зокрема : закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно статтям 13,34 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. У разі припинення або розірвання договору оренди землі - орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки, орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Статтями 316-320,321,328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 386 ЦК України передбачено - держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання недопустима. Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов`язання, а саме: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з вимог ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1681,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 21, 22, 24, 32 ЗУ Про оренду землі , ст. ст. 12, 19, 77, 81, 258, 259, 263, 268 ЦПК України , ст. ст. 202, 610, 611, 638, 640, 759, 762, 792 ЦК України, ст. ст. 125, 126 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати Договір оренди землі від 05 січня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "МАЯК", Ідентифікаційний код юридичної особи 03767759, земельної ділянки, площею 1,0002 Га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, адреса: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, Масив поле соцсфери 2 , земельна ділянка НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5123781300:01:002:0547, спершу зареєстрований Овідіопольським районним управлінням юстиції 22.12.2015 р., номер запису про інше речове право: 12826219, що було перенесено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Пачевою Марією Володимирівною, відповідно із Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41655550 від 18.06.2018, номер запису про інше речове право: 26667228.

Розірвати Договір оренди землі від 13 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "МАЯК", Ідентифікаційний код юридичної особи 03767759, земельної ділянки, площею 1,0002 Га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, адреса: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, Масив поле соцсфери 2 , земельна ділянка НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5123781300:01:002:0547.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК", Ідентифікаційний код юридичної особи 03767759, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , судовий збір у сумі 1681,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Кочко В.К.