Рішення

від 06.11.2020 по справі 826/6343/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2020 року №826/6343/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Василевський і Ко" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Василевський і Ко" (далі - позивач, ТОВ "Василевський і Ко") до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ України) , в якому позивач просив суд:

- визнати незаконною та скасувати Постанову про накладення штрафу від 10 квітня 2018 року №35/18/10/26-1/1004/02/2;

- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 березня 2018 року, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України відносно позивача.

Ухвалою суду від 21 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 28 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем допущено описку в реквізитах оскаржуваної постанови, а саме, вірними реквізитами є №35/18/10/26- 2 /1004/02/2 від 10 квітня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем безпідставно та з порушенням вимог законодавства прийнято (видано) оскаржувані припис та постанову, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані припис та постанова прийнято (видано) ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України проведено позаплановий захід державного нагляду щодо дотримання суб`єктами містобудування, зокрема, позивачем як підрядником, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Реставрація з пристосуванням пам`ятки архітектури національного значення по вул. Андріївський узвіз, 15 та реконструкція з реабілітацією забудови історичної садиби, відбудова та будівництво майнового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури по вул. Андріївський узвіз, 17 у Подільському районі м. Києва " (далі - Об`єкт будівництва) , за результатами якої складено акт б/н від 28.03.2018 р. (далі - Акт від 28.03.2018 р.) .

Згідно Акту від 28.03.2018 р. виявлені наступні порушення, зокрема, п. 4.16, 4.17, 4.19, п. 6.2.2, 6.2.20, п. 6.3 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення", cт. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" - на Об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи із порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а саме:

- складування будівельних конструкцій, виробів та матеріалів відбувається у непередбачених для цього місцях, та не відповідає проекту виконання робіт;

- відставання монтажу сходових маршів складає більше 1 поверху;

- робочі місця і проходи до них, які розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті частково не огороджені захисними огорожами;

- відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами.

Під час перевірки здійснювалась фотофіксація.

За результатом позапланового заходу державного нагляду відповідачем видано оскаржуваний припис від 28.03.2018 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2018 р.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Акт від 28.03.2018 р., протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2018 р., відповідачем прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 квітня 2018 року №35/18/10/26-2/1004/02/2, якою за порушення п. 4.16, 4.17, 4.19, п. 6.2.2, 6.2.20, п. 6.3 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення", cт. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено на нього штраф у розмірі 79290,00 грн.

Вважаючи, що вказані вище припис та постанова прийнято (видано) відповідачем протиправно, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність , для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч. 4 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Отже, аналізуючи вказане вище, суд дійшов висновку про те, що відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно із п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку, підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на Об`єкті будівництва стало звернення Національного антикорупційного бюро України.

Пунктами 16-22 Порядку визначено наступне: за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Як вже зазначалось вище, відповідачем за результатами проведеної перевірки прийнято припис від 28.03.2018 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2018 р., постанову від 10.04.2018 р. №35/18/10/26-2/1004/02/2, у зв`язку із встановленням порушення позивачем п.п. 4.16, 4.17, 4.19, 6.2.2, 6.2.20, 6.3 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення", cт. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Так, норми ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення поширюються на загальнобудівельні і спеціальні будівельні роботи під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації будівель та споруд (далі - будівельно-монтажні роботи).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач безпідставно стверджував, що відповідач приймаючи оскаржувані припис та постанову діяв з перевищенням встановлених законодавством повноважень.

Позивач, підтримуючи позовні вимоги вказує, що ним на момент перевірки було усунуто порушення, про які відповідач вказує в Акті від 28.03.2018 р.

Установлені положеннями Законів України Про регулювання містобудівної діяльності , Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а також Порядком №553 правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав суб`єктів господарювання під час контролю за дотриманням вимог містобудівного законодавства. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності суб`єктів господарювання.

Недотримання визначених ст. 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності основних принципів державного нагляду (контролю) та встановлених ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів суб`єктів господарювання, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останніх в адміністративних правовідносинах.

Отже, в разі призначення державного архітектурно-будівельного контролю у порядку позапланової перевірки суб`єкт господарювання має право оскаржувати відповідні рішення, дії або бездіяльність контролюючого органу.

Належних, допустимих і достатніх доказів на спростування висновків, закріплених в Акті від 28.03.2018 р., чи то виконання припису від 28.03.2018 р. позивач суду не надав.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не заперечував факт наявності вказаних порушень під час перевірки.

Відповідач на підтвердження виявлених та зафіксованих порушень під час здійснення контролюючого заходу додав до заперечень проти позову фотоматеріали, з яких вбачається, що до позивача правомірно застосовано міру відповідальності у формі штрафу за вчинені порушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Приписами п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено, що суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф в сумі 79290,00 грн., тобто у розмірі визначеному п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Василевський і Ко" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанови та припису є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 134, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Василевський і Ко" (місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, 4, корпус 4, офіс 84; код ЄДРПОУ 36251740) до Державної архітектурно-будівельною інспекції України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними та скасування постанови та припису.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко